rdfs:comment
| - التسمُّع في المصطلح الطبي (بالإنجليزية: Auscultation) هو الإنصات للأصوات داخل الجسم لتشخيص المرض، وغالبا ما يكون التسمع بواسطة السماعة الطبية. يستخدم التسمع عادة لسماع الأصوات من جهاز الدوران وجهاز التنفس وجهاز الهضم. (ar)
- Aŭskultumado estas parto de klinika ekzameno, kiu konsistas el aŭskulto, helpe de stetoskopo (pera aŭskultumado), aŭ simple per orelo metita kontraŭ la torako de la malsanulo (rekta aŭskultumado), de la diversaj bruoj farataj per la organoj de la homa korpo, aparte tiuj farataj per la koro, la pulmoj, la digesta sistemo, la karotidoj kaj la femuraj arterioj. Tiu metodo de medicina diagnozo estis inventita de René Laennec en 1816. Kelkfoje la termino aŭskultumado estas erare uzata por priskribi klinikan ekzamenon. (eo)
- Unter Auskultation (von lateinisch auscultare „(eifrig) zuhören, aufmerksam zuhören, abhorchen“) oder Abhorchen versteht man in der Medizin das Abhören des Körpers, typischerweise mit dem Stethoskop (oder Hörrohr). Die von Laennec 1819 zuerst in Paris allgemein eingeführte Auskultation ist Bestandteil der körperlichen Untersuchung. Das zugehörige Verb heißt auskultieren, als Fremdwort aus dem Lateinischen wird es nicht aufgetrennt (Beispiel: „sie auskultierte“, nicht „sie kultierte aus“). (de)
- Auskultazioa barneko organo batzuk entzuteko teknika da, estetoskopioaren bidez egiten dena, zehazki ondorengo hauetan erabilia:
* Arnas aparatua.
* Digestio aparatua.
* Sistema kardiobaskularra. Diagnostikoaren bidean lehen urratsetarikoa da, miaketa fisikoaren zatia, eta anamnesiarekin batera historia klinikoa osatzen du. (eu)
- La auscultación es un procedimiento clínico de exploración física que consiste en escuchar de manera directa o por medio de instrumentos como el estetoscopio (o fonendoscopio), el área torácica o del abdomen, para valorar los sonidos normales o patológicos producidos en los órganos (contracción cardíaca, soplos cardíacos, peristaltismo intestinal, sonidos pulmonares, etc.). Los ruidos más comunes encontrados a nivel patológico son: roncus, crepitus (o crepitantes), sibilancias y estertores. (es)
- Is é atá i gceist le héisteachas ná próiseas ina n-éistear leis na fuaimeanna inchloiste ón gcolainn agus a ndéantar anailísiú orthu, le steiteascóp de ghnáth. Cuimsíonn na fuaimeanna seo fuaimeanna (a éiríonn ó chreathanna) na bhfuileadán, an chroí is a chomhlaí, na scamhóg, na n-aerphasáistí, is na stéigeacha, agus iad déanta ag sreabhadh na fola, an aeir, nó an gháis sna horgáin éagsúla. (ga)
- L'auscultazione è un sistema diagnostico che rientra nell'esame obiettivo con il quale con uno strumento apposito si procede all'ascolto di parti interne dell'organismo quali il cuore, i polmoni, la pleura, l'intestino e altri ancora. Si utilizza per comprendere la presenza di molte malattie, fra cui quelle respiratorie, grazie alle caratteristiche dei suoni riscontrati: frequenza, intensità, durata e qualità. (it)
- ( 이 문서는 의학에 관한 것입니다. 도시에 대해서는 청진시 문서를 참고하십시오.) 청진(聽診)은 환자의 몸안에서 나는 소리를 청취하여 질병의 여부를 진단하는 방법이다. 주로 청진기를 사용하여 진단한다. 청진은 히포크라테스가 환자의 몸에 귀를 대어 체내의 소리를 청취한 것이 시초이나 1816년에 프랑스의 라에네크가 청진기를 발명함으로써 본격화되었다. 오늘날 내과에서 가장 많이 하는 진단이다. 일반적인 청진 부위는 순환계, 호흡계 및 소화기이다. (ko)
- 聴診(ちょうしん)とは診察の項目のうち音を聴き取って行うものである。聴診器を使う間接聴診と、直接体壁に耳をつけて聴く直接聴診とがある。胸部聴診では心音や心雑音、頸動脈雑音、などを聞き、腹部聴診では腹部血管雑音、グル音を聞く。 (ja)
- Auscultatie is het beluisteren van lichaamsgeluiden met behulp van een stethoscoop of een . Het is een van de belangrijkste onderzoeksmethoden in de geneeskunde. Auscultatie wordt voornamelijk gebruikt om hart- en ademgeluiden te versterken om eventuele afwijkingen vast te stellen. Ook is het mogelijk darmgeluiden, vaatgeluiden en geluiden van een ongeboren kind te beluisteren. (nl)
- Osłuchiwanie (łac. auscultatio, ang. auscultation) – badanie lekarskie polegające na ocenie dźwięków (szumów, szmerów, tonów) pochodzących od niektórych narządów wewnętrznych, głównie od serca, płuc (wraz z dolnymi drogami oddechowymi), jamy brzusznej (perystaltyka), tętnic, a także tętna płodu. (pl)
- Аускульта́ция (лат. auscultatio «выслушивание») — физикальный метод медицинской диагностики, заключающийся в выслушивании звуков, образующихся в процессе функционирования внутренних органов. Аускультация бывает прямой — проводится путём прикладывания уха к прослушиваемому органу, и непрямой — с помощью фонендоскопа или стетоскопа. Аускультация также используется в технике для диагностики состояния узлов и агрегатов машин и механизмов. (ru)
- Auscultação é o termo técnico para a escuta dos sons internos do corpo, normalmente usando um estetoscópio; é baseado no de verbo latino auscultare "escutar ". A auscultação é executada com a finalidade de examinar o sistema circulatório e sistema respiratório (sons do coração e sons da respiração), como também o sistema de gastro-intestinal (sons do intestino). (pt)
- Auskultation (av latinets auscultare = lyssna, besläktat med auris = öra) är en typ av medicinsk undersökning där man lyssnar på ljud som alstras i patientens kropp. Vanligen hjärta och lungor men också tarmarna kan auskulteras för att få information om deras funktion.Undersökningen görs nuförtiden med ett stetoskop och kallas då indirekt auskultation till skillnad från direkt auskultation då lyssnaren lägger örat direkt mot patientens kropp. I Svenska språket inom juridik sedan 1660 och inom medicin 1831. (sv)
- 聽診(Auscultation)是一種利用聽個體內的聲音的診斷技術,通常會使用聽診器配合診斷。聽診最常應用的地方是進行循环系统、呼吸系統以及的檢查。 聽診的原文由由勒内·拉埃内克醫師首創「Auscultation」源自於拉丁文「Auscultare」,意為「聽」。但其實早在古埃及時代,就已經有類似的診斷技術,拉埃内克的貢獻是他改善了診斷程序,並將胸腔聲與病理變化連結,且又發明了聽診器。在當時,醫學界將聽診分為「直接聽診」(無使用聽診器)及「間接聽診」(使用聽診器)。 進行聽診者主要會聽心、肺,及腸胃等三個器官。當心臟出現問題時,可能會有心雜音、奔馬性節律(gallops),以及其他聲音。另外心率也是診斷目標之一。 (zh)
- L'auscultació (del verb llatí "escoltar") és el terme emprat per escoltar externament els sons del cos, en general amb un estetoscopi. L'auscultació es realitza a l'efecte d'examinar el sistema circulatori (sorolls cardíacs), l'aparell respiratori (la respiració) i l'aparell digestiu (sorolls intestinals). (ca)
- Auscultation (based on the Latin verb auscultare "to listen") is listening to the internal sounds of the body, usually using a stethoscope. Auscultation is performed for the purposes of examining the circulatory and respiratory systems (heart and breath sounds), as well as the alimentary canal. (en)
- L'auscultation est la partie de l'examen clinique qui consiste à écouter, à l'aide d'un stéthoscope (auscultation médiate), ou simplement l'oreille posée sur le thorax du malade (auscultation immédiate), divers bruits produits par les organes du corps humain, notamment ceux émis par le cœur, les poumons, le tube digestif, les carotides et les artères fémorales. Cette méthode de diagnostic médical a été mise au point par René Laennec en 1816. Elle complète d'autres moyens simples tels que l'inspection, la palpation et la percussion. (fr)
- Auskultasi, adalah sebuah istilah kedokteran, di mana seorang dokter mendengarkan suara di dalam tubuh pasien. Biasanya jantung, paru, dan usus dapat diauskultasi untuk mendapatkan informasi fungsinya. Istilah teknis ini ditemukan oleh René-Théophile-Marie-Hyacinthe Laennec, seorang dokter berkebangsaan Prancis, namun tindakan mendengarkan suara tubuh untuk tujuan diagnosis dapat dilacak jauh ke masa silam, khususnya pada masa Mesir Kuno. (in)
- Аускульта́ція (лат. ausculto — вислухую) — метод дослідження, що полягає у вислухуванні звукових явищ, що виникають в організмі людини і тварин. Аускультацію здійснюють шляхом прикладання вуха до поверхні тіла (безпосередня аускультація) або за допомогою спеціальних інструментів — стетоскопа, фонендоскопа. Методику опосередкованої аускультації стетоскопом розробив Рене Лаеннек на початку XIX століття. Аускультація є важливим методом дослідження легень, серця й судин та діагностики їх захворювань. Правила аускультації легень: (uk)
|