| rdfs:comment
| - An almoner (/ˈɑːmənər, ˈæl-/) is a chaplain or church officer who originally was in charge of distributing money to the deserving poor. The title almoner has to some extent fallen out of use in English, but its equivalents in other languages are often used for many pastoral functions exercised by chaplains or pastors. The word derives from the Ancient Greek: ἐλεημοσύνη eleēmosynē (alms), via the popular Latin almosinarius. (en)
- Limosnero es tanto el que da limosna como el que la recoge y distribuye y el que la recibe (pobre, mendigo o ). También la bolsa donde se guarda. En algunas comunidades religiosas había un oficio claustral llamado limosnería, ejercido por un limosnero. En España los procapellanes del rey han ejercido también la limosnería. El titular del oficio claustral de la limosnería tiene a su cuidado dar limosnas a los pobres de las afectadas con este objeto. (es)
- L'aumônier est un personnage chargé, d'une part, de distribuer l'aumône aux pauvres, et d'autre part d'assurer les services liturgiques ; la plupart des temps, il est aussi vicaire du village. Dans l'usage actuel, le terme revêt le sens autrefois attribué au terme chapelain, à savoir celui d'un ministre du culte attaché au service d'une institution particulière (école, hôpital, prison, régiment...). (fr)
- Un elemosiniere era un cappellano di una chiesa che originariamente era incaricato di distribuire denaro ai poveri. (it)
- Een aalmoezenier is een kerkelijke functie, gericht op de geestelijke en materiële zorg voor gasten, zieken en behoeftigen. Ook rooms-katholieke geestelijk verzorgers bij de Krijgsmacht worden zo genoemd. De term is afkomstig van het Grieks-Latijnse "eleemosynarius". (nl)
- Jałmużnik (fr. aumônier) − francuska godność, którą piastował jeden z duchownych na dworze książęcym. Za czasów króla Franciszka I Wielki Jałmużnik (Grand-Aumônier de France) stał na czele kleru francuskiego. W armii francuskiej Aumonier jest tytułem kapelanów (wojskowych, szkolnych, harcerskich itp.) różnych wyznań. W Wielkiej Brytanii istnieje dziedziczny urząd Wielkiego Jałmużnika (biskup, lord High-Almoner), sprawującego nadzór nad fundacjami dobroczynnymi. (pl)
- Almosenier (auch Almosener, Almosner, Almosenmeister oder Elemosinar, lateinisch eleemosynarius, französisch aumônier, englisch almoner, italienisch elemosiniere, elemosiniero, spanisch limosnario, limosnero) ist die Bezeichnung eines weltlichen oder kirchlichen Amtsträgers, ursprünglich eines Armenpflegers, der mit der Verteilung von Almosen an die Armen und mit der Verwaltung der dafür vorgesehenen Güter und Gelder betraut ist. In den Bettelorden war der Almosenier für das Einsammeln und Verteilen der Spenden im Bettelbezirk des Klosters zuständig und wurde auch Terminierer genannt. (de)
- Allmoseutdelare avsåg en särskild ämbetsman (eleemosynarios) redan i den gamla kristna kyrkan. Denne var förvaltare av de för de fattiga avsedda allmosorna. Senare fanns i alla kloster en allmoseutdelare som administrerade det tionde, som dessa var förpliktigade att skänka till de fattiga. I regel hade även alla biskopar allmoseutdelare. En allmoseutdelare anställd hos världsliga myndigheter förekom först vid det franska hovet. Här hade "storallmoseutdelaren" (grand aumônier) överinseendet över alla hovets religiösa ceremonier. Detta ämbete fanns, med kortare avbrott, kvar ända till 1870. (sv)
- Ялмужник від ялмужка, алмужний або «благодійник» (біл. ялмужнік, пол. jałmużnik, чеськ. almužník, англ. almoner, фр. aumônier, рос. элемозинарий) — звання та посада офіцера ложі масонства. Ялмужник мав і має зі скринею-скарбничкою обходити братів-каменярів як збирач коштів на благодійність. У масонській символіці в третьому трикутнику, названому як «шляхи та засоби» — на вершинах геометричної фігури є Велебний, Ялмужник і Скарбник. У масонській ложі ялмужник є останнім у шерегу. Де Офіцери масонської ложі службовці допомагають Велебному (преподобному) організувати працю таємної ложі. Звично це Перший та Другий дозорні, далі за чергою Майстер обрядів (майстер ритуалів), Експерт, Секретар, Промовець (оратор), Скарбник та Брамник (після яких — Ялмужник). (uk)
|
| has abstract
| - An almoner (/ˈɑːmənər, ˈæl-/) is a chaplain or church officer who originally was in charge of distributing money to the deserving poor. The title almoner has to some extent fallen out of use in English, but its equivalents in other languages are often used for many pastoral functions exercised by chaplains or pastors. The word derives from the Ancient Greek: ἐλεημοσύνη eleēmosynē (alms), via the popular Latin almosinarius. (en)
- Limosnero es tanto el que da limosna como el que la recoge y distribuye y el que la recibe (pobre, mendigo o ). También la bolsa donde se guarda. En algunas comunidades religiosas había un oficio claustral llamado limosnería, ejercido por un limosnero. En España los procapellanes del rey han ejercido también la limosnería. El titular del oficio claustral de la limosnería tiene a su cuidado dar limosnas a los pobres de las afectadas con este objeto. (es)
- Almosenier (auch Almosener, Almosner, Almosenmeister oder Elemosinar, lateinisch eleemosynarius, französisch aumônier, englisch almoner, italienisch elemosiniere, elemosiniero, spanisch limosnario, limosnero) ist die Bezeichnung eines weltlichen oder kirchlichen Amtsträgers, ursprünglich eines Armenpflegers, der mit der Verteilung von Almosen an die Armen und mit der Verwaltung der dafür vorgesehenen Güter und Gelder betraut ist. N.B.: Im Deutschen kann Almosener, Almosner, Almoser, mittelhochdeutsch almuosenære, ebenso wie schon altfranzösisch almosnier, auch den Empfänger von Almosen bezeichnen, also einen Bettler, der von Almosen lebt. Eleemosynarius als Beiname oder Attribut bedeutete im Lateinischen der Spätantike zunächst nur „mildtätig, freigiebig mit Almosen“ und wurde dann im Mittelalter (mit Nebenformen wie elemosinarius, alemosinarius, almonarius) im klösterlichen und bischöflichen Bereich zur Amtsbezeichnung für diejenigen Personen, die dafür verantwortlich waren, dass der vorgeschriebene Zehnte des jeweiligen kirchlichen Einkommen an die Armen verteilt wurde. Teilweise wurden an bestimmten Tagen auch die Reste des Tisches der Mönche an ihn zum Verteilen ausgegeben. Im Kloster Wessobrunn wurde um 1150 festgelegt, dass der Elemosinar am Allerseelentag die Mönche bewirten solle.Im Kloster gehörte zu den Aufgaben des Almoseniers auch die Leitung des Hospitals, in dem Reisende beherbergt und nicht zum Kloster gehörige Arme und Kranke gepflegt wurden, und das manchmal als eleemosynaria bezeichnet wurde. Ihm oblag außerdem die Betreuung der dem Kloster verbundenen externen Schulen, weshalb auch im modernen Französischen der Schulgeistliche noch aumônier heißt. An der päpstlichen Kurie zählte der päpstliche Almosenier zu den höchsten Prälaten im Hofstaat des Papstes. Seine Behörde, die Eleemosynaria Apostolica, war seit dem 12. Jahrhundert als feste Institution etabliert und er ist noch heute als Beauftragter für soziale und karitative Fragen dem Papst direkt unterstellt. Die europäischen Fürstenhöfe des Mittelalters übernahmen den Almosenier nach kirchlichem Vorbild als ein weltliches Hofamt, das in der Regel durch einen Adligen geistlichen Standes ausgeübt wurde. Er war für Karitatives und Almosenwesen zuständig, sprach bei der fürstlichen Tafel das Tischgebet und diente oft auch als geistlicher Berater und Beichtvater des Fürsten. Am französischen Königshof verteilten sich die Aufgaben im Spätmittelalter bereits auf mehrere königliche Aumôniers. Ihnen stand seit der Zeit Karls VIII. ein Grand Aumônier du Roi (oder de France) vor, der sich besonders seit der Zeit Franz I. zu einem der einflussreichsten königlichen Beamten entwickelte und die Zuständigkeit für alle kirchlichen Angelegenheiten des Staates erhielt. Er war in der Regel ein Kardinal; zu seinen Aufgaben oder Rechten gehörte unter anderem auch die Aufsicht über die Militärgeistlichkeit – mit dem Titel Évèque des armées –, über das Blindenhospital der Quinze-Vingts und über das Collège de France, dessen Professoren er bis 1661 ernannte. Das Amt wurde in der französischen Revolution abgeschafft und von Napoléon I. und Napoléon III. jeweils nur vorübergehend (bis 1890) wiederbelebt. Aufgrund der früheren Zuständigkeit wird der Militärgeistliche und der Geistliche zur Betreuung der Polizei sowie der Feuerwehr im Französischen noch heute als aumônier (aumônier militaire, aumônier des armées, aumônier des gendarmes, aumônier des pompiers) bezeichnet. In England existiert bis heute als Teil des Royal Household die Royal Almonry, geleitet durch den Lord High Almoner. Dieser ist traditionell ein Bischof, der früher die karitativen Aufgaben seines Amtes versah und das Recht zu bestimmten Konfiskationen zugunsten der Armen besaß. Daneben gibt es als nicht zum königlichen Haushalt gehörendes Erbamt der Markgrafen von Exeter seit 1685 den Grand Almoner, der ein reines Titularamt ist. Auch in Freimaurerlogen gibt es das Amt des Almoseniers, deutsch auch Gabenpfleger genannt. Seine Aufgabe besteht darin, die Nöte in seiner Loge zu überblicken. Er ist der Ansprechpartner für Almosen und kümmert sich um das Wohlergehen der Mitglieder, was Besuche von Kranken, Betagten und Gebrechlichen einschließt. Je nach Ritual spricht er außerdem bei den Brudermahlen den Tischsegen. In den Bettelorden war der Almosenier für das Einsammeln und Verteilen der Spenden im Bettelbezirk des Klosters zuständig und wurde auch Terminierer genannt. (de)
- L'aumônier est un personnage chargé, d'une part, de distribuer l'aumône aux pauvres, et d'autre part d'assurer les services liturgiques ; la plupart des temps, il est aussi vicaire du village. Dans l'usage actuel, le terme revêt le sens autrefois attribué au terme chapelain, à savoir celui d'un ministre du culte attaché au service d'une institution particulière (école, hôpital, prison, régiment...). (fr)
- Un elemosiniere era un cappellano di una chiesa che originariamente era incaricato di distribuire denaro ai poveri. (it)
- Een aalmoezenier is een kerkelijke functie, gericht op de geestelijke en materiële zorg voor gasten, zieken en behoeftigen. Ook rooms-katholieke geestelijk verzorgers bij de Krijgsmacht worden zo genoemd. De term is afkomstig van het Grieks-Latijnse "eleemosynarius". (nl)
- Jałmużnik (fr. aumônier) − francuska godność, którą piastował jeden z duchownych na dworze książęcym. Za czasów króla Franciszka I Wielki Jałmużnik (Grand-Aumônier de France) stał na czele kleru francuskiego. W armii francuskiej Aumonier jest tytułem kapelanów (wojskowych, szkolnych, harcerskich itp.) różnych wyznań. W Wielkiej Brytanii istnieje dziedziczny urząd Wielkiego Jałmużnika (biskup, lord High-Almoner), sprawującego nadzór nad fundacjami dobroczynnymi. (pl)
- Allmoseutdelare avsåg en särskild ämbetsman (eleemosynarios) redan i den gamla kristna kyrkan. Denne var förvaltare av de för de fattiga avsedda allmosorna. Senare fanns i alla kloster en allmoseutdelare som administrerade det tionde, som dessa var förpliktigade att skänka till de fattiga. I regel hade även alla biskopar allmoseutdelare. En allmoseutdelare anställd hos världsliga myndigheter förekom först vid det franska hovet. Här hade "storallmoseutdelaren" (grand aumônier) överinseendet över alla hovets religiösa ceremonier. Detta ämbete fanns, med kortare avbrott, kvar ända till 1870. Vid det engelska hovet finns ett allmoseutdelarämbete, Lord High Almoner, som i regel innehas av en biskop. Vederbörande är officiant bland annat vid en del gamla ceremonier, där det förekommer utdelning av pengar och dylikt. Dit hör traditionen med Maundy money. Även påven har i sin hovstat haft en särskild allmoseutdelare, eleemosiniere apostolico. (sv)
- Ялмужник від ялмужка, алмужний або «благодійник» (біл. ялмужнік, пол. jałmużnik, чеськ. almužník, англ. almoner, фр. aumônier, рос. элемозинарий) — звання та посада офіцера ложі масонства. Ялмужник мав і має зі скринею-скарбничкою обходити братів-каменярів як збирач коштів на благодійність. У масонській символіці в третьому трикутнику, названому як «шляхи та засоби» — на вершинах геометричної фігури є Велебний, Ялмужник і Скарбник. У масонській ложі ялмужник є останнім у шерегу. Де Офіцери масонської ложі службовці допомагають Велебному (преподобному) організувати працю таємної ложі. Звично це Перший та Другий дозорні, далі за чергою Майстер обрядів (майстер ритуалів), Експерт, Секретар, Промовець (оратор), Скарбник та Брамник (після яких — Ялмужник).
* Ялмужник — французька гідність, котру мав один зі священиків при королівському дворі. Під час правління короля Франциска I, ялмужник називався як «Великий роздавач милостині» (фр. Grand-Aumônier de France), котрий був головою французького духовенства. У французькій армії ялмужник є фр. Aumoniere — титулом капеланів (військових, навчальних, скаутсько-розвідувальних тощо) різних віросповідань.
* У Великій Британії є спадковий уряд ялмужника як «Великого Милостивого» (єпископ, лорд «англ. High-Almoner»), як адміністратор благодійних фондів.
* Ялмужник папський (лат. Elemosinerius Apostolica) — архієпископ у безпосередній близькості від Папи Римського, приналежний до «сімейства Папського» (лат. Familia Pontificia), це член «Папського двору» (лат. Domus Pontificalis). Він завжди присутній поруч із префектом Папського двору для церемоній та аудієнцій. У його функції входить забезпечення від імені Святішого Отця надання милосердя тим, хто потребує. Він також займається уділенням благословення Папи Римського, його підпис є на відповідних формулярах. Всі доходи використовує для папського милосердя і декотрих благодійних установ, підзвітних безпосередньо Святому Престолові (Ватиканові), і декількох шкіл у Римі та Кастель Гандольфо. 3 серпня 2013 р. Папа Франциск призначив «папським ялмужником» польського архієпископа монсеньйора Конрада Краєвського. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
