| rdfs:comment
| - Als Alabama-Paradoxon (auch Mandats- bzw. Sitzzuwachsparadoxon) wird folgende als paradox angesehene Konsequenz von Sitzzuteilungsverfahren bezeichnet: Eine Partei kann ein Mandat verlieren, wenn bei gleichem Wahlergebnis insgesamt mehr Mandate zu verteilen sind (unlogische Sprünge). (de)
- Le paradoxe de l'Alabama est, dans un système électoral, un où, en augmentant le nombre total de sièges à pourvoir, on diminue le nombre de sièges alloués à l'une des parties en présence. Il apparaît sur des systèmes de scrutin proportionnel plurinominal qui utilisent une méthode de distribution au plus fort reste. (fr)
- O Paradoxo do Alabama é um paradoxo eleitoral descoberto nos Estados Unidos da América após o recenseamento de 1880. O Paradoxo do Alabama surge quando, apesar de se aumentar o número total de lugares de um órgão eleito, uma das divisões territoriais perde um lugar adquirido anteriormente. (pt)
- 阿拉巴马悖论（Alabama paradox）指增加议席也可能反而导致某些名单丧失议席，是一种以“”为标准的份额分配法中的悖论。 (zh)
- La Paradoja de Alabama es un resultado estadístico contraintuitivo. Plantea que un aumento en el número de objetos a repartir entre un grupo de personas puede llevar a que una de las personas reciba menos objetos de lo que obtendría con un número menor de elementos a repartir. Este resultado contraintuitivo fue descubierto durante el procesamiento de los datos del Censo de los Estados Unidos de 1880, cuyos números de población de debían ser usados para repartir los escaños del Congreso de los Estados Unidos entre los estados de la Unión. Como el número de escaños es definido mediante estatutos, no hay un número predefinido de asientos para repartir. Uno de los oficiales del censo, C. W. Seaton, decidió hacer una lista con el posible reparto de asientos del congreso entre los estados suponi (es)
- Il paradosso dell'Alabama è un paradosso scoperto negli Stati Uniti dopo il censimento del 1880. C. W. Seaton, funzionario capo dell'Ufficio del censimento, calcolò il numero di rappresentanti che ogni stato avrebbe mandato al parlamento, ipotizzando un numero totale di parlamentari da 275 a 350. Scoprì durante il calcolo che un parlamento di 299 rappresentanti avrebbe dato all'Alabama 8 seggi, ma aumentando di uno il numero di rappresentanti a 300 l'Alabama avrebbe perso un seggio, invece di mantenere la sua quota invariata o vederla aumentare. (it)
- Парадо́кс Алаба́мы (англ. Alabama paradox) — первый обнаруженный (системы выборов). После переписи населения 1880 года главный клерк Бюро переписи населения США, вычисляя распределение мест в Конгрессе при изменении их количества от 275 до 350 обнаружил, что штат Алабама получает 8 мест из 299 и только 7 из 300. Вообще Алабамский парадокс относится к любому виду , где увеличение общего количества приводит к уменьшению одной из долей. Упрощённый пример с четырьмя штатами и 323 местами, после Гамильтонского метода округления: С 324 местами: Доля штата С уменьшилась с 14 до 13. (ru)
- Парадокс Алабами (англ. Alabama paradox) — перший виявлений (системи виборів). Після перепису населення 1880 року головний клерк Бюро перепису населення США, обчислюючи розподіл місць в Конгресі при зміні їх кількості від 275 до 350 виявив, що штат Алабама отримує 8 місць з 299 і лише 7 з 300. Взагалі Алабамський парадокс відноситься до будь-якого виду , де збільшення загальної кількості призводить до зменшення однієї з часток. Спрощений приклад з чотирма штатами і 323 місцями, після Гамільтонівського : З 324 місцями: Доля штата С зменшилася з 14 до 13. (uk)
|
| has abstract
| - Als Alabama-Paradoxon (auch Mandats- bzw. Sitzzuwachsparadoxon) wird folgende als paradox angesehene Konsequenz von Sitzzuteilungsverfahren bezeichnet: Eine Partei kann ein Mandat verlieren, wenn bei gleichem Wahlergebnis insgesamt mehr Mandate zu verteilen sind (unlogische Sprünge). (de)
- La Paradoja de Alabama es un resultado estadístico contraintuitivo. Plantea que un aumento en el número de objetos a repartir entre un grupo de personas puede llevar a que una de las personas reciba menos objetos de lo que obtendría con un número menor de elementos a repartir. Este resultado contraintuitivo fue descubierto durante el procesamiento de los datos del Censo de los Estados Unidos de 1880, cuyos números de población de debían ser usados para repartir los escaños del Congreso de los Estados Unidos entre los estados de la Unión. Como el número de escaños es definido mediante estatutos, no hay un número predefinido de asientos para repartir. Uno de los oficiales del censo, C. W. Seaton, decidió hacer una lista con el posible reparto de asientos del congreso entre los estados suponiendo un número de escaños entre 275 y 350. Seaton descubrió que el estado de Alabama recibiría 8 congresistas si se repartían 299 asientos, pero sólo recibiría 7 si el número de asientos subía a 300. Otro ejemplo parecido resultó del Censo de los Estados Unidos de 1900, donde el estado de Colorado recibe cuatro representantes en el congreso con cualquier número de escaños a repartir entre 350 y 400, con excepción del número 357, donde recibiría solo tres representantes, mientras que el estado de Maine oscilaba entre los 3 y los 4 congresistas varias veces cuando se repartían entre 382 y 391 escaños. Estas fluctuaciones llevaron al Congreso a modificar el sistema de reparto de escaños. (es)
- Le paradoxe de l'Alabama est, dans un système électoral, un où, en augmentant le nombre total de sièges à pourvoir, on diminue le nombre de sièges alloués à l'une des parties en présence. Il apparaît sur des systèmes de scrutin proportionnel plurinominal qui utilisent une méthode de distribution au plus fort reste. (fr)
- Il paradosso dell'Alabama è un paradosso scoperto negli Stati Uniti dopo il censimento del 1880. C. W. Seaton, funzionario capo dell'Ufficio del censimento, calcolò il numero di rappresentanti che ogni stato avrebbe mandato al parlamento, ipotizzando un numero totale di parlamentari da 275 a 350. Scoprì durante il calcolo che un parlamento di 299 rappresentanti avrebbe dato all'Alabama 8 seggi, ma aumentando di uno il numero di rappresentanti a 300 l'Alabama avrebbe perso un seggio, invece di mantenere la sua quota invariata o vederla aumentare. Questo risultato, conosciuto come Paradosso dell'Alabama, è la diretta conseguenza del sistema di calcolo utilizzato per assegnare i seggi, che utilizzava il conteggio proporzionale (numero elettori/numero dei seggi) e l'attribuzione dei seggi residui a coloro che avevano ottenuto i resti maggiori. Si dimostra, con questo metodo di calcolo, che l'aumento di un seggio disponibile può causare la perdita di un seggio ad una delle liste, dando quindi origine al paradosso. Per mitigare l'effetto del paradosso, si utilizzano oggi sistemi di calcolo a "proporzionale corretto". Tuttavia nel 1982 Balinsky e Young hanno mostrato come con qualunque metodo di suddivisione con almeno sette seggi e 4 partizioni, il paradosso sia inevitabile. Inoltre, lo stesso teorema mostra come ci sia un insieme di tre paradossi, quello dell'Alabama, il e il , di cui almeno uno è presente in ogni sistema di suddivisione. (it)
- O Paradoxo do Alabama é um paradoxo eleitoral descoberto nos Estados Unidos da América após o recenseamento de 1880. O Paradoxo do Alabama surge quando, apesar de se aumentar o número total de lugares de um órgão eleito, uma das divisões territoriais perde um lugar adquirido anteriormente. (pt)
- Парадо́кс Алаба́мы (англ. Alabama paradox) — первый обнаруженный (системы выборов). После переписи населения 1880 года главный клерк Бюро переписи населения США, вычисляя распределение мест в Конгрессе при изменении их количества от 275 до 350 обнаружил, что штат Алабама получает 8 мест из 299 и только 7 из 300. Вообще Алабамский парадокс относится к любому виду , где увеличение общего количества приводит к уменьшению одной из долей. Упрощённый пример с четырьмя штатами и 323 местами, после Гамильтонского метода округления: С 324 местами: Доля штата С уменьшилась с 14 до 13. Причина кроется в том, что увеличение общего числа на долю более населённых («больших») штатов приходится больший прирост, чем для менее населённых («маленьких»). Большие штаты A и B получили увеличение своего числа мест на большую величину, чем маленький штат C. Таким образом, у маленького штата после округления по методу Гамильтона пропадает голос. (ru)
- 阿拉巴马悖论（Alabama paradox）指增加议席也可能反而导致某些名单丧失议席，是一种以“”为标准的份额分配法中的悖论。 (zh)
- Парадокс Алабами (англ. Alabama paradox) — перший виявлений (системи виборів). Після перепису населення 1880 року головний клерк Бюро перепису населення США, обчислюючи розподіл місць в Конгресі при зміні їх кількості від 275 до 350 виявив, що штат Алабама отримує 8 місць з 299 і лише 7 з 300. Взагалі Алабамський парадокс відноситься до будь-якого виду , де збільшення загальної кількості призводить до зменшення однієї з часток. Спрощений приклад з чотирма штатами і 323 місцями, після Гамільтонівського : З 324 місцями: Доля штата С зменшилася з 14 до 13. Причина криється в тому, що збільшення загального числа на частку більш населених («великих») штатів припадає більший приріст, ніж для менш населених («маленьких»). Великі штати A і B отримали збільшення свого числа місць на більшу величину, ніж маленький штат C. Таким чином, у маленького штату після округлення за методом Гамільтона пропадає голос. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)