Adskaya Pochta (Russian: "Адская почта", which may be translated as Infernal Post) was a Russian monthly magazine, established by in Saint Petersburg in 1769. Adskaya Pochta came out in the form of correspondence between two demons, who exposed the swindles of various government officials, landowners' inhumane treatment of their serfs, and vices of the clergy. The magazine's harsh polemics with the Vsyakaya vsyachina magazine (headed by Empress Catherine II) led to its closing. Only 6 issues of the magazine saw the light of day.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Adskaya Pochta (en)
- La Poste de l'enfer (1769) (fr)
- Адская почта (1769) (ru)
- Пекельна пошта (1769) (uk)
|
| rdfs:comment
| - Adskaya Pochta (Russian: "Адская почта", which may be translated as Infernal Post) was a Russian monthly magazine, established by in Saint Petersburg in 1769. Adskaya Pochta came out in the form of correspondence between two demons, who exposed the swindles of various government officials, landowners' inhumane treatment of their serfs, and vices of the clergy. The magazine's harsh polemics with the Vsyakaya vsyachina magazine (headed by Empress Catherine II) led to its closing. Only 6 issues of the magazine saw the light of day. (en)
- «А́дская по́чта, или Переписка хромоногого беса с кривым» — ежемесячный литературно-художественный сатирический журнал, издававшийся в Петербурге в 1769 году известным романистом Фёдором Эминым. Вышло 6 номеров (июль — декабрь). В журнале рассматривались вопросы политики в форме переписки двух бесов. Результатом резкой полемики с журналом «Всякая всячина», руководимым Екатериной II, стало закрытие «Адской почты». Издание носило антикрепостнический характер; подвергалось преследованиям. (ru)
- La Poste de l'enfer ou Correspondance d'un diable boiteux avec un borgne (en russe : Адская почта, или Переписка хромоногого беса с кривым) est une revue satirique littéraire mensuelle publiée à Saint-Pétersbourg en 1769 par le romancier (ru). En tout, 6 numéros ont été publiés (de juillet à décembre). La revue traitait de questions politiques sous la forme d'une correspondance entre deux démons. Une vive polémique a surgi entre la revue La Poste infernale et la revue dirigée par Catherine II (en français : En toutes choses). Il en est résulté la fermeture de La Poste infernale. Les opinions opposées au servage en Russie exposées dans la revue lui ont fait encourir des poursuites et cette fermeture l'année même de sa création. Le titre de cette revue a été repris en 1906 par Zinovi Grjeb (fr)
- «Пекельна пошта, або Листування кульгавого біса з кривим» (рос. Адская почта, или Переписка хромоногого беса с кривым) — щомісячний літературно-художній сатиричний журнал, який видавався в Петербурзі в 1769 році відомим романістом Федором Еміним . Вийшло 6 номерів (липень — грудень). У журналі розглядалися питання політики в формі листування двох бісів. Видання носило антикріпосницький характер, зазнавало переслідувань. Результатом різкої полеміки з журналом , керованим Катериною II, стало закриття «Пекельної пошти». (uk)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - Adskaya Pochta (Russian: "Адская почта", which may be translated as Infernal Post) was a Russian monthly magazine, established by in Saint Petersburg in 1769. Adskaya Pochta came out in the form of correspondence between two demons, who exposed the swindles of various government officials, landowners' inhumane treatment of their serfs, and vices of the clergy. The magazine's harsh polemics with the Vsyakaya vsyachina magazine (headed by Empress Catherine II) led to its closing. Only 6 issues of the magazine saw the light of day. (en)
- La Poste de l'enfer ou Correspondance d'un diable boiteux avec un borgne (en russe : Адская почта, или Переписка хромоногого беса с кривым) est une revue satirique littéraire mensuelle publiée à Saint-Pétersbourg en 1769 par le romancier (ru). En tout, 6 numéros ont été publiés (de juillet à décembre). La revue traitait de questions politiques sous la forme d'une correspondance entre deux démons. Une vive polémique a surgi entre la revue La Poste infernale et la revue dirigée par Catherine II (en français : En toutes choses). Il en est résulté la fermeture de La Poste infernale. Les opinions opposées au servage en Russie exposées dans la revue lui ont fait encourir des poursuites et cette fermeture l'année même de sa création. Le titre de cette revue a été repris en 1906 par Zinovi Grjebine et Eugène Lanceray : La Poste de l'enfer. (fr)
- «А́дская по́чта, или Переписка хромоногого беса с кривым» — ежемесячный литературно-художественный сатирический журнал, издававшийся в Петербурге в 1769 году известным романистом Фёдором Эминым. Вышло 6 номеров (июль — декабрь). В журнале рассматривались вопросы политики в форме переписки двух бесов. Результатом резкой полемики с журналом «Всякая всячина», руководимым Екатериной II, стало закрытие «Адской почты». Издание носило антикрепостнический характер; подвергалось преследованиям. (ru)
- «Пекельна пошта, або Листування кульгавого біса з кривим» (рос. Адская почта, или Переписка хромоногого беса с кривым) — щомісячний літературно-художній сатиричний журнал, який видавався в Петербурзі в 1769 році відомим романістом Федором Еміним . Вийшло 6 номерів (липень — грудень). У журналі розглядалися питання політики в формі листування двох бісів. Видання носило антикріпосницький характер, зазнавало переслідувань. «Пекельна пошта» містила багатий матеріал, який усебічно показував життя російського суспільства XVIII ст. висміював і викривав недолугість виховної системи, неуцтво та невігластво, домостроївські засади родинних стосунків, пияцтво та гультяйство, сліпе копіювання іноземщини, корумпованість чиновництва, злочинність тощо. Друкувалися в «Пекельній пошті» оригінальні есе про Вольтера, Жан Лерон д'Аламбера (Даламбера), , М. І. Новикова, , В. К. Тредіаковського та інших видатних людей того часу. На сторінках «Пекельної пошти» та часописів Новикова Емін виступив з гострою критикою О. Сумарокова та його оточення. Під нищівну критику Еміна потрапив і М. Ломоносов за прислужництво цариці та її дворові. Результатом різкої полеміки з журналом , керованим Катериною II, стало закриття «Пекельної пошти». В 1788 році під новою назвою «Пекельна пошта або Кур'єр з пекла з листами» відбулось перевидання матеріалів журналу зі значними скороченнями. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
