| rdfs:comment
| - La Patrujokupo (origine hungare Honfoglalás) apartenas al la plej signifaj okazintaĵoj de hungaroj (konata ankaŭ madjaroj), same tiel de Hungario. Pri tio mankas rektaj fontoj, menciindaj fontoj estas dokumentoj de Bizanco kaj kodekso de Anonymus (hungara kronikisto). Li kolektis buŝajn rememorojn dum regado de Béla la 3-a (Hungario) kaj li kreis la unuan (latinlingvan) historion pri hungaroj. Mapoj pri la hungara patrujokupo (eo)
- Zajęcie ojczyzny (węg. honfoglalás) – okres w dziejach Węgrów od opuszczenia przez nich siedzib na stepach nadczarnomorskich, tzw. Atelkuzu (węg. Etelköz), do zajęcia Panonii (896–906). (pl)
- الغزو المجري لحوض الكاربات، أو الغزو المجري، أو الاستيلاء المجري على الأراضي (باللغة الهنغارية: honfoglalás، أي «غزو الوطن»)، سلسلةً من الأحداث التاريخية انتهت باستيطان المجريين أوروبا الوسطى في مطلع القرنين التاسع والعاشر. تحاربت ثلاث من أهم قوى العصور الوسطى المبكرة للسيطرة على حوض الكاربات قبل وصول المجريين: الإمبراطورية البلغارية الأولى، ومملكة الفرنجة الشرقيين، ومورافيا العظمى. جنّدت هذه القوى سابقًا فرسان مجريين من وقت لآخر، ما منح المجريين الذين استقروا في سهول بونتيك شرق الكاربات معرفةً مسبقةً بوطنهم المستقبلي عندما بدأوا عملية «الاستيلاء على الأراضي». (ar)
- La conquesta hongaresa de la conca dels Carpats, també coneguda com la conquesta hongaresa o presa de terres hongaresa (en hongarès, honfoglalás: 'conquesta de la pàtria'), va ser una sèrie d'esdeveniments històrics que va culminar amb l'establiment del poble hongarès a l'Europa central al final del segle IX i principis del X. Abans de l'arribada dels hongaresos, tres potències medievals primerenques, el Primer Imperi Búlgar, la França oriental i Moràvia, havien lluitat entre elles per aconseguir el control de la Conca dels Carpats. De forma ocasional, havien contractat genets hongaresos com a soldats. Per això, els hongaresos que vivien a l'estepa pòntica a l'est dels Carpats estaven familiaritzats amb la seva futura pàtria quan va començar la seva "presa de terres". (ca)
- Η ουγγρική κατάκτηση της λεκάνης των Καρπαθίων (ουγγρικά: honfoglalás, κυριολεκτικά: «κατάκτηση της πατρίδας») ήταν μια σειρά από ιστορικά γεγονότα που ολοκληρώθηκαν με τον εποικισμό των Ούγγρων στην Κεντρική Ευρώπη κατά τον 9ο με 10ο αιώνα. Πριν από την άφιξη των Ούγγρων, τρεις πρώιμες μεσαιωνικές δυνάμεις, η Πρώτη Βουλγαρική Αυτοκρατορία, η Ανατολική Φραγκία και η Μοραβία, μάχονταν μεταξύ τους για τον έλεγχο της λεκάνης των Καρπαθίων. Περιστασιακά προσελάμβαναν Ούγγρους ιππείς ως στρατιώτες. Ως εκ τούτου, οι Ούγγροι που ζούσαν στις στέπες της Κασπίας ανατολικά των Καρπαθίων ήταν εξοικειωμένοι με τη μελλοντική τους πατρίδα τους όταν ξεκίνησαν την κατάκτηση. (el)
- La conquista húngara de la cuenca de los Cárpatos, también llamada la conquista húngara o la toma de tierra húngara —en húngaro, honfoglalás, que significa «conquista de la patria»—, fue una serie de eventos históricos que terminaron con el asentamiento de los húngaros en Europa Central en el cambio de los siglos IX y X. Antes de la llegada de los húngaros, tres potencias medievales tempranas, el Primer Imperio búlgaro, Francia Oriental y Moravia, lucharon entre sí por el control de la cuenca de los Cárpatos. Ocasionalmente contrataron a jinetes húngaros como soldados. Por lo tanto, los húngaros que vivían en las estepas pónticas al este de los Cárpatos estaban familiarizados con su futura patria cuando comenzó su «toma de territorio». (es)
- The Hungarian conquest of the Carpathian Basin, also known as the Hungarian conquest or the Hungarian land-taking (Hungarian: honfoglalás, lit. 'conquest of the homeland'), was a series of historical events ending with the settlement of the Hungarians in Central Europe in the late 9th and early 10th century. Before the arrival of the Hungarians, three early medieval powers, the First Bulgarian Empire, East Francia, and Moravia, had fought each other for control of the Carpathian Basin. They occasionally hired Hungarian horsemen as soldiers. Therefore, the Hungarians who dwelt on the Pontic steppes east of the Carpathian Mountains were familiar with their future homeland when their conquest started. Archaeogenetic studies confirmed the Asian origin of the conquerors. (en)
- Penaklukan Cekungan Karpatia oleh Hongaria, juga disebut penaklukan Hongaria atau pengambilan wilayah Hongaria (bahasa Hongaria: honfoglalás: "penaklukan tanah air") adalah serangkaian peristiwa yang diakhiri oleh pendirian permukiman orang Hongaria di Eropa Tengah pada abad ke-9 dan ke-10. Sebelum kedatangan bangsa Hongaria, terdapat tiga negara besar yang memperebutkan kekuasaan di Cekungan Karpatia, yaitu Kekaisaran Bulgaria Pertama, Francia Timur dan Moravia. Mereka kadang-kadang menyewa pasukan berkuda Hongaria. Maka dari itu, orang-orang Hongaria yang bermukim di stepa Pontus di sebelah timur Karpatia sudah memahami keadaan alam di wilayah Karpatia saat penaklukan dimulai. (in)
- La honfoglalás (en hongrois : « occupation de la patrie ») ou conquête hongroise désigne les événements historiques ayant mené à l'installation des tribus hongroises dans la plaine de Pannonie en Europe centrale à la fin du IXe et au début du Xe siècle. (fr)
- La conquista magiara del bacino dei Carpazi, nota in ungherese come honfoglalás (lett. "conquista della patria") o semplicemente come conquista magiara o conquista del territorio ungherese, fu la serie degli eventi storici che portò i Magiari (Ungari) a insediarsi in Europa centrale a cavallo tra il IX e il X secolo. Prima dell'arrivo dei Magiari, tre potenze altomedievali si contesero storicamente il controllo del bacino carpatico, ovvero il Primo Impero bulgaro, il Regno dei Franchi Orientali e la Grande Moravia, che assunsero occasionalmente cavalieri ungari in veste di mercenari. Tale circostanza rende lecito ipotizzare che alcuni Magiari conoscessero già la geografia della loro futura patria sin da quando erano ancora stanziati nelle steppe pontiche a est dei Carpazi. (it)
- 머저르인의 카르파티아 정복은 895년 머저르인이 카르파티아 평원에 등장하여 이후 9세기-10세기 내내 중동유럽 곳곳을 침략하다가 마침내 카르파티아에 정착함으로써 종료된 사건이다. 헝가리에서는 조국 정복(헝가리어: honfoglalás)이라고 한다. 머저르인은 원래 폰토스-카스피 스텝에 살고 있었고, 이들이 유럽에 도래하기 전까지 세 중세 강대국(불가리아 제1제국, 대모라비아 왕국, 동프랑크 왕국)이 카르파티아 평원의 패권을 다투고 있었다. 세 나라는 머저르 기병들을 용병으로 자주 고용했고, 자연히 머저르인들은 이 일대 지리를 훤히 알게 되었다. 머저르인의 정복은 중세 초기 민족대이동 중 마지막 이동으로 여겨진다. 머저르인들은 894년에서 895년 사이 카르파티아 산맥을 넘었고, 페체네그인과 불가르인이 연합해 그들을 영격했으나 막아내지 못했다. 다뉴브강 동안 저지대(헝가리 대평원)을 차지하게 된 머저르인들은 900년 다뉴브강을 도하하여 서안의 판노니아까지 정복했다. 그리고 모라비아는 902년에서 906년 사이 아예 멸망당했다. (ko)
- Завоювання угорцями Паннонського басейну, також Угорське завоювання (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини») — це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном переселяється з Північного Причорномор'я в Паннонію. (uk)
- Эпоха обретения родины на Дунае (венг. Honfoglalás — «обретение родины») — период истории Венгрии, охватывающий вторую половину IX века вплоть до 896 года, когда древневенгерская конфедерация племён во главе с Арпадом и Курсаном переселяется из Северного Причерноморья на территорию современной Венгрии. Состав и содержание всех записей о войнах угров в Повести временных лет под 6406/898 годом представляют собой единые по содержанию и близкие по форме записи: Посем же угри прогнаша волъхи, и наследиша землю ту, и седоша съ словены, покоривше я под ся <...>. И начаша воевати на мораву и на чехи». (ru)
|
.jpg)
.jpg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)