| rdfs:comment
| - القصيدة الرعوية (بالإنجليزية: Eclogue) هي عبارة عن قصيدة شعرية في صورة حوار، تنتمي للشعر الغنائي، وهي من نوع الأدب الرعوي الذي الذي يشيد بالتقاليد البسيطة في حياة الريف، مقابل حياة المدينة. بدأت القصيدة الرعوية كنوع مسرحي تأخذ شكلًا محددًا في القرنين الخامس عشر والسادس عشر، من خلال كُتّاب مثل قصيدة رعوية ممثلة في طلب الحب في قصيدة رعوية عن تراچيكوميديا كاليستو وميليبيا، في مهازل وقصائد على الطريقة والأسلوب الرعوي والقشتالي وغيرهم. (ar)
- Ekloga (z řeckého eklogé = výběr, vybraná báseň) je lyrický útvar bukolické poezie, využívající krátký veršovaný dialog. Jejím námětem je líčení harmonické krásy idylického života pastýřů, ve srovnání s idylou však zdůrazňuje více prvek rozjímavý. Ve svém obsahu pracuje s mytologickými i historickými motivy a využívá literární aluze. (cs)
- An eclogue is a poem in a classical style on a pastoral subject. Poems in the genre are sometimes also called bucolics. (en)
- Une églogue est un poème de style classique consacré à un sujet pastoral. Les poèmes de ce genre littéraire sont parfois qualifiés de « bucoliques ». (fr)
- L'egloga, o ecloga, è un componimento della poesia bucolica in forma dialogica, con significato allegorico e di celebrazione della vita agreste. Il termine deriva dal greco ekléghein ("trascegliere") e nella letteratura antica veniva utilizzato per indicare un poemetto scelto; con questo significato vennero intitolate alcune opere, quali l'Egloga cronografica di Giovanni Sincello e l'Egloghe di Decimo Magno Ausonio. (it)
- エクローグ（英語: eclogue, フランス語: églogue エグログ, ラテン語: ecloga エクロガ）は、パストラル（田園、羊飼い）をテーマとした古典的形式の詩。田園詩、牧歌のこと。このジャンルの詩は、ブコリック（英語: bucolic, ラテン語: bucolicum, bucolica ブコリカ）と呼ばれることもある。 語源はギリシャ語の εκλεγη（eklegē、「選ぶ」）がローマ化したもの。元々はこの語は、あらゆるジャンルの短い詩、または、詩の本から精選されたものを表すものだった。古代人はウェルギリウスの詩『牧歌』を表すのにこの語を使い、さらに後のラテン語詩人たちは自分たちの作る田園的・牧歌的な詩（多くはウェルギリウスの模倣だった）を表すのにこの語を使った。ルネサンス期を通してのウェルギリウスの著名さと田園的・牧歌的な詩の永続性との結合が、「エクローグ」を特定のジャンルを指す一般的な語にしてしまった。エクローグを書いた後のローマの詩人には、カルプルニウス（en:Titus Calpurnius Siculus）やネメシアヌス（en:Marcus Aurelius Olympius Nemesianus）がいる。 (ja)
- Eklog (grekiska ἐκλογή ekloge, av eklegein, utvälja) är en litterär genre. Eklog var ursprungligen ett utvalt stycke, en vald dikt av vilket innehåll som helst; samling av dikter med likartat innehåll. Mycket bruklig blev denna benämning om Vergilius samling av herdedikter (Bucolica). Då dessa senare under medeltiden och renässansen var det främsta mönstret för herdedikten, kom ordet eklog att även under modern tid användas som beteckning för den lärda herdedikten. (sv)
- L'ègloga (grec antic: ἐκλογή, 'selecció') és un subgènere líric que es desenvolupa mitjançant un monòleg pastoral o més freqüentment un diàleg en què uns pastors es conten les seues penes d'amor enmig d'un paisatge ideal arcàdic. El gènere posseïx motius rurals i els tòpics de la poesia pastoral de tots els temps, va ser creat i perfeccionat en el món hel·lenístic a partir del segle iv aC. (ca)
- Eklogo estas subĝenro de la lirika poezio dialogata foje simile al malgranda teatraĵo en ununura akto. Pri ama temo, ludas unu aŭ variaj paŝtistoj kiuj priskribas sentojn aŭ pejzaĝojn kaj rakontas aferojn en kampara paŝtista medio kie naturo estas paradiza kaj kie rolas gravan protagonecon muziko. Kiel lirika subĝenro disvolviĝas foje pere de monologo fare de paŝtisto, plej ofte, per dialogo inter paŝtistoj. (eo)
- Die Ekloge (griechisch ἐκλογή eklogḗ „Auswahl“ oder „Wahl“, latinisiert ecloga) ist ein Begriff aus der antiken Literatur. Die Grundbedeutung ist „Auswahl“, das heißt „das Ausgewählte“. Gemeint ist ursprünglich ein ausgewähltes Stück (Auszug, Zitat) aus einem längeren literarischen Text oder ein einzelnes Gedicht von mäßiger Länge, das aus einer Sammlung von Gedichten oder aus dem Werk eines Dichters herausgegriffen wurde. Der Begriff Ekloge bezeichnet im eigentlichen Wortsinn ein „ausgewähltes“ Gedicht, wurde aber im Humanismus als Gattungsbezeichnung missverstanden. (de)
- La égloga es un subgénero de la poesía lírica que se dialoga a veces como una pequeña pieza teatral en un acto. De tema amoroso, uno o varios pastores lo desarrollan contándolo en un ambiente campesino donde la naturaleza es paradisíaca y tiene un gran protagonismo la música. Como subgénero lírico se desarrolla a veces mediante un monólogo pastoril o, más frecuentemente, con un diálogo. La égloga es una composición en la que el poeta, sacrificado en uno o varios pastores, expresa su amor en un marco idealizado, lleno de belleza y amor. (es)
- Egloga nekazarien eta artzainen bizitzari eta amodioari buruzko literatura lana da. Elkarrizketez osatuak izaten dira gehienetan eta, bizitzaren nahasmendu eta ustelkeria guztien aurrean, balizko artzain gizarte bukolikoan nagusituriko bizimodu harmoniazko eta librea kantatu ohi dute. (eu)
- Ecloge – ook wel: ekloge (Griekse spelling) en ecloga (Latijnse spelling) - is een benaming voor een herdersdicht en maakt deel uit van de bucolische poëzie. Het woord ecloge kennen we vooral van de tien herdersdichten (Bucolica) die Vergilius in 38 v.Chr. publiceerde en die doorgaans Eclogae worden genoemd. Het uit het Grieks afkomstige woord ekloge (ἐκλογή) betekent eigenlijk ‘keus’. Het is waarschijnlijk dat Vergilius niet zelf de naam ecloga gebruikte, maar dat die door latere grammatici aan zijn gedichten is gegeven. (nl)
- Écloga é um poema ambientado na natureza, que apresenta, na maioria das vezes, a forma de um diálogo entre pastores ou o solilóquio de um só pastor, de tal modo que pode ser representado como uma pequena peça de teatro. O termo "écloga" deriva do grego eklogē (ἐκλογή), "seleção, poesia escolhida", através do latim ecloga. O termo foi inicialmente aplicado aos poemas bucólicos de Virgílio, que imitavam os Idílios, de Teócrito. Depois do poeta de Mântua, foi cultivada na Antiguidade por , e Ausónio. Advena qui nostris errabat nuper in aruis Pastor, ab occiduis olim qui venerat oris, (pt)
- Термин экло́га (лат. ecloga от др.-греч. εκλογή — отбор, выбор) в античной поэзии (например, в «Буколиках» Вергилия) означал избранную идиллию, то есть сцену из сельской или пастушеской жизни (часто, любовную), выраженную в форме повествования или драмы. В литературе классицизма установилось различие (впрочем, соблюдавшееся не строго), согласно которому в идиллии ожидалось больше чувства, а в эклоге больше действия. В XVIII веке за возрождение жанра выступал один из основателей Лузитанской Аркадии Круз и Силва. Первым автором русских эклог считается Александр Петрович Сумароков. (ru)
- Еклога — різновид буколічної поезії, що будується за принципом діалогу між пастухами та пастушками. Як жанрова форма еклога близька до пасторалі, дещо відмінна від ідилії (змальовує переважно побутову сценку, тоді як ідилія спрямована на відтворення внутрішніх переживань автора чи ліричного героя). Перша еклога з «Буколік» Вергілія — яскраве свідчення своєрідності еклоги, втіленої у діалозі між Мелібеєм та Тітіром: (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)