| rdfs:comment
| - La Unión de Grodno fue una serie de decretos de la unión polaco-lituana entre el Reino de Polonia y el Gran Ducado de Lituania. Los primeros se firmaron en 1432 durante la Guerra civil lituana de 1431-1435, en la ciudad de Grodno. Los edictos confirmaron la Unión de Vilnius y Radom (1401). La Unión estableció a Segismundo I Kęstutaitis como el Gran Duque de Lituania y restableció la antigüedad y el interés dinástico de Vladislao II de Polonia en Lituania. (es)
- Il Patto di Grodno o Unione di Grodno del 1432 fu uno degli atti dell'Unione Polacco-Lituana. Fu approvata a Hrodna per rinforzare l'unione tra i due stati, che si era gradualmente evoluta verso un'unione personale. Nonostante le dichiarazioni, il declino dei legami tra il Regno di Polonia e il Granducato di Lituania continuò e le relazioni si ruppero tra il 1440 e il 1447. Nel 1447 l'unione fu di nuovo reintrodotta come unione personale che durò fino al 1492. (it)
- The Union of Grodno was a series of acts of the Polish–Lithuanian union between Kingdom of Poland and Grand Duchy of Lithuania. The first acts were signed in 1432 during the Lithuanian Civil War of 1431–1435. The acts confirmed the Union of Vilnius and Radom (1401). The Union established Sigismund Kęstutaitis as the Grand Duke of Lithuania and re-established Władysław II Jagiełło's seniority and dynastic interest in Lithuania. (en)
- Гродненська унія — угода між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, укладена 15 жовтня 1432 року у м. Гродно. Ініціаторами угоди виступили польський король Владислав II Ягайло та Великий князь Литовський Сигізмунд Кейстутович. Унія була укладена в умовах громадянської війни після повалення влади Свидригайла Ольгердовича. (uk)
- Unia grodzieńska (1432) była jednym z aktów unii polsko-litewskiej. Została podpisana w Grodnie, aby odbudować związki między dwoma krajami, które to związki stopniowo ewoluowały w zaledwie unię personalną. Przywracała władzę zwierzchnią Władysława Jagiełły nad Litwą. Zygmunt Kiejstutowicz przyjmował tytuł wielkiego księcia oznaczający dożywotnie panowanie nad całością ziem Wielkiego Księstwa. Po jego śmierci Litwa miała wrócić do Jagiełły i jego synów. Zarazem zapisano, że kolejni wielcy książęta będą wybierani dożywotnio – wspólnie przez Litwinów i Polaków. Do Polski miało przejść Podole – w całości. Wołyń miał w większości (z Łuckiem i Włodzimierzem włącznie) stać się lennem Królestwa Polskiego, ale z zachowaniem panowania litewskiego (to jest Zygmunta Kiejstutowicza). Mniejsza część Wo (pl)
- Гро́дненская у́ния — союз между Королевством Польским и Великим княжеством Литовским, заключённый 15 октября 1432 года в Гродно. Высокими сторонами соглашения выступили король польский Владислав II Ягайло и великий князь литовский Сигизмунд Кейстутович. Уния была заключена в условиях гражданской войны, после того как Сигизмунду с помощью поляков удалось свергнуть Свидригайло Ольгердовича и самому занять великокняжеский стол. (ru)
|
| has abstract
| - La Unión de Grodno fue una serie de decretos de la unión polaco-lituana entre el Reino de Polonia y el Gran Ducado de Lituania. Los primeros se firmaron en 1432 durante la Guerra civil lituana de 1431-1435, en la ciudad de Grodno. Los edictos confirmaron la Unión de Vilnius y Radom (1401). La Unión estableció a Segismundo I Kęstutaitis como el Gran Duque de Lituania y restableció la antigüedad y el interés dinástico de Vladislao II de Polonia en Lituania. (es)
- Il Patto di Grodno o Unione di Grodno del 1432 fu uno degli atti dell'Unione Polacco-Lituana. Fu approvata a Hrodna per rinforzare l'unione tra i due stati, che si era gradualmente evoluta verso un'unione personale. Nonostante le dichiarazioni, il declino dei legami tra il Regno di Polonia e il Granducato di Lituania continuò e le relazioni si ruppero tra il 1440 e il 1447. Nel 1447 l'unione fu di nuovo reintrodotta come unione personale che durò fino al 1492. (it)
- The Union of Grodno was a series of acts of the Polish–Lithuanian union between Kingdom of Poland and Grand Duchy of Lithuania. The first acts were signed in 1432 during the Lithuanian Civil War of 1431–1435. The acts confirmed the Union of Vilnius and Radom (1401). The Union established Sigismund Kęstutaitis as the Grand Duke of Lithuania and re-established Władysław II Jagiełło's seniority and dynastic interest in Lithuania. (en)
- Unia grodzieńska (1432) była jednym z aktów unii polsko-litewskiej. Została podpisana w Grodnie, aby odbudować związki między dwoma krajami, które to związki stopniowo ewoluowały w zaledwie unię personalną. Przywracała władzę zwierzchnią Władysława Jagiełły nad Litwą. Zygmunt Kiejstutowicz przyjmował tytuł wielkiego księcia oznaczający dożywotnie panowanie nad całością ziem Wielkiego Księstwa. Po jego śmierci Litwa miała wrócić do Jagiełły i jego synów. Zarazem zapisano, że kolejni wielcy książęta będą wybierani dożywotnio – wspólnie przez Litwinów i Polaków. Do Polski miało przejść Podole – w całości. Wołyń miał w większości (z Łuckiem i Włodzimierzem włącznie) stać się lennem Królestwa Polskiego, ale z zachowaniem panowania litewskiego (to jest Zygmunta Kiejstutowicza). Mniejsza część Wołynia, z Horodłem, miała bezpośrednio wrócić do Korony. Obowiązywać będzie do roku 1440. Dyskusji nad warunkami umowy przewodniczył biskup Zbigniew Oleśnicki, który zadbał o to by "książętom, bojarom, szlachcie i mieszkańcom ruskim, poddanym ziemi litewskiej" nadać wszystkie przywileje i wolności, nadane wcześniej katolickiej szlachcie litewskiej. Szlachta ruska miała zostać przyjęta do rodów i herbów Korony. Unię miał jeszcze potwierdzić swym podpisem Jagiełło. 30 października 1432 roku we Lwowie król Władysław Jagiełło, nie tylko nadał szlachcie ruskiej ("panom ruskim") te same prawa i wolności, które miała szlachta katolicka, ale także zapewniał, że ludzie "obrządku greckiego", niezależnie od płci i stanu, nie będą zmuszani do zmiany tego obrządku. Decyzja króla wymusi tym samym na Zygmuncie Kiejstutowiczu, 6 maja 1434 roku w Trokach, wydanie takich przywilejów dla prawosławnych bojarów ruskich. Obroną przed dominacją prawosławno-ruskiej większości, miało pozostać prawo zakazu do zajmowania przez nich urzędów na terenie Litwy właściwej. Wszystkie trzy akty: grodzieński (Oleśnickiego), lwowski (Jagiełły) i trocki (Zygmunta Kiejstutowicza) ustanawiały niemal pełne równouprawnienie na ogromnych obszarach unii polsko-litewskiej, między rywalizującymi między sobą wyznaniami chrześcijańskimi. Mimo deklaracji, więzi między Królestwem Polskim a Wielkim Księstwem Litewskim nadal zanikały i zostały ostatecznie zerwane na czas między 1440 a 1447 rokiem. W 1447 roku unia została ponownie wprowadzona jako unia personalna, która trwała do 1492 roku. (pl)
- Гро́дненская у́ния — союз между Королевством Польским и Великим княжеством Литовским, заключённый 15 октября 1432 года в Гродно. Высокими сторонами соглашения выступили король польский Владислав II Ягайло и великий князь литовский Сигизмунд Кейстутович. Уния была заключена в условиях гражданской войны, после того как Сигизмунду с помощью поляков удалось свергнуть Свидригайло Ольгердовича и самому занять великокняжеский стол. До заключения новой унии отношения между государствами развивались в условиях Виленско-Радомской унии 1401 года, основные положения легли в основу Гродненской унии. Великое княжество Литовское признавалось наследственной собственностью Ягайло и его потомков, а следовательно, и польской Короны. По отношению к королю польскому великий князь литовский сохранял тот же статус, который был закреплён ранее: он, как и его вассалы, давал присягу на верность польской Короне. Великий князь литовский мог быть избран боярами Великого княжества только с согласия польской знати. Впервые за королём польским закреплялся титул «верховный князь литовский». Было подтверждено право панов на владение родовыми имениями и великокняжескими дарованиями по польскому образцу, никаких ограничений на православных наложено не было. Сигизмунд признавался великим князем. Территория государства относительно правления Витовта оставалась неизменной, но после смерти Сигизмунда Великое княжество должно было перейти под непосредственное правление Ягайло или его потомков. Это условие не распространялось на вотчинные земли Сигизмунда — Трокское княжество, сохранявшиеся за ним и его потомками. В случае пресечения рода , эти земли должны были бы также переданы Короне. Таким образом, согласно условиям унии, единственный сын Сигизмунда Михаил лишался права на наследование отцовского титула и мог претендовать только на владение своей вотчиной в качестве вассала короля польского. Подолье полностью возвращалось в состав Польши, а Волынь признавалась пожизненным владением Сигизмунда (на таких же условиях Волынью владел и Витовт). Спорные волынские земли с замками Ратно, Ветлы, Лопатин и Городло отходили Польше. Все союзы и соглашения, ранее заключённые Свидригайло «во вред королевству», разрывались. Так, например, Сигизмунд обязался помогать Польше в борьбе с крестоносцами, что разрывало , заключенный Свидригайло с Тевтонским орденом. Свидетелями и гарантами выполнения Сигизмундом условий унии выступили 22 представителя литовской знати, в том числе виленский епископ Матей, луцкий епископ , князья и Иван Владимировичи, Семён Иванович, Фёдор Корибутович, каштелян виленский Кристин Остик, староста жемайтский Михаил Кезгайло, , и другие влиятельные лица. Со стороны Польши свидетелями выступили 7 панов во главе с епископом краковским Збигневом Олесницким. 20 января 1433 года в Троках Сигизмунд издал подтверждающий условия унии документ, в котором упомянут уже 41 свидетель. Среди упомянутых лиц нет представителей русской знати, что объясняется тем, что бояре и князья восточных земель Великого княжества в большинстве своём не поддерживали Сигизмунда, продолжая признавать великим князем Свидригайло. 18 октября 1432 года сын Сигизмунда Михаил издал акт, в котором отказывался от борьбы за великокняжеский стол и признавал себя вассалом Польши. Несмотря на определенные уступки литовским боярам, например, допущение их к выборам великого князя, уния стала победой польской внешней политики, так как Великое княжество Литовское становилось фактически леном польской короны. Уния действовала до убийства в 1440 году Сигизмунда и избрания великим князем сына Ягайло Казимира. (ru)
- Гродненська унія — угода між Королівством Польським та Великим князівством Литовським, укладена 15 жовтня 1432 року у м. Гродно. Ініціаторами угоди виступили польський король Владислав II Ягайло та Великий князь Литовський Сигізмунд Кейстутович. Унія була укладена в умовах громадянської війни після повалення влади Свидригайла Ольгердовича. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
