| rdfs:comment
| - La síncope és un fenomen fonètic consistent en la supressió d'un o més elements fonològics en l'interior d'una paraula. Per exemple: si us plau > sisplau (cau la u procedent del pronom us) (ca)
- حذف الوسط عند أهل الصرف أن يسقط من وسط الكلمة حرف أو أكثر. (ar)
- La syncope (du latin syncopa, à son tour du grec συγκοπή sunkopḗ « retranchement ») est, à l’origine, un terme de rhétorique, adopté par la linguistique aussi. Il dénomme une modification phonétique qui consiste en la chute d’un segment à l’intérieur d’un mot. Il peut s’agir d’un phone (son) ou d’un groupe de phones. (fr)
- In phonology, syncope (/ˈsɪŋkəpi/; from Ancient Greek: συγκοπή, romanized: sunkopḗ, lit. 'cutting up') is the loss of one or more sounds from the interior of a word, especially the loss of an unstressed vowel. It is found in both synchronic and diachronic analyses of languages. Its opposite, whereby sounds are added, is epenthesis. (en)
- 語中音消失（ごちゅうおんしょうしつ、syncope）とは、語の内部にある1つ、またはそれ以上の音の脱落のこと。語源はギリシャ語のsyn-+kopein（打つこと）。 歴史言語学では、「syncope」は強勢（アクセント）のない母音の脱落を指すことが多い。（語中母音消失） (ja)
- La sìncope è un fenomeno di che consiste nell'eliminazione di uno o più fonemi all'interno della parola:
* calidus (lat.) → caldo;
* verecundia (lat.) → vergogna;
* vetulus (lat.) → (*veclus) → vecchio;
* fabula (lat.) → fable (fr.) → fiaba;
* parabolare (lat.) → parler (fr.) → parlare;
* domina (lat.) → donna. Può anche essere una figura retorica che dà luogo a forme poetiche:
* opera → opra (it. ant./poet.);
* spirito → spirto (it. ant./poet.); Il contrario della sincope è l'epentesi. (it)
- Synkopa (gr. συγκοπή synkopḗ „obcięcie”, od συγκόπτω synkóptō „przycinać”) – zjawisko fonetyczne polegające na zaniku śródgłosowej nieakcentowanej samogłoski lub całej sylaby z wyrazu, co pociąga za sobą jego skrócenie. Jest to charakterystyczny proces w niestarannej, szybkiej wymowie, np. impra → impreza. Do wyrazów synkopowanych należą: wogle (pot. forma w ogóle) czy orginalny (oryginalny). Synkopa może również zachodzić przy zapożyczaniu wyrazów: łac. limpĭdus → hiszp. limpio (czysty). (pl)
- De term syncope duidt in de fonologie op een veel voorkomende vorm van deletie, waarbij onbeklemtoonde klanken en soms hele lettergrepen aan het begin of in het midden van een woord wegvallen. Dit verschijnsel heeft de historische evolutie van heel veel talen gekenmerkt, maar is met name typerend geweest voor de ontwikkeling van het Frans vanuit het Latijn. Het weglaten van de eindklinker of laatste lettergreep van een woord wordt (vooral als stijlfiguur) elisie of apocope genoemd. (nl)
- Synkope, en språkvetenskaplig term, som innebär att en (obetonad) vokal i ett ord försvinner (inte initialt eller finalt). *norðrvegi > *norvegi > noregi > norge Den vokal som här synkoperats är den andra vokalen i ordet noregi. Exempel från modern svenska är "nån" och "sånt" i stället för "någon" och "sådant". Jämför apokope, förlusten av obetonat ljud i slutställning. (sv)
- Síncope é a supressão de fonemas no interior de uma palavra. É um dos metaplasmos por supressão de fonemas que podem ocorrer na evolução linguística. (pt)
- Синкóпа (від грец. συγκοπή — «скорочення», «утинання») — випадіння одного або кількох звуків усередині слова під час швидкого темпу мовлення. Найчастіше відбувається в тих формах, що часто вживані, тому з півслова можуть бути зрозумілими: Міца замість Маріца, Ілка — Ілонка, Катерина — Катря (синкопа + апокопа), хтіли — хотіли, сьодні — сьогодні, мона — можна, Муся — Маруся тощо. Своєрідна мовна економія, синкопа, у широкому сенсі є узагальнювальним терміном для аферези, у вузькому сенсі — для апокопи. (uk)
- 语音学中，词中音消失（英语：syncope）指一个词内部音素消失的现象，尤指失去非重读元音。在语言的分析中都很常见。其相反过程，即音素的增加，称作插音。 (zh)
- Unter Synkope versteht man in der Sprachwissenschaft den Prozess des Ausfalls unbetonter Vokale im Inneren eines Wortes bzw. auch das Ergebnis dieses Prozesses (zum Beispiel mittelhochdeutsch angest > neuhochdeutsch Angst). Ausfall am Ende des Wortes nennt man dagegen Apokope. Bei einem Ausfall des zweiten Vokals in einem dreisilbigen Wort spricht man von Mittelsilbenschwund. Die Synkope dient insbesondere in der Lyrik auch zur Wahrung des Versmaßes, zum Beispiel „goldnem“ statt „goldenem“. (de)
- La síncopa lingüística es un proceso fonológico que consiste en suprimir fonemas en el interior de una palabra. Aunque ocurre normalmente al usar un lenguaje coloquial (cantado>*cantao), la síncopa es responsable de muchos procesos de evolución de las lenguas, incluido el español desde el latín: comprarare>comprar. Históricamente el fenómeno afectó especialmente a las vocales átonas y breves precedidas y seguidas de vocales tónicas o largas, que ya en latín vulgar se pronunciaban neutralizadas y abreviadas. La síncopa en español provocó la aparición de dobletes de palabras con significados próximos pero diferentes, uno como resultado de la evolución normal sincopada de la palabra latina y otro como préstamo lingüístico directo del latín, por ejemplo: delicado>delgado o laborar>labrar. (es)
- Синко́па (др.-греч. συγκοπή, букв. — «рубка, сечка, измельчение») в лингвистике — фонетическое явление, заключающееся в выпадении, как правило, безударного звука, или группы звуков, или даже целого слога в слове (чаще всего в середине слова, так как для обозначения выпадения в начале и конце слова есть отдельные понятия — афереза и апокопа соответственно). Например, Иваныч при полном Иванович. В широком смысле синкопу можно считать синонимом схожего фонетического явления — элизии, так как под синкопой подразумевается прежде всего также выпадание гласного между согласными. Например: (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)