| rdfs:comment
| - Snochačství (rusky сноха́чество) bylo obvyklou praktikou na ruské vsi, při které se muž, hlava početné rolnické rodiny žijící v jedné místnosti, pohlavně stýká s mladšími ženami, obvykle s manželkou svého syna. Slovo pochází od snacha (rusky сноха, snocha), odtud snochačestvo, snochačství. Praktika byla rozšířenou zejména v 18. a 19. století, zprvu v souvislosti s odvodem mladých a později v souvislosti s rozvojem průmyslu a odchodem mužů za prací do měst, kdy ženy zanechali doma na vesnici. (cs)
- Сноха́чество — практика в русской деревне, при которой мужчина — глава большой крестьянской семьи (живущей в одной избе) состоит в половой связи с младшими женщинами семьи, обычно с женой своего сына (связь свёкра с невесткой, называемой сноха). Эта практика получила особое распространение в XVIII—XIX веках, сперва в связи с призывом молодых крестьян в рекруты, а затем и в связи с отходничеством, когда молодёжь уходила работать в города и оставляла жён дома в деревне. (ru)
- In the Russian Empire, snokhachestvo (Russian: снохачество) referred to sexual relations between a pater familias (bolshak) of a Russian peasant household (dvor) and his daughter-in-law (snokha) during the minority or absence of his son. One of the first Russian writers to decry snokhachestvo, describing it as a form of "sexual debasement," was Alexander Radishchev, who saw it as an outgrowth of Russian serfdom. In the 19th century, its resurgence was fueled by obligatory conscription and "the seasonal departure of young men for work outside the village." (en)
- 스노하체스트보(러시아어: снохачество)는 러시아 제국의 농노 가정에서, 아들이 부재할 때 시아버지가 며느리를 강간하던 사회현상이다. 러시아 농촌에서 결혼은 가내의 차세대 노동력을 얻는 수단이었기에 여서일곱살 때부터 일찍이 계약결혼이 행해졌다. 예컨대 19세기 탐보프에서는 12-13세 소년이 16-17세 소녀와 결혼하곤 했다. 아들이 너무 어린 틈을 타 젊은 시아버지가 며느리에게 성적으로 접근했고, 시어머니는 며느리를 자신의 경쟁자로 여겨 학대했다. 집안의 남성들이 여성들을 강간하는 현상은 당시 평민들 사이에서는 흔한 현상이었으며 중요한 손님에겐 보통 가장이 통제하기 쉬운 순서로 딸이나 아내, 여동생 마지막으로 며느리에게 술시중과 밤시중을 시키고 그 시중을 받은 사람은 대가를 지불하였다. 주로 평민 출신인 촌장이나 성직자, 부자들이 받았으며 귀족이나 일부 부유층은 이런 대접을 딱히 선호하지 않았다. 소련 시절까지도 가난한 러시아인들은 의식주나 술과 담배 등이 필요한 경우 자신의 가족을 권력자나 부자한테 보내서 대가를 받는 대중적 문화를 당연하게 생각했다. (ko)
- Snochactwo – zwyczaj utrzymywania kontaktów seksualnych z żoną jakiegoś krewnego lub powinowatego ważnego w strukturze pokrewieństwa. Termin pochodzenia rosyjskiego (сноха, czyli snocha – znaczy synowa). Jednym z pierwszych udokumentowanych przykładów snochactwa występował u Longobardów, gdzie sprzyjało temu prawo do aranżowania małżeństw między niepełnoletnimi synami i starszymi od nich kobietami, silny patriarchalizm i władza rodowa, a także słabo zakorzenione chrześcijaństwo. (pl)
- Snochatchestvo era uma tradição rural na Rússia segundo a qual o patriarca da família tinha o direito de se servir dos favores sexuais da sua nora caso o próprio filho se encontrasse ausente. Com o objetivo de atrair mais trabalhadores para o lar, os casamentos na Rússia rural eram freqüentemente contraídos quando o noivo tinha seis ou sete anos de idade. Durante a minoridade de seu marido, a noiva muitas vezes tinha que tolerar avanços de seu sogro assertivo. Por exemplo, em meados do século 19 no , meninos de 12 a 13 anos eram frequentemente casados com garotas de 16 a 17 anos. Os pais dos meninos costumavam se casar para tirar proveito da falta de experiência de seus filhos. "Snokhachestvo" gerou conflitos na família e pressionou moralmente a sogra, que costumava tratar a esposa do filh (pt)
- Сноха́цтво — практика в російському селі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у рекрути, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі. (uk)
|
| has abstract
| - Snochačství (rusky сноха́чество) bylo obvyklou praktikou na ruské vsi, při které se muž, hlava početné rolnické rodiny žijící v jedné místnosti, pohlavně stýká s mladšími ženami, obvykle s manželkou svého syna. Slovo pochází od snacha (rusky сноха, snocha), odtud snochačestvo, snochačství. Praktika byla rozšířenou zejména v 18. a 19. století, zprvu v souvislosti s odvodem mladých a později v souvislosti s rozvojem průmyslu a odchodem mužů za prací do měst, kdy ženy zanechali doma na vesnici. (cs)
- In the Russian Empire, snokhachestvo (Russian: снохачество) referred to sexual relations between a pater familias (bolshak) of a Russian peasant household (dvor) and his daughter-in-law (snokha) during the minority or absence of his son. With a view to attracting additional workers to the household, marriages in rural Russia were frequently contracted when the groom was six or seven years old. During her husband's minority, the bride often had to tolerate advances of her assertive father-in-law. For example, in the middle of the 19th century in Tambov Governorate 12-13 year old boys were often married to 16-17 year old girls. The boys' fathers used to arrange such marriages to take advantage of their sons' lack of experience. Snokhachestvo entailed conflicts in the family and put moral pressure on the mother-in-law, who usually treated her son's wife as a rival for her own husband's affections. Snokachestvo was considered incestuous by the Russian Orthodox Church and unseemly by the obshchina, the rural community. Legally it was considered a form of rape and was punished with fifteen to twenty lashes. Understandably, cases of snokhachestvo were not publicized and the crime remained latent, making it difficult to assess its true extent in the Russian Empire. One of the first Russian writers to decry snokhachestvo, describing it as a form of "sexual debasement," was Alexander Radishchev, who saw it as an outgrowth of Russian serfdom. In the 19th century, its resurgence was fueled by obligatory conscription and "the seasonal departure of young men for work outside the village." Snokhachestvo remained relatively widespread even after the abolition of serfdom in 1861. Vladimir Dmitrievich Nabokov, a jurist, resented the fact that "nowhere it seems, except Russia, has at least one form of incest assumed the character of an almost normal everyday occurrence, designated by the appropriate technical term." The Narodnik writer Gleb Uspensky, while deploring the plight of young peasant women, sympathized with "the emotional and physical needs of the mature peasant man." (en)
- 스노하체스트보(러시아어: снохачество)는 러시아 제국의 농노 가정에서, 아들이 부재할 때 시아버지가 며느리를 강간하던 사회현상이다. 러시아 농촌에서 결혼은 가내의 차세대 노동력을 얻는 수단이었기에 여서일곱살 때부터 일찍이 계약결혼이 행해졌다. 예컨대 19세기 탐보프에서는 12-13세 소년이 16-17세 소녀와 결혼하곤 했다. 아들이 너무 어린 틈을 타 젊은 시아버지가 며느리에게 성적으로 접근했고, 시어머니는 며느리를 자신의 경쟁자로 여겨 학대했다. 집안의 남성들이 여성들을 강간하는 현상은 당시 평민들 사이에서는 흔한 현상이었으며 중요한 손님에겐 보통 가장이 통제하기 쉬운 순서로 딸이나 아내, 여동생 마지막으로 며느리에게 술시중과 밤시중을 시키고 그 시중을 받은 사람은 대가를 지불하였다. 주로 평민 출신인 촌장이나 성직자, 부자들이 받았으며 귀족이나 일부 부유층은 이런 대접을 딱히 선호하지 않았다. 소련 시절까지도 가난한 러시아인들은 의식주나 술과 담배 등이 필요한 경우 자신의 가족을 권력자나 부자한테 보내서 대가를 받는 대중적 문화를 당연하게 생각했다. 러시아의 귀족들은 역사적으로 이런 관행에 대해 무관심하거나 강경하게 대응하여 칼루가 등 일부 지역에서는 스노하체스트보에 대한 학살과 처벌이 있었다. 그래서 칼루가는 당시 스노하체스트보가 일어나지 않는 몇 안 되는 지방이 되었다고 한다. 주변의 소수 민족들 역시 비슷한 관습이 있었으나 귀족들의 정복전쟁으로 인하여 아이러니하게도 러시아인들보다도 더 빨리 계몽된 소수 민족들이 많았다. 러시아 정교회에서는 스노하체스트보를 근친상간의 일종으로 간주했다. 형사법적으로도 강간의 일종으로 여겨져 15-20대의 태형이 선고되었다. 그러나 애초에 음성화된 현상이라 공론화나 신고 자체가 잘 되지 않아서 제대로 근절되지 않았고, 그 실태를 확실히 추적하기도 어렵다. 러시아 지식인들은 스노하체스트보를 의 후진성으로 인한 악습으로 여겼다. 특히 19세기에 징병제가 실시되면서 청년 남편들이 집을 떠나면서 며느리 강간이 더욱 만연했다. 그러나 1861년 농노해방령 이후로도 스노하체스트보는 여전히 널리 행해졌다. 율사, 범죄학자 는 “근친상간이 거의 일상적 정상(normal everyday)으로서 이루어지는 곳은 러시아 이외에 어디도 없다”고 했다. (ko)
- Snochactwo – zwyczaj utrzymywania kontaktów seksualnych z żoną jakiegoś krewnego lub powinowatego ważnego w strukturze pokrewieństwa. Termin pochodzenia rosyjskiego (сноха, czyli snocha – znaczy synowa). Jednym z pierwszych udokumentowanych przykładów snochactwa występował u Longobardów, gdzie sprzyjało temu prawo do aranżowania małżeństw między niepełnoletnimi synami i starszymi od nich kobietami, silny patriarchalizm i władza rodowa, a także słabo zakorzenione chrześcijaństwo. Na przykład występujące dawniej na Rusi prawo ojca (teścia) i czasami jego brata do utrzymywania stosunków seksualnych z żoną syna, czyli prawo do synowej. Zwyczaj ten szczególnie zainteresował obserwatorów po raz pierwszy na terenach Rosji w XVII w. (stąd też i jego nazwa). Zwykle podaje się, że snochactwo występowało we wschodniej Słowiańszczyźnie, inne źródła wskazują na przypadki tego zwyczaju dalej na zachód - na tereny, które w X wieku i później weszły w skład terytorium ówczesnej Polski. Snochactwo było też prawdopodobnie praktykowane po wprowadzeniu chrześcijaństwa, które przyniosło też nakaz monogamii. W ten sposób ojciec zapewniał sobie dodatkową żonę, która formalnie uchodziła za synową. Zwyczaj ten występuje też u wielu ludów Afryki. Na przykład dość powszechnie wśród Kpelle znad Zatoki Gwinejskiej (tam też jeśli ojciec ma żonę, to syn - jeśli nie jest on dzieckiem tej kobiety - także może mieć z nią kontakty seksualne). Snochactwo spotyka się też w Indiach u Tamilów i Telugów (ci drudzy zamieszkują głównie w stanie Andhra Pradesh). Próby kontaktów seksualnych pomiędzy teściem i synową spotykane są w istocie w większości społeczeństw, ale mają one jednak częściej charakter nieoficjalny. W tradycyjnych społeczeństwach małżeństwa bywają zazwyczaj aranżowane przez rodziców, przy czym duży wpływ na wybór żon dla synów ma ojciec. Tam, gdzie dodatkowo praktykowane jest snochactwo, ojciec wybierając żonę dla syna kieruje się przypuszczalnie również swoim gustem. (pl)
- Snochatchestvo era uma tradição rural na Rússia segundo a qual o patriarca da família tinha o direito de se servir dos favores sexuais da sua nora caso o próprio filho se encontrasse ausente. Com o objetivo de atrair mais trabalhadores para o lar, os casamentos na Rússia rural eram freqüentemente contraídos quando o noivo tinha seis ou sete anos de idade. Durante a minoridade de seu marido, a noiva muitas vezes tinha que tolerar avanços de seu sogro assertivo. Por exemplo, em meados do século 19 no , meninos de 12 a 13 anos eram frequentemente casados com garotas de 16 a 17 anos. Os pais dos meninos costumavam se casar para tirar proveito da falta de experiência de seus filhos. "Snokhachestvo" gerou conflitos na família e pressionou moralmente a sogra, que costumava tratar a esposa do filho como rival pelo afeto de seu próprio marido. "Snokachestvo" era considerado incesto pela Igreja Ortodoxa Russa e impróprio pela "comunidade" rural. Legalmente, era considerado uma forma de estupro e punido com quinze a vinte chicotadas. Compreensivelmente, casos de snokhachestvo não foram divulgados e o crime permaneceu latente, tornando difícil avaliar a sua verdadeira extensão no Império Russo. Um dos primeiros escritores russos a condenar "snokhachestvo", descrevendo-o como uma forma de "desvirtuação sexual", era , que o via como uma consequência da . No século XIX, seu ressurgimento foi alimentado pela obrigatoriedade do recrutamento militar na Rússia e pela saída sazonal de jovens para trabalhar fora da aldeia. (pt)
- Сноха́цтво — практика в російському селі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у рекрути, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі. Публіцист (батько письменника В. В. Набокова) писав: «Ніде, здається, окрім Росії, — немає принаймні того, щоб один вид кровозмішення набув характер майже нормального побутового явища, отримавши відповідну назву — снохацтво». Снохацтво згадується в художній літературі («Батьки і діти» І. Тургенєва, «Життя однієї баби» М. Лєскова, «Колодязь» С. Логінова). В книзі «Сахалін» згадується народна прикмета: рос. Как снохач помогать возьмётся — колокол с места не сдвинешь. Згадується снохацтво в опері Д. Шостаковича «Леді Макбет Мценського уєзда». Також снохацтво трапляється в романі М. Шолохова «Тихий Дон». Всупереч думці деяких російських етнографів, снохацтво на території України поширено не було. В Україні був поширений нуклеарний тип сім'ї, де цьому явищу не могло бути місця. Натомість така практика застосовувалась із кумами. У ХІХ ст. багато селян виїжджали в міста на заробітки. Відсутність чоловіка вдома могла тривати місяцями, тому їхні дружини нерідко вступали у статеві зв'язки з власним кумом. Така поведінка сприймалась як подружня зрада, тому це різко засуджувалось тогочасним українським суспільством і не вважалось за норму[джерело?] як снохацтво на російських землях. (uk)
- Сноха́чество — практика в русской деревне, при которой мужчина — глава большой крестьянской семьи (живущей в одной избе) состоит в половой связи с младшими женщинами семьи, обычно с женой своего сына (связь свёкра с невесткой, называемой сноха). Эта практика получила особое распространение в XVIII—XIX веках, сперва в связи с призывом молодых крестьян в рекруты, а затем и в связи с отходничеством, когда молодёжь уходила работать в города и оставляла жён дома в деревне. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
