| rdfs:comment
| - سيمون أيفانوفيتش أو سيمون المغرور هو أحد أمراء موسكو المعظمين ولد في 7 نوفمبر 1317 و توفي في 27 أبريل 1353. وقد حكم موسكو من 31 مارس 1340 إلى وفاته خلفاً لوالده إيفان الأول. تزوج من أناستازيا من لتوانيا و لم ينجب منها أي طفل ثم تزوج فراكسيا أميرة سمولينسك و لم ينجب منها أي طفل ثم تزوج ماريا أميرة تڤير و أنجبت له 4 أطفال ماتو صغار. خلفه في الحكم إيفان الثالث. (ar)
- Simeó o Semen I Ivanovich Gordyi (Moscou, 7 de novembre de 1316 - Moscou, 27 d'abril de 1353). Dit l'Arrogant. Fill primogènit d'Ivan I Daniilovich, el seu predecessor, i de mare desconeguda. Príncep de Moscou (1341-1353) i Gran Príncep de Vladímir (1341-1353). Quart Príncep de Moscou després que Daniel I proclamés Moscou la seva capital. (ca)
- Ο Συμεών Ιβανόβιτς ο υπερήφανος, ρωσ. Семён Иванович Гордый (7 Νοεμβρίου 1316 - 27 Απριλίου 1353) από τον Οίκο των Ρουρικιδών ήταν πρίγκιπας της Μόσχας (1340-53) και μεγάλος πρίγκιπας τού Βλαντίμιρ (1340-53). (el)
- Simeón Ivánovich Gordyi (el Soberbio) (Семён Иванович Гордый en el alfabeto ruso) (7 de noviembre de 1316 – 27 de abril de 1353, Moscú), fue príncipe de Moscú y Gran Príncipe de Vladímir. Simeón continuó la política de su padre, Iván I de Rusia, de apoyar a la Horda de Oro y actuó como su principal fuerza en Rusia. El gobierno de Simeón estuvo marcado por resistencias políticas y militares regulares contra la República de Nóvgorod y Lituania. Sus relaciones con los principados rusos fueron pacíficos cuando no pasivos: Simeón permaneció al margen de los conflictos entre príncipes subordinados. Recurrió a la guerra solo cuando esta resultó inevitable. Un periodo relativamente tranquilo para Moscú acabó cuando la Peste Negra que se llevó la vida de Simeón y la de sus hijos en 1353. (es)
- Siméon Ier Ivanovitch (7 novembre 1316 - 27 avril 1353) dit le Fier ou le Superbe, fut Grand-Prince de Moscou et de Vladimir de 1340 à 1353. (fr)
- Simeon Ivanovich Gordiy (the Proud) (Семён Иванович Гордый in Russian) (7 September 1317 – 27 April 1353) was Prince of Moscow and Grand Prince of Vladimir. Simeon continued his father's policies aimed to increase the power and prestige of his state. Simeon's rule was marked by regular military and political standoffs against the Novgorod Republic and the Grand Duchy of Lithuania. His relationships with neighboring Russian principalities remained peaceful if not passive: Simeon stayed aside from conflicts between subordinate princes. He had recourse to war only when war was unavoidable. A relatively quiet period for Moscow was ended by the Black Death that claimed the lives of Simeon and his sons in 1353. (en)
- 시메온 이바노비치(러시아어: Симеон Иванович, 1316년 11월 7일 ~ 1353년 4월 27일)는 모스크바 대공국의 대공(재위: 1340년 3월 31일 ~ 1353년 4월 27일)이다. 류리크 왕조 출신이며 거만한 시메온 이바노비치(러시아어: Симеон Иванович Гордый 시메온 이바노비치 고르디[*])라는 별칭으로 부르기도 한다. (ko)
- セミョーン・イヴァノヴィチ（Семен Иванович, 1316年11月7日 - 1353年4月27日）は、モスクワ大公（在位：1340年 - 1353年）、ウラジーミル大公。モスクワ大公イヴァン1世の息子。異名は尊大公。 トヴェリ公国と一時期和解するが、ペストで息子たち、そして弟のアンドレイ(ru)と共に死去。彼の死後、モスクワ大公位は弟のイヴァン2世が継いだ。 (ja)
- Semën Ivanovič (detto il Fiero, in russo: Семён Иванович Гордый?, pronuncia /sʲɪ'mʲɔn i'vanʌviʧ 'gɔrdɨj/; Mosca, 7 novembre 1316 – Mosca, 27 aprile 1353) è stato principe di Mosca e gran principe di Vladimir. (it)
- Семён Ива́нович (Симео́н Иоа́ннович) по прозвищу Го́рдый, в постриге Созонт (7 сентября 1317 — 27 апреля 1353) — князь Московский и великий князь Владимирский с 1340 по 1353, князь Новгородский с 1346 по 1353. Старший сын великого князя Ивана Калиты и его первой супруги княгини Елены. (ru)
- Simeon av Moskva (ryska Семён Гордый) (Simeon den stolte), född 1316, död 27 april 1353, var en storfurste av Moskva och Vladimir. Simeon var den äldste sonen till fursten . Efter att ha blivit storfurste av Moskva (1340) fick han tillåtelse i Gyllene horden att inta den furstliga tronen av Vladimir (1341). I sin utrikespolitik orienterade han sig åt Horden (resor till khanen 1341, 1342, 1344, 1351) och förde kamp mot Litauen (fälttåget till Smolensk 1351). Hans fälttåg mot (1341) främjade stärkandet av hans makt i Novgorod. (sv)
- Simão Ivanovitch, dito o Orgulhoso (em russo: Семён Иванович Гордый, Simion Ivánovitch Gordîy) (1316 - 1353) foi Grão-príncipe de Moscou e Vladimir. Simão foi o primogênito de Ivan Kalita e tornou-se Grão Príncipe de Moscou em 1340. Um ano depois, teve a permissão da Horda Dourada para administrar Vladímir. A sua campanha contra a cidade de em 1341 fortaleceu a sua autoridade sobre Novgorod. Dez anos mais tarde, lançou um ataque contra Esmolensco. Ele preservou a política do seu pai de servir a Horda Dourada, atuando como um dos seus melhores vassalos na Rússia. Simão recebeu cada vez mais poder do cã do Canato da Horda Dourada para conter a expansão do Reino da Lituânia, que ameaçava o domínio Mongol. Diferentemente de outros príncipes russos, Simão permaneceu completamente fiel à Horda. (pt)
- Семен (Симеон) Іванович на прізвисько Гордий, в схимі — Созонт (7 вересня 1317 — 27 квітня 1353) — князь московський і великий князь владимирський (1340—1353), князь новгородський (1346—1353) з династії Московських Даниловичів. Старший син князя Івана Калити і його першої дружини, княгині Олени. (uk)
- Semjon Hrdý (7. září 1316 – 27. dubna 1353), kníže moskevský a veliký kníže vladimirský z dynastie Rurikovců, byl nejstarším synem a následníkem velikého knížete vladimirského a moskevského knížete Ivana I. Kality. Vládl v letech 1341–1353. Semjon byl celkem třikrát ženatý a zplodil šest synů, avšak žádný z nich otce nepřežil. Dva nejmladší, ještě batolata, zemřeli ve stejném roce jako Semjon, pravděpodobně se stali jako on oběťmi morové epidemie. Kníže odkázal ve své závěti kníže majetek své ženě. Jeho nástupcem se stal mladší bratr Ivan II. Ivanovič. (cs)
- Simeon Iwanowitsch (russisch Симеон Иванович, wiss. Transliteration Simeon Ivanovič; * 1316; † 1353), genannt Gordy („der Stolze“), aus dem Geschlecht der Rurikiden war ab 1341 Großfürst von Wladimir-Moskau. Er war ein Sohn Iwan Kalitas. (de)
- Szymon Iwanowicz Dumny (zwany także Pysznym) (ros.Семён Иванович Гордый) (ur. 1316 w Moskwie, zm. 27 kwietnia 1353 tamże) – wielki książę moskiewski i włodzimierski (1340-1353). Syn Iwana I Kality, brat Iwana II Pięknego. Władzę po ojcu przejął praktycznie bez problemu, szybko także uzyskał jej zatwierdzenie przez Ordę. Supremację polityczną Siemona uznała prawie cała Ruś. Jedynie Nowogród początkowo się sprzeciwiał, lecz po wysłaniu wojska i te księstwo uległo, czego dowodem była zapłata kontrybucji na rzecz wielkiego księcia i przyjęcie jego namiestnika. (pl)
- 谢苗一世·伊万诺维奇（Симеон Иоаннович，1317年－1353年），外号“骄傲的谢苗”（Симеон Гордый），莫斯科大公（1340年~1353年在位），1341年获得弗拉基米尔大公封诰。 谢苗·伊万诺维奇是莫斯科大公伊凡一世（钱袋）的长子。1340年他在父亲去世后继承莫斯科公国，第二年被金帐汗国的汗封为弗拉基米尔大公。 谢苗·伊万诺维奇继续执行其父伊凡一世的政策。他向金帐汗国上缴大量贡赋，以争取汗的信任，同时利用这种有利局面与其他公国的王公进行坚决斗争。他对处于立陶宛影响下的斯摩棱斯克进行过征讨。 通过支持金帐汗抵御日益强大的立陶宛大公国的威胁，谢苗·伊万诺维奇比父亲得到更多的来自汗的权力。他有一点跟后来诸莫斯科大公不同，就是他始终都对汗国是忠诚的。 1353年与自己的两个儿子一起死于黑死病，大公之位传给了弟弟伊凡二世。 子女： 1.与立陶宛的爱古斯塔所生 瓦西里·谢苗诺维奇 (1337年 – 1338年) 瓦茜丽莎·谢苗诺娃 (死于1369年), 嫁给了Kashin的米哈伊尔·瓦西里耶维奇 康斯坦丁·谢苗诺维奇(1341年) 一个不知名的女儿 2.与特维尔的玛丽亚所生 丹尼尔·谢苗诺维奇(1347年出生，早卒) 米哈伊尔·谢苗诺维奇(1348年出生，早卒) 伊凡·谢苗诺维奇(1351年 – 1353年), 与父亲一起死于黑死病。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)