| rdfs:comment
| - Scintillation is the physical process where a material, called scintillator, emits UV or visible light under excitation from high energy photons (X-rays or γ-rays) or energetic particles,(such as electrons, alpha particles, neutrons or ions). See scintillator and scintillation counter for practical applications. (en)
- Scyntylacja (termin zwykle używany w liczbie mnogiej: scyntylacje) – zjawisko powstawania błysku świetlnego w wyniku przechodzenia promieniowania jonizującego przez niektóre substancje. Jest powodowane absorpcją części energii promieniowania i jej emisją na skutek luminescencji (fluorescencji lub fosforescencji). Zjawisko to można obserwować gołym okiem.Substancje, w których mogą zachodzić scyntylacje, nazywają się scyntylatorami. Praktyczne znaczenie mają scyntylatory charakteryzujące się krótkim czasem rozbłysku (w przypadku fluorescencji) rzędu 10-5 ÷10-9 s. Znalazły one zastosowanie w licznikach scyntylacyjnych. (pl)
- Сцинтилля́ция (от лат. scintillatio, «мерцание») — люминесценция малой продолжительности (длительностью от наносекунд до микросекунд) возникающая в результате взаимодействия сплошной среды-сцинтиллятора с ионизирующим излучением (альфа-частицами, гамма-квантами, быстрыми электронами, протонами и другими заряженными частицами). Явление сцинтилляции применяется для обнаружения частиц и излучения, например, сцинтилляционные детекторы регистрируют отдельные частицы. (ru)
- Scintillation är ett fysikaliskt fenomen där små blixtar av synligt ljus avges i särskilda material, så kallade scintillatorer, när dessa absorberar joniserande strålning. För att detektera scintillationer används en scintillationsräknare eller scintillometer. (sv)
- الوميض في الفيزياء هو حزمة من أشعة الضوء تظهر في بعض المواد الشفافة عند حدوث تأين فيها. ويحدث التأين في المادة عند انتشار جسيم أولي له شحنة كهربائية مثل الإلكترون فيها. فعندما يصطدم الإلكترون الحر بالأغلفة الإلكترونية لجزيئات المادة تنتقل طاقته شيئا فشيئا إلى إلكترونات الجزيئات حتي يتوقف عن الحركة. عندما تكتسب إلكترونات الجزيئات تلك الطاقة ترتفع إلى مدارات طاقة أعلى في الجزيئ، ولكنها لا تستطيع البقاء طويلا في هذه الحالة المثارة، فسرعان ما تقفز إلى مدارها الأصلي ويكون ذلك مصحوبا بإطلاق فارق الطاقتين ( الفرق بين طاقة المدار العلوي وطاقة المدار السفلى) ويظهر ذلك الفارق على هيئة فوتون ذي طاقة تعادل ذلك الفارق . والفوتون ما هو إلا شعاع ضوء ذو تردد معين، أي ذو طول موجة معينة، وبالتالى ذو لون معين. وتبعا لمقدار الطاقة الممتصة من الإلكترون في أغلفة الجزيئات، تنتج أعداد من الفوتونات يختلف لون بعضها (ar)
- Scintilace je jev, při kterém vznikají slabé světelné záblesky (pulsy světla) v některých látkách při dopadu ionizujícího záření (krátce po průchodu ionizované částice). Je způsoben přenosem energie (excitací a ionizací a návratem do základního ) dopadajícího záření na emisi scintilačních fotonů. Procesu scintilace se s výhodou využívá při (cs)
- La scintillation est un phénomène semblable à la phosphorescence et à la fluorescence : les molécules du matériau qui reçoivent un rayonnement incident (particules) sont « excitées », c'est-à-dire qu'un électron passe à un niveau énergétique supérieur. La désexcitation, c'est-à-dire la redescente de l'électron à un niveau moins énergétique, s'accompagne de l'émission d'un photon, qui en l'occurrence est un photon visible.
* Portail de la physique
* Portail de l’optique (fr)
- Scintillatie is in de elementaire natuurkunde de kenmerkende lichtflits die voorkomt als fluorescente stoffen gebombardeerd worden met een of andere straling. Wanneer fluorescente stoffen bestraald worden met een of andere straling, nemen deze stoffen de stralingsdeeltjes op. De energie waarin de straling zo wordt omgezet, wordt na verloop van tijd weer uitgestraald als licht — ditmaal met de golflengte die kenmerkend is voor de fluorescente stof (een langere golflengte dan die van de straling, die afhangt van de van de fluorescente stof). Het resultaat (zeker bij straling van een hogere intensiteit, waarbij de kans op botsing van straling en stof op een gegeven moment dus zeer hoog wordt) is een "lichtflits". (nl)
- Сцинтиляція — короткочасний спалах світла (~10–4-10–9 с), що виникає під час проходження окремої зарядженої частинки крізь деякі речовини, що їх називають сцинтиляторами, або фосфорами. Сцинтиляцію уперше візуально спостерігав В. Крукс (1903) при опроміненні альфа-частинками екрана з сульфіду цинку (ZnS). Атоми або молекули сцинтилятора за рахунок енергії заряджених частинок переходять у збуджений стан; наступний перехід зі збудженого в нормальний стан супроводжується випромінюванням світла — сцинтиляцією. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)