rdfs:comment
| - A series of Russian Archeological Congresses began in 1867. The aim of these conferences was to discuss and to make public studies dealing with matters of antiquity and ethnography. The Conferences were held in a different city every three years. (en)
- Археологические съезды — съезды археологов, проводившиеся в разных городах Российской империи, на которых преобладали доклады, связанные с историей и археологией края, где проводился съезд. Всего было проведено 15 съездов. (ru)
- Археологі́чні з'ї́зди — з'їзди археологів дореволюційної Росії, присвячені висвітленню результатів археологічних досліджень. Археологічні з'їзди скликалися Московським археологічним товариством. Під час Археологічних з'їздів влаштовувалися спеціальні виставки, експонатами яких поповнювалися місцеві музеї, зокрема виставка XI археологічного з'їзду стала базою для створення Київського історичного музею. Підготовкою археологічних з'їздів, координацією всієї науково-дослідної і пошуково-експедиційної роботи, а також організаційною роботою керували «попередні комітети». В їх обов'язки входило: (uk)
|
has abstract
| - A series of Russian Archeological Congresses began in 1867. The aim of these conferences was to discuss and to make public studies dealing with matters of antiquity and ethnography. The Conferences were held in a different city every three years. (en)
- Археологі́чні з'ї́зди — з'їзди археологів дореволюційної Росії, присвячені висвітленню результатів археологічних досліджень. Археологічні з'їзди скликалися Московським археологічним товариством. Під час Археологічних з'їздів влаштовувалися спеціальні виставки, експонатами яких поповнювалися місцеві музеї, зокрема виставка XI археологічного з'їзду стала базою для створення Київського історичного музею. Підготовкою археологічних з'їздів, координацією всієї науково-дослідної і пошуково-експедиційної роботи, а також організаційною роботою керували «попередні комітети». В їх обов'язки входило:
* а) розробка програм та правил роботи чергового з'їзду;
* б) розробка тематики орієнтовних доповідей та повідомлень на з'їзді;
* в) підготовка виставки пам'яток на з'їзді;
* г) підготовка до видання і публікація матеріалів до з'їздів (доповідей, повідомлень, звітів науково-пошукових експедицій, археологічних розкопок, програм, анкет), а також каталогів та покажчиків виставок з'їздів. У багатьох губернських та університетських містах під час підготовки до археологічних з'їздів створювалися відділи комітетів. Завдяки діяльності попередніх комітетів, до складу яких входили відомі вчені, письменники, поети, громадські діячі, процес дослідження старожитностей, їх виявлення, збір, охорона став цілеспрямованим, різнобічним, власне науковим. 3 листопада 1873 Міністерство народної освіти затвердило Правила з'їзду, які визначили права й обов'язки ради та секретарів з'їзду. Роботу з'їздів розділяли на вісім від.: 1.
* первісні старожитності; 2.
* історична географія й етнографія; 3.
* пам'ятки мистецтва і малярства; 4.
* побут домашній і громадський на Русі та в слов'янських народів; 5.
* побут церковний; 6.
* російська й слов'янські мови та писемність; 7.
* старожитності класичні, візантійські і західно-європейські; 8.
* старожитності східні. Фундаментальне видання матеріалів археологічних з'їздів — «Труды», які до наших днів зберігають наукову цінність. Усього видано 37 томів, із них 16 присвячені з'їздам, що відбувалися в Україні. Вони вміщували праці загальнотеоретичного характеру, підсумки археологічних розкопок та історико-етнографічних експедицій, наукові розвідки про різноманітні пам'ятки, звіти про хід обговорень на з'їздах доповідей і рефератів. Друкувалися також підготовчі матеріали, протоколи засідань попередніх комітетів, програми з'їздів, покажчики виставок. Окремо видавались «Известия», які містили відомості про роботу археологічних з'їздів, спеціальні випуски — «Атласы к трудам». Усього Московським Археологічним товариством спільно з місцевими і культурно-освітніми установами, було проведено 15 АЗ, з них — шість в Україні. Це: ІІІ (1874) і ХІ (1899) — у Києві; VI (1884) — в Одесі; ХІІ (1902) — у Харкові; ХІІІ (1905) — у Катеринославі; XIV (1908) — у Чернігові. (uk)
- Археологические съезды — съезды археологов, проводившиеся в разных городах Российской империи, на которых преобладали доклады, связанные с историей и археологией края, где проводился съезд. Всего было проведено 15 съездов. (ru)
|