| has abstract
| - هندسة التكهنات (بالإنجليزية: Prognostics) هو مجال هندسي يركز على توقع الوقت المتاح لنظام ما أو مكون ما حتى يصل إلى مرحلة حيث هذا النظام أو المكون لن يؤدي وظيفته المقصودة. هذا النقص في الأداء في معظم الأحيان وراء الفشل حيث لم يعد النظام قادرا على أن يتم استخدامه لتحقيق الأداء المطلوب. والوقت المتوقع يصبح (بالإنجليزية: Remaining Useful Life RUL)، وهو مفهوم هام في عملية صنع القرار للتخفيف من حدة الطوارئ. وهندسة التكهنات هي وسيلة تسمح بتقييم اعتمادية النظام تحت ظروف التطبيق الفعلي. (ar)
- Prognostika je věda o formulování prognóz. Její zařazení mezi samostatné vědecké disciplíny je přinejmenším sporné. V anglosaském světě je prognostika (= forecasting) považována za postup použitelný v mnoha oborech vědy a podnikání. Pouze v zemích komunistického bloku získala prognostika přechodně (v 80. letech 20. století) význam, který ji stavěl na úroveň ostatních společenských věd. Doménou československé prognostiky byl Prognostický ústav ČSAV, v němž působili mj. někteří pozdější polistopadoví politici, a to především ekonomové (Valtr Komárek (od roku 1984 ředitel), Tomáš Ježek (1986–1989), Václav Klaus (od roku 1987), Miloš Zeman (1990–1993) aj.), ale např. i historik a filosof Miloslav Ransdorf (1984–1992). Pokračovatelem PÚ ČSAV je na Slovensku Prognostický ústav Slovenské akademie věd (PÚ SAV) založený 1. ledna 1989,, v Česku se prognózováním zabývá např. Centrum pro sociální a ekonomické strategie FSV UK (CESES), Filosofického ústavu AV ČR, (společné pracoviště Filosofického ústavu Akademie věd ČR a Univerzity Karlovy) nebo (společné pracoviště Univerzity Karlovy v Praze a Akademie věd České republiky). Společným znakem prognostiky v různých oborech je používání metod matematické statistiky. (cs)
- Le pronostic de défaillance ou pronostic (du grec ancien πρόγνωσις, grec moderne πρόγνωση - littéralement savoir d'avance, prévoir) désigne un processus existant dans le cadre de la maintenance prévisionnelle des systèmes industriels, dont il est le processus clé. Le pronostic a pour objectif d'estimer la durée de fonctionnement avant défaillance ou durée de vie résiduelle (en anglais remaining useful life ou RUL) ainsi que le risque d'existence ou d'apparition ultérieure d'un ou de plusieurs modes de défaillance. (fr)
- Prognostics is an engineering discipline focused on predicting the time at which a system or a component will no longer perform its intended function. This lack of performance is most often a failure beyond which the system can no longer be used to meet desired performance. The predicted time then becomes the remaining useful life (RUL), which is an important concept in decision making for contingency mitigation. Prognostics predicts the future performance of a component by assessing the extent of deviation or degradation of a system from its expected normal operating conditions. The science of prognostics is based on the analysis of failure modes, detection of early signs of wear and aging, and fault conditions. An effective prognostics solution is implemented when there is sound knowledge of the failure mechanisms that are likely to cause the degradations leading to eventual failures in the system. It is therefore necessary to have initial information on the possible failures (including the site, mode, cause and mechanism) in a product. Such knowledge is important to identify the system parameters that are to be monitored. Potential uses for prognostics is in condition-based maintenance. The discipline that links studies of failure mechanisms to system lifecycle management is often referred to as prognostics and health management (PHM), sometimes also system health management (SHM) or—in transportation applications—vehicle health management (VHM) or engine health management (EHM). Technical approaches to building models in prognostics can be categorized broadly into data-driven approaches, model-based approaches, and hybrid approaches. (en)
- Прогно́стика — наука для передбачення майбутнього. Філософія ставить дві проблеми прогнозування (футурології): перша — майбутнє не існує як об'єкт, друга — прогнозування як дослідження тенденцій розвитку буття — не є наука. У той же час будь-яка теорія, будь-яка форма суспільної свідомості припускає роздуми про майбутнє, без надії на майбутнє немає сенсу сьогодення. Прогнозування і планування — одна з основних функцій менеджменту. Для прогнозування використовують статистичні методи і методи на основі . Прогностику як науку розробляє громадська . Ось як викладають проблеми і підходи прогностики В. Х. Арутюнов і В. М. Свінціцький у своїй книзі «Філософія глобальних проблем сучасності» / Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 90 c. Слово «прогноз» грецького походження і перекладається на українську як передбачення. Від нього взяла свою назву наука про закони і методи прогнозування — прогностика. У сучасному термінологічному словнику прогностики є деякі відмінності між поняттями «передбачення» і «прогнозування». З погляду логіки передбачення — це родове поняття, яке відбиває знання про майбутнє. Термін «прогнозування» — видове поняття, що відображає кількісні характеристики знання про майбутній стан певних систем. Поняття «пророцтво» теж видове відносно до «передбачення», але воно характеризує знання про майбутнє, одержані від пророків — людей з Божим даром. Трохи відрізняється за змістом від «пророцтва» ще одне видове поняття — , воно має дещо чаклунський відтінок. Є ще одне слово — , котре як видове поняття віддзеркалює наукові знання про майбутнє, що характеризують якісні характеристики об'єктів прогнозування. Однією з найважливіших функцій прогностики є своєчасне інформування широких верств громадськості про проблеми, які можуть виникнути в окремій країні або перед усім людством, про шляхи досягнення певних цілей соціально-економічного, екологічного і політичного розвитку. На думку І. В. Бестужева-Лади, прогнози можуть і повинні передувати планам, програмам, управлінським рішенням, мають оцінювати хід, а головно, наслідки виконання чи невиконання планів і управлінських рішень. Не є випадковим, що прогностика, як і глобалістика, сформувалась у 70 рр. XX ст. Саме цього часу розпочався так званий , тобто були створені численні державні і недержавні інститути, установи, центри з метою розроблення соціально-економічних, науково-технічних, демографічних, екологічних, військово-політичних прогнозів. Серед перших дослідників проблем майбутнього були і представники української науки О. М. Гончаренко, Г. М. Добров, Є. С. Жаріков, В. І. Куценко, В. В. Косолапов, В. О. Лисичкін та ін. У Росії прогностична проблематика опрацьована в численних працях Е. А. Араб-Огли, І. В. Бестужева-Лади, Д. М. Гвішиані, І. Т. Фролова, Г. Х. Шахназарова та інших дослідників. З-поміж західних футурологів найбільш відомі Д. Белл, Т. Дж. Гордон, Г. Кан, Дж. Мартіно, Ф. С. Парді, Г. Тейл, О. Хелмер, Е. Янч та ін. Між прогностикою і футурологією існує різниця. Прогностику частіше відносять до суто наукового знання, а футурологію пов'язують не тільки з науковими прогнозами, а й з пророцтвами, науковою фантастикою, утопіями й антиутопіями. Відмінність між прогностикою і футурологією має, скоріше, ідеологічне й емоційне підґрунтя, ніж сутнісне, бо західні дослідники проблем майбутнього, як правило, називали себе футурологами, а «східні» (у тому числі радянські) — прогнозистами. Але визначення об'єкта дослідження в них збігалося. На підставі широкого застосування старих і розроблення нових методів формування ймовірнісної інформації про майбутнє прогностика розглядає і вивчає можливі альтернативні варіанти майбутнього і намагається з'ясувати:
* по-перше, межі можливого вибору;
* по-друге, наслідки кожного окремого вибору;
* по-третє, потенційні можливості появи нових «несподіваних» проблем об'єкта прогнозування на певний період майбутнього. Кінцевою метою такого прогнозу є визначення перспективних проблем;
* по-четверте, суперечності, конфлікти і кризи, можливі в процесі розвитку людства, науки, техніки, суспільства. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)