| rdfs:comment
| - La synthèse néoclassique est une école de pensée économique majeure issue de l'intégration de certaines théories de l'école néoclassique au keynésianisme originel. Courant dominant dans le monde économique et politique pendant les Trente Glorieuses, ses fondateurs sont Paul Samuelson et John Hicks. L'école de la synthèse a été dépassée par la Nouvelle économie classique et par la Nouvelle économie keynésienne. (fr)
- Neoklassisk syntes är en teoribildning i nationalekonomi, som omfattar neoklassisk teori tillsammans med keynesianism. Den utvecklades under efterkrigstiden, bland annat av John Hicks och Paul Samuelson. (sv)
- 新古典綜合學派（英語：Neoclassical synthesis），又称新古典-凯恩斯綜合學派（英語：neoclassical–Keynesian synthesis）或新凯恩斯主义（英語：neo-Keynesianism），是一个在二戰之後由约翰·希克斯、法蘭科·莫迪利安尼與保羅·薩繆爾森所建立的經濟學學派。這個學派希望將凯恩斯主义的思想，導入新古典主義經濟學的分析架構之中，希望個體經濟學與總體經濟學，能夠經由數學模型而統一。新古典綜合学派是现代主流經濟學的基礎。 這個學派最早由约翰·希克斯發展，保羅·薩繆爾森在美國繼之推廣。保羅·薩繆爾森在其寫作的《經濟學》，大量引介新古典綜合學派的看法，此書成為美國大學中教授經濟學的重要教科書，這個學派也隨之擴展到世界各地。他們推廣约翰·希克斯於1937年提出的IS/LM模型，用來解釋凱恩斯主義經濟學，也將新古典主義經濟學的市場供给和需求模型導入凱恩斯主義經濟學中。 (zh)
- Neoklasická syntéza neboli neoklasicko-keynesiánská syntéza byla akademickým hnutím po druhé světové válce v ekonomii, které se snažilo implementovat makroekonomické myšlenky Johna Maynarda Keynese do neoklasické ekonomiky. Výsledné makroekonomické teorie a modely se nazývají neo-keynesiánská ekonomika. Ekonomii hlavního proudu do značné míry dominuje syntéza, která je převážně keynesiánská v makroekonomii a neoklasická v mikroekonomii. (cs)
- Die neoklassische Synthese (NKS), neoklassisch-keynesianische Synthese oder Neokeynesianismus, bezeichnet eine ökonomische Theorie, welche die neoklassische Theorie und die Makroökonomie von John Maynard Keynes zusammenführen wollte. Die neoklassische Synthese dominierte die Ökonomik der Nachkriegszeit bildete den internationalen Konsens des makroökonomischen Denkens der 1950er bis 1970er Jahre. Als Hauptvertreter gelten John Hicks, Franco Modigliani und Paul Samuelson. (de)
- La síntesis neoclásica es un movimiento académico de la posguerra en economía que intentó absorber el pensamiento macroeconómico de John Maynard Keynes hacia el pensamiento neoclásico de la economía. La economía ortodoxa es en gran parte dominada por la síntesis resultante, siendo en gran parte Keynesiana en macroeconomía y neoclásica en microeconomia. (es)
- The neoclassical synthesis (NCS), neoclassical–Keynesian synthesis, or just neo-Keynesianism was a neoclassical economics academic movement and paradigm in economics that worked towards reconciling the macroeconomic thought of John Maynard Keynes in his book The General Theory of Employment, Interest and Money (1936). It was formulated most notably by John Hicks (1937), Franco Modigliani (1944), and Paul Samuelson (1948), who dominated economics in the post-war period and formed the mainstream of macroeconomic thought in the 1950s, 60s, and 70s. (en)
- De neoklassieke synthese is een naoorlogse academische stroming in de economie die probeert om het macro-economische gedachtegoed van John Maynard Keynes op te nemen in de kaders van de neoklassieke economie. De hoofdstroom van de economie wordt door de neoklassieke synthese gedomineerd, die wat betreft de macro-economische aspecten grotendeels keynesiaans is en wat betreft de micro-economische aspecten grotendeels neoklassiek is. (nl)
- 新古典派総合、または新古典派-ケインズ派総合は、第二次世界大戦後の経済学における学術運動であり、ジョン・メイナード・ケインズのマクロ経済学思想を新古典派経済学に吸収することに取り組んだものである。 その結果として得られるマクロ経済理論とモデルは、ネオ・ケインジアン経済学と呼ばれる。主流派経済学は、1970年代までは主に新古典派総合によって支配され、マクロ経済学では主にケインズ派であり、ミクロ経済学では新古典派経済学であった。 ネオ・ケインジアンの経済理論の多くは、ジョン・ヒックスとモーリス・アレによって開発され、数理経済学者のポール・サミュエルソンによって普及しました。このプロセスは、1937年の記事でジョンヒックスによって最初に提示されたIS / LMモデル（投資節約-流動性選好マネーサプライ）を使用したケインズの一般理論の発表直後に始まった。 それは、市場の需給モデルをケインズ理論に適応させ続けた。これは、意思決定を形成する上で広範な役割を果たすものとして、インセンティブとコストを表しています。これの直接の例は、個々の需要の消費者行動分析であり、価格（コストとして）と収入が需要量にどのように影響するかを分離する。 (ja)
- Síntese neoclássica (em inglês, Neoclassical synthesis) é um movimento acadêmico na economia do pós-guerra que procura absorver o pensamento de John Maynard Keynes no pensamento da economia neoclássica. A economia ortodoxa é largamente dominada pelo resultado da síntese, sendo keynesiana em macroeconomia e neoclássica em microeconomia. (pt)
- Неоклассический синтез (англ. neoclassical synthesis), или неоклассическо-кейнсианский синтез, — направление в экономической науке, интегрирующее теоретические положения неоклассической и кейнсианской школ. Микроэкономический компонент синтеза основан на неоклассическом учении, а в макроэкономической концепции преобладают идеи Дж. М. Кейнса. Направление возникло во второй половине XX века и на данный момент занимает доминирующее положение в экономическом мейнстриме. (ru)
- Неокласичний синтез — в економіці наука про ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини. Засновниками цієї галузі економічної науки є К. Р. Макконнелл та С. Л. Брю. Наприкінці 70-х pp. різниця між кейнсіанською та неокласичною школами мала більше історичний, ніж концептуальний характер. Однак іще задовго до того, як на засаді теорій економічного зростання відбулося органічне поєднання двох напрямків економічної теорії, було проголошено принцип «неокласичного синтезу». (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)