| rdfs:comment
| - En música, el terme monodia té dos significats: música a l'uníson, o melodia vocal amb acompanyament. (ca)
- في الشعر، أصبح مصطلح المونودي مخصصًا للإشارة إلى القصيدة التي يرثى فيها وفاة شخص ما. (في سياق الأدب اليوناني القديم كانت المونودي قصيدة قد تشير ببساطة إلى الشعر الغنائي المغنى من قبل مؤد واحد بدلًا من جوقة). (ar)
- Die Monodie (von altgriechisch μόνος monos, deutsch ‚allein, einzig‘ und ὠδή ōdē ‚Gesang‘, also „Einzelgesang“) ist eine um 1600 in Italien aufgekommene neue Art Musik – nuove musiche, die solistischen Gesang mit akkordischer Instrumentalbegleitung bedeutet. Monodia wurde bei den Griechen ein singend vorgetragenes Gedicht oder Solo-Lied bezeichnet, bei dem sich der Vortragende selbst mit einem Zupfinstrument begleitete (Kithara, Lyra, Leier). (de)
- Sa cheol, líne amháin gutha nó uirlise, mar mhalairt ar ilfhónacht. Sampla monacheoil is ea cantaireacht Ghréagórach agus amhrán tíre gan tionlacan. Úsáidtear an téarma freisin don amhránaíocht aonréid tionlactha le continuo sa chuid is luaithe den 17ú céad. (ga)
- En musique, la monodie ou monophonie, opposée à la polyphonie, est une mélodie exécutée à une voix, avec ou sans accompagnement. (fr)
- モノディまたはモノディー（ドイツ語・フランス語: Monodie, イタリア語: monodia, 英語: monody）は、15世紀終わりにフィレンツェ・ローマを中心に生まれた新しい独唱スタイルの音楽。独唱、または重唱の歌手と伴奏の楽器で演奏され、多くは弾き語りであった。 それまでの音楽は、多声部で書かれたポリフォニーを中心とし、均整のとれた滑らかな響きを指向するルネサンス音楽が主流であった。歌詞の言葉の意味をはっきりと表現し、また聞き取りたいというこの当時の知識人の要求から、それまでの伝統を音楽的間違いとし、独唱また少ない人数の重唱に伴奏楽器を伴う音楽が生まれ、これがレチタール・カンタンドrecitar cantando（語りながら歌う）と呼ばれる。モノディは、この様式の独唱歌曲を指す言葉だが、一般にはこのレチタール・カンタンド様式を指して使われることが多い。作曲の上での高い自由度ゆえに、極めて幅の広い音楽表現が可能になり、バロック音楽誕生の一つのきっかけとなった。 (ja)
- Monodie kan twee betekenissen hebben: het kan als synoniem worden gebruikt voor monofonie, maar kan ook een melodie met aanduiden. Deze term komt oorspronkelijk uit de volksmuziek, en uit de muziek van de troubadours en trouvères, afkomstige schrijfwijze vond een enorme opgang in het begin van de barok. De begeleiding werd doorgaans genoteerd in het systeem van de basso continuo: een baslijn met cijfers die de akkoorden en hun liggingen zodanig aanduidden, dat deze improviserenderwijs konden worden uitgevoerd. (nl)
- Monodi, från grekiskans monodos, en som sjunger ensam, musikterm. 1. Ursprungligen avsåg monodi enstämmig musik utan harmoniskt underlag. Denna typ av musik användes främst under forntiden, i medeltidens gregorianska sång och i folkvisor. 2. Vid slutet på 1500-talet i Florens, Italien, fick monodi den nya, och idag vanligaste, betydelsen. Med monodi avsågs en uttrycksfull solosång till ackordiskt ackompanjemang av generalbas. Den nya innebörden av monodi kom till stor del att prägla barockmusiken, framför allt inom oratorium, opera och kantat. (sv)
- Моно́дия (греч. μονῳδία — пение или декламирование в одиночку) — музыкальный склад, специфическим фактурным признаком которого является одноголосное пение или исполнение на одноголосном музыкальном инструменте (в многоголосной форме — с дублировками в октаву или унисон). (ru)
- 单声歌曲是指大约1600年至1640年的时期意大利流行的一種以单一旋律和乐器伴奏为特征的独奏声乐。伴奏乐器可以是魯特琴、大鍵琴、風琴以及吉他。 (zh)
- Monodie, nebo také seconda pratica, je hudební styl vzniklý kolem roku 1600 v Itálii, sestávající z jednohlasého zpěvu se skromným . Jako monodie (řecky „jednohlas(ý přednes)“) se původně označovala báseň nebo jednohlasá píseň, ve které někdo oplakával smrt jiné osoby. V barokní hudbě se z tohoto útvaru vyvinul pojem pro jednohlasý zpěv s akordickým doprovodem. (cs)
- Στη μουσική, ο όρος μονωδία έχει δύο έννοιες: 1) είναι συνώνυμος της μονοφωνίας, μιας μοναδικής μελωδικής γραμμής δηλαδή, σε αντιπαραβολή με την ομοφωνία και την πολυφωνία· 2) αναφέρεται σε ιδιαίτερο μουσικό ύφος που άνθισε στην Ιταλία του 17ου αιώνα, τα βασικά στοιχεία του οποίου συναποτελούνται από μια μελωδική, φωνητική γραμμή και την οργανική συνοδεία. Ως μουσικολογικός όρος, αναφέρεται τόσο στο συγκεκριμένο ύφος, όσο και για να περιγράψει μεμονωμένα έργα· υπ' αυτήν την έννοια η μονωδία μπορεί να θεωρηθεί και μουσικό είδος, όπως ή , η κλπ. Ωστόσο, κανένα έργο της εποχής δεν αναφέρεται ως μονωδία, καθώς πρόκειται για σύγχρονη επινόηση των μουσικολόγων. Έργα της εποχής σ' αυτό το ύφος περιλαμβάνουν μαδριγάλια, μοτέτα, καθώς επίσης και κοντσέρτα (υπό την έννοια του , με χρήση δηλαδή μουσ (el)
- Monodio estas speco de muziko konsistantael sola melodia linio kaj akompano.Kvankam tia muziko troviĝasen diversaj kulturoj tra historio,la termino ĝenerale aplikiĝasal italaj kantojde la frua 17-a jarcento.Ĝi kontrastas kun polifonio,en kiu ĉiu parto estas egale grava,kaj homofonio,en kiu la akompano ne estas ritme memstara.La termino estas uzata kaj por la stilokaj por individuaj kantoj(tial oni povas parolikaj pri monodio kiel tutaĵokaj pri apartaj monodioj).La termino propre estaslastatempa elpensaĵo de scienculoj:neniu komponisto el la 17-a jarcentoiam nomis pecon monodio.Komponaĵojn en monodia formo onipovis nomi madrigaloj,motetoj, aŭ eĉ konĉertoj(en la pli frua senco de ,kiam ĝi signifis "kun instrumentoj"). (eo)
- Musikan, monodia, ahots bakarreko (melodia bakarreko) bati erreferentzia egiten dio, polifoniari kontrajarrita. Hala ere, historian zehar aldatu den terminoa da eta, ondorioz, bi kontzeptu ezberdin aipa ditzake: (eu)
- Monodia etimológicamente proviene del término griego . μονῳδία [monodia], compuesto de μόνος [monos] que significa "solo, único" y ᾠδή [ode] que quiere decir "oda, canto". En música, monodia generalmente hace referencia a una composición musical para una sola voz (una sola melodía) en contraposición a la polifonía. No obstante; es un término que ha variado a lo largo de la historia y, en consecuencia puede hacer referencia a dos conceptos diferentes: (es)
- In music, monody refers to a solo vocal style distinguished by having a single melodic line and instrumental accompaniment. Although such music is found in various cultures throughout history, the term is specifically applied to Italian song of the early 17th century, particularly the period from about 1600 to 1640. The term is used both for the style and for individual songs (so one can speak both of monody as a whole as well as a particular monody). The term itself is a recent invention of scholars. No composer of the 17th century ever called a piece a monody. Compositions in monodic form might be called madrigals, motets, or even concertos (in the earlier sense of "concertato", meaning "with instruments"). (en)
- La monodia (dal greco μονῳδία, composto di μόνος monos, «unico, solo» e ᾠδή ōdè, «canto») è una linea melodica singola (vocale o strumentale), che può essere cantata (o suonata) da uno o più esecutori insieme. Il termine monodia è contrapposto a quello di polifonia, parola che designa la musica a più voci che cantano simultaneamente (dal greco πολύς polǜs «molto, molteplice», e ϕωνή phōnè, «voce, suono»). (it)
- Monodia (gr. μονωδία – solowy śpiew) to: 1.
* solowa melorecytacja w dramacie greckim, w szczególności monolog o charakterze lamentacyjnym, 2.
* gatunek muzyczny wyróżniający się jednolitą linią melodyczną i akompaniamentem. Kompozycjami o monodycznej formie były: madrygały, motety, a nawet koncerty, w ówczesnym znaczeniu concertato, czyli "z instrumentami". Kompozycje te dzielą się na utwory solowe zupełnie pozbawione elementu harmonicznego oraz na utwory przeznaczone dla głosu solowego z towarzyszeniem instrumentu (monodia akompaniowana). (pl)
- Em música, o termo monodia ou monódia (do grego μονῳδία, transl. monodía, termo composto de μόνος, monos, 'único', e ᾠδή, transl. ōdè, 'canto') pelo latim monodĭa,ae, no sentido de 'canto de uma pessoa só'), geralmente designa uma composição musical para uma só voz (uma única melodia), em contraposição à polifonia. Todavia, o significado do termo variou ao longo da história e, em consequência disso, a palavra pode se referir a dois conceitos diferentes: (pt)
- Моно́дія (грец. μονῳδία — від гр. monos — один і odos — пісня; англ. monophony) — музичний склад, головною фактурною ознакою якого є одноголосся (спів або виконання на музичному інструменті, можливо з октавним подвоєнням). На відміну від одноголосно виконуваних нових європейських мелодій, так чи інакше описують або припускають тональні функції, твори монодичного складу не передбачають жодної гармонізації — закономірності їх звуковисотної структури сучасна наука пояснює іманентно, як правило, з позицій модальності. Таким чином, з позиції сучасної теорії музики монодичні твори - не те ж саме, що одноголосні твори. У теорії музики монодія протиставляється гомофонії і поліфонії. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)