| rdfs:comment
| - 在超導體中，倫敦穿透深度（通常記作或）是指磁場穿進超導體中，並減弱為超導體表面處強度之時的深度。 倫敦穿透深度一般為50至500奈米。 倫敦穿透深度是由倫敦方程和安培定律推導得出的。 如果考慮一個超導介質佔據x0，而弱外磁場B0作用在z方向。那麼，超導體內的磁感應強度為： 其中， 可以視為磁感應強度減弱原本時的深度，具體表達為： , 其中， 為帶電物體的質量，為電荷， 為數量密度。 (zh)
- In superconductors, the London penetration depth (usually denoted as or ) characterizes the distance to which a magnetic field penetrates into a superconductor and becomes equal to times that of the magnetic field at the surface of the superconductor. Typical values of λL range from 50 to 500 nm. can be seen as the distance across in which the magnetic field becomes times weaker. The form of is found by this method to befor charge carriers of mass , number density and charge . (en)
- En superconductores, la profundidad de penetración de London (generalmente denotada como o ) caracteriza la distancia a la que un campo magnético penetra en un superconductor y se vuelve igual a -1 veces el del campo magnético en la superficie del superconductor. Los valores típicos de oscilan entre 50 y 500 nm. puede verse como la distancia a través de la cual el campo magnético se convierte en veces más débil. La forma de se encuentra por este método para ser , para portadores de carga de masa , densidad numérica y cargar . (es)
- Nei superconduttori, la lunghezza di penetrazione di London (di solito viene indicata con o ) caratterizza la distanza in cui penetra il campo magnetico all'interno di un superconduttore. Infatti il campo magnetico all'interno dei superconduttori diminuisce esponenzialmente con la distanza dalla superficie.La lunghezza di penetrazione di London deriva dalla combinazione della equazione di London e dalla legge di Ampère. Se uno considera una lastra di superconduttore immersa nel vuoto in un debole campo magnetico esterno B0diretto nella direzione parallela alla superficie del superconduttore, detta x la direzione normale alla superficie del superconduttore e posta l'origine sulla superficie di separazione tra superconduttore e vuoto, all'interno del superconduttore il campo magnetico varia (it)
- 磁場侵入長（じばしんにゅうちょう）、略して侵入長（しんにゅうちょう）とは、超伝導体において外部の磁場がどの程度内部に侵入してくるかを表す量で、通常λやλLという形で表記される。表面からλLだけ内側に入ると、磁場は表面での1/eに等しくなる。 磁場侵入長は、ロンドン方程式とアンペールの法則から導き出される（このことから、ロンドンの侵入長と呼ばれることもある）。x軸の正の側に超電導体が置いてあるとして、超伝導体のない側ではz軸の正の向きに磁場B0がかかっているとすると、超伝導体内部の磁場は次の形で表される。 上の式から、λLだけ内側に入ると磁場の大きさが1/eとなることがわかる。λLは以下のように表される。 これらの式で、、、はそれぞれ粒子の質量、濃度、電荷である。 (ja)
- Głębokość wnikania Londonów – odległość charakterystyczna dla danego nadprzewodnika, wykorzystywana do opisu pola magnetycznego w jego wnętrzu. Pozwala określić, jak szybko wartość indukcji magnetycznej maleje wraz z zagłębianiem się w nadprzewodnik. Pełni ona kluczową rolę w równaniach Londonów, które wiążą to pole z gęstością prądu w nadprzewodniku. Jest ona z definicji równa: , gdzie: – głębokość wnikania Londonów, – masa nośnika ładunku, – przenikalność magnetyczna próżni, – koncentracja nośników ładunku, – ładunek elektryczny nośnika. (pl)
- Лондоновская глубина проникновения — характеристика сверхпроводника , которая определяет, насколько глубоко может проникнуть в него магнитное поле. Названа в честь Фрица и Хайнца Лондонов, которые в 1935 предложили уравнение Лондонов для описания магнитных свойств сверхпроводников. Лондоновская глубина проникновения определяется формулой где — масса электрона, — скорость света в вакууме, — заряд электрона, — плотность сверхпроводящей фракции электронов в сверхпроводнике. Затухание магнитного поля в глубину сверхпроводника определяется формулой (ru)
- Лондонівська глибина проникнення - характеристика надпровідника, яка визначає наскільки глибоко може проникнути в нього магнітне поле. Названа на честь Фріца та , які в 1935 запропонували рівняння Лондонів для опису магнітних властивостей надпровідників. Лондонівська глибина проникнення визначається формулою де m - маса електрона, c - швидкість світла у вакуумі, e - заряд електрона, - густина надпровідної фракції електронів у надпровіднику. Затухання магнітного поля в глибину надпровідника визначається формулою Зазвичай лондонівська глибина проникнення має порядок 10-6 10-5 см. (uk)
|
| has abstract
| - In superconductors, the London penetration depth (usually denoted as or ) characterizes the distance to which a magnetic field penetrates into a superconductor and becomes equal to times that of the magnetic field at the surface of the superconductor. Typical values of λL range from 50 to 500 nm. The London penetration depth results from considering the London equation and Ampère's circuital law. If one considers a superconducting half-space, i.e superconducting for x>0, and weak external magnetic field B0 applied along z direction in the empty space x<0, then inside the superconductor the magnetic field is given by can be seen as the distance across in which the magnetic field becomes times weaker. The form of is found by this method to befor charge carriers of mass , number density and charge . The penetration depth is determined by the superfluid density, which is an important quantity that determines Tc in high-temperature superconductors. If some superconductors have some node in their energy gap, the penetration depth at 0 K depends on magnetic field because superfluid density is changed by magnetic field and vice versa. So, accurate and precise measurements of the absolute value of penetration depth at 0 K are very important to understand the mechanism of high-temperature superconductivity. There are various experimental techniques to determine the London penetration depth, and in particular its temperature dependence. London penetration depth can be measured by muon spin spectroscopy when the superconductor does not have an intrinsic magnetic constitution. The penetration depth is directly converted from the depolarization rate of muon spin in relation whichσ(T) is proportional to λ2(T). The shape of σ(T) is different with the kind of superconducting energy gap in temperature, so that this immediately indicates the shape of energy gap and gives some clues about the origin of superconductivity to us. (en)
- En superconductores, la profundidad de penetración de London (generalmente denotada como o ) caracteriza la distancia a la que un campo magnético penetra en un superconductor y se vuelve igual a -1 veces el del campo magnético en la superficie del superconductor. Los valores típicos de oscilan entre 50 y 500 nm. La profundidad de penetración de Londres resulta de considerar la y la ley circuital de Ampère. Si se considera un semiespacio superconductor, es decir, superconductor para x>0, y un campo magnético externo débil B0 aplicado a lo largo de la dirección z en el espacio vacío x<0, entonces dentro del superconductor el campo magnético está dado por puede verse como la distancia a través de la cual el campo magnético se convierte en veces más débil. La forma de se encuentra por este método para ser , para portadores de carga de masa , densidad numérica y cargar . La profundidad de penetración se determina por el superfluido densidad, que es una cantidad importante que determina Tc en superconductores de alta temperatura. Si algunos superconductores tienen algún nodo en su brecha energética, la profundidad de penetración en 0 K depende del campo magnético porque la densidad del superfluido cambia por el campo magnético y viceversa. Por lo tanto, mediciones precisas y exactas del valor absoluto de la profundidad de penetración en 0 K son muy importantes para comprender el mecanismo de la superconductividad a alta temperatura. La profundidad de penetración de London se puede medir mediante cuando el superconductor no tiene una constitución magnética intrínseca. La profundidad de penetración se convierte directamente de la tasa de despolarización del espín del muon en relación con la cual σ(T) es proporcional a λ2(T). La forma de σ(T) es diferente con el tipo de brecha de energía superconductora en la temperatura, por lo que esto indica inmediatamente la forma de la brecha de energía y nos da algunas pistas sobre el origen de la superconductividad. (es)
- 磁場侵入長（じばしんにゅうちょう）、略して侵入長（しんにゅうちょう）とは、超伝導体において外部の磁場がどの程度内部に侵入してくるかを表す量で、通常λやλLという形で表記される。表面からλLだけ内側に入ると、磁場は表面での1/eに等しくなる。 磁場侵入長は、ロンドン方程式とアンペールの法則から導き出される（このことから、ロンドンの侵入長と呼ばれることもある）。x軸の正の側に超電導体が置いてあるとして、超伝導体のない側ではz軸の正の向きに磁場B0がかかっているとすると、超伝導体内部の磁場は次の形で表される。 上の式から、λLだけ内側に入ると磁場の大きさが1/eとなることがわかる。λLは以下のように表される。 これらの式で、、、はそれぞれ粒子の質量、濃度、電荷である。 磁場侵入長は超流動密度によって決まるが、この超流動密度は高温超伝導体の転移温度を決める重要な量である。エネルギーギャップに節のある超伝導体では、磁場と超流動密度が相互に影響するため、絶対零度での侵入長は磁場に依存する。すなわち、絶対零度での侵入長の厳密な測定が高温超伝導の理解のために重要となってくる。超伝導体に固有の磁気構造がない場合、ミュオンスピン分光で侵入長を測定することができる。ミュオンスピンの緩和率σ(T)はλ²(T)に比例するため、侵入長を直接求めることができる。温度によって変化する超伝導体のエネルギーギャップの形に合わせてσ(T)も変化するので、エネルギーギャップの形だけでなく、高温超伝導の起源に迫る鍵ともなりうる。 (ja)
- Nei superconduttori, la lunghezza di penetrazione di London (di solito viene indicata con o ) caratterizza la distanza in cui penetra il campo magnetico all'interno di un superconduttore. Infatti il campo magnetico all'interno dei superconduttori diminuisce esponenzialmente con la distanza dalla superficie.La lunghezza di penetrazione di London deriva dalla combinazione della equazione di London e dalla legge di Ampère. Se uno considera una lastra di superconduttore immersa nel vuoto in un debole campo magnetico esterno B0diretto nella direzione parallela alla superficie del superconduttore, detta x la direzione normale alla superficie del superconduttore e posta l'origine sulla superficie di separazione tra superconduttore e vuoto, all'interno del superconduttore il campo magnetico varia con la legge: Il valore della lunghezza di penetrazione è pari a: dove è la densità dei portatori di carica del superfluido per unità di volume, q la loro carica ed m la loro massa. La sezione di un cavo superconduttore destinato a portare correnti di migliaia di Ampère, le sezioni esagonali scure esaminate accuratamente sono centinaia di fili, la regione più chiara è un metallo normale, in genere rame. Il campo magnetico esterno ha un tale comportamento, ma data la naturale connessione tra corrente e campo magnetico: in un filo superconduttore percorso da corrente, esaminato localmente, la supercorrente cioè la corrente dovuta alle coppie di Cooper, è confinata in una regione dell'ordine di grandezza di cioè solo sulla sua superficie.La lunghezza di penetrazione ha una somiglianza con l'effetto pelle. Nei metalli normali la presenza dell'effetto pelle causa che solo i portatori di carica sulla superficie contribuiscono ai fenomeni di trasporto, quindi ad esempio a frequenze di 50 Hz è inutile avere conduttori di rame di diametro superiore a 6 mm in quanto la parte interna non contribuisce alla conduzione. In maniera analoga è inutile nei superconduttori utilizzati per generare grandi correnti di avere fili di sezione elevata. La figura a fianco mostra la sezione di un cavo superconduttore destinato a portare una corrente molto elevata, le superfici esagonali più scure ingrandite sono costituite da centinaia di fili di diametro dell'ordine di grandezza della lunghezza di penetrazione. Per avere una idea per alcuni metalli puri, nella tabella che segue, vengono date lunghezze di penetrazione allo zero assoluto per alcuni metalli puri. La lunghezza di penetrazione dipende dal materiale, se i materiali hanno piccolo cammino libero medio elettronico a causa di impurezze o imperfezioni strutturali (detti superconduttori sporchi), la lunghezza di penetrazione può essere molto grande anche maggiore di 150 nm. La transizione superconduttiva è un transizione di fase del secondo ordine per cui all'aumentare della temperatura fino a raggiungere la temperatura critica Tc (la temperatura a cui sparisce la superconduttività). Di conseguenza la funzione diverge per . Spesso si indica tale divergenza con la legge empirica: Nel caso dei film se il loro spessore è inferiore alla lunghezza di penetrazione il campo magnetico penetra all'interno, la corrente di schermo è piccola, e di conseguenza per campi magnetici paralleli alla superficie è molto maggiore di quello che si ha per il materialebulk. La lunghezza di penetrazione è determinata dalla densità di superfluido, che una quantità importante in quanto è collegata a Tc nei superconduttori ad alta temperatura critica. Se un superconduttore ha dei nodi nella gap di energia, la lunghezza di penetrazione a 0 K dipende dal campo magnetico, in quanto la densità di superfluido cambia con il campo magnetico. Per questa ragione misure accurate della lunghezza di penetrazione a bassa temperatura possono dare informazioni sui superconduttori ad alta temperatura critica. (it)
- Głębokość wnikania Londonów – odległość charakterystyczna dla danego nadprzewodnika, wykorzystywana do opisu pola magnetycznego w jego wnętrzu. Pozwala określić, jak szybko wartość indukcji magnetycznej maleje wraz z zagłębianiem się w nadprzewodnik. Pełni ona kluczową rolę w równaniach Londonów, które wiążą to pole z gęstością prądu w nadprzewodniku. Jest ona z definicji równa: , gdzie: – głębokość wnikania Londonów, – masa nośnika ładunku, – przenikalność magnetyczna próżni, – koncentracja nośników ładunku, – ładunek elektryczny nośnika. Typowe wartości głębokości wnikania leżą w przedziale od 50 do 500 nm. Głębokość wnikania ma również fizyczną interpretację. Mianowicie, jeśli rozpatrzymy nadprzewodnik zajmujący półprzestrzeń, poza którym indukcja pola magnetycznego wynosi to w oparciu o równania Londonów można udowodnić, że indukcja magnetyczna wewnątrz nadprzewodnika w odległości od jego powierzchni wynosi: Oznacza to zatem, że głębokość wnikania dla danego nadprzewodnika jest to odległość, na której pole wewnątrz niego maleje o czynnik Nazwa pochodzi od nazwiska braci Fritza i , którzy wyprowadzili te równania. (pl)
- Лондоновская глубина проникновения — характеристика сверхпроводника , которая определяет, насколько глубоко может проникнуть в него магнитное поле. Названа в честь Фрица и Хайнца Лондонов, которые в 1935 предложили уравнение Лондонов для описания магнитных свойств сверхпроводников. Лондоновская глубина проникновения определяется формулой где — масса электрона, — скорость света в вакууме, — заряд электрона, — плотность сверхпроводящей фракции электронов в сверхпроводнике. Затухание магнитного поля в глубину сверхпроводника определяется формулой где — магнитная индукция на глубине , а вектор — параллельный поверхности сверхпроводника. Затухание магнитного поля при проникновении в глубину сверхпроводника описывается данной формулой в том случае, когда глубина проникновения гораздо больше длины когерентности. Обычно лондоновская глубина проникновения имеет порядок 10-6 — 10-5 см. (ru)
- 在超導體中，倫敦穿透深度（通常記作或）是指磁場穿進超導體中，並減弱為超導體表面處強度之時的深度。 倫敦穿透深度一般為50至500奈米。 倫敦穿透深度是由倫敦方程和安培定律推導得出的。 如果考慮一個超導介質佔據x0，而弱外磁場B0作用在z方向。那麼，超導體內的磁感應強度為： 其中， 可以視為磁感應強度減弱原本時的深度，具體表達為： , 其中， 為帶電物體的質量，為電荷， 為數量密度。 (zh)
- Лондонівська глибина проникнення - характеристика надпровідника, яка визначає наскільки глибоко може проникнути в нього магнітне поле. Названа на честь Фріца та , які в 1935 запропонували рівняння Лондонів для опису магнітних властивостей надпровідників. Лондонівська глибина проникнення визначається формулою де m - маса електрона, c - швидкість світла у вакуумі, e - заряд електрона, - густина надпровідної фракції електронів у надпровіднику. Затухання магнітного поля в глибину надпровідника визначається формулою де - магнітна індукція на глибині x, а вектор - паралельний поверхні надпровідника. Затухання магнітного поля в глибину надпровідника описується даною формулою в тому випадку, коли глибина проникнення набагато більша за довжину когерентності. Така ситуація щодо надпровідника називається лондонівською. Зазвичай лондонівська глибина проникнення має порядок 10-6 10-5 см. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)