| rdfs:comment
| - Ideological criticism is a method in rhetorical criticism concerned with critiquing texts for the dominant ideology they express while silencing opposing or contrary ideologies. It was started by a group of scholars roughly in the late-1970s through the mid-1980s at universities in the United States. Leading scholars of ideological criticism were Michael Calvin McGee at the University of Iowa and Phillip Wander at San Jose State University. Wander's 1983 article, "The Ideological Turn in Modern Criticism," and his 1984 article, "The Third Persona: An Ideological Turn in Rhetorical Theory," remain two of the most important articles in the field. According to Sonja Foss, “the primary goal of the ideological critic is to discover and make visible the dominant ideology or ideologies embedded i (en)
- Ідеологі́чна кри́тика — це будь-який вид критики, який ґрунтує свою оцінку текстів чи інших явищ на певній ідеології. Ідеологія — це всеохопне та систематичне пояснення суспільно-політичних відносин. На сьогодні найпоширенішим у західному академічному світі видом ідеологічної критики є критика марксистська, яка значною мірою ґрунтується на спадщині італійця Антоніо Ґрамші (1891–1937) . Його теорія (а особливо концепція гегемонії) дала нове життя марксизму, що занепадав, а також стала фундаментом для сучасних культурних студій та критичної теорії. Початки його теорії викладено на 3000 сторінках «В'язничних зошитів», які він вів в ув'язненні у 1929–1935. (uk)
|
| has abstract
| - Ideological criticism is a method in rhetorical criticism concerned with critiquing texts for the dominant ideology they express while silencing opposing or contrary ideologies. It was started by a group of scholars roughly in the late-1970s through the mid-1980s at universities in the United States. Leading scholars of ideological criticism were Michael Calvin McGee at the University of Iowa and Phillip Wander at San Jose State University. Wander's 1983 article, "The Ideological Turn in Modern Criticism," and his 1984 article, "The Third Persona: An Ideological Turn in Rhetorical Theory," remain two of the most important articles in the field. According to Sonja Foss, “the primary goal of the ideological critic is to discover and make visible the dominant ideology or ideologies embedded in an artifact and the ideologies that are being muted in it.” Foss has also mentioned the contribution to ideological criticism of several theoretical schools, including Marxism, structuralism, cultural studies, and postmodernism. (en)
- Ідеологі́чна кри́тика — це будь-який вид критики, який ґрунтує свою оцінку текстів чи інших явищ на певній ідеології. Ідеологія — це всеохопне та систематичне пояснення суспільно-політичних відносин. На сьогодні найпоширенішим у західному академічному світі видом ідеологічної критики є критика марксистська, яка значною мірою ґрунтується на спадщині італійця Антоніо Ґрамші (1891–1937) . Його теорія (а особливо концепція гегемонії) дала нове життя марксизму, що занепадав, а також стала фундаментом для сучасних культурних студій та критичної теорії. Початки його теорії викладено на 3000 сторінках «В'язничних зошитів», які він вів в ув'язненні у 1929–1935. Основною новацією Ґрамші є те, що він поставив в основу марксизму не об'єктивні матеріальні умови (класична традиція), а людську суб'єктивність. На початку 1930-х років вже стало ясно, що світова революція навряд чи відбудеться, і ліві інтелектуали почали шукати відповідь на питання, чому ж так сталося. Як зрозумів Ґрамші, буржуазна система має дуже високу життєздатність, яка ґрунтується не на матеріальних, а на культурних та інтелектуальних чинниках. У його розумінні гегемонія — це союз політичного та інтелектуального і морального лідерства. Отже, панівним (гегемонічним) класом був той, який ідеологічно підпорядковував інтереси інших класів своїм. Грамші розрізняв два види підпорядкування: домінування (примус) та гегемонія. Ці два види ґрунтуються на двох різних формах контролю — зовнішній (силою) та внутрішній (переконанням). Гегемонія реалізується через інституції громадянського суспільства (освітні, релігійні та інші). Грамші вважав, що громадянське суспільство і є ідеологічною надбудовою (на противагу матеріальній основі). Політичне ж суспільство — це державний апарат, який силою забезпечує суспільну дисципліну. Таким чином, співпраця цих двох складових надбудови — громадянського та політичного суспільства — і є державою (гегемонією, озброєною засобами змушення). Гегемонія повинна постійно підтримуватися панівними групами та класами, і ця роль покладена на тих, кого Грамші назвав «органічними інтелектуалами» (ідеологами-практиками, які формують інтелектуальний клімат у суспільстві). Гегемонічними апаратами є школи, церква, мас-медіа та навіть архітектура і назви вулиць. Отже, з робіт Грамші можна вивести таку формулу: Ідеологічна надбудова: громадянське суспільство + політичне суспільство = держава. Серед тих, на кого великий вплив справила концепція гегемонії, був і Стюарт Гол — засновник британської соціокультурології. Він модернізував теорію Грамші та чітко визначив роль медіа як «ідеологічного апарату держави», який покликаний виробляти та підтримувати консенсус у суспільстві, представляючи інтереси певних груп як загальні. Таким чином, з погляду буржуазія утримує свою владу над пролетаріатом завдяки тому, що вона контролює його свідомість (і не в останню чергу через мас-медіа). Буржуазні суспільства культивують відчуження серед усіх класів, яке лиш тимчасово притлумлюється споживанням. Консюмеризм лиш стверджує переконаність у тому, що класи та громади не є чимось важливим. У світовому масштабі — завдяки глобалізації та культурному імперіалізмові — суспільства Першого світу насаджують свої споживацькі цінності у Третьому світі. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)