| rdfs:comment
| - Homer de Bizanci (en llatí Homerus Byzantinus, en grec antic Ὅμηρος ὁ Βυζάντιος) va ser un gramàtic i poeta tràgic grec nadiu de Bizanci, que va viure en temps de Ptolemeu II Filadelf (cap a l'any 280 aC). Era fill de l'escriptor i gramàtic Andròmac i de la poeta Mero. Era un dels set poetes que va formar part de la plèiade tràgica. El nombre dels seus drames va ser entre 45 i 57, segons les fonts. La seva estàtua es va posar al gimnàs públic de Zeuxip a Bizanci. De la seva obra només es conserva el poema titulat Eurypyleia. (ca)
- Homeros aus Byzantion war ein antiker griechischer Grammatiker und Dichter aus Byzanz. Seine Hauptschaffenszeit war während der 124. Olympiade (284/280 v. Chr.) am Hof Ptolemaios’ II. Er war der Sohn des Andromachos und der Dichterin Moiro. Er trug auch den Beinamen neos/neoteros („der Junge“). Er war eins von sieben Mitgliedern der tragischen Plejade und der Rivale des Sositheus. Homeros verfasste 45 oder 57 Tragödien und ein Epos; keines seiner Werke ist erhalten. (de)
- Homer of Byzantium (Greek: Ὅμηρος ὁ Βυζάντιος) was an ancient Greek grammarian and tragic poet. He was also called ho Neoteros ("the Younger"), to distinguish him from the older Homer. The son of the grammarian Andromachus Philologus and the poet Moero (some sources give her as Homer's daughter), he flourished in the beginning of the 3rd century BC, in the court of Ptolemy II Philadelphus at Alexandria. Together with his main rival, Sositheus, he is counted among the seven great tragics of the Alexandrian canon, or "Pleiad" (named after the cluster of seven stars). Homer is variously attributed 45, 47 or 57 plays, all of them now lost. Only the title of one, Eurypyleia, survives. (en)
- Homère de Byzance, surnommé Homère le Jeune, est un poète tragique grec du IIIe siècle av. J.-C. Il était considéré par le canon alexandrin comme l'un des sept poètes de la et de la Pléiade poétique. (fr)
- Omero di Bisanzio o Omero il giovane (Nome latino: Homerus; nome greco:Ὅμηρος), fu un poeta greco III secolo a.C., uno dei poeti della Pleiade del Canone alessandrino. (it)
- Ο Όμηρος ο Βυζάντιος (4ος-3ος αιώνας π.Χ.) ήταν αρχαίος Έλληνας λόγιος και τραγωδός με καταγωγή από την πόλη του Βυζαντίου. Σύμφωνα με το λεξικό Σούδα η μητέρα του ήταν η επίσης ποιήτρια Μοιρώ η Βυζαντία, και ο ίδιος ονομάζονταν και ως ο Νεότερος ώστε να διακρίνεται από τον παλαιό και διάσημο επικό ποιητή του 9ου αιώνα π.Χ. Όμηρο. (el)
- Homero de Bizancio (en griego antiguo, Ὅμηρος) fue un gramático y un poeta trágico de la antigua Grecia. También fue llamado ho Neoteros ("el más joven"), para distinguirlo de Homero el más viejo (Homero). (es)
- Гомер (др.-греч. Ὅμηρος) — древнегреческий грамматик и поэт-трагик из г. Византий, сын Андромаха Филолога и поэтессы Миро, живший в III в. до н. э. Имел также прозвище Νεώτερος («Младший»), чтобы отличить его от старого Гомера. Специалисты считают, что Гомером Византийским написано от 45 до 57 пьес, все они теперь утеряны. До наших дней сохранилось лишь название одной трагедии: «Эврипилия». (ru)
- Гомер Візантійський — давньогрецький граматик і трагічний поет з м. Візантій, син Андромаха Філолога і поетеси Міро, який проживав у III ст. до н. е. Мав також прізвисько Neoteros («Молодший»), щоб відрізняти його від старого Гомера. Спеціалісти вважають, що Гомером Візантійським написано від 45 до 57 п'єс, усі вони зараз втрачені. До наших днів збереглась лише назва однієї трагедії: . (uk)
|
| has abstract
| - Homer de Bizanci (en llatí Homerus Byzantinus, en grec antic Ὅμηρος ὁ Βυζάντιος) va ser un gramàtic i poeta tràgic grec nadiu de Bizanci, que va viure en temps de Ptolemeu II Filadelf (cap a l'any 280 aC). Era fill de l'escriptor i gramàtic Andròmac i de la poeta Mero. Era un dels set poetes que va formar part de la plèiade tràgica. El nombre dels seus drames va ser entre 45 i 57, segons les fonts. La seva estàtua es va posar al gimnàs públic de Zeuxip a Bizanci. De la seva obra només es conserva el poema titulat Eurypyleia. (ca)
- Ο Όμηρος ο Βυζάντιος (4ος-3ος αιώνας π.Χ.) ήταν αρχαίος Έλληνας λόγιος και τραγωδός με καταγωγή από την πόλη του Βυζαντίου. Σύμφωνα με το λεξικό Σούδα η μητέρα του ήταν η επίσης ποιήτρια Μοιρώ η Βυζαντία, και ο ίδιος ονομάζονταν και ως ο Νεότερος ώστε να διακρίνεται από τον παλαιό και διάσημο επικό ποιητή του 9ου αιώνα π.Χ. Όμηρο. Διακρίθηκε στις αρχές του 3ου αιώνα π.Χ., στην αυλή του Πτολεμαίου Β´ Φιλάδελφου στην Αλεξάνδρεια, όπου μαζί με τον κύριο αντίπαλο του τον Σωσίθεο, συγκαταλέγεται ανάμεσα στους 7 σπουδαίους τραγικούς ποιητές του Αλεξανδρινού κανόνα. Του αποδίδονται πάνω από 40 έργα (ανάλογα με την πηγή, 45, 47 ή 57) από τα οποία δεν διασώζεται κανένα. Το μόνο που διασώζεται από ένα από τα έργα του είναι ο τίτλος με την ονομασία Ευρυπύλεια το οποίο πιθανώς αναφέρεται σε κάποιον Ευρύπυλο από τους πολλούς της ελληνικής μυθολογίας. Αναφέρεται επίσης πως το άγαλμα του κοσμούσε το γυμνάσιο του Ζεύξιππου στο Βυζάντιο. (el)
- Homeros aus Byzantion war ein antiker griechischer Grammatiker und Dichter aus Byzanz. Seine Hauptschaffenszeit war während der 124. Olympiade (284/280 v. Chr.) am Hof Ptolemaios’ II. Er war der Sohn des Andromachos und der Dichterin Moiro. Er trug auch den Beinamen neos/neoteros („der Junge“). Er war eins von sieben Mitgliedern der tragischen Plejade und der Rivale des Sositheus. Homeros verfasste 45 oder 57 Tragödien und ein Epos; keines seiner Werke ist erhalten. (de)
- Homer of Byzantium (Greek: Ὅμηρος ὁ Βυζάντιος) was an ancient Greek grammarian and tragic poet. He was also called ho Neoteros ("the Younger"), to distinguish him from the older Homer. The son of the grammarian Andromachus Philologus and the poet Moero (some sources give her as Homer's daughter), he flourished in the beginning of the 3rd century BC, in the court of Ptolemy II Philadelphus at Alexandria. Together with his main rival, Sositheus, he is counted among the seven great tragics of the Alexandrian canon, or "Pleiad" (named after the cluster of seven stars). Homer is variously attributed 45, 47 or 57 plays, all of them now lost. Only the title of one, Eurypyleia, survives. (en)
- Homère de Byzance, surnommé Homère le Jeune, est un poète tragique grec du IIIe siècle av. J.-C. Il était considéré par le canon alexandrin comme l'un des sept poètes de la et de la Pléiade poétique. (fr)
- Homero de Bizancio (en griego antiguo, Ὅμηρος) fue un gramático y un poeta trágico de la antigua Grecia. También fue llamado ho Neoteros ("el más joven"), para distinguirlo de Homero el más viejo (Homero). Era hijo del gramático Andrómaco y la poetisa Mero (algunas fuentes la dan como su hija en lugar de su madre), floreció a principios del siglo III a.C. en la corte de Ptolomeo II Filadelfo en Alejandría. Junto con su principal rival, Sosíteo, se cuenta entre los siete grandes trágicos del canon alejandrino, o "Pléyade trágica" (llamado así por la constelación de siete estrellas). A Homero se atribuye de entre 45, 47 o 57 obras de teatro, todas ellas ahora perdidas, perdurando tan solo el título de una de ellas, Eurípilo. (es)
- Omero di Bisanzio o Omero il giovane (Nome latino: Homerus; nome greco:Ὅμηρος), fu un poeta greco III secolo a.C., uno dei poeti della Pleiade del Canone alessandrino. (it)
- Гомер (др.-греч. Ὅμηρος) — древнегреческий грамматик и поэт-трагик из г. Византий, сын Андромаха Филолога и поэтессы Миро, живший в III в. до н. э. Имел также прозвище Νεώτερος («Младший»), чтобы отличить его от старого Гомера. Вместе со своим главным соперником поэтом (Σωσίθεος), считается одним из семи великих поэтов и трагиков александрийского канона, или «Александрийской Плеяды» (названых в честь созвездия из семи звезд), живших при дворе Птолемея II Филадельфа в третьем веке до н. э. Кроме Гомера Византийского и Сосифея, туда входили Ликофрон, Филиск Керкирский, Александр Этолийский и др. Учёным не удаётся определить точный список членов этой группы. По разным версиям, туда ещё могли входить Феокрит или Арат, или Никандр. Специалисты считают, что Гомером Византийским написано от 45 до 57 пьес, все они теперь утеряны. До наших дней сохранилось лишь название одной трагедии: «Эврипилия». (ru)
- Гомер Візантійський — давньогрецький граматик і трагічний поет з м. Візантій, син Андромаха Філолога і поетеси Міро, який проживав у III ст. до н. е. Мав також прізвисько Neoteros («Молодший»), щоб відрізняти його від старого Гомера. Разом зі своїм головним суперником поетом (Sositheus) вважається одним із семи великих поетів і трагіків александрійського канону або (названих на честь сузір'я з семи зірок), які жили при дворі Птолемея II Філадельфа у третьому столітті до н. е. Крім Гомера Візантійського і Сосіфея, туди входили Лікофрон, Філіск Керкірський, та ін. Ученим не вдається встановити точний список членів цієї групи. За різними версіями туди ещё могли входити Феокріт або Арат, або Нікандр. Спеціалісти вважають, що Гомером Візантійським написано від 45 до 57 п'єс, усі вони зараз втрачені. До наших днів збереглась лише назва однієї трагедії: . (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)