| rdfs:comment
| - الشك (بالإنجليزية: Doubt) هو حالة ذهنية يكون الدماغ فيها مُعلّقًا بين افتراضين متناقضين أو أكثر، يعجز عن قبول أي منها. والشك على المستوى العاطفي هو تذبذب بين التصديق والإنكار. قد يتضمن ارتيابًا أو عدم ثقة أو/ و قلة اقتناع ببعض الحقائق أو التصرفات أو الدوافع أو القرارات. قد ينتج عن الشك إرجاء أو نبذ تصرف مناسب خوفًا من ارتكاب خطأ أو إضاعة فُرص. (ar)
- Dubo estas intelekta statuso inter kredo kaj neekredo kaj inkluzivas malcertecon aŭ la mankon de fido. La definitiva neado de kredokonfeso (ekz. ateismo) ne estas "dubo". "Metoda dubo" karakterizas procedon, kiun René Descartes aplikas en siaj meditadoj pri la unua filozofio. La aplikanto de tiu ĉi filozofio dubu pri ĉio, kio povas esti erara. (eo)
- Doubt is a mental state in which the mind remains suspended between two or more contradictory propositions, unable to be certain of any of them. Doubt on an emotional level is indecision between belief and disbelief. It may involve uncertainty, distrust or lack of conviction on certain facts, actions, motives, or decisions. Doubt can result in delaying or rejecting relevant action out of concern for mistakes or missed opportunities. (en)
- Zalantza erabaki eta ekintzen arloan azaltzen den terminoa da. Kontzeptu honek gure sinesmenetan eragiten du, fedeari edo balioei dagokionez. Rene Descartes filosofoa izan zen beste filosofoen ideiak argitara ekartzen saiatu zena. Descartes zalantzarik gabeko egia baten bilaketari ekin zion. Planteamendu honetatik abiatuta zalantza metodikoa kontzeptua sortuko du. Zalantza metodikoa erreminta erabilgarri bat izango da inguruan duen guztia zalantzan jartzeko. Zalantza metodikoaren bidez, filosofoa ohartu zen bere inguruan dena zalantzagarria zela gauza bat izan ezik, bera eta bere pentsamendua eta bertatik ondorioztatu zuen bere maxima Cogito ergo sum. (eu)
- Le doute est un état de l'esprit qui est incertain, interrogatif et peut être le pressentiment, l’impression d’une réalité différente de celle qui est communément admise par consensus moral. Il s’oppose à la certitude, notion de ce qui est sûr et qui n’est pas discutable. L'agnotologie étudie la fabrique du doute. (fr)
- 의심(疑心)은 특정 대상을 이상하게 여기는 감정이다. 일반적으로 타인을 의심하는 것은 에서 좋지 않은 것으로 인식된다. 다른 견해로는 적당한 의심이 있어야 일상 생활이 가능하다고 한다. 의심은 주어진 그대로 받아들이지 않고 그렇지 않을지도 모른다고 생각하는 것. 또는, (어떤 사람을) 좋지 않거나 옳지 않은 일을 한 사람이 아닐까 하고 생각하는 것. (ko)
- 疑念（ぎねん、英: Doubt）とは信念と不信（disbelief）の間の状態のことであり、事実とされていること、行為、動機、あるいは意思決定の、不確かさ、ないしは疑惑（distrust）、ないしは確実さの欠如を含んでいる。疑念は、認識された「実在」というような何らかの概念に疑問を投げかけ、誤り、過失、ないしは適切さへの懸念から、関連のある行為を遅らせることあるいは退けることを含む。 「to doubt」という用語は「その人の環境と人生経験を問うこと」を意味することができる。 (ja)
- Il dubbio è una condizione mentale, nota sin dall'antichità, per la quale si cessa di credere a una certezza, o con cui si mette in discussione una verità o un enunciato. (it)
- A dúvida é uma condição psicológica ou sentimento caracterizado pela ausência de certeza, convicção quanto a uma ideia, fato, ação, asserção ou decisão. (pt)
- Tvivel är osäkerhet i sammanhang som tillit (vari det antar formen otillit), uppträdande, beslut eller tro. Uttrycket 'att tvivla', betyder ungefär 'att ifrågasätta ens omgivning och livserfarenheter'. (sv)
- 怀疑（Doubt）是一種陷在二個或是多個互相矛盾的論點，無法決定要選擇哪一個的心理狀態。是介於相信和不相信之間的狀態。怀疑可能包括了對特定事實、行動、動機或是决策的不确定性、或是缺乏證據。怀疑會延遲一些相關的行動，甚至是拒絕對應的行動，因此可能造成錯誤或是錯失機會。 (zh)
- El dubte constitueix un estat d'incertesa i un límit a la confiança o la creença. Pot projectar-se en els camps de la decisió i l'acció, o afectar únicament a la creença i a la fe. Si li precediex una "veritat" convencionalment acceptada, el dubte implica desafiar aquesta. En filosofia, el dubte cartesià equival a la suspensió del judici (epojé) que tractaven de provocar, amb els seus nombrosos i sovint assenyats arguments, els escèptics antics (Pirronisme). (ca)
- Pochybnost je výraz nejistoty nebo nedůvěry ohledně nějakého stavu věcí. Může být teoretická, týká-li se vědění a poznání, ale také praktická, pokud se týká nějakého jednání či hodnocení. Je umožněna lidskou schopností reflexe a odstupu vůči vlastnímu mínění, schopností váhat a rozvažovat mezi dvěma a více alternativami. Pouze člověk může pochybovat sám o sobě. Jako taková je pochybnost emocionálně nepříjemná a člověk přirozeně hledá, jak by se jí zbavil. K tomu se nabízí v zásadě trojí cesta: (cs)
- Zweifel (mittelhochdeutsch zwîvel, althochdeutsch zwîval aus germanisch twîfla „doppelt, gespalten, zweifach, zwiefältig“) ist ein Zustand der Unentschiedenheit zwischen mehreren möglichen Annahmen, da entgegengesetzte oder unzureichende Gründe zu keinem sicheren Urteil oder einer Entscheidung führen können. Er wird auch als Unsicherheit in Bezug auf Vertrauen, Handeln, Entscheidungen, Glauben oder Behauptungen bzw. Vermutungen interpretiert. So definiert der Duden Zweifel als „Bedenken, schwankende Ungewissheit, ob jemandem, jemandes Äußerung zu glauben ist, ob ein Vorgehen, eine Handlung richtig und gut ist, ob etwas gelingen kann o. Ä.“ Skepsis (griech. sképsis = Betrachtung; Bedenken, zu: sképtesthai = schauen, spähen; betrachten) bezeichnet dagegen Bedenken durch kritisches Zweifeln. (de)
- La duda puede proyectarse en los campos de la decisión y la acción, o afectar únicamente a la creencia, a la fe o a la validez de un conocimiento. Si le antecede una "verdad" convencionalmente aceptada, la duda implica inseguridad en la validez de ésta. Cuando la duda se acepta como ignorancia puede ser fuente de conocimiento por el estudio y la crítica. (es)
- Twijfel is het niet kunnen kiezen tussen mogelijkheden. De stam twij- is etymologisch verwant aan het woord voor het getal twee. Een vorm van twijfelen die in en dankzij de westerse filosofie grote bekendheid heeft gekregen is de cartesiaanse twijfel, ook wel methodische twijfel: de Franse filosoof René Descartes stelde dat men aan alles kan twijfelen (ook aan het zintuiglijk waarneembare), behalve aan het feit dat aan alles te twijfelen valt. 'Het is zeker dat ik op dit moment twijfel, dus dat ik denk. Alles wat ik buiten mij waarneem zou bedrieglijk kunnen zijn, alles wat ik maar kán denken zou onwaar kunnen zijn, maar dat ik denk, betekent dat ik besta, dat ik in ieder geval zeker van mezelf kan zijn als denkend wezen'. Het bekende adagium van Descartes hangt daarmee samen "Dubito, ergo (nl)
- Wątpienie (łac. dubitatio) – przeciwieństwo pewności, pojęcie oznaczające: (1) brak asercji u kogoś co do tego, czy jakiś fakt rzeczywiście zachodzi; (2) brak asercji u kogoś co do tego, czy jakieś zdanie jest prawdziwe, czy fałszywe. Niekiedy wyróżnia się wątpienie refleksyjne i wątpienie spontaniczne. Wątpienie refleksyjne stanowi skutek metodycznego zbadania jakiegoś stanowiska, podczas gdy wątpienie spontaniczne pojawia się, gdy jakieś stanowisko intuicyjnie wydaje się komuś nieprawdziwe/niesłuszne. (pl)
- Су́мнів — психічний стан чи стан розуму, в якому виникає утримання від остаточно визначеного судження, або/і роздвоєння (троєння і так далі) його становлення, через нездатність свідомості зробити дискретний однозначний висновок. Якщо розум не може виявити причин, аргументів, які б дали йому змогу прийти до однозначного рішення стосовно правильності чи хибності своєї думки, тоді сумнів є негативним (тобто фактично блокування подальшого аналізу та висновків, «утримання» від дискретизації). Якщо ж розум виявив причини, і вони є рівної, подібної, порівняльної ваги, роблячи таким чином унітарну вирішальну думку неможливою, тоді сумнів вважається позитивним (таким, що включає інваріантність). В обох випадках результатом є неможливість формування остаточного судження (утримання від нього). Існує (uk)
- Сомне́ние — психическое состояние или состояние ума, в котором возникает воздержание от окончательно определённого суждения, или/и раздвоения (растроения и т. п.) его становления, из-за неспособности сознания сделать дискретный однозначный вывод. Если ум не может обнаружить причин, аргументов, которые бы позволили ему прийти к однозначному решению относительно правильности или ошибочности своего мнения, тогда сомнение является отрицательным (то есть фактически блокирование дальнейшего анализа и выводов, «избегание» дискретизации). Если же разум выявил причины и они равной, подобной, сравнительной важности, делая таким образом унитарное решающее мнение невозможным, тогда сомнение считается позитивным (включающим инвариантность). В обоих случаях результатом является: невозможность формирован (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)