rdfs:comment
| - Η διάλυση της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας έλαβε χώρα de facto στις 6 Αυγούστου 1806, όταν ο Αυτοκράτορας Φραγκίσκος Β΄ παραιτήθηκε του τίτλου του και απελευθέρωσε το σύνολο των αυτοκρατορικών κρατιδίων και αξιωματούχων από τους όρκους πίστης τους και τις υποχρεώσεις τους προς την Αυτοκρατορία. Αν και η παραίτηση θεωρείτο νόμιμη, η διάλυση των αυτοκρατορικών δεσμών δεν ήταν τέτοια, με αποτέλεσμα αρκετά κρατίδια να αρνούνται να αναγνωρίσουν το τέλος της Αυτοκρατορίας εκείνη την περίοδο. (el)
- Розпуск Священної Римської імперії — ліквідація Священної Римської імперії німецької нації, яка відбулася 6 серпня 1806 року після того як останній імператор Франц II зрікся імператорського престолу і звільнив всі держави імперії від їхніх загальноімперських зобов'язань. Розпуск Священної Римської імперії був закономірним наслідком тривалого процесу її децентралізації, який почався ще в середині XIV століття після «Золотої булли» Карла IV і посилився після Тридцятилітньої війни. (uk)
- حُلت الإمبراطورية الرومانية المقدسة عمليًا في 6 أغسطس 1806، حين تنازل الإمبراطور الروماني المقدس الأخير، فرانتس الثاني من عائلة هابسبورغ لورين، عن لقبه وحرر جميع الدول الإمبراطورية ومسؤوليها من عهودهم والتزاماتهم تجاه الإمبراطورية. منذ العصور الوسطى، والإمبراطورية الرومانية المقدسة مُعترف بها من قِبل الأوروبيين الغربيين على أنها الاستمرارية الشرعية للإمبراطورية الرومانية القديمة، لأن البابوية قد أُعلنت عن أباطرتها على أنهم أباطرة رومانيون. من خلال هذا الإرث الروماني، زعم الأباطرة الرومان المقدسون أنهم ملوك شاملون تمتد سلطتهم أبعد من حدود إمبراطوريتهم الرسمية إلى كل أوروبا المسيحية وخارجها. كان انحدار الإمبراطورية الرومانية المقدسة عملية طويلة وممتدة استمرت لقرون. هدد تشكيل أولى الدول الإقليمية الحديثة ذات السيادة في القرنين السادس عشر والسابع عشر، الطبيعة الشمولية للإمبراطورية الرومانية ال (ar)
- La dissolució del Sacre Imperi Romanogermànic es produí de facto el 6 d'agost del 1806, quan l'últim emperador romanogermànic, Francesc II, de la , abdicà el seu títol i alliberà tots els estats i funcionaris imperials dels seus juraments i obligacions envers l'imperi. Des de l'edat mitjana, els europeus occidentals havien reconegut el Sacre Imperi Romanogermànic com a continuador de l'antic Imperi Romà, car els seus emperadors havien estat proclamats com emperadors romans pel papat. A través d'aquest llegat romà, els emperadors romanogermànics afirmaren ser monarques universals, la jurisdicció dels quals s'estenia més enllà de les fronteres formals del seu imperi, arreu de l'Europa cristiana i més enllà. El declivi del Sacre Imperi fou un procés llarg que durà segles. La formació dels pri (ca)
- The dissolution of the Holy Roman Empire occurred de facto on 6 August 1806, when the last Holy Roman Emperor, Francis II of the House of Habsburg-Lorraine, abdicated his title and released all imperial states and officials from their oaths and obligations to the empire. Since the Middle Ages, the Holy Roman Empire had been recognized by Western Europeans as the legitimate continuation of the ancient Roman Empire due to its emperors having been proclaimed as Roman emperors by the papacy. Through this Roman legacy, the Holy Roman Emperors claimed to be universal monarchs whose jurisdiction extended beyond their empire's formal borders to all of Christian Europe and beyond. The decline of the Holy Roman Empire was a long and drawn-out process lasting centuries. The formation of the first mod (en)
- La disolución del Sacro Imperio Romano Germánico ocurrió de facto el 6 de agosto de 1806, cuando el último emperador del Sacro Imperio Romano Germánico, Francisco II de la Casa de Habsburgo-Lorena, abdicó de su título y liberó a todos los estados y funcionarios imperiales de sus juramentos y obligaciones con el imperio. Desde la Edad Media, los europeos occidentales habían reconocido al Sacro Imperio Romano como la continuación legítima del antiguo Imperio Romano debido a que sus emperadores habían sido proclamados como emperadores romanos por el papado. A través de este legado romano, los emperadores del Sacro Imperio Romano afirmaron ser monarcas universales cuya jurisdicción se extendía más allá de las fronteras formales de su imperio a toda la Europa cristiana y más allá. La decadencia (es)
- Pembubaran Kekaisaran Romawi Suci secara de facto terjadi pada 6 Agustus 1806, ketika Kaisar Francis II melepas gelarnya dan membebaskan semua negara dan para pejabat kekaisaran dari sumpah dan kewajiban mereka kepada kekaisaran. Meskipun abdikasi ini dianggap sah, tidak demikian halnya dengan pemutusan ikatan kekaisaran dan beberapa negara menolak mengakui berakhirnya kekaisaran pada saat itu. (in)
- Роспуск Священной Римской империи германской нации произошёл 6 августа 1806 года, когда император Франц II Габсбург отрёкся от своего титула и освободил все государства и всех должностных лиц империи от присяги верности и от всех обязательств в отношении империи. В 1815 г. бывшие государства империи, сохранившие независимость, образовали Германский союз. Тем самым был открыт путь к давно назревшему объединению Германии. (ru)
|