| rdfs:comment
| - Расклинивающее давление (Пd, Па) (англ. disjoining pressure), термодинамический параметр, характеризующий состояние тонкого слоя (плёнки) жидкости или газа в промежутке между поверхностями тел, который определяется уравнением где
* Пd — расклинивающее давление, N/m²
* A — площадь поверхности взаимодействующих поверхностей, m²
* G — энергия Гиббса взаимодействия двух поверхностей, J
* x — расстояние, m
* Индексы Т, V и А означают, что температура, объём и площадь поверхности остаются постоянными в производной. (ru)
- Disjoining pressure (symbol Πd), in surface chemistry, according to an IUPAC definition, arises from an attractive interaction between two surfaces. For two flat and parallel surfaces, the value of the disjoining pressure (i.e., the force per unit area) can be calculated as the derivative of the Gibbs energy of interaction per unit area in respect to distance (in the direction normal to that of the interacting surfaces). There is also a related concept of disjoining force, which can be viewed as disjoining pressure times the surface area of the interacting surfaces. (en)
- Pressão de disjunção (símbolo Πd), em química de superfície, de acordo com uma definição da IUPAC, surge a partir de uma interação atrativa entre duas superfícies. Para duas superfícies planas e paralelas, o valor da pressão de disjunção (i.e, a força por unidade de área) pode ser calculada como a derivada da energia de Gibbs de interação por unidade de área, em relação à distância (na direção normal aquela das superfícies em interação). Há também um conceito relacionado de força de disjunção, que pode ser vista como pressão de disjunção vezes a área de superfície das superfícies em interação. (pt)
- Розклинюючий тиск — надлишковий тиск в тонкій плівці-прошарку (газової або рідкої), що розділяє дві фази, в порівнянні з тиском в об'ємній фазі, з якій утворилася прошарок. Розклинюючий тиск виникає в стані термодінамічної рівноваги системи за умов, коли в прошарку при її повільному (квазірівноважнному) потоншенні перекриваються міжфазні шари, в яких діють поверхневі сили (див. Поверхнева енергія). При товщині прошарку h розклинюючий тиск П (h) дорівнює різниці між тиском p1 на поверхні прошарку і тиском р0 в тій об'ємній фазі, з якої утворилася прошарок шляхом потоншання: П (h) = p1-p0. где (uk)
|
| has abstract
| - Disjoining pressure (symbol Πd), in surface chemistry, according to an IUPAC definition, arises from an attractive interaction between two surfaces. For two flat and parallel surfaces, the value of the disjoining pressure (i.e., the force per unit area) can be calculated as the derivative of the Gibbs energy of interaction per unit area in respect to distance (in the direction normal to that of the interacting surfaces). There is also a related concept of disjoining force, which can be viewed as disjoining pressure times the surface area of the interacting surfaces. The concept of disjoining pressure was introduced by Derjaguin (1936) as the difference between the pressure in a region of a phase adjacent to a surface confining it, and the pressure in the bulk of this phase. (en)
- Pressão de disjunção (símbolo Πd), em química de superfície, de acordo com uma definição da IUPAC, surge a partir de uma interação atrativa entre duas superfícies. Para duas superfícies planas e paralelas, o valor da pressão de disjunção (i.e, a força por unidade de área) pode ser calculada como a derivada da energia de Gibbs de interação por unidade de área, em relação à distância (na direção normal aquela das superfícies em interação). Há também um conceito relacionado de força de disjunção, que pode ser vista como pressão de disjunção vezes a área de superfície das superfícies em interação. O conceito de pressão de disjunção foi introduzido por (1936) como a diferença entre a pressão de uma região de uma fase adjacente a uma superfície que a confina, e a pressão no volume principal desta fase. (pt)
- Расклинивающее давление (Пd, Па) (англ. disjoining pressure), термодинамический параметр, характеризующий состояние тонкого слоя (плёнки) жидкости или газа в промежутке между поверхностями тел, который определяется уравнением где
* Пd — расклинивающее давление, N/m²
* A — площадь поверхности взаимодействующих поверхностей, m²
* G — энергия Гиббса взаимодействия двух поверхностей, J
* x — расстояние, m
* Индексы Т, V и А означают, что температура, объём и площадь поверхности остаются постоянными в производной. (ru)
- Розклинюючий тиск — надлишковий тиск в тонкій плівці-прошарку (газової або рідкої), що розділяє дві фази, в порівнянні з тиском в об'ємній фазі, з якій утворилася прошарок. Розклинюючий тиск виникає в стані термодінамічної рівноваги системи за умов, коли в прошарку при її повільному (квазірівноважнному) потоншенні перекриваються міжфазні шари, в яких діють поверхневі сили (див. Поверхнева енергія). При товщині прошарку h розклинюючий тиск П (h) дорівнює різниці між тиском p1 на поверхні прошарку і тиском р0 в тій об'ємній фазі, з якої утворилася прошарок шляхом потоншання: П (h) = p1-p0. Визначається рівнянням: где
* Пd — розклинюючий тиск, N/m²
* A — площа поверхні на якій відбувається взаємодія площин, m²
* G — енергія Гіббса взаємодії двох поверхонь, J
* x — відстань, m
* Індекси Т, V і А означають, що температура, об'єм і площа поверхні залишаються постійними в похідній. Позитивний розклинюючий тиск перешкоджає потоншанню плівки під дією зовн. сил, негативний розклинюючий тиск призводить до мимовільного потоншання плівки до товщини, при якій розклинюючий тиск стає позитивним, аж до розриву плівки. Для системи з двох фаз при сталості т-ри Т, об'ємного тиску р і хім. потенціалів компонентів mi зміна товщини прошарку пов'язана з вільною енергією Гіббса. В першому наближенні, вважаючи вклад сил різної природи в розклинюючий тиск адитивним, для П(h) в загальному випадку маємо: П(h) = Пe(h) + Пm(h) + Пs(h) + Пa(h) + Пc(h) де Пe — йонна-електростатична складова, пов'язана з перекриттям дифузних йонних шарів; Пm — молекулярна складова, обумовлена силами дисперсійної взаємодії міжфазних зон, в яких тензор флуктуаційного електромагнітного поля анізотропний; Пs — структурна складова, викликана перекриттям граничних шарів рідини зi зміжною структурою; Пa — адсорбційна складова, пов'язана з перекритям дифузних адсорбційних шарів нейтральних молекул в нейонних розчинах; Пc — складова, обумовлена «стеричною» взаємодією адсорбційних шарів ПАР або полімерів. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
