| rdfs:comment
| - اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان (ar)
- Darginisch (oder Dargwa, Eigenbezeichnung дарган мез dargan mez) ist eine Sprache, die von ca. 370.000 Menschen gesprochen wird. Die Sprecher, die Darginer (oder Darginen), leben vorwiegend in der autonomen Republik Dagestan in der Russischen Föderation, kleine Minderheiten auch in Aserbaidschan, Kasachstan, Kirgisistan, der Türkei und Turkmenistan. Darginisch gehört zur lakisch-darginischen Untergruppe innerhalb der Sprachgruppe der dagestanischen Sprachen, die wiederum zur (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie gehören. Am nächsten verwandt ist das Lakische. (de)
- Dargva lingvo aŭ Dargina lingvo estas unu el multaj lingvoj parolataj en Nordorienta Kaŭkazio (respubliko Dagestano). Ĝin parolas pli ol 300 mil homoj. Dargva lingvo estas simila al multaj aliaj lingvoj de Kauxkazio, kelkaj el ili estas iam konsiderataj kiel dargvaj dialektoj. Unu el plej apartaj estas ugbuga lingvo. Fama esplorinto de dargva lingvo estis esperantologo Jevgenij Bokarjov. (eo)
- The Dargin languages consist of a dialect continuum of Northeast Caucasian languages spoken in southcentral Dagestan. Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag are often considered dialects of the same Dargin/Dargwa language. Ethnologue lists these under a common Dargin language, but also states that these may be separate languages from Dargwa proper. (en)
- Darginera edo dargvera Dagestango darginek hitz egiten duten hizkuntza da. Kaukasoko ipar-ekialdekoa edo nakh-dagestandar familiakoa da. Barne aldakortasun handia du eta sei dialekto multzo bereizten dira, bakoitza aldaera desberdinekin. (eu)
- La lingua dargwa, chiamata anche dargua o dargva (дарган мез) è una lingua caucasica orientale parlata nella Federazione Russa, nella repubblica del Daghestan. (it)
- ダルグワ語（дарган мез, dargan mez）はダゲスタン共和国に居住するダルギン人によって話されているのうち、書き言葉かつ標準語として使用されている言語である。 2002年全ロシア国勢調査によると、ダゲスタン共和国に429,347人、カルムイク共和国に7,188人、ハンティ・マンシ自治管区に1,620人 、チェチェン共和国に680人、ロシアの他の地域に100人以上の話者がいる。 (ja)
- 다르기어(Дарган мез)는 다게스탄 서부의 다르기인들이 사용하는 언어이다. 공식적인 다르기 문어(러시아어: Даргинский литературный язык)와 별도로 방언연속체인 다르기어 내에는 크게 쿠바치(Кубачинский, ГӀугъбуган), 이차리(Ицаринский, ИцӀрила гъай), 카이타크(Кайтагский, Хайдакьан), 치라크(Чирагский, Хьугъул мец) 방언이 존재한다. 문자는 키릴 문자를 사용한다. 영어식 표현을 따른 다르과어(영어: Dargwa language)로도 알려져 있다. 2002년의 인구 조사에서 42만9,347명의 다르기어 사용자가 다게스탄 공화국에 거주하고, 7,188명이 칼미크 공화국, 1,620명이 한티만시 자치구에, 680명이 체첸 공화국, 나머지 1,000명 이상은 러시아의 다른 지역에 거주한다. 라흐 방언을 사용하는 다르기인들은 14만2,523명이 다게스탄 공화국에, 1,504명이 카바르디노발카르 공화국에, 708명이 한티만시 자치구에 거주한다. (ko)
- Het Dargiens (дарган мез, dargan mez) is een Nach-Dagestaanse taal, die wordt gesproken door de Dargienen. (nl)
- O dargínico ou dargwa (дарган мез) é uma língua caucasiana do nordeste da família daguestânica, falada pelos dargins do Daguestão. Seu número de falantes em 1989 era de 315.000, divide-se em três dialetos:
* Urakhi ou Khürkili ou gäwa, falado pelos pastores das planícies altas
* Tzudakhar, falado pelos artesãos e comerciantes das planícies
* Akusha, mais diferenciado e base da língua literária, usada pelos kubatxis e kaytags. Mas a forte influência russa, azeri e kumyk faz com que muitos sejam bilíngües. (pt)
- Дарги́нские языки (самоназвание — дарган мез) — ветвь нахско-дагестанских языков, традиционно рассматривается как единый даргинский язык с множеством диалектов. Распространены среди даргинцев на традиционной территории их проживания и на равнине, куда после 1950-х гг. переселилась значительная их часть. (ru)
- El darguà és una llengua caucàsica septentrional de la família daguestànica, parlada pels darguins del Daguestan. El seu nombre de parlants el 1989 era de 315.000 i es divideix en tres dialectes:
* Urakhi o Khürkili o gäwa, parlat pels pastors de les planures altes
* Tzudakhar, parlat pels artesans i comerciants de les planures
* Akusha, més diferenciat i base de la llengua literària, usada pels kubatxis i kaytags. Segons el cens rus del 2002, hi havia 429.347 parlants de darguà al Daguestan, 7.188 a Calmúquia, 1.620 a Khàntia-Mànsia, 680 a Txetxènia, i centenars a altres parts de Rússia. (ca)
- Los idiomas darguin o idiomas darguines constan de un continuo dialectal de lenguas caucásicas nororientales que se hablan en el sur-centro de Daguestán. Kaytak, kubachi, y a menudo se consideran dialectos del mismo idioma darguin / dargua. Ethnologue los enumera bajo un idioma darguin común, pero también señala que pueden ser idiomas separados del propio dargua. Ahora se llegan a considerar más de diez dialectos, que a veces no se entienden entre sí. Existe el idioma darguin unificado, basado en el darguin del Norte. Es idioma oficial de escritura en Daguestán, donde lo hablan más de 485.705 personas, además de otros hablantes de la diáspora. (es)
- El darguin, dargwa o dargua es el idioma hablado por el pueblo darguin en Rusia, en la república de Daguestán. Es el dialecto literario y principal del continuo dialectal que constituyen los idiomas darguines. Los otros cuatro idiomas en este continuo dialectal son los idiomas kaytak, kubachi, y . Estos dialectos o lenguas a menudo se consideran como variantes del idioma darguin. Ethnologue enumera estos bajo el idioma darguin, pero reconoce que estos pueden ser diferentes idiomas. Korjakov (2012) concluye que el dargua suroccidental es más cercano al kaytak que el dargua norte-central. (es)
- Le dargwa ou darguine (d'après l'ethnonyme дарган) est une langue de la famille des langues nakho-daghestaniennes, parlée par les Darguines dans la république du Daghestan, en Russie. La langue, écrite, est normatisée sur la base du dialecte akusha. L'alphabet est depuis 1938 le cyrillique, qui avait remplacé l'alphabet latin en usage à partir de 1928. Auparavant, l'alphabet arabe était utilisé. (fr)
- Даргинский литературный язык — один из даргинских языков, литературный язык даргинцев, является одним из государственных языков Республики Дагестан. Основан на акушинском диалекте севернодаргинского языка. Преподаётся в большинстве школ в традиционных районах проживания даргинцев, однако в целом владение им часто остаётся пассивным и он лишь ограниченно используется для общения между носителями разных даргинских языков. Чаще при общении каждый говорит на своём языке, либо при полном отсутствии взаимопонимания — на русском языке. Поэтому численность говорящих на нём оценить очень сложно. (ru)
- Даргинські мови — гілка нахсько-дагестанських мов. Поширені серед даргинців: на традиційній території їх проживання (в північно-східній частині гірського Дагестану (Росія) — в Акушинському, Буйнакському, Сергокалинському, Левашинському, Дахадаєвському, Кайтазькому, Карабудахкентському і Агульському районах) і на рівнині, куди після 1950-х рр. переселилася значна їх частина. Загальне число мовців даргинськими мовами — 485 705 осіб (перепис 2010 р.). Окремі даргинські мови в перепису не враховуються; нижче наводяться оцінки чисельності мовців на них для традиційних територій їх поширення (в цілому становлять близько половини від загального числа). На Україні число носіїв даргинської мови — 409 осіб. Даргинською мовою видаються газети , Шила гӏямру, Эркиндешличи, Сагаси гьуникад, Бархьдешла г (uk)
- Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану). Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)