| rdfs:comment
| - Kanzone oder Canzone (abgeleitet vom italienischen Wort canzone für Lied) ist eine lyrische, ursprünglich einstimmige und später mehrstimmige Musikform. Die Bedeutung des Begriffs ist nicht eindeutig und veränderte sich im Laufe der Zeit. (de)
- La canción es una composición lírica popular de origen provenzal. Es un poema admirativo que expresa una emoción y que tiene por lo general tema amoroso. Llegó a España en el Renacimiento a través de la literatura italiana. (es)
- La canzone (dal latino cantione[m]) è un genere metrico formato da un numero variabile di strofe dette stanze, di solito 5, 6 o 7, più eventualmente una stanza più piccola, detta congedo/commiato, in cui il poeta si rivolge direttamente al lettore o al componimento stesso. (it)
- 칸초네(이탈리아어: canzone)라는 말은 한국어로는 '노래'이고, 프랑스어로는 '샹송'이다. 이탈리아가 예로부터 노래의 나라로 불리고 있듯이, 이탈리아 사람만큼 소리높여 노래 부르기를 좋아하는 인종도 없을 것이다. 경음악의 분야에서도 기악은 그리 발달하지 않았고, 노래가 그 대부분을 차지하고 있다. 경음악으로 된 노래, 즉 파퓰러송을 보통 칸초네라고 하며 정확하게는 칸초네 파폴라레라 한다. 칸초네는 프랑스에서의 샹송과 같은 위치를 차지하지만, 이탈리아의 뜨거운 태양이 길러낸 듯한 활달하고 솔직한 밝음이 있다. 그리고 노래를 사랑하는 민족이기 때문에 중음악이라 해도 매우 우수한 음악성을 갖추고 발전해 왔다. (ko)
- Canzona, kancona – określenie dotyczące kilku rodzajów utworów wokalnych i instrumentalnych: 1.
* włoska forma poetycka wywodząca się bezpośrednio z Prowansji, używana od XII do XVII wieku; 2.
* forma wstępna frottoli i villanelli (canzone alla napoletana); 3.
* utwór instrumentalny powstały w XVI wieku, początkowo oparty na transkrypcjach francuskich chansons na instrumenty klawiszowe lub lutnię. Tego typu renesansowa canzona posiada wyrazisty temat o ostro zarysowanej rytmice, charakteryzuje się przejrzystym rozczłonkowaniem tekstu muzycznego i zastosowaniem techniki imitacyjnej. W XVII wieku coraz popularniejsze stały się canzony na zespoły instrumentalne. Były to wstępne formy fugi lub - jako bardziej rozbudowane - stanowiły formy wstępne sonaty da chiesa. (pl)
- Literalmente "canção" em italiano, um canzone é uma canção ou balada italiana ou provençal. Também é usado para descrever um tipo de letra que se assemelha a um madrigal. Às vezes, uma composição simples e musical é designada como canzone, especialmente se for de um não-italiano; im bom exemplo é a ária "Voi che sapete" de o Le nozze di Figaro de Mozart. (pt)
- Kancóna (výjimečně a zastarale kanzóna, kanzona nebo kancion), z italského canzone, „píseň“, pro různé národní varianty se užívají názvy canso, canzone, chanson, cansion) je lyrická básnická forma, užívaná převážně v trubadúrské poezii, a to jako jedna z vůbec nejužívanějších trubadúrských básnických forem. Byla užívaná převážně v , typickém druhu . (cs)
- Literally "song" in Italian, a canzone (Italian pronunciation: [kanˈtsoːne], plural: canzoni; cognate with English to chant) is an Italian or Provençal song or ballad. It is also used to describe a type of lyric which resembles a madrigal. Sometimes a composition which is simple and songlike is designated as a canzone, especially if it is by a non-Italian; a good example is the aria "Voi che sapete" from Mozart's Marriage of Figaro. (en)
- Une canzone ou canzona (littéralement en italien « chanson » ; pl. canzone ou canzoni) désigne une composition musicale polyphonique de structure strophique qui s'est diversifiée selon deux genres (vocal, puis instrumental à partir du XVIe siècle) et diverses formes suivant l'époque. L'apogée du genre instrumental se situe en Italie entre le XVIe et le milieu du XVIIe siècle. Le terme peut s'appliquer à des contenus très différents, pas nécessairement à une pièce vocale, mais ayant toujours un caractère mélodique, qui rappelle l'art vocal. (fr)
- Канцона (окс. canso, итал. canzone, кат. cançó, исп. canción, буквально — песня) — лирическое стихотворение в строфической форме, первоначально куртуазная песня. Наиболее распространённый и универсальный жанр в поэзии трубадуров, перенятый позднее галисийско-португальскими поэтами. Итальянские поэты также взяли за основу провансальскую кансону, но уже к началу XIV века переосмыслили её метрику, согласуясь с особенностями родной речи. Композиционные особенности итальянской канцоны описал (с примерами) в своих трактатах Данте; наиболее знамениты поэтические канцоны Петрарки (см. Канцоньере). Форма провансальской кансоны послужила также прототипом канцоны миннезингеров и мейстерзингеров. (ru)
- Канцо́на (італ. canzone — пісня) — одна з форм середньовічної лірики, що походить від кансони трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов'язана з культом дами. Вишукана будова канцони була строго строфічною, позначалася незрідка наскрізним римуванням, але схема римування була у кожної канцони своя, оригінальна. Остання строфа — торнада — виглядала коротшою, присвячувалася дамі серця. Із Провансу канцона поширилась у Північну Францію та Італію, були спроби її канонізації.Розквіт канцони припадає на лірику Ф. Петрарки. Користувалися нею Данте Аліґ'єрі, Дж. Бокаччо. Згодом канцона, хоч і зазнавала певного піднесення, однак не прижилася у європейських літературах, перетворилася на стилізацію. Поменшена форма канцони, що вживалася в Італії, називалася канцонетою, у Франції — шансонеткою (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)