| rdfs:comment
| - By the Grace of God (Latin: Dei Gratia, abbreviated D.G.) is a formulaic phrase used especially in Christian monarchies as an introductory part of the full styles of a monarch. For example in England and later the United Kingdom, the phrase was formally added to the royal style in 1521 and continues to be used to this day. For example, on UK coinage, the abbreviation DG still appears. (en)
- Pela graça de Deus (em latim Dei Gratia), assim como as várias expressões equivalentes em outras línguas, não é um título de direito próprio, mas uma parte introdutória comum em muitos títulos de reis, anterior à atual designação em que se refere à área onde o soberano governa (Rei do X, Duque de Y, etc.). (pt)
- Божиею милостью (Б. М., лат. Dei gratia) — торжественное выражение, употребляемое в титуле государей, в государственных, дипломатических и важнейших законодательных актах и служащее для обозначения того, что власть главы государства происходит от Бога, что она существует лишь милостью Божиею, это политическая и религиозная доктрина , императорской и иной политической легитимности. (ru)
- 托上帝洪恩（英語：By the Grace of God；港澳译为藉上帝恩典，台湾译为蒙上帝恩典），是西方君主或貴族頭銜慣用開啟語，通常只見於貴族頭銜的全寫，往往在貴族的慣用名號的後面，完整的頭銜前面，如英国女王伊丽莎白二世在英國和大部分非英聯邦王國境內的完整稱號是「伊丽莎白二世，托上帝洪恩，大不列颠及北爱尔兰联合王国与其屬土及领地之女王，英联邦元首，（聖公會）信仰保衞者」（英語：Elizabeth the Second, by the Grace of God, of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland and of Her other Realms and Territories Queen, Head of the Commonwealth, Defender of the Faith）。类似于中国明、清皇帝所用“奉天承运”。 (zh)
- Dei gratia o abreujat D.G. és una expressió llatina que vol dir per la gràcia de Déu que sovint s'afegeix al títol de monarques o caps d'estats en països de tradició cristiana segons el principi del dret diví dels reis. Era l'expressió del concepte medieval del dret absolut del poder del sobirà, que només tenia Déu com a cap superior. (ca)
- Z milosti Boží je základ nároku titulů panovníků. Výraz se vyvinul z panovnického přídomku Dei Gratia (Latinsky: „[skrze] milost Boží“). Jeho původ je zřejmě u Karlovců, především pak u Pipina Mladšího, v souvislosti s jeho panováním jako francký král, a také Karla Velikého, který jeho vládu jako římskoněmecký císař ve vrcholném středověku viděl jako církevně legitimní, a který svou říši chápal jako jednotu státu, církve a víry. (cs)
- Η Ελέω θεού (Dei Gratia) είναι έκφραση που φανερώνει δύναμη και στήριξη του θεού ως προς κάποια ανθρώπινη ενέργεια. Η φράση είναι ένα εισαγωγικό κομμάτι του πλήρους ύφους ενός μονάρχη που ιστορικά θεωρείται ότι κυβερνάει από ελέω θεού δικαίωμα, όχι ένα τίτλο από μόνο του. Στο Ηνωμένο Βασίλειο, για παράδειγμα, η φράση προστέθηκε στο βασιλικό τίτλο το 1521 και συνεχίζει να χρησιμοποιείται μέχρι σήμερα. Σύμφωνα με την Βασιλική Διακήρυξη της 29ης Μαΐου 1953, η οποία είναι η τελευταία τέτοια αλλαγή του βασιλικού τίτλου, ο πλήρης τίτλος της Ελισάβετ Β΄ είναι ο παρακάτω: (el)
- Por la Gracia de Dios (latín: Dei Gratia, abreviado D.G.) es una parte introductoria de los estilos llenos que un monarca toma como gobernante por derecho divino, no un título por derecho propio. Este título fue constantemente acuñado por los monarcas en la antigüedad, como durante la Edad Media, alcanzando su cénit durante la Edad Moderna, cuando la monarquía absolutista estaba convencida de la proclamación del rey por gracia divina. El término chino "奉天承運": Por la gracia de Dios o Por la Gracia del Paraíso, también fue acuñado por emperadores de China. (es)
- Dei Gracia, або Dei Gratia (Божою милістю) — латинський вираз, складова частина титулів європейських монархів і правителів починаючи з середньовіччя. Ставилася перед, або після імені монарха (лат. nomen), перед власне переліком володінь (лат. titulum). В українській традиції перекладалася по різному: милістю Божою, Божою милістю, з ласки Божої, з милості Божої тощо. Символізує зв'язок монарха із Богом, Ісусом Христом, який, зі своєї ласки, надає монархові право керувати у тій чи іншій землі; легітимізована таким чином влада монарха спирається на божественний авторитет, а не власне монарший. Вираз використовувався в офіційній документації правителів — на статутах, конституціях, грамотах, дипломатичному листуванні, печатках, монетах тощо. Вперше вживався у католицькій традиції, у титулуванні (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)