| rdfs:comment
| - The Bergius process is a method of production of liquid hydrocarbons for use as synthetic fuel by hydrogenation of high-volatile bituminous coal at high temperature and pressure. It was first developed by Friedrich Bergius in 1913. In 1931 Bergius was awarded the Nobel Prize in Chemistry for his development of high-pressure chemistry. (en)
- Le procédé Bergius est un procédé chimique servant à fabriquer de l'essence synthétique : du charbon bitumineux est hydrogéné à et à haute pression. Friedrich Bergius a mis au point un procédé de laboratoire en 1913. Ses brevets ont été acquis par IG Farben, qui les a mis en application industrielle pendant les années 1920 et 1930. Bergius a reçu, conjointement avec Carl Bosch, le prix Nobel de chimie de l'année 1931 pour ses travaux sur la chimie à haute pression. Aussi appelé "berginisation", et action de . (fr)
- ベルギウス法（ベルギウスほう、Bergius Process）とは高温高圧下で褐炭を水素化することで、として液体炭化水素を生産する方法である。この方法は1921年にフリードリッヒ・ベルギウスによって開発された。 (ja)
- Metoda Bergiusa - katalityczne uwodornianie pod ciśnieniem wysokowrzących olei, smoły, oraz węgla brunatnego w celu otrzymania benzyny syntetycznej. Proces prowadzi się w piecach o długości do 12 m, w temperaturze 410-460 °C, pod ciśnieniem 200-700 atmosfer, w obecności siarczków wolframu i molibdenu lub innych katalizatorów. Węgiel zawarty w surowcu wyjściowym można przeprowadzić w 97% w benzynę syntetyczną. (pl)
- Het Bergiusproces is een inmiddels verouderd chemisch proces om een vloeibare synthetische brandstof te maken uit vaste stoffen zoals bruinkool of steenkool. Het proces is genoemd naar de ontdekker, Friedrich Bergius (1884 – 1949). (nl)
- Il processo Bergius è un metodo di produzione di idrocarburi liquidi da utilizzare come combustibile sintetico, mediante idrogenazione di carbone bituminoso altamente volatile a temperatura e pressione elevate. Fu sviluppato per la prima volta nel 1913 da Friedrich Bergius, che nel 1931 ricevette il Premio Nobel per la chimica per i suoi studi sulla chimica ad alta pressione. (it)
- Bergiusprocessen är en metod för produktion av flytande kolväten avsedda att användas som syntetiskt bränsle genom hydrogenering av bituminöst kol vid höga temperaturer och tryck. Även andra råvaror som tjära och bitumen kunde användas i processen. Den utvecklades först av Friedrich Bergius 1913, som sedermera fick Nobelpriset i kemi 1931 för sin utveckling av högtryckskemi. (sv)
- Процесс Бергиуса (также процесс Бергиуса-Пьера) — способ производства жидких углеводородов, предназначенных для использования в качестве синтетического топлива путем гидрирования углерода при высоких температурe и давлении (Прямое сжижение угля). Другое сырье, такое как каменноугольная смола и битум, также может быть использовано в этом процессе. Впервые он был разработан Фридрихом Бергиусом в 1913 году, который позже получил Нобелевскую премию по химии (в 1931 году) совместно с Карлом Бошем за их общие заслуги в области открытия и разработки химических процессов высокого давления. (ru)
- Гідрогенізація твердого палива є універсальним методом отримання з нього синтетичного рідкого палива. Для процесу гідрогенізації найпридатніші тверді горючі корисні копалини, в яких відношення С:Н=8-16, вихід летких речовин на горючу масу не нижче за 35-36 %. Гідрогенізація — важливий резерв для заміни сирої нафти горючими сланцями, бітумами, вугіллям. За прогнозними оцінками Світової Енергетичної Ради, у 2050 р. на частку зріджуваного вугілля припадатиме 50 % всього енергетичного вугілля, що видобуватиметься. (uk)
- 貝吉烏斯法（德語：Bergius-Pier-Verfahren）又譯為伯吉阿斯法，是德國化學家弗里德里希·貝吉烏斯在20世紀初發明的一種將煤液化以製造人造石油的方法。1931年，貝吉烏斯以在高壓化學上的貢獻而獲得諾貝爾化學獎。 (zh)
- Das Bergius-Pier-Verfahren (auch als Bergius-Verfahren oder I.G.-Verfahren bezeichnet) ist ein großtechnisches Verfahren zur Kohleverflüssigung durch direkte Hydrierung von Kohle. Dabei werden die Makromoleküle der Kohle durch Wasserstoff bei hohen Drücken und Temperaturen zu kleineren Molekülen abgebaut. Die Rohstoffbasis bestand anfangs aus Braunkohle, die durch Kohlevergasung sowohl den zur Hydrierung notwendigen Wasserstoff lieferte als auch die Kohlenstoffbasis für die Produkte bildete. Später erweiterten Steinkohle, Teere und Teeröle die Rohstoffpalette. (de)
|
_Chemist_of_Heidelberg_Wellcome_L0003155.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)