| has abstract
| - Batonischwili (dt. Sohn des Herren) war der Adelstitel der Prinzen und Prinzessinnen des Königreichs Georgien. Er wurde anstelle eines Nachnamens dem Vornamen angehängt. Er wurde nicht nur von den Kindern regierender Könige, sondern auch von den patrilinearen Abkömmlingen früherer Könige getragen. Die formelle Anrede eines Batonischwili war Uganatlebulesi (dt. Durchlaucht). Es gab in den transkaukasischen Monarchien verschiedene Sorten Adelige, die zeitweilig über mehr oder weniger Souveränität verfügten. Nach der Übersetzung ihrer Titel in andere Sprachen, werden sie leicht mit dem Rang eines Batonischwili verwechselt. Das liegt einerseits daran, dass es keine präzise entsprechenden westlichen Begriffe für die Titel gibt und dass die Titel andererseits oft aus dem russischen Sprache mit dem Begriff Knjaz (dt. Fürst) übersetzt werden. Dem georgisch-russischen Vertrag von Georgijewsk wurde 1783 eine Liste adeliger Familien beigefügt, denen nach Artikel IX „die gleichen Privilegien und Vorzüge, die dem russischen Adel gewährt werden versprochen wurden“. Obgleich die Liste die höchsten georgischen Familien zuerst nannte, unterschied sie nicht nach Rang. Russland hat sie später alle seinem Fünften Adelsbuch zugeordnet, das sämtliche Adelige verzeichnete, die den Titel Fürst trugen, aber weder den Rang eines Souveräns noch den eines Quasi-Souveräns beanspruchten. Die im Vertrags-Anhang zuerst genannte georgische Adelsfamilie war die der Bagratiden, denen die georgischen Könige und ihre männlichen Nachkommen angehörten. In Russland erhielten sie unterschiedslos den Titel Knjas und den Rang eines gewöhnlichen Adeligen (russisch Dworjanstwo). In Georgien trugen alle Angehörigen der Bagratiden-Dynastie den Titel Batonischwili, unabhängig davon, ob sie dem Familienzweig der Kartlier, Kachetier, Muchranier oder Imeretier angehörten. Ihren in Russland lebenden Abkömmlingen wurde am kaiserlich-russischen Hof bis 1833 erlaubt, den königlichen Titel Zarewitsch zu tragen. Nach einem gescheiterten Staatsstreich, die georgische Monarchie wiederherzustellen, wurden die Erben der georgischen Könige auf das Niveau eines Knjas zurückgestuft und erhielten die Titel Fürst Grusinski (Fürst von Georgien) beziehungsweise Fürst Imeretinski (Fürst von Imeretien). (de)
- Batonishvili (Georgian: ბატონიშვილი) (literally "a child of batoni (lord or sovereign)" in Georgian) is a title for royal princes and princesses who descend from the kings of Georgia from the Bagrationi dynasty and is suffixed to the names e.g. Alexandre Batonishvili, Ioane Batonishvili, Nino Batonishvili etc. The title was eventually borne not only by the children of the reigning king (mepe), but by all male-line descendants of past kings. The customary attribute or form of address for a batonishvili was "უგანათლებულესი" (uganatlebulesi) ("Most Brilliant" or "Most High"). There were several types of noble in the monarchies of the Caucasus, some exercising more or less sovereign authority at times, whose titles are prone to be confused with the title and rank of Batonishvili when translated from Georgian into other languages. This is partially because there were no precise Western equivalents for those titles, and partially because they all came to be translated by the Russian word for prince, Knyaz, as Russia increasingly dominated the region. A list of Georgian titled families was attached to the 1783 Treaty of Georgievsk between Georgia and Russia pursuant to Article IX's promise that Russia would allow those families to "...enjoy all the same privileges and advantages granted to the Russian nobility". Inexplicably, the list did not differentiate among the ranks of the families included therein (although they were apparently listed in descending order of rank). Russia eventually added all of them to the Fifth Book of Nobility, wherein were already included nobles that held the title of prince but who had no claim to sovereign or quasi-sovereign rank. The first family named on the treaty's list was that of Bagrationi, to which belonged Georgia's king and agnates, but henceforth they and all of the other families were accorded the title of Knyaz and the rank of ordinary nobleman in Russia. In fact, members of the Kartli (including Mukhranian progeny of King Vakhtang V), Kakheti, and Imereti branches of the Bagrationi dynasty all bore the title of batonishvili in Georgia and had descendants living in Russia in the 19th century. The heirs of Kakheti and Imereti had been deported to Russia after their kingdoms were annexed in 1801 and 1810 respectively. Yet at the Russian court they were allowed to bear the Russian title equivalent to Batonishvili, Tsarevich, until 1833, the year following the abortive coup to restore the Georgian crown which had been led by Alexandre Batonishvili. Henceforth Georgia's royal heirs and their descendants were demoted to Knyaz, as Prince Gruzinsky and Prince Imeretinsky, respectively. (en)
- Batonishvili (en georgiano: Batonishvili) (literalmente 'hijo de un batoni (señor o soberano)' en georgiano) es un título para príncipes y princesas reales que descienden de los reyes de Georgia de la dinastía Bagrationi y los nombres llevan este sufijo, como por ejemplo, , o la princesa . El título finalmente fue asumido no solo por los hijos del rey gobernante (mepe), sino por todos los descendientes varones de reyes anteriores por línea masculina. El atributo habitual o la forma de direccionar a un batonishvili era "უგანათლებულესი" (uganatlebulesi) ('Más brillante' o 'Más alto'). Hubo varios tipos de nobles en las monarquías del Cáucaso, algunos de los cuales ejercieron, a veces, su autoridad más o menos soberanamente, y cuyos títulos tienden a confundirse con el título y rango de batonishvili cuando se traducen del georgiano a otros idiomas. Esto se debe en parte a que no existen equivalentes occidentales precisos para esos títulos, y en parte a que todos llegaron a ser traducidos por la palabra rusa para príncipe, knyaz, a medida que Rusia dominó e influyó cada vez más en la región. Al Tratado de Georgievsk de 1783 entre Georgia y Rusia, se le adjuntó una lista de familias con título georgiano, en conformidad con la promesa del Artículo IX por la que Rusia permitiría a esas familias '... disfrutar de los mismos privilegios y ventajas otorgados a la nobleza rusa'. Inexplicablemente, la lista no diferenciaba entre los rangos de las familias incluidas allí (aunque aparentemente estaban en orden descendente de rango). Rusia finalmente los agregó a todos al Quinto Libro de Nobleza, donde ya se incluían nobles que tenían el título de príncipe aunque no tuviesen derecho a rango soberano o cuasisoberano. La primera familia de la lista del tratado fue la de Bagrationi, a la que pertenecía el rey y agnates de Georgia, pero a partir de entonces, a ellos y a todas las demás familias se les otorgó el título de knyaz con el rango de noble ordinario en Rusia. De hecho, los miembros de las ramas Kartli-Kajetia, e Imereti de la dinastía bagrátida llevaban el título de batonishvili en Georgia y tuvieron descendientes que vivieron en Rusia en el siglo XIX. Los herederos de Kajetia e Imereti habían sido deportados a Rusia después de que sus reinos fueron anexados en 1801 y 1810, respectivamente. Sin embargo, en la corte rusa se les permitió llevar el título ruso equivalente a batonishvili, el de zarévich, hasta 1833, un año después del "golpe" fallido para restaurar la corona georgiana que había sido dirigido por Alejandro Batonishvili. En adelante, los herederos reales de Georgia y sus descendientes fueron degradados a knyaz, como el príncipe y el príncipe . (es)
- Батонішвілі (англ. Son of the Lord) — шляхетський титул князів і княгинь Грузинського царства. Його було додано до імені замість прізвища. Його носили не тільки діти правлячих королів, а й нащадки попередніх королів по патрілінії. Офіційним привітанням Батонішвілі було «його Високості». У Закавказьких монархіях існували різні типи дворян, які часом володіли більшим чи меншим суверенітетом. Після перекладу їхніх титулів на інші мови їх легко сплутати зі званням Батонішвілі. З одного боку, це пов'язано з тим, що для титулів немає точно відповідних західних термінів, а з іншого — часто перекладаються титули терміном «Князь». Грузино-російський договір 1783 р. додав перелік дворянських родин, яким згідно зі статтею IX було обіцяно «ті самі привілеї та привілеї, які надавалися російському дворянству». Хоча в списку першими були найвищі грузинські родини, він не розрізнявся за рангом. Пізніше Росія віднесла їх усіх до своєї П'ятої Дворянської книги, де перераховувалися всі дворяни, які носили титул князя, але не претендували ні на ранг суверена, ні на статус квазі-суверена. У додатку до договору вперше згадується грузинський шляхетський рід Багратидів, до якого належали грузинські царі та їхні нащадки чоловічої статі. Їм без розбору присвоювали князівський титул і чин рядового дворянина (див. дворянство). У Грузії титул Батонішвілі носили всі представники династії Багратидів, незалежно від того, чи належали вони до родової гілки Картлі, Кахетії, Мукраній чи Імереті. Її нащадкам, які проживали в Росії, було дозволено носити царський титул цесаревича при імператорському російському дворі до 1833 року. Після невдалого державного перевороту з метою відновлення грузинської монархії спадкоємці грузинських царів були понижені до князів і їм присвоєні титули князь Грузинський (князь Грузії) і князь Імеретинський (князь Імеретії) відповідно. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
