| rdfs:comment
| - Apoteóza (z řec. apo-theósis, zbožštění) znamená extrémní oslavu, vyzvednutí člověka nebo i nějaké představy do nadlidské polohy. (cs)
- Apotheose (altgriechisch ἀποθέωσις apothéōsis „Vergottung“) bezeichnet ursprünglich die Vergöttlichung, das heißt die Erhebung eines Menschen zu einem Gott oder Halbgott, wird aber auch nur zur Beschreibung einer Verherrlichung oder Verklärung verwendet. Sie ist nicht mit der Theosis der christlichen Ostkirchen zu verwechseln. (de)
- Apoteosia enperadore/enperatriz, errege/erregina edo beste agintari goren bati jainko edo heroi izaera emateko Antzinaroan ospatzen zen zeremonia da. Jatorrizko adiera horretatik, pertsona bati bere merezimenduak goraipatzeko zeremonia, musika eta antzerki ikuskizunetako une gorena eta une horietan publikoak izaten duen berotasuna izendatzeko ere erabili da. Hortik, une horiek apoteosikoak direla esaten da. Artean maiz irudikatu den gaia izan da. (eu)
- L'Apothéose est le placement d'une personne au rang des dieux, ou dans les cieux, ou plus prosaïquement parmi les célébrités. Le sens du terme a beaucoup évolué au cours de l'histoire. (fr)
- Apoteosis (dari bahasa Yunani ἀποθέωσις dari ἀποθεόω/ἀποθεῶ, apotheoo/apotheo "untuk disembah"; dalam bahasa Latin: deificatio "didewakan"; juga disebut pengilahian dan pendewaan) merupakan penempatan seseorang pada pangkat dewa atau surga. Dalam seni, istilah ini merujuk pada perlakuan terhadap subjek apa pun (gambar, grup, motif, konvensi atau melodi). Arti dari istilah ini telah banyak berubah seiiring dengan perjalanan sejarah. (in)
- 神格化（しんかくか、英語: apotheosis、アポテオーシス、アポテオシス、英: deification、divinization）とは、天体や自然、何らかの実在、個人、集団などの具体的な対象を神、もしくは神の域にあるなどとする扱い。 apotheosisの語源はギリシア語の ἀποθεόων、apotheoun）。日本語ではいずれの単語も「神格化」と訳されるが、キリスト教神学においてapotheosisは否定される事にもみられるように、語義に若干の差がある。英文において「キリストが人間性を神格化（deification）した」というような記述においてapotheosisは使われない。またtheosisは別の概念である（後述）。 アポテオーシスは芸術における1つのジャンルを指す用語でもあり、個人や集団や場所やモチーフやメロディを特に雄大または称揚した形で扱うことを指す。 (ja)
- 신격화는 신격 수준에 대한 주체의 영화화이며, 일반적으로 인간, 다른 생물 또는 신을 닮은 추상적인 관념에 대한 대우이다. 이 용어는 믿음을 나타내는 신학과 장르를 나타내는 예술에서 의미가 있다. 신학에서 신격화는 개인이 신과 같은 수준까지 올라갔다는 생각을 의미한다. 예술에서 이 용어는 특히 웅대하거나 고양된 방식으로 모든 주제(인물, 그룹, 장소, 주제, 관습 또는 멜로디)를 다루는 것을 말한다. (ko)
- Apotheose (van het Griekse ἀποθέωσις, van ἀποθεόω/ἀποθεῶ, apotheoo / apotheo, "vergoddelijken"; Latijn: deificatio, "goddelijk maken") was de verheerlijking van een voorwerp tot goddelijk niveau en meer in het algemeen het behandelen van een mens als god. In het Nederlandse taalgebruik wordt dit woord ook wel gebruikt om te verwijzen naar een "schitterend slottoneel van een uitvoering of voorstelling" (Van Dale). (nl)
- Apoteoza (gr. apotheosis – ubóstwienie) – pochwała osób, rzeczy, wydarzeń, idei bądź wartości (np. apoteoza życia, bohaterstwa, religijna), osądzenie istoty ludzkiej jako idealnej, godnej dokonanych czynów (np. bohaterstwo Polaków). (pl)
- Apoteosi (en grec antic ἀποθέωσις "apotheosis", en llatí consecratio) era el nom que rebia l'acte de col·locar als humans en la llista de déus, aconseguint la immortalitat. Per extensió, el terme s'usa per designar el moment culminant d'un espectacle. (ca)
- Apotheosis (from Ancient Greek ἀποθέωσις (apothéōsis), from ἀποθεόω/ἀποθεῶ (apotheóō/apotheô) 'to deify'), also called divinization or deification (from Latin deificatio 'making divine'), is the glorification of a subject to divine levels and, commonly, the treatment of a human being, any other living thing, or an abstract idea in the likeness of a deity. The term has meanings in theology, where it refers to a belief, and in art, where it refers to a genre. (en)
- Apoteosis (palabra griega que significa ‘contarse entre los dioses, divinizar, deificar’; apo ‘idea de intensidad’, theo ‘Dios’, osis ‘formación, impulsión’) se llamaba a una ceremonia que hacían los antiguos para colocar en el número de los dioses o héroes a los emperadores, emperatrices u otros mortales. Por extensión, se habla de apoteosis cuando se ensalza exageradamente a alguien con alabanzas y honores. Actualmente, en el uso ordinario, se aplica a la escena espectacular con que concluyen algunas funciones teatrales, normalmente de géneros ligeros; y por extensión, a toda manifestación de gran entusiasmo que tiene lugar en algún momento de una celebración o acto colectivo. (es)
- Apoteosi (latino: apotheosis, greco: ἀποθέωσις) o deificazione (latino: deificatio) significa "divinizzazione" o, più in generale, "glorificazione", di solito intesa a un livello divino o semi-divino. Nella mitologia greca si parla di apoteosi quando un essere divino, disceso temporaneamente sulla terra, ritornava alla sua dimora celeste, oppure quando un uomo era elevato ad eroe dopo la morte o anche in vita. Un esempio ne sono Diomede, i Dioscuri, Eracle e Asclepio. Spesso i greci ritenevano che i fondatori di città terminassero la loro vita terrena con un'apoteosi e perciò ricevevano onori simili a quelli tributati alla divinità. (it)
- A apoteose consiste em elevar alguém ao estatuto de divindade, ou seja, endeusar ou deificar uma pessoa devido a alguma circunstância excepcional. No mundo antigo esta circunstância era geralmente considerada para os heróis. Por extensão, utiliza-se o termo apoteose quando se atribui exageradamente a alguém honrarias ou qualidades. No teatro, a apoteose corresponde ao ponto final de uma cena que decorre de maneira espectacular. Para as religiões de mistérios da antiguidade, apoteose constituía o momento ritualístico da união com divino (Uno), ou mesmo, "tornar-se deus". (pt)
- Апофео́з, арх. апотеоз, апотеоза, апофеоза (дореф. апоѳеозъ; др.-греч. ἀποθεόσις от ἀπο- <приставка со значением удаления или превращения> + θεός «бог») — обожествление, прославление, возвеличение какого-либо лица, события или явления. В изобразительном искусстве термин обозначает изображение вознесения души умершего (обычно католического святого) в небеса, либо же прославление военного или государственного лидера с помощью аллегорий средствами барочной или классицистической живописи. (ru)
- Apoteos (grekiska apothe'osis), förgudande, en ceremoni, genom vilken forntidens folk tilldelade en människa gudomlig rang. Att apoteosera är av gammal tradition och kom ursprungligen från grekerna och hade sin grund i beundran och tacksamhet där man ville visa avlidna, vilka utmärkt sig som sitt folks välgörare eller förvärvat en välkänd hjältetitel. Senare lät många härskare (exempelvis Alexander den store) apoteosera sig, medan han levde. Hos romarna var Romulus länge den ende som erhöll apoteosering; Julius Caesar apoteoserades av Augustus, som också själv tilldelades denna utmärkelse, och därefter blev alla kejsare, med undantag för Vitellius apoteoserade. (sv)
- Апофео́з, або апотео́з (грец. αποθεωσις — обожування) — прославляння якоїсь особи або події; святкове завершення події. У Стародавній Греції та Стародавньому Римі апофеозом називали обряд зарахування видатних правителів за їхні особливі заслуги до сонму богів. В наш час словом «апофеоз» позначають : (uk)
- 神化或神格化（古希臘語：ἀποθέωσις，英語：Apotheosis, deification）是指把人、物高舉至神的地位。例如，中國民間信仰常常將歷史人物神化，朝廷也會順應民情給予認証，例如明朝萬曆帝敕封關公為關聖帝君，清朝康熙帝冊封媽祖為天后。包括古希臘和古羅馬在內的多神信仰地區都有將傑出人物封神的傳統。 很多歷史上著名的宗教家和哲學家都不以神自居，卻長期被其弟子們把其神化：
* 道教 - 道家哲學的鼻祖老子，對於非道教信徒是個普通的智者，但對於道教徒而言卻把他尊為太上老君。
* 儒教 - 儒家不過分強調神化，但一部分宗教人士也把孔子神化並進行參拜，儒者稱為至聖先師，道教稱興儒盛世天尊、太極上真公；佛教稱為儒童菩薩，還有一貫道、越南高台教、日本新興宗教幸福科學等也都將孔子視為重要神祇。
* 伊斯蘭教 - 官式教義上相信耶穌和其教主穆罕默德都只是先知，并认为基督教把耶穌神化是一種罪行，是對唯一真神安拉的褻瀆，但不少穆斯林強烈反對教外人貶抑穆聖，甚至以武力威嚇其就範和禁止信徒間借用其名來開玩笑。
* 佛教 - 教主釋迦牟尼被標榜為世尊，正信的佛教徒僅視佛為悟道之人，並非是神。然而民間信仰中仍常被當作供奉的神明之一，道教也將其列為神仙之一。
* 印度教 - 明確地把先賢神化，其中更包括把佛祖和歷代偉人，如古印度神話的英雄黑天和羅摩等尊為毗濕奴的化身，但黑天生前僅是一位名將，羅摩是傳說中的國王，都從未自封為神的。到了後來還把哲學家商羯羅尊為濕婆神的化身。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)