| rdfs:comment
| - Adiabene fou el nom clàssic de l'antiga regió anomenada també Assíria, entre Armènia (al nord), el Tigris (al sud i sud-oest), Susiana (al sud-est), i Atropatene (a l'est). Estrictament, l'Adiabene era la regió entre el Tigris i la Corduena, a la zona del rius Gran Zab i Petit Zab. (ca)
- Adiabene bezeichnet ein Territorium in Vorderasien. Zuerst wurde damit das Gebiet zwischen Oberem und Unterer Zab (= Großer und Kleiner Zab) bezeichnet, später auch die vor allem im Norden (Hadjab genannt) direkt angrenzenden Regionen. Weil es später politisch den größten Teil Assyriens umfasste, wurde der Name dann auch für ganz Assyrien verwendet. Bedeutendste Stadt war Arbela. (de)
- Adiabene (en griego antiguo, Ἀδιαβηνή Adiabēnē, derivado del idioma siríaco: ܚܕܝܐܒ, Ḥaḏy’aḇ o Ḥḏay’aḇ, persa ant.: Nodširakan, armenio: Նոր Շիրական Nor Širakan) fue un antiguo reino en Asiria, su capital era Arbela (actual Arbil o Erbil Irak). En el siglo I sus gobernantes se convirtieron al judaísmo del ashurismo.La reina Helena de Adiabene (a quien las fuentes judías denominan Heleni HaMalka) se mudó a Jerusalén donde mandó construir palacios para ella y sus hijos, Izates bar Monobaz y en la zona norte de la ciudad de David, al sur del Monte del Templo. Según el Talmud, tanto Helena como Monbaz donaron gran cantidad de riquezas al Templo de Jerusalén. (es)
- Adiabene (antzinako grezieraz: Ἀδιαβηνή, Adiabene; asiriera klasikoz: ܚܕܝܐܒ, Ḥaḏy’aḇ edo Ḥḏay’aḇ; antzinako persieraz: Nodshirakan; armenieraz: Նոր Շիրական, Nor Shirakan) Asirian zegoen antzinako erresuma izan zen, Arbilen hiriburua zuena. I. mendean bere agintariak judaismotik azurismora aldatu ziren. erregina (juduen iturrietan Heleni HaMalka izena zuena) Jerusalemera joan zen, non Tenpluaren mendiaren hegoaldean berarentzat eta eta bere semeentzat jauregiak eraiki zituen. Talmuden arabera, Helenak eta Monobazek Jerusalemgo tenpluari dohaintza handiak egin zizkioten. (eu)
- Adiabene (dari bahasa Yunani Kuno Ἀδιαβηνή, Adiabene, yang berasal dari bahasa Suryani: ܚܕܝܐܒ, Ḥaḏy’aḇ atau Ḥḏay’aḇ, Persia Kuno: Nodshirakan, Armenia: Նոր Շիրական, Nor Shirakan) adalah sebuah kerajaan kuno di Asiria, yang beribu kota di Arbela (kini Arbil, Kurdistan Irak). Penguasanya pindah agama dari menjadi Yudaisme pada abad ke-1.Ratu Helena dari Adiabene (dikenal dalam sumber-sumber Yahudi dengan nama Heleni HaMalka) pindah ke Yerusalem dan kemudian membangun istana untuk dirinya sendiri dan anak-anaknya, dan , di bagian utara kota Daud dan di sebelah selatan Bait Allah. Menurut Talmud, Helena dan Monbaz banyak menyumbang untuk . (in)
- アディアベネ王国 (Adiabene) は、メソポタミア北部、現代のイラク領エルビル（）を中心にした王国。パルティア、サーサーン朝時代にその従属王国であったが、ローマの侵攻をたびたび受けた。の時代にはパルティアの王位継承にも介入するなど、かなりの重要性を持った国であった。 王族は1世紀頃、王母ヘレナの下でユダヤ教に改宗しており、その王たちはエルサレムの神殿建設に多大な資金提供を行っている。 (ja)
- Adiabene (van het Aramese Ḥaḏy’aḇ or Ḥḏay’aḇ) was een koninkrijk in Mesopotamië. De hoofdstad was Arbela, het huidige Erbil. Koningin werd in de eerste eeuw van onze jaartelling Joods en ging in Jeruzalem resideren. Zij bouwde daar voor zich en haar zoons Izates bar Monobaz en paleizen. Volgens de Talmoed schonken de heersers van Adiabene grote geldsommen aan de Joodse Tempel in Jeruzalem. Adiabene was een Perzische en later Romeinse vazalstaat. In 116 n.Chr. werd de stad ingelijfd in het Romeinse Rijk. (nl)
- L'Adiabene (in greco ʾΑδιαβήνη, dal siriaco Ḥadyab) fu un antico regno della Mesopotamia indipendente o semi-indipendente. Non aveva sbocchi sul mare ma si affacciava sul Tigri. Si trattava di una terra fertile e coltivata, che confinava con l'Armenia mesopotamica (Gordiene) a nord e con l'altopiano iranico ad Oriente. L'Adiabene godeva di un clima pienamente mediterraneo, con estati secche ed inverni miti e piovosi. Fu brevemente occupato anche dai Romani. L'imperatore romano Settimio Severo (145-211 d.C.) è definito Adiabenico nell'iscrizione del suo arco nel Foro Romano. (it)
- Adiabene (aram. Hadyab) – starożytna nazwa obszaru między Wielkim i Małym Zabem a także terenów przyległych od północy, z głównym miastem Arbelą. Adiabene wchodziła w skład Asyrii. W I w. p.n.e., jako państewko zależne od Partów, rządzone było przez lokalną dynastię. Jak podaje Józef Flawiusz, jej władca o imieniu przeszedł w I w.n.e. na judaizm. W 116 r. n.e. zdobyta przez cesarza Trajana, stała się rzymską prowincją Asyrią. Autonomię przywrócił jej Hadrian. Często najeżdżali ją Rzymianie w trakcie wypraw wojennych przeciw Partom. W czasach Sasanidów (224-651 n.e.) istniały na tym terenie liczne gminy nestoriańskie. (pl)
- Adiabena ou Adiabene (ܚܕܝܐܒ, em siríaco) foi o nome com que Plínio, o Velho designou a região onde o antigo Império Assírio havia nascido, entre o rio Tigre e os rios Lico (Grande Zabe) e Capro. (pt)
- Adiabene var en provins i Assyrien som ursprungligen låg i området mellan två östliga bifloder till Tigris, övre och nedre Zap. Eftersom området tidvis bildade en politisk enhet med grannländerna i norr räknades dessa senare även till Adiabene. Under det första århundradet e.Kr. styrdes Adiabene av egna konungar som stod i visst beroende av det partiska riket. De invecklades därför i partenas inre tronstrider och i de romersk-partiska krigen. Adiabene erövrades 117 av Trajanus och blev under namnet Assyria romersk provins. (sv)
- Адіабена — антична держава зі столицею в місті Арбель (сучасне місто Ербіль на півночі Іраку), що була розташована на території сучасного іракського Курдистану. У перші століття нашої ери Адіабеною правили царі з місцевих династій, залежні від Парфії. При цьому вони неодноразово залучалися до суперечок, пов'язаних із престолонаслідування в Парфії і ряді римсько-парфянських конфліктів. Особливо під час правління царя Ізата II (бл. 36-59/60). Це був той самий Ізат, який разом зі своєю матір'ю Єленою з політичних причин перейшов у юдаїзм. Царська сім'я підтримувала палестинських євреїв. Монобаз та Олена також часто згадується в Мішні, де їх хвалять за благочестя. (uk)
- 阿迪亚波纳（古希臘語：Ἀδιαβηνή；古敘利亞語：ܚܕܝܐܒ；中古波斯语：Nodshēragān ；亚美尼亚语：Նոր Շիրական）是亚述一个古老的王国，首都为阿尔贝拉。 阿迪亚波纳统治者于公元1世纪皈依犹太教。王后还移居耶路撒冷，并在大卫城北部圣殿山南侧为自己，以及儿子兴建与兴建了宫殿。此外，她还协助以色列与罗马作战。 (zh)
- حدياب أو أديابين، (بالسريانية: ܣܘܪܝܝܐ حَذياب. باليونانية: Ἀδιαβηνή. بالفارسية والأرمنية «نورشركن») كانت مملكة قديمة شبه مستقلة موالية للبارثيين شمال بلاد الرافدين ما بين 15 م-116 م، حيث استمر حكمها حوالي قرن. كانت عاصمتها في مدينة والتي هي أربيل حاليا.اعتنقت ملكتها هيلينا الحديابية اليهودية في القرن الأول الميلادي التي ذكر المؤرخ يوسفوس بانها انتقلت إلى أورشليم حيث انها مكثت هناك مع ابنها فترة قبل وفاتها هناك. معظم سكان المملكة كانوا من الآشوريين الذين اعتنقوا المانوية والمسيحية في القرون اللاحقة، بالإضافة إلى أعداد من اليهود والفرس الزرادشتيين. (ar)
- Adiabene was an ancient kingdom in northern Mesopotamia, corresponding to the northwestern part of ancient Assyria. The size of the kingdom varied over time; initially encompassing an area between the Zab Rivers, it eventually gained control of Nineveh, and starting at least with the rule of Monobazos I (late 1st-century BC), Gordyene became an Adiabenian dependency. It reached its zenith under Izates II, who was granted the district of Nisibis by the Parthian king Artabanus II (r. 12–40) as a reward for helping him regain his throne. Adiabene's eastern borders stopped at the Zagros Mountains, adjacent to the region of Media. Arbela served as the capital of Adiabene. (en)
- Η Αδιαβηνή (κλασικά συριακά: ܚܕܝܐܒ Ḥaḏy’aḇ ή Ḥḏay’aḇ, περσικά: Nodshēragān, αρμενικά: Նոր Շիրական, Nor Shirakan) ήταν ένα αρχαίο βασίλειο στη βόρεια Μεσοποταμία, που αντιστοιχεί στο βορειοδυτικό τμήμα της αρχαίας Ασσυρίας. Οι Πάρθοι ανατράπηκαν από την Αυτοκρατορία των Σασσανιδών το 224, οι οποίοι κατά τη στιγμή του Σαπώρη Α' είχαν καθιερώσει την εξουσία τους στην Αδιαβηνή. Ο Αρδασίρ Β' είναι η τελευταία φυσιογνωμία, που καταγράφηκε ως βασιλιάς της Αδιαβηνής. (el)
- L’Adiabène (grec ancien Ἀδιαβηνή, Adiabène, lui-même dérivé de l'araméen ܚ ܕ ܝ ܒ ܐ, Ḥaḏy'aḇ ou Ḥḏay'aḇ) est une région de l'Assyrie en Mésopotamie située entre le Grand Zab et le Petit Zab, deux affluents du Tigre. Elle est située autour de la ville d'Arbèles (proche de l'actuelle Erbil en Irak). Au Ier siècle, le royaume d'Adiabène s'est peu à peu étendu vers l'ouest en empiétant surtout sur l'Arménie et l'Osroène, jusqu'aux villes de Carrhes et d'Édesse. À cette époque, il a peut-être aussi contrôlé Hatra (région au nord de l'Irak, près de Mossoul). (fr)
- 아디아베네(고대 그리스어: Ἀδιαβηνή, 어원은 고전 시리아어: ܚܕܝܐܒ, Ḥaḏy’aḇ or Ḥḏay’aḇ에서 전래, 중세 페르시아어: Nodshēragān, Armenian: Նոր Շիրական, Nor Shirakan, 히브리어: חדייב, Hadaiav)는 에 있던 파르티아 제국의 종속국 (기원전 145년–서기 224년)이며, 후에 사산 제국에 정복된다(224–379년). 아디아베네 왕국의 규모는 시간에 따라 변화하였는데, 초창기에는 자브강 사이에 있는 지역을 포함하고, 머지않아 니네베의 지배권을 얻게 되었으며, 최소 (기원전 1세기 후반)의 통치를 시작으로 가 아디아베네의 속령이 되었다. 때 전성기에 도달했는데, 이자테스 2세는 아르타바누스 2세(재위: 12-40년)가 파르티아의 왕위를 얻는 데 도움을 주며 그 대가로 니시비스 일대를 받아냈다. 아디아베네의 동쪽 국경은 에서 인접한 자그로스산맥에서 멈추었다. 아르벨라는 아디아베네의 수도 역할을 하였다. (ko)
- Адиабена (греч. Ἀδιαβηνή, Адиабене, сир. ܚܕܝܐܒ, Ḥaḏy’aḇ, ивр. חדיב Ḥadayeb, арм. Նոր Շիրական Нор Ширакан) — античное государство со столицей в Арбеле (современный Ирак). Её правители в I веке н. э. перешли из политеизма в иудаизм. Государство в разные годы входило в состав Парфии, Римской империи и Великой Армении. Ныне территория исторической Адиабены находится на территории Ирака. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)