| rdfs:comment
| - الزيغ الضوئي أو الانحراف الضوئي أو الإنزياغ يقصد به في علم البصريات فشل في أن يتركَّز بصورة جيدة بعد مروره عبر عدسة أو انعكاسه من مرآة. يحدث التركيز التام عند تقاطع أشعة الضوء في نقطة واحدة. وهناك نوعان من الزيغ الضوئي أو الانحراف: الزيغ الكروي والزيغ اللوني. اكتشف جيمس برادلي الظاهرة عام 1728م. (ar)
- Die Aberration des Lichts (von lat. aberratio „Ablenkung“) bezeichnet in der Astronomie eine kleine scheinbare Ortsveränderung aller Gestirne bei seitlicher Bewegung des Beobachters, verursacht durch die Endlichkeit der Lichtgeschwindigkeit. Darüber hinaus war die theoretische Erklärung dieses Effekts von großer Bedeutung in der Geschichte der speziellen Relativitätstheorie. (de)
- Aberacio en estas diferenco inter ŝajna kaj vera situo de astro pro diferenco de rapido inter la astro kaj la observanto. Pro movo de planedo, de kiu oni observas la astron, estas ankaŭ:
* ;
* . (eo)
- Se denomina aberración de la luz o aberración de Bradley a la diferencia entre la posición observada de una estrella y su posición real, debido a la combinación de la velocidad del observador y la velocidad de la luz. (es)
- L'aberration de la lumière est un phénomène optique qui se traduit par le fait que la direction apparente d'une source lumineuse dépend de la vitesse de celui qui l'observe (plus exactement de la composante de cette vitesse perpendiculaire à la direction d'observation), de la même façon que pour un passager d'un véhicule qui se déplace par exemple à l'horizontale, la pluie semble tomber depuis une direction située vers l'avant, et non selon la verticale. L'astronome James Bradley découvrit le phénomène en 1725 en étudiant les variations de la position apparente de l'étoile γ Draconis. Il lui fallut près de deux ans avant de comprendre ce phénomène et le publier. Il fournit ainsi la première confirmation scientifique de la rotation de la Terre autour du Soleil par l'observation des étoiles. (fr)
- L'aberrazione della luce (detta anche aberrazione astronomica o aberrazione stellare) è lo spostamento apparente delle stelle sulla volta celeste, dovuta al moto di rivoluzione della Terra e al fatto che la velocità della luce è finita. (it)
- 광행차(光行差)는 지구 공전 운동으로 별빛이 기울어져 관측되는 현상이다. 1729년 브래들리에 의해 발견되었다. 바람이 없고 비가 수직으로 내리는 날 자동차를 타고 달리면 비가 전방에서 뿌리는 것처럼 보이는데, 별에서 오는 빛을 빗방울, 자동차를 지구의 공전이라고 가정해 보면 진행하는 지구에서 본 별의 위치는 전방으로 기울어져 있는 것처럼 보인다. (ko)
- 光行差（こうこうさ）（Aberration of light）とは、天体を観測する際に観測者が移動しているために、天体の位置が移動方向にずれて見えるとき、そのずれを指す用語である。 1728年、イギリスの天文学者ジェームズ・ブラッドリーが発見した。 (ja)
- Aberracja światła (określana także jako aberracja astronomiczna lub aberracja gwiezdna) – zjawisko astronomiczne polegające na pozornym ruchu położenia kątowego ciał niebieskich w cyklu rocznym. Zjawisko to odkrył w 1728 roku James Bradley, który chcąc odkryć zjawisko paralaksy rocznej, mierzył zmiany deklinacji gwiazdy Eltanin (Gamma Draconis). (pl)
- Aberration kan åsyfta flera olika saker inom astronomin: (sv)
- S'anomena aberració de la llum o aberració de Bradley a la diferència entre la posició observada d'una estrella i la seva posició real, a causa de la combinació de la velocitat de l'observador i la velocitat finita de la llum. Per aberració també es coneix el conjunt de defectes òptics que poden presentar un sistema òptic. Pot ser cromàtica (depenent de la longitud d'ona) o aromàtic. Entre les aberracions més comunes hi ha l'aberració esfèrica, el coma i l'astigmatisme. (ca)
- Jako aberace světla (též roční aberace nebo hvězdná aberace) se označuje odchýlení světelného paprsku přicházejícího od pozorovaného tělesa k pozorovateli, které je způsobené konečnou rychlostí světla, pohybem pozorovaného tělesa a pohybem pozorovatele. Aberace závisí na poměru okamžité rychlosti pozorovatele a rychlosti světla , dále pak na úhlu , který svírá směr k pozorované hvězdě se směrem k apexu sluneční soustavy. Pro aberaci pak platí vztah . Maximální hodnota aberace je = 20,47". Této velikosti nabývá paralaxa hvězdy odkloněné o 90° vůči apexu a nazývá se též aberační konstanta. (cs)
- In astronomy, aberration (also referred to as astronomical aberration, stellar aberration, or velocity aberration) is a phenomenon which produces an apparent motion of celestial objects about their true positions, dependent on the velocity of the observer. It causes objects to appear to be displaced towards the direction of motion of the observer compared to when the observer is stationary. The change in angle is of the order of v/c where c is the speed of light and v the velocity of the observer. In the case of "stellar" or "annual" aberration, the apparent position of a star to an observer on Earth varies periodically over the course of a year as the Earth's velocity changes as it revolves around the Sun, by a maximum angle of approximately 20 arcseconds in right ascension or declination (en)
- Dalam astronomi, aberasi cahaya (juga disebut lanturan cahaya) adalah sebuah fenomena yang menyebabkan suatu benda langit dari posisinya yang sesungguhnya, bergantung pada kecepatan pengamat. Fenomena ini menyebabkan objek tampak berpindah mendekati arah gerakan pengamat dibandingkan dengan posisi objek ketika pengamatnya diam. Perbedaan sudutnya berorde v/c dengan c adalah laju cahaya dan v adalah kecepatan pengamat. Dalam kasus aberasi "bintang" atau "tahunan", posisi tampak dari suatu bintang bagi seorang pengamat di Bumi berubah-ubah secara periodik selama setahun bersamaan dengan berubahnya kecepatan Bumi selama Bumi mengorbit Matahari, dengan sudut maksimumnya kira-kira 20 detik busur pada asensio rekta atau deklinasi. (in)
- De aberratie van het licht is een afwijking van de richting waarin een lichtbron wordt waargenomen ten opzichte van de richting waarin de bron zich werkelijk bevindt. Deze afwijking treedt op wanneer de waarnemer zich beweegt ten opzichte van de lichtbron. Dit optische verschijnsel werd in 1728 ontdekt door de Engelse sterrenkundige James Bradley tijdens zijn pogingen om de parallax van de sterren waar te nemen. Door de jaarlijkse aberratie (veroorzaakt door de beweging van de aarde om de zon) beschrijft een ster een ellips aan de hemel met een halve lange as van 20,49552 boogseconden. (nl)
- A aberração da luz (também conhecida como aberração astronômica ou aberração estelar) é um fenômeno astronômico que produz um movimento aparente de objetos celestes nas proximidades de suas locações, dependendo da velocidade do observador. A aberração faz com que os objetos pareçam fazer um ângulo na direção do movimento do observador, em relação a quando o observador está imóvel. A mudança de ângulo é tipicamente muito pequena, da ordem de “v/c”, em que “c” é a velocidade da luz e “v” é a velocidade do observador. No caso da aberração “estelar” ou “anual”, a posição aparente de uma estrela para um observador na Terra varia periodicamente ao longo de um ano, porque a velocidade da Terra muda à medida que ela gira em torno do Sol, por um ângulo máximo de aproximadamente 20 segundos de arco (pt)
- Аберра́ция све́та (лат. aberratio, от ab и от errare блуждать, уклоняться) — изменение направления распространения света (излучения) при переходе из одной системы отсчёта к другой. При астрономических наблюдениях аберрация света приводит к изменению положения звёзд на небесной сфере вследствие изменения направления скорости движения Земли. Различают годичную, суточную и вековую аберрации. Годичная аберрация связана с движением Земли вокруг Солнца.Суточная — обусловлена вращением Земли вокруг своей оси. Вековая аберрация учитывает эффект движения солнечной системы вокруг центра Галактики. (ru)
- Абера́ція сві́тла (в астрономії) — позірна зміна положення світила на небесній сфері внаслідок скінченності швидкості світла й руху спостерігача, пов'язаного з: обертанням Землі навколо Сонця, обертанням Землі навколо своєї осі та рухом Сонячної системи в просторі. Аберацію світла відкрив англ. астроном Джеймс Бредлі 1725 року і пояснив її 1728. Якби астрономічна труба була нерухомою, то зображення зорі S (на мал.2), на яку наведена труба, збігалося б із перехрестям ниток F окуляра (O — центр об'єктива, на мал.1). Але оскільки труба рухається разом із Землею в напрямку апекса A, то за час, протягом якого світло йде від O до F, окуляр пересунеться в точку F'. Для того, щоб зображення зорі потрапило в перехрестя ниток, трубу треба нахилити в бік її руху на кут OFO'= α. (uk)
- 光行差（或称为天文光行差、恒星光行差）是指运动的观测者观察到光的方向与同一时间同一地点静止的观测者观察到的方向有偏差的现象。光行差现象在天文观测上表现得尤为明显。由于地球公转、自转等原因，地球上观察天体的位置时总是存在光行差，其大小与观测者的速度和天体方向与观测者运动方向之间的夹角有关，并且在不断变化。 光行差本质是由于光速有限以及光源与观察者存在相对运动造成的，类似于运动中的雨滴：下雨的时候，站在原地不动的人感觉到雨滴是从正上方落下的，而向前走的人感觉雨滴是从前方倾斜落下的，因此需要把伞微微向前倾斜。走得越快，需要倾斜得越厉害。光行差的成因与此相似，只不过不符合经典的速度叠加法则，而是需要考虑相对论效应带来的修正。 地球上的观测者与天体之间的相对运动可以分解为各种成分，分别对应下面几种相应的光行差：
* 周年光行差——地球绕太阳公转造成的光行差，最大可以达到20.5角秒。天文学中定义（简称光行差常数）为κ=v/c，其中c是光速，v是地球绕太阳公转的平均速度；
* 周日光行差——地球自转造成的光行差，比周年光行差小两个数量级，约为零点几角秒；
* 长期光行差——太阳系在宇宙空间中的运动造成的光行差，包括：
* 太阳自行造成的光行差，约为13角秒，但方向不变；
* 太阳系绕银河系自转造成的光行差，约为100多角秒，但周期很长。 在一般问题中，长期光行差可以不必考虑。 (zh)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)