| rdfs:comment
| - Die islamische Eroberung der Levante fand in der ersten Hälfte des 7. Jahrhunderts im Rahmen der islamischen Expansion statt und bezieht sich auf das , Levante oder Großsyrien genannte Gebiet. Muslimische Streitkräfte waren schon zu Lebzeiten des islamischen Propheten Mohammed in diese Gegend vorgestoßen, was 629 zur führte. Die eigentliche Eroberung begann jedoch 634 unter den Kalifen Abū Bakr und Umar ibn al-Chattab mit Chālid ibn al-Walīd als wichtigstem Anführer. (de)
- Η Αραβική κατάκτηση της Συρο-Παλαιστίνης (αραβικά: اَلْـفَـتْـحُ الْـعَـرَبِيُّ لِـلـشَّـامِ, Al-Fatḥ ul-ʿArabiyyu lish-Sham), ξεκίνησε στο πρώτο μισό του 7ου αι. ως μέρος του επεκτατικού πολέμου του πρώτου αραβικού χαλιφάτου. Αραβικές δυνάμεις είχαν εμφανιστεί στα νότια σύνορα, ακόμη και πριν από το θάνατο του Μωάμεθ το 632, με αποκορύφωμα την , το 629. Η οργανωμένη κατάκτηση ωστόσο, άρχισε το 634 από τους διαδόχους του Μωάμεθ, Αμπού Μπακρ και Ουμάρ ιμπν αλ-Χαττάμπ, υπό την στρατιωτική ηγεσία Χαλίντ ιμπν Ουαλίντ (el)
- Penaklukan Suriah oleh Muslim terjadi pada paruh pertama abad ke-7., di mana wilayah ini sudah dikenal sebelumnya dengan nama lain seperti Bilad al-Sham, Levant, atau Suriah Raya. Sebenarnya pasukan Islam sudah berada di perbatasan selatan beberapa tahun sebelum Nabi Muhammad meninggal dunia tahun 632 M, seperti terjadinya Pertempuran Mu'tah pada tahun 629 M, akan tetapi penaklukan sesungguhnya baru dimulai pada tahun 634 M di bawah perintah Kalifah Abu Bakar dan Umar bin Khattab, dengan Khalid bin Walid sebagai panglima utamanya. (in)
- La conquista islamica della Siria avvenne nella prima metà del VII secolo. Per Siria si intende, in questo contesto, la regione nota come il Bilād al-Shām, il Levante, o Grande Siria. Gli Arabi avevano compiuto incursioni nella parte meridionale della Siria già prima della morte del profeta musulmano Maometto (avvenuta nel 632) ma la vera invasione iniziò nel 634 sotto i suoi successori, i califfi cosiddetti Rāshidūn (Ortodossi) Abū Bakr e ʿUmar b. al-Khaṭṭāb, con un esercito posto al comando del condottiero Abū ʿUbayda b. al-Jarrāḥ o (a seconda delle tradizioni) di Khālid b. al-Walīd. (it)
- A conquista muçulmana da Síria refere-se à invasão por parte dos exércitos dos seguidores de Maomé da região conhecida como Bilade Xame, Levante ou Grande Síria, então parte do Império Bizantino, ocorrida na primeira metade do século VII. As primeiras tropas árabes muçulmanas chegaram às fronteiras do sul da região ainda antes da morte do Profeta em 632, resultando na batalha de Mutá em 629, mas a verdadeira invasão começou em 634 durante os governos dos califas ortodoxos Abacar e Omar, com Calide ibne Ualide como o mais importante comandante militar. (pt)
- Арабское завоевание Сирии и Палестины — военные действия в ходе арабо-византийских войн, в результате которых территории Сирии и Палестины были завоёваны арабами и включены в состав Халифата. Завоевание длилось с 634 по 640 годы, став началом масштабных Арабских завоеваний VII—VIII веков. (ru)
- الفَتْحُ الإسْلَامِيُّ للشَّامِ أو الغَزْوُ الإسْلَامِيُّ للشَّامِ، وفي بعض المصادر ذات الصبغة القوميَّة خُصُوصًا يُعرفُ هذا الحدث باسم الفَتْحُ العَرَبِيُّ لِلشَّامِ، هي سلسلةٌ من المعارك العسكريَّة وقعت بين سنتيّ 12هـ \ 633م و19هـ \ 640م بهدف فتح دولة الخِلافة الرَّاشدة للشَّام أو ولاية سوريا الروميَّة، وقد تولّى قيادة تلك الحملات كُلٍ من خالد بن الوليد وأبو عُبيدة بن الجرَّاح ويزيد بن أبي سُفيان بشكلٍ رئيسيّ، وقد أفضت في نتيجتها النهائية إلى انتصار المُسلمين، وخروج الشَّام من سيطرة الإمبراطوريَّة البيزنطيَّة ودُخولها في رقعة دولة الخلافة الراشدة. بدأت معارك فُتوح الشَّام في خلافة أبي بكر بعد نهاية حُروبُ الرِّدَّة، وكانت قد اندلعت مُناوشاتٌ بين الدَّولة الإسلاميَّة التليدة والإمبراطوريَّة البيزنطيَّة مُنذُ سنة 629م في غزوة مؤتة، غير أنَّ المعارك الحاسمة وقعت في خلافة عُمر بن الخطَّاب، و (ar)
- La conquesta musulmana de Síria (àrab: الفتح الإسلامي لبلاد الشام, al-fatḥ al-islāmī li-bilād ax-Xām) va tenir lloc durant la primera meitat del segle vii i fa referència a la regió coneguda com a Xam, Llevant mediterrani o Gran Síria. Les forces àrabs musulmanes ja s'havien apropat a les fronteres del sud fins i tot abans de la mort del profeta islàmic Mahoma el 632, resultant en la batalla de Muta el 629, però la invasió en si va començar el 634 sota els seus successors, especialment amb el califa Úmar ibn al-Khattab, amb Khàlid ibn al-Walid com a líder militar més destacat. (ca)
- La conquista musulmana de Siria (árabe: الفتح الإسلامي لبلاد الشام) tuvo lugar en la primera mitad del siglo VII, y hace referencia a la región conocida como País de Sham, el Levante mediterráneo o la Gran Siria. Las fuerzas árabe musulmanas ya se habían acercado a las fronteras del sur antes incluso de la muerte del profeta islámico Mahoma en el 632, resultando en la batalla de Mu'tah en el 629, pero la verdadera invasión comenzó en el 634 bajo sus sucesores, los califas Rashidun Abu Bakr y Úmar ibn al-Jattab, con Jálid ibn al-Walid como su líder militar más prominente. (es)
- The Muslim conquest of the Levant (Arabic: فَتْحُ الشَّام, romanized: Feth eş-Şâm), also known as the Rashidun conquest of Syria, occurred in the first half of the 7th century, shortly after the rise of Islam. As part of the larger military campaign known as the early Muslim conquests, the Levant was brought under the rule of the Rashidun Caliphate and developed into the provincial region of Bilad al-Sham. The presence of Arab Muslim troops on the southern Levantine borders of the Byzantine Empire had occurred during the lifetime of Muhammad, with the Battle of Muʿtah in 629 formally marking the start of the Arab–Byzantine wars. However, the actual conquest did not begin until 634, two years after Muhammad's death. It was led by the first two Rashidun caliphs who succeeded Muhammad: Abu Ba (en)
- La conquête musulmane du Levant (arabe : الفتح الإسلامي للشام (al-Fattḥul alʾIslāmiyyuaš-Šām)) ou conquête arabe du Levant (arabe : الفتح العربي للشام (al-Fattḥul al-ʿArabiyyu Liš-Šām)) est l'invasion de la région byzantine du Levant ou Sham (arabe : شَـام, 'Syrie') par les armées arabes musulmanes de 633 à 640, dans la continuité de la conquête de l'Arabie par Mahomet. (fr)
- Мусульманське завоювання Леванту, або Арабське завоювання Леванту — у 634–638 роках процес підкорення мусульманськими військами Арабського халіфату території Леванту (Палестини і Сирії), що належав християнській Візантійській імперії. Складова , важлива подія історії візантійсько-арабських воєн. Обороною візантійських земель керував імператор Іраклій, арабським нападом — халіфи Абу-Бакр і Умар. Головним полководцем і рушійною силою завойовників був Халід, прозваний «мечем Аллаха». Протягом 634 р. мусульмани завдали ряд поразок християнським військам у Південній Сирії. 635 р. вони захопили її, включно з Йорданією і Палестиною, за винятком Єрусалима. 636 р. араби вщент розгромили візантійське військо при Ярмуці, й у квітні 637 р. здобули Єрусалим. Протягом 637—638 рр. вони довершили захоплен (uk)
|
_route_to_Syria.png)
.svg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)