| dbo:abstract
|
- متلازمة ستندال (بالإنجليزية: Stendhal syndrome) أو متلازمة فلورنسا (بالإنجليزية: Florence syndrome) هي إضطراب نفسي جسمي يُصاب به بعض الأشخاص، ويتسبّب في تسارع ضربات القلب، والدوّار، والارتباك، والإغماء، وأيضًا الهلوسة عندما يشاهد الشخص أي صورة جمالية فنية راقية، خصوصًا إن كان هذا الفن يتسم بقدر عالٍ من البراعة والجمال ومتواجدا في مكان أو موضع واحد، لكنه لم يتم إدراجه كحالة معترف بها ضمن الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات النفسية. (ar)
- Stendhalův syndrom (známý také jako Florentský syndrom nebo Hyperkulturémie) je psychosomatická nemoc, která způsobuje zrychlený tep, závratě, zmatení a dokonce i halucinace v případě, že je jedinec vystaven zkušenosti mající velký osobní význam, především při pohledu na umění. Termín se může použít i pro podobnou reakci na nezměrnou krásu přírody. (cs)
- La síndrome de Stendhal (també anomenada síndrome de Florència o estrès del viatger), és un trastorn psicosomàtic que causa un elevat ritme cardíac, vertigen, confusió i fins i tot al·lucinacions, i sorgeix probablement quan l'individu s'exposa a una sobredosi de bellesa artística, pintures o obres mestres d'art. Té aquesta denominació pel famós autor francès del segle xix, Stendhal (pseudònim de Marie-Henri Beyle), el qual va donar una primera descripció detallada del fenomen, quan ho va experimentar en la seva visita el 1817 a Florència, Itàlia, i que va publicar en el seu llibre Roma, Nàpols i Florència: Encara que hi havia hagut molts casos de gent que patia vertígens i esvaïments mentre visitava l'art de Florència, especialment a la Galleria degli Uffizi des de principis del segle xix, no va ser descrit com una síndrome fins al 1979, quan la psiquiatra italiana va observar i descriure més de 100 casos similars entre turistes i visitants a Florència, el bressol del Renaixement, i va escriure sobre aquesta. La síndrome de Stendhal, més enllà de la seva incidència clínica com a trastorn psicosomàtic, s'ha convertit en un referent de la reacció romàntica davant de l'acumulació de bellesa i l'exuberància del plaer artístic. Cal puntualitzar que aquesta síndrome no ha estat mai catalogada en manuals de diagnòstics mèdics o psicològics. Tan sols en l'àmbit social, se'n descriuen uns símptomes concrets, però sense tenir una base fisiològica real. Així doncs, la Síndrome de Stendhal no és reconeguda com una malaltia, per tant, tampoc pot ser tractada com a tal. (ca)
- Als Stendhal-Syndrom werden gewisse psychosomatische Störungen bezeichnet, wenn diese im zeitlichen Zusammenhang mit einer kulturellen Reizüberflutung auftreten. Zu den Symptomen zählen Panikattacken, Wahrnehmungsstörungen und wahnhafte Bewusstseinsveränderungen. Erstmals wissenschaftlich beschrieben wurde dieses nach dem französischen Schriftsteller Stendhal benannte Syndrom 1979 von der italienischen Psychologin . Eine von Magherini zehn Jahre später veröffentlichte Studie, in der sie mehr als 100 für das Stendhal-Syndrom typische Krankheitsfälle von Touristen in der Kunstmetropole Florenz beschrieb, machte das Syndrom international bekannt. (de)
- El síndrome de Stendhal (también denominado síndrome de Florencia o estrés del viajero) es una enfermedad psicosomática que causa un elevado ritmo cardíaco, temblor, palpitaciones, vértigo y confusión cuando el individuo es expuesto a obras de arte, especialmente cuando estas son consideradas extremadamente bellas. Más allá de su incidencia clínica como enfermedad psicosomática, el síndrome de Stendhal se ha convertido en un referente de la reacción romántica ante la acumulación de belleza y la exuberancia del goce artístico. Se denomina así por el famoso autor francés del siglo XIX, Stendhal (seudónimo de Henri-Marie Beyle), quien dio una primera descripción detallada del fenómeno que experimentó en 1817 en su visita a la basílica de la Santa Cruz en Florencia, Italia, y que publicó en su libro Rome, Naples et Florence explicando su reacción de mareo, taquicardias y sudores que le obligaron a irse y dejar de admirar el monumento para recuperarse. «Había llegado a ese punto de emoción en el que se encuentran las sensaciones celestes dadas por las Bellas Artes y los sentimientos apasionados. Saliendo de Santa Croce, me latía el corazón, la vida estaba agotada en mí, andaba con miedo a caerme». Aunque ha habido muchos casos de gente que ha sufrido vértigos y desvanecimientos mientras visitaba el arte en Florencia, especialmente en la Galleria degli Uffizi desde el principio del siglo XIX en adelante, no fue descrito como un síndrome hasta 1979, por la psiquiatra italiana Graziella Magherini. Ella observó y describió más de cien casos similares entre turistas y visitantes en Florencia, la cuna del Renacimiento, y escribió acerca de él. (es)
- Stendhal sindromea gizaki bat artelan baten aurrean dagoen unean areagotzea, bertigoa, eta eldarnioak ere sor ditzakeen bat da. Sindrome hau bereziki artelanak zeharo ederrak edota leku batean kopuru handian topatzen direnean jazo ohi da. Bere izena XIX. mendeko Stendhal (Henri-Marie Beyle-en ezizena) frantziar idazlean oinarrituta dago. Idazle honek 1817an Italiako Florentzia hiriko Santa Croce basilikan bisitan zegoela fenomeno honen deskribapen zehaztatua jasan eta ondoren honako hau idatzi zuen: (eu)
- Le syndrome de Stendhal, également appelé « syndrome de Florence », est un ensemble de troubles psychosomatiques (accélération du rythme cardiaque, vertiges, suffocations, voire hallucinations) survenant chez certains voyageurs exposés à une œuvre d'art qui prend une signification particulière pour eux, ou à une profusion de chefs-d'œuvre en un même lieu dans un même temps. Le syndrome de Stendhal, assez rare, fait partie de ce qu’on appelle les syndromes du voyageur ou voyage pathogène : c'est le voyage lui-même qui suscite des troubles psychiatriques chez un sujet sans antécédents. Ce voyage pathogène s'oppose au voyage pathologique, qui est un voyage causé par des troubles psychiatriques préexistants. Le syndrome de Stendhal ne doit pas être confondu avec le syndrome de Brulard, qui se réfère aussi à Stendhal, mais concerne des troubles mémoriels. (fr)
- Stendhal syndrome, Stendhal's syndrome or Florence syndrome is a psychosomatic condition involving rapid heartbeat, fainting, confusion and even hallucinations, allegedly occurring when individuals become exposed to objects, artworks, or phenomena of great beauty and antiquity. The affliction is named after the 19th-century French author Stendhal (pseudonym of Marie-Henri Beyle), who described his experience with the phenomenon during his 1817 visit to Florence in his book Naples and Florence: A Journey from Milan to Reggio. When he visited the Basilica of Santa Croce, where Niccolò Machiavelli, Michelangelo and Galileo Galilei are buried, he was overcome with profound emotion. Stendhal wrote: I was in a sort of ecstasy, from the idea of being in Florence, close to the great men whose tombs I had seen. Absorbed in the contemplation of sublime beauty . . . I reached the point where one encounters celestial sensations . . . Everything spoke so vividly to my soul. Ah, if I could only forget. I had palpitations of the heart, what in Berlin they call 'nerves'. Life was drained from me. I walked with the fear of falling. Although psychologists have long debated whether Stendhal syndrome exists, the apparent effects on some individuals are severe enough to warrant medical attention. The staff at Florence's Santa Maria Nuova hospital are accustomed to tourists suffering from dizzy spells or disorientation after viewing the statue of David, the artworks of the Uffizi Gallery, and other historic treasures of the Tuscan city. Though there are numerous accounts of people fainting while taking in Florentine art, dating from the early 19th century, the syndrome was only named in 1979, when it was described by Italian psychiatrist Graziella Magherini, who observed over a hundred similar cases among tourists in Florence. There exists no scientific evidence to define Stendhal syndrome as a specific psychiatric disorder; however, there is evidence that the same cerebral areas involved in emotional responses are activated during exposure to art. The syndrome is not listed as a recognised condition in the Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. A more recent account of the Stendhal syndrome was in 2018, where a visitor to the Uffizi Gallery in Florence suffered a heart attack while admiring Sandro Botticelli's The Birth of Venus. (en)
- Sindrom Stendhal, atau sindrom Florence adalah kondisi psikosomatis di mana detak jantung seseorang menjadi lebih cepat. Dia juga bisa merasa kebingungan, halusinasi, dan bahkan sampai pingsan. Semua itu terjadi karena dia melihat objek, karya seni, atau fenomena keindahan yang luar biasa. Nama sindrom ini didapat dari nama pena seorang penulis Perancis abad ke-19. Nama asli penulis tersebut adalah Marie-Henri Beyle. Dalam bukunya, Naples and Florence: A Journey from Milan to Reggio, dia menggambarkan perasaannya ketika mengunjungi kota Florence di italia dan bagaimana dia merasakan berbagai sensasi psikosomatis seperti yang disebutkan diawal. (in)
- スタンダール・シンドローム（英: The Stendhal Syndrome）は、フランスの作家スタンダールが、1817年に初めてイタリアへ旅行した時にフィレンツェのサンタ・クローチェ聖堂の内部のジオット等のフレスコ画を見上げていた時に、突然眩暈と動揺に襲われしばらく呆然としてしまったということから、1989年、イタリアの心理学者が同様の症状を呈した外国人観光客の例を数多く挙げてこのように命名したもの。彼女によると、崇高な充実感と同時に強い圧迫感が見られたという。 原因は解明されていない。憧れのイタリア美術の精髄を目の当たりにして、その作品の中に吸い込まれるような経験をするのだという説もあるが、イタリアのローマやフィレンツェ、ミラノのような都市は見上げるような人を圧倒する美術作品、建築が多く、長く上を見上げて眺め続ける姿勢により、眩暈や吐き気、失神が引き起こされるという説もある。 このような症状が起きるのは、殆どが西ヨーロッパの国々からの観光客で、イタリア人にはほとんどない。またアメリカ、日本からの観光客にもこのような症状が出ることはほとんどない。 (ja)
- 스탕달 증후군(Stendhal syndrome)은 아름다운 그림 같은 뛰어난 예술 작품을 감상하면서 심장이 빨리 뛰고, 의식 혼란, 어지러움증, 심하면 환각을 경험하는 현상이다. 실제로 적어도 한 달에 한 명의 외국인 관광객이 급격한 정신적 혼란을 느껴서 피렌체의 산타 마리아 누오바 병원에 실려온다고 한다. 프랑스의 작가 스탕달이 1817년 이탈리아의 피렌체를 방문하여 르네상스 시대의 아름다운 미술품을 감상하다가 무릎에 힘이 빠지고 심장이 빠르게 뛰는 것을 수차례 경험했다. 스탕달은 자신이 겪은 현상을 그의 책 《나폴리와 피렌체: 밀라노에서 레기오까지의 여행》에 묘사했고 '스탕달 증후군'이라는 이름은 여기에서 왔다. 19세기 초반부터 우피치 미술관에서 미술품을 감상하다가 어지러움을 느끼거나 기절하는 사람들에 대한 기록이 있었지만, 1979년에 이탈리아의 정신의학자 그라지엘라 마게리니(Graziella Magherini)가 이런 현상을 경험한 약 100여 건 이상의 여행객들의 사례를 조사하면서 유명해졌다. 스탕달 증후군은 미술작품을 감상하는 것과 다른 활동을 즐기는 것의 균형을 맞추면 이 증후군을 피할 수 있다. (ko)
- La sindrome di Stendhal è un'affezione psicosomatica che provoca tachicardia, capogiri, vertigini, confusione e allucinazioni in soggetti messi al cospetto di opere d'arte di straordinaria bellezza, specialmente se sono localizzate in spazi limitati. (it)
- Het syndroom van Stendhal, ook wel stendhalsyndroom, is een psychische aandoening die optreedt als iemand volledig overrompeld wordt door de schoonheid van kunst. Lichamelijke verschijnselen zijn een versnelde hartslag, duizeligheid, verwarring en flauwvallen. In ernstige gevallen treden soms zelfs vormen van manie, hallucinaties of andere psychotische verschijnselen op. De aandoening is genoemd naar de 19e-eeuwse Franse schrijver Stendhal (pseudoniem van Marie-Henri Beyle), die in zijn werk gedetailleerd beschreef hoe hij in 1817 tijdens een bezoek aan Florence emotioneel werd aangegrepen door het artistieke karakter van de stad. Er zijn door de jaren heen gevallen bekend van toeristen die duizelig worden of flauwvallen bij het aanschouwen van kunst in Florence, met name in het Uffizi-museum. In 1979 beschreef de Italiaanse psychiater het verschijnsel als syndroom na gedurende tien jaar zo'n 100 gevallen bestudeerd te hebben. Het syndroom is wellicht te vergelijken met het jeruzalemsyndroom, waarbij sterke emotionele reacties op religieuze ervaringen optreden. (nl)
- Syndrom Stendhala – rodzaj zaburzenia somatoformicznego, przejawiającego się przyśpieszonym biciem serca, zawrotami głowy, dezorientacją, a nawet halucynacjami powstającymi u niektórych osób na widok wspaniałości, dzieł sztuki i zabytków zgromadzonych na małej przestrzeni. Nazwa tego zjawiska wywodzi się od opisanej w pamiętnikach z 1817 francuskiego pisarza Stendhala słabości, której doznał on przyjechawszy do Florencji po zwiedzeniu galerii Uffizi, odwiedzeniu grobu Dantego w kościele Świętego Krzyża, obejrzeniu Dawida Michała Anioła. Musiał po tych wrażeniach kilka dni spędzić w łóżku z gorączką, a kiedy zdecydował się wyjść ponownie na ulice miasta – doznawał znów, jak sam to opisał, „gwałtownego kołatania serca”. Zjawisko to nazwała po raz pierwszy włoska lekarz-psychiatra w roku 1979, która zauważyła we Florencji więcej tego typu reakcji na nagromadzenie dzieł sztuki pracując w tamtejszym szpitalu Santa Maria Nuova. Syndrom Stendhala zdiagnozowano po raz pierwszy w roku 1982. Podobnym zjawiskiem występującym u niektórych osób w innych sytuacjach jest także reakcja na „przesyt wyboru” podczas zakupów albo także wrażenia odbierane niekiedy podczas słuchania muzyki z okresu romantyzmu. W 1996 nakręcono we Włoszech film – horror kryminalny pod tytułem La Sindrome di Stendhal (Syndrom Stendhala). Akcja filmu odbywa się m.in. w pałacu Uffizi. (pl)
- Síndrome de Stendhal, hiperculturemia ou síndrome de Firenze (Florença) é uma doença psicossomática que causa aceleração do ritmo cardíaco, vertigens, desmaio, confusão e mesmo alucinações, quando um indivíduo é exposto a obras de arte. (pt)
- Stendhals syndrom är en psykosomatisk sjukdom som kan orsaka snabba hjärtslag, yrsel och hallucinationer när en individ exponeras för konst. Vanligtvis inträffar detta tillstånd när konsten är speciellt vacker eller om en stor mängd konst är samlad på en plats. Termen Stendhals syndrom kan också användas för liknande reaktioner under andra sammanhang, till exempel vid shopping, då man blir överväldigad och lamslagen av en uppsjö av intryck. Syndromet har fått sitt namn efter den franske författaren Stendhal (1783–1842) på grund av en passus i hans bok Rome, Naples et Florence från 1817, där han beskriver en sådan upplevelse vid ett besök i Florens. Även om många genom tiderna har drabbats av detta fenomen, så blev det varken namngivet eller definierat förrän 1989 då den italienska psykiatrikern Graziella Magherini beskrev det. En skräckfilm kallad The Stendhal Syndrome har regisserats av den italienske regissören Dario Argento. (sv)
- Синдро́м Стенда́ля — психосоматичний, скоріше психопатологічний розлад, при якому вплив, який чиниться творами мистецтва на психіку людини, виражається у певних фізіологічних змінах. Типові ознаки — прискорене серцебиття, запаморочення, можлива втрата свідомості і навіть галюцинації. З'являються вони в той момент, коли людина знаходиться під впливом творів мистецтва. Саме тому найчастіше синдром Стендаля проявляється в картинних галереях, в музеях, на виставках — тобто там, де зосереджено відразу багато творів мистецтва. Однак прояви може спричинити і надмірна краса природи: вид чудового пейзажу або природного явища, тварини або неймовірно прекрасної людини. (uk)
- Синдро́м Стенда́ля или флорентийский синдром — психогенная реакция, характеризующаяся частым сердцебиением, головокружением и галлюцинациями, которые вызывает стресс от эстетических переживаний. Термин предложен итальянским психиатром , но не закреплен в профессиональной литературе и не включается в научные классификации. (ru)
- 司汤达综合症（Stendhal syndrome）是指當人觀賞藝術品時，內心受到衝擊，引發諸如狂冒冷汗、暈眩、嘔心、焦慮、哭泣、腹痛、心跳加速、性興奮，甚或昏厥、出現幻覺等激烈反應。 《A Doctor’s Dictionary》作者Iain Bamford指出司湯達症候群就如耶路撒冷症候群：「多愁善感的人，心理較易受感覺地位崇高之物影響，使之一時無法調整心理平衡。」 後來西班牙巴利亞多利德大學的研究實驗，也印證司湯達症候群確有其事，83%受驗者情緒狀態會受藝術作品影響。 另外類似的症況還有少數人看到著名雕像大衛像後發生的大衛症候群（David syndrome）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- متلازمة ستندال (بالإنجليزية: Stendhal syndrome) أو متلازمة فلورنسا (بالإنجليزية: Florence syndrome) هي إضطراب نفسي جسمي يُصاب به بعض الأشخاص، ويتسبّب في تسارع ضربات القلب، والدوّار، والارتباك، والإغماء، وأيضًا الهلوسة عندما يشاهد الشخص أي صورة جمالية فنية راقية، خصوصًا إن كان هذا الفن يتسم بقدر عالٍ من البراعة والجمال ومتواجدا في مكان أو موضع واحد، لكنه لم يتم إدراجه كحالة معترف بها ضمن الدليل التشخيصي والإحصائي للاضطرابات النفسية. (ar)
- Stendhalův syndrom (známý také jako Florentský syndrom nebo Hyperkulturémie) je psychosomatická nemoc, která způsobuje zrychlený tep, závratě, zmatení a dokonce i halucinace v případě, že je jedinec vystaven zkušenosti mající velký osobní význam, především při pohledu na umění. Termín se může použít i pro podobnou reakci na nezměrnou krásu přírody. (cs)
- Stendhal sindromea gizaki bat artelan baten aurrean dagoen unean areagotzea, bertigoa, eta eldarnioak ere sor ditzakeen bat da. Sindrome hau bereziki artelanak zeharo ederrak edota leku batean kopuru handian topatzen direnean jazo ohi da. Bere izena XIX. mendeko Stendhal (Henri-Marie Beyle-en ezizena) frantziar idazlean oinarrituta dago. Idazle honek 1817an Italiako Florentzia hiriko Santa Croce basilikan bisitan zegoela fenomeno honen deskribapen zehaztatua jasan eta ondoren honako hau idatzi zuen: (eu)
- スタンダール・シンドローム（英: The Stendhal Syndrome）は、フランスの作家スタンダールが、1817年に初めてイタリアへ旅行した時にフィレンツェのサンタ・クローチェ聖堂の内部のジオット等のフレスコ画を見上げていた時に、突然眩暈と動揺に襲われしばらく呆然としてしまったということから、1989年、イタリアの心理学者が同様の症状を呈した外国人観光客の例を数多く挙げてこのように命名したもの。彼女によると、崇高な充実感と同時に強い圧迫感が見られたという。 原因は解明されていない。憧れのイタリア美術の精髄を目の当たりにして、その作品の中に吸い込まれるような経験をするのだという説もあるが、イタリアのローマやフィレンツェ、ミラノのような都市は見上げるような人を圧倒する美術作品、建築が多く、長く上を見上げて眺め続ける姿勢により、眩暈や吐き気、失神が引き起こされるという説もある。 このような症状が起きるのは、殆どが西ヨーロッパの国々からの観光客で、イタリア人にはほとんどない。またアメリカ、日本からの観光客にもこのような症状が出ることはほとんどない。 (ja)
- 스탕달 증후군(Stendhal syndrome)은 아름다운 그림 같은 뛰어난 예술 작품을 감상하면서 심장이 빨리 뛰고, 의식 혼란, 어지러움증, 심하면 환각을 경험하는 현상이다. 실제로 적어도 한 달에 한 명의 외국인 관광객이 급격한 정신적 혼란을 느껴서 피렌체의 산타 마리아 누오바 병원에 실려온다고 한다. 프랑스의 작가 스탕달이 1817년 이탈리아의 피렌체를 방문하여 르네상스 시대의 아름다운 미술품을 감상하다가 무릎에 힘이 빠지고 심장이 빠르게 뛰는 것을 수차례 경험했다. 스탕달은 자신이 겪은 현상을 그의 책 《나폴리와 피렌체: 밀라노에서 레기오까지의 여행》에 묘사했고 '스탕달 증후군'이라는 이름은 여기에서 왔다. 19세기 초반부터 우피치 미술관에서 미술품을 감상하다가 어지러움을 느끼거나 기절하는 사람들에 대한 기록이 있었지만, 1979년에 이탈리아의 정신의학자 그라지엘라 마게리니(Graziella Magherini)가 이런 현상을 경험한 약 100여 건 이상의 여행객들의 사례를 조사하면서 유명해졌다. 스탕달 증후군은 미술작품을 감상하는 것과 다른 활동을 즐기는 것의 균형을 맞추면 이 증후군을 피할 수 있다. (ko)
- La sindrome di Stendhal è un'affezione psicosomatica che provoca tachicardia, capogiri, vertigini, confusione e allucinazioni in soggetti messi al cospetto di opere d'arte di straordinaria bellezza, specialmente se sono localizzate in spazi limitati. (it)
- Síndrome de Stendhal, hiperculturemia ou síndrome de Firenze (Florença) é uma doença psicossomática que causa aceleração do ritmo cardíaco, vertigens, desmaio, confusão e mesmo alucinações, quando um indivíduo é exposto a obras de arte. (pt)
- Синдро́м Стенда́ля — психосоматичний, скоріше психопатологічний розлад, при якому вплив, який чиниться творами мистецтва на психіку людини, виражається у певних фізіологічних змінах. Типові ознаки — прискорене серцебиття, запаморочення, можлива втрата свідомості і навіть галюцинації. З'являються вони в той момент, коли людина знаходиться під впливом творів мистецтва. Саме тому найчастіше синдром Стендаля проявляється в картинних галереях, в музеях, на виставках — тобто там, де зосереджено відразу багато творів мистецтва. Однак прояви може спричинити і надмірна краса природи: вид чудового пейзажу або природного явища, тварини або неймовірно прекрасної людини. (uk)
- Синдро́м Стенда́ля или флорентийский синдром — психогенная реакция, характеризующаяся частым сердцебиением, головокружением и галлюцинациями, которые вызывает стресс от эстетических переживаний. Термин предложен итальянским психиатром , но не закреплен в профессиональной литературе и не включается в научные классификации. (ru)
- 司汤达综合症（Stendhal syndrome）是指當人觀賞藝術品時，內心受到衝擊，引發諸如狂冒冷汗、暈眩、嘔心、焦慮、哭泣、腹痛、心跳加速、性興奮，甚或昏厥、出現幻覺等激烈反應。 《A Doctor’s Dictionary》作者Iain Bamford指出司湯達症候群就如耶路撒冷症候群：「多愁善感的人，心理較易受感覺地位崇高之物影響，使之一時無法調整心理平衡。」 後來西班牙巴利亞多利德大學的研究實驗，也印證司湯達症候群確有其事，83%受驗者情緒狀態會受藝術作品影響。 另外類似的症況還有少數人看到著名雕像大衛像後發生的大衛症候群（David syndrome）。 (zh)
- La síndrome de Stendhal (també anomenada síndrome de Florència o estrès del viatger), és un trastorn psicosomàtic que causa un elevat ritme cardíac, vertigen, confusió i fins i tot al·lucinacions, i sorgeix probablement quan l'individu s'exposa a una sobredosi de bellesa artística, pintures o obres mestres d'art. La síndrome de Stendhal, més enllà de la seva incidència clínica com a trastorn psicosomàtic, s'ha convertit en un referent de la reacció romàntica davant de l'acumulació de bellesa i l'exuberància del plaer artístic. (ca)
- Als Stendhal-Syndrom werden gewisse psychosomatische Störungen bezeichnet, wenn diese im zeitlichen Zusammenhang mit einer kulturellen Reizüberflutung auftreten. Zu den Symptomen zählen Panikattacken, Wahrnehmungsstörungen und wahnhafte Bewusstseinsveränderungen. (de)
- El síndrome de Stendhal (también denominado síndrome de Florencia o estrés del viajero) es una enfermedad psicosomática que causa un elevado ritmo cardíaco, temblor, palpitaciones, vértigo y confusión cuando el individuo es expuesto a obras de arte, especialmente cuando estas son consideradas extremadamente bellas. Más allá de su incidencia clínica como enfermedad psicosomática, el síndrome de Stendhal se ha convertido en un referente de la reacción romántica ante la acumulación de belleza y la exuberancia del goce artístico. (es)
- Sindrom Stendhal, atau sindrom Florence adalah kondisi psikosomatis di mana detak jantung seseorang menjadi lebih cepat. Dia juga bisa merasa kebingungan, halusinasi, dan bahkan sampai pingsan. Semua itu terjadi karena dia melihat objek, karya seni, atau fenomena keindahan yang luar biasa. (in)
- Stendhal syndrome, Stendhal's syndrome or Florence syndrome is a psychosomatic condition involving rapid heartbeat, fainting, confusion and even hallucinations, allegedly occurring when individuals become exposed to objects, artworks, or phenomena of great beauty and antiquity. A more recent account of the Stendhal syndrome was in 2018, where a visitor to the Uffizi Gallery in Florence suffered a heart attack while admiring Sandro Botticelli's The Birth of Venus. (en)
- Le syndrome de Stendhal, également appelé « syndrome de Florence », est un ensemble de troubles psychosomatiques (accélération du rythme cardiaque, vertiges, suffocations, voire hallucinations) survenant chez certains voyageurs exposés à une œuvre d'art qui prend une signification particulière pour eux, ou à une profusion de chefs-d'œuvre en un même lieu dans un même temps. Le syndrome de Stendhal ne doit pas être confondu avec le syndrome de Brulard, qui se réfère aussi à Stendhal, mais concerne des troubles mémoriels. (fr)
- Het syndroom van Stendhal, ook wel stendhalsyndroom, is een psychische aandoening die optreedt als iemand volledig overrompeld wordt door de schoonheid van kunst. Lichamelijke verschijnselen zijn een versnelde hartslag, duizeligheid, verwarring en flauwvallen. In ernstige gevallen treden soms zelfs vormen van manie, hallucinaties of andere psychotische verschijnselen op. In 1979 beschreef de Italiaanse psychiater het verschijnsel als syndroom na gedurende tien jaar zo'n 100 gevallen bestudeerd te hebben. (nl)
- Syndrom Stendhala – rodzaj zaburzenia somatoformicznego, przejawiającego się przyśpieszonym biciem serca, zawrotami głowy, dezorientacją, a nawet halucynacjami powstającymi u niektórych osób na widok wspaniałości, dzieł sztuki i zabytków zgromadzonych na małej przestrzeni. Zjawisko to nazwała po raz pierwszy włoska lekarz-psychiatra w roku 1979, która zauważyła we Florencji więcej tego typu reakcji na nagromadzenie dzieł sztuki pracując w tamtejszym szpitalu Santa Maria Nuova. Syndrom Stendhala zdiagnozowano po raz pierwszy w roku 1982. (pl)
- Stendhals syndrom är en psykosomatisk sjukdom som kan orsaka snabba hjärtslag, yrsel och hallucinationer när en individ exponeras för konst. Vanligtvis inträffar detta tillstånd när konsten är speciellt vacker eller om en stor mängd konst är samlad på en plats. Termen Stendhals syndrom kan också användas för liknande reaktioner under andra sammanhang, till exempel vid shopping, då man blir överväldigad och lamslagen av en uppsjö av intryck. En skräckfilm kallad The Stendhal Syndrome har regisserats av den italienske regissören Dario Argento. (sv)
|
