| dbo:abstract
|
- الإجهاد التأكسدي هو حالة عدم التوازن في نظام العوامل المؤكسدة (oxidants) والعوامل المضادة للتأكسد (antioxidants) باتجاه إنتاج المزيد من العوامل المؤكسدة يعكس اختلال التوازن بين المظاهر النظامية لأنواع الأكسجين التفاعلية وقدرة النظام الأحيائي على إزالة سموم رد الفعل الوسيط بسهولة أو إصلاح الأضرار الناتجة. يلعب دور كبير في مختلف الامراض لدى الإنسان وعلى مدى تقدمه في العمر. (ar)
- Oxidační stres je nerovnováha mezi tvorbou reaktivního kyslíku (jinak též volných radikálů), který vzniká jako vedlejší produkt okysličování a látkové výměny, a schopností organismu rychle odbourávat a detoxikovat reaktivní meziprodukty. U lidí se podílí na mnoha nemocech, jako je například ateroskleróza, Parkinsonova nemoc, srdeční selhání, infarkt myokardu, Alzheimerova choroba, vitiligo, a chronický únavový syndrom, nicméně krátkodobý oxidační stres může být důležitý v prevenci stárnutí díky vyvolání procesu známého jako mitohormesis. Existují látky, známé jako antioxidanty, které dokáží zachytit volné kyslíkové radikály a tak snižovat riziko oxidačního stresu. Takové látky obsahuje například čerstvé ovoce a zelenina, konkrétně se jedná o bioflavonoidy a polyfenoly (resveratrol, , , karotenoidy, vitamín C a E či . (cs)
- L'estrès oxidatiu és un fenomen causat per un desequilibri entre la producció d'oxigen reactiu i la capacitat d'un sistema biològic de detoxificar ràpidament els reactius intermedis o reparar els danys produïts. Totes les formes de vida mantenen un entorn reductor dins les seves cèl·lules. Aquest entorn reductor és preservat pels enzims que mantenen l'estat reduït a través d'un constant aportament d'energia metabòlica. Desequilibris en aquest estat normal redox poden causar efectes tòxics a través de la producció de peròxids i radicals lliures que danyen tots els components de la cèl·lula, incloent les proteïnes, els lípids i el DNA. En l'ésser humà, l'estrès oxidatiu està involucrat en moltes malalties, com l'arterosclerosi, el Parkinson i l'Alzheimer, i també pot ser important en l'envelliment. Tanmateix, les espècies reactives d'oxigen poden resultar beneficioses, ja que són utilitzades pel sistema immunitari com un mitjà per atacar i matar els microorganismes patògens. Les espècies reactives de l'oxigen són utilitzades també en la senyalització cel·lular. Aquesta és denominada senyalització redox. (ca)
- Το οξειδωτικό στρες ή οξειδωτική καταπόνηση αντιπροσωπεύει μια διαταραχή της ισορροπίας μεταξύ της παραγωγής δραστικών μορφών οξυγόνου (Reactive Oxygen Species, ROS) και της ικανότητας ενός βιολογικού συστήματος να αδρανοποιεί τα τοξικά αυτά μόρια και να επισκευάζει τις βλάβες που προκαλούν. Οι δραστικές μορφές οξυγόνου βλάπτουν όλα τα συστατικά του κυττάρου, συμπεριλαμβανομένων των πρωτεϊνών, των λιπιδίων και του DNA. (el)
- Als oxidativen Stress bezeichnet man einen Zustand im Stoffwechsel, bei dem durch Oxidation Schäden an Zellen oder deren Funktionen entstehen. Dabei kann ein breites Spektrum an biologischen Funktionen betroffen sein. Verantwortlich hierfür ist ein Ungleichgewicht zwischen oxidativen und antioxidativen Prozessen. Da sowohl oxidierende als auch reduzierende Substanzen (freie Radikale) zelleigene Strukturen angreifen können, ist eine Zelle normalerweise in der Lage, diese durch Neutralisation unschädlich zu machen. Dazu werden oxidierende bzw. reduzierende Stoffe produziert und bevorratet. Oxidativer Stress ist dementsprechend ein Ungleichgewicht zwischen oxidierenden und reduzierenden Stoffen, das die normalen Reparatur- und Entgiftungsfunktion der Zelle überfordert. In der Folge können alle zellulären und extrazellulären Biomoleküle geschädigt werden. Der Begriff oxidativer Stress wurde im Jahr 1985 von Helmut Sies geprägt. Oxidativer Stress und die damit zusammenhängenden Wirkmechanismen sind ein aktives Forschungsfeld der Biochemie und der Ernährungswissenschaft. Derzeit wird der wissenschaftliche Diskurs von vielen Unbekannten, Unsicherheiten und Kontroversen bestimmt. (de)
- El estrés oxidativo es causado por un desequilibrio entre la producción de especies reactivas del oxígeno y la capacidad de un sistema biológico de neutralizar rápidamente los reactivos intermedios o reparar el daño resultante. Todas las formas de vida mantienen un entorno reductor dentro de sus células. Este entorno reductor es preservado por las enzimas que mantienen el estado reducido a través de un constante aporte de energía metabólica. Desbalances en este estado normal redox pueden causar efectos tóxicos a través de la producción de peróxidos y radicales libres que dañan a todos los componentes de la célula, incluyendo las proteínas, los lípidos y el ADN. En el ser humano, el estrés oxidativo y por ende las denominadas especies reactivas del oxígeno (ERO) participan en los mecanismos etiopatogénicos primarios o en sus consecuencias en más de cien enfermedades de gran importancia clínica y social, como la aterosclerosis, la enfermedad de Parkinson, encefalopatía miálgica, sensibilidad química múltiple, periodontitis, varicocele y la enfermedad de Alzheimer y también puede ser importante en el envejecimiento. Sin embargo, las especies reactivas de oxígeno pueden resultar beneficiosas ya que son utilizadas por el sistema inmunitario como un medio para atacar y matar a los patógenos. Las especies reactivas del oxígeno son también utilizadas en la señalización celular. Esta es denominada .[cita requerida] (es)
- Le stress oxydant, appelé aussi stress oxydatif (anglicisme) ou pression oxydative, est un type d'agression des constituants de la cellule. Il apparait quand des espèces réactives oxygénées (ou radicaux libres) et/ou des espèces réactives oxygénées et azotées oxydant pénètrent la cellule ou s'y forment ; ces molécules sont instables et très cytotoxiques car elles « oxydent » d'autres molécules en leur soustrayant un électron ce qui les rend à leur tour instables. Ces espèces peuvent être ou non des radicaux. Les trois plus connues sont l'anion superoxyde (O2•−), le radical hydroxyle (HO• et le peroxyde d'hydrogène (H2O2) ; ce peroxyde d'hydrogène naturellement produit par le métabolisme cellulaire, en présence de fer (sous forme ionique, fer ferreux Fe2+) produit des radicaux hydroxyle (réaction de Fenton) intracellulaires très toxiques, mais dans une cellule saine il est neutralisé presque en temps réel par du glutathion (qui le transforme en eau). (fr)
- Oxidative stress reflects an imbalance between the systemic manifestation of reactive oxygen species and a biological system's ability to readily detoxify the reactive intermediates or to repair the resulting damage. Disturbances in the normal redox state of cells can cause toxic effects through the production of peroxides and free radicals that damage all components of the cell, including proteins, lipids, and DNA. Oxidative stress from oxidative metabolism causes base damage, as well as strand breaks in DNA. Base damage is mostly indirect and caused by the reactive oxygen species generated, e.g., O2− (superoxide radical), OH (hydroxyl radical) and H2O2 (hydrogen peroxide). Further, some reactive oxidative species act as cellular messengers in redox signaling. Thus, oxidative stress can cause disruptions in normal mechanisms of cellular signaling. In humans, oxidative stress is thought to be involved in the development of attention deficit hyperactivity disorder, cancer, Parkinson's disease, Lafora disease, Alzheimer's disease, atherosclerosis, heart failure, myocardial infarction, fragile X syndrome, sickle-cell disease, lichen planus, vitiligo, autism, infection, chronic fatigue syndrome, and depression; however, reactive oxygen species can be beneficial, as they are used by the immune system as a way to attack and kill pathogens. Short-term oxidative stress may also be important in prevention of aging by induction of a process named mitohormesis, and is required to initiate stress response processes in plants. (en)
- Stres oksidatif adalah keadaan di mana jumlah radikal bebas di dalam tubuh melebihi kapasitas tubuh untuk menetralkannya. Akibatnya intensitas proses oksidasi sel-sel tubuh normal menjadi semakin tinggi dan menimbulkan kerusakan yang lebih banyak. Literatur medis membuktikan bahwa stres oksidatif adalah penyebab utama dan timbulnya penyakit kronis seperti kanker, penyakit jantung, alzheimer, dan lain-lain. Stres oksidatif dapat dicegah dan dikurangi dengan asupan antioksidan yang cukup dan optimal ke dalam tubuh. Transformasi protein yang terjadi akibat stres oksidatif dapat mengakibatkan disfungsi protein, kerusakan jaringan dan berkembangnya berbagai jenis penyakit. Beberapa senyawa organik yang umumnya menyebabkan stres oksidatif, dihasilkan oleh reaksi oksidasi berbagai jenis polyunsaturated fatty acid (PUFA), antara lain senyawa dengan gugus karbonil tak jenuh jenis alfa, beta seperti 4-hydroxy-2-nonenal (HNE), 4-oxo-2-nonenal (ONE), dan akrolein. Senyawa dari golongan aldehida ini dapat menyebabkan adduct intramolekular atau intermolekular terhadap protein. Beberapa studi mass spectrometric yang mengamati reaksi pada protein yang terpapar oleh aldehida murni atau PUFA yang ter- menunjukkan bahwa pada awal paparan terjadi Michael dan Schiff adduct, tetapi hanya Michael adduct yang terjadi antara residu Cys dan His, dengan senyawa turunan HNE dan ONE, yang dapat bertahan terhadap reaksi proteolisis. Variasi produk adduct yang lain akan mengalami transformasi melalui berbagai proses seperti tautomerisasi, oksidasi, , dehidrasi, dan terkadang juga kondensasi dengan molekul aldehida yang lain, hingga terbentuk senyawa advanced lipoxidation end products (ALE) yang stabil. (in)
- Lo stress ossidativo è un concetto introdotto per la prima volta nella teoria di nel 1956, che indica una condizione patologica, in un organismo vivente, causata dalla rottura dell'equilibrio fisiologico fra la produzione e l'eliminazione di specie chimiche ossidanti, da parte dei sistemi di difesa antiossidanti. Secondo tale teoria, tutte le forme di vita mantengono un ambiente riducente entro le proprie cellule; l'ambiente cellulare redox è preservato da enzimi che mantengono lo stato ridotto attraverso un costante input di energia metabolica. Eventuali disturbi in questo normale stato redox possono avere effetti tossici per la produzione di perossidi e radicali liberi che danneggiano tutti i componenti della cellula, incluse proteine, lipidi e DNA. Le specie ossidanti e i radicali liberi svolgono importantissimi ruoli fisiologici, quali la difesa nei confronti dei batteri, la trasmissione dei segnali biochimici fra le cellule, il controllo della pressione arteriosa ecc. È solo il loro eccesso, generalmente riferito a una o più classi di ossidanti, a essere implicato nello stress ossidativo, oggi ritenuto associato a oltre cento patologie umane (quali fibroplasia retrolenticolare, aterosclerosi, ipertensione arteriosa, malattia di Parkinson, malattia di Alzheimer, diabete mellito, colite, artrite reumatoide, favismo, ecc.), e potrebbe inoltre essere importante nel processo di invecchiamento. Comunque, le specie reattive dell'ossigeno possono essere benefiche, come quando usate dal sistema immunitario come via per attaccare e uccidere patogeni e come una forma di comunicazione cellulare. Le specie chimiche ossidanti possono:
* esibire o meno una natura radicalica, a seconda che possiedano o meno, rispettivamente, almeno un elettrone spaiato in uno degli orbitali più esterni;
* contenere atomi di vari elementi (ossigeno, carbonio, azoto, alogeni ecc.) Quindi, i responsabili dello stress ossidativo non sono solo i radicali liberi dell'ossigeno. Possono provocare questa patologia specie sia radicali che non radicali (come, ad esempio, l'anione superossido e il perossido d'idrogeno) o su altri elementi, quali lo zolfo (ad esempio il radicale tiile) o il cloro (ad esempio acido ipocloroso). (it)
- 酸化ストレス（さんかストレス、英: Oxidative stress）とは、活性酸素が産生され障害作用を発現する生体作用と、生体システムが活性酸素を直接解毒したり、生じた障害を修復したりする生体作用との間で、均衡が崩れた状態のことである。生体組織の通常の酸化還元状態が乱されると、過酸化物やフリーラジカルが産生され、タンパク質、脂質そしてDNAが障害されることで、様々な細胞内器官が障害を受ける。 酸化ストレスの人体への影響は大きい。判明しているだけでも、ADHD、がん、アテローム動脈硬化症、パーキンソン病、、心不全、心筋梗塞、アルツハイマー病、鎌状赤血球症、脆弱X症候群、扁平苔癬、尋常性白斑、自閉症、うつ病、慢性疲労症候群、およびアスペルガー症候群などの疾患・症候等が酸化ストレスと関与している。 しかしながらその反面で、活性酸素種は病原体を攻撃し殺すための免疫系としての機能も持ち併せているため有益な機能でもあり得る。また短期間の酸化ストレスについても、ミトホルミシスと呼ばれる老化の進行のプロセスを予防する上で重要な役目を果たす場合がある。 (ja)
- 산화 스트레스(영어: oxidative stress)는 활성산소의 생성과 반응성 중간생성물을 해독하거나 활성산소로 인한 손상을 복구하는 생물학적 능력 사이의 불균형을 반영한다. 세포의 정상적인 산화환원 상태의 교란은 단백질, 지질, DNA를 포함한 세포의 모든 구성 요소들을 손상시킬 수 있는 과산화물 및 자유 라디칼의 생성을 통해 독성 효과를 일으킬 수 있다. 세포 호흡으로 인한 산화 스트레스는 DNA의 염기 손상과 DNA 가닥을 파괴시킬 수 있다. 염기의 손상은 대부분 간접적이며 생성된 활성산소, 예를 들어 O2−(초과산화물 라디칼), OH (하이드록실 라디칼) and H2O2(과산화 수소)에 의해 일어난다. 또한 일부 활성산소는 산화환원 신호전달에서 메신저로 작용한다. 따라서 산화 스트레스는 정상적인 세포 신호전달의 메커니즘을 방해할 수 있다. (ko)
- Oxidatieve stress is een stofwisselingstoestand, waarbij meer dan een normale fysiologische hoeveelheid reactieve zuurstofverbindingen (ROS - reactive oxygen species) in de cel gevormd wordt of aanwezig is. Deze reactieve zuurstofverbindingen ontstaan tijdens de verschillende stappen in de stofwisseling van de mitochondriale elektronentransportketen en cytochroom P50 oxidasen. Het gaat hierbij om het superoxide-anionenradicaal O2−, waterstofperoxide (H2O2) en het hydroxylradicaal OH. De reactieve zuurstofverbindingen beschadigen alle delen van de cel, inclusief proteïnen, lipiden en DNA. Oxidatieve stress kan onder andere ontstaan door roken, medicijngebruik, overmatig alcoholgebruik, te lange blootstelling aan de zon, intensief sporten, obesitas, hypoglykemie, zoals aangeduid in een recente studie, depressie en inname van microplastics (via longen, maag-darmsysteem of huid). (nl)
- Stres oksydacyjny – stan braku równowagi pomiędzy działaniem reaktywnych form tlenu a biologiczną zdolnością do szybkiej detoksykacji reaktywnych produktów pośrednich lub naprawy wyrządzonych szkód. Wszystkie formy życia utrzymują w komórkach środowisko redukujące, które jest zachowywane przez aktywność enzymów podtrzymujących stan redukcji poprzez ciągły dopływ energii metabolicznej. Zaburzenia w prawidłowym stanie redukcji mogą wywołać toksyczne działanie poprzez produkcję nadtlenków i wolnych rodników, powodujących oksydacyjne uszkodzenia wszystkich składników komórki, a szczególnie dotkliwe dla komórki są uszkodzenia białek, lipidów i DNA. Stres oksydacyjny ma u ludzi znaczenie w takich chorobach, jak miażdżyca, choroba Parkinsona czy choroba Alzheimera, ale może także odgrywać znaczącą rolę w zapobieganiu starzenia się w mechanizmie mitohormezy. Reaktywne formy tlenu mogą przynosić korzyści, ponieważ są m.in. używane przez układ immunologiczny do atakowania i zabijania patogenów. Reaktywne formy tlenu mają także znaczenie w sygnalizacji komórkowej, co określa się jako sygnalizację redoks. (pl)
- O stress oxidativo é uma condição biológica em que ocorre desequilíbrio entre a produção de espécies reactivas de oxigénio (EROs) e a sua remoção através de sistemas (enzimáticos ou não enzimáticos) que as removam ou reparem os danos por elas causados. Todos os organismos vivos possuem um ambiente intracelular de natureza redutora, existindo um equilíbrio entre as formas oxidada e reduzida de moléculas como o NADH, equilíbrio esse mantido por enzimas à custa de energia metabólica. Perturbações neste equilíbrio redox podem provocar a produção de peróxidos e radicais livres que danificam todos os componentes celulares, incluindo proteínas, lípidos e o ADN. Em humanos, o stress oxidativo encontra-se ligado a diversas doenças, como a aterosclerose, a doença de Parkinson e a doença de Alzheimer. As espécies reactivas de oxigénio também podem agir de forma benéfica ao organismo, quando usadas pelo sistema imunitário para atacar e aniquilar agentes patogénicos ou quando actuam como moléculas mensageiras em vias de sinalização celular (também designada sinalização redox). (pt)
- Окислительный стресс (оксидативный стресс, от англ. oxidative stress) — процесс повреждения клетки в результате окисления. Окислительный стресс отражает дисбаланс между проявлениями активных форм кислорода (АФК) в организме и способностью биологической системы своевременно очищать себя от интермедиатов реакции и восстанавливать причиненный ущерб. Нарушение окислительно-восстановительного статуса клеток приводит к токсическим последствиям через производство пероксидов и свободных радикалов, которые повреждают все компоненты клеток, в том числе белки, липиды и ДНК. Окислительный стресс в ходе окислительного метаболизма наносит химические повреждения и приводит к разрыву нитей ДНК. Химические повреждения чаще бывают опосредованными и возникают по вине АФК, таких как O2− (супероксидный радикал), OH (гидроксильный радикал) и H2O2 (перекись водорода). Более того, некоторые активные формы кислорода выполняют в клетках функцию посредников редокс-сигналинга. Отсюда следует, что окислительный стресс может вывести из строя нормальные механизмы передачи сигнала в клетке. (ru)
- Oxidativ stress kallas den biokemiska process där antingen reaktiva syreföreningar som organismen själv producerat skadar celler och organ, eller att ämnen som tas in i kroppen gör den skadan (exempelvis ämnen i cigarettrök eller ångan vid vejpande). Oxidativ stress förekommer alltså naturligt i alla biologiska organismer som utnyttjar syrgas oavsett graden av komplexitet, som ett oönskat resultat av cellandningen. Oxidativ stress kan ses som okontrollerad generering av fria radikaler och är alltså i de flesta situationer ingenting som är önskvärt. Det finns dock biologiska situationer i högre organismer där oxidativ stress används för att eliminera patogener, nämligen inflammation orsakad av immunförsvaret. Bland annat anses åldrande delvis vara orsakat av oxidativ stress. Många sjukdomstillstånd anses vara orsakade av en ökad oxidativ stress, bland annat hjärt- och kärlsjukdomar, hemokromatos, cancer, katarakt, komplikationer vid dialys och flera andra. Ämnen som visat kunna förebygga oxidativ stress kallas för antioxidanter. (sv)
- Оки́слювальний стрес (оксидати́вний стрес) — нездатність клітини подолати збільшення виділення активних форм кисню та запобігти пошкодженню клітинних структур в результаті цього збільшення. Всі форми життя зберігають відновне середовище усередині своїх клітин. Окислювано-відновлювальний стан клітини підтримується спеціалізованими ферментами в результаті постійного притоку енергії. Порушення цього стану викликає підвищений рівень токсичних активних форм кисню (АФК), таких як пероксиди і вільні радикали. В результаті дії активних форм кисню такі важливі компоненти клітини як білки, ліпіди і ДНК окислюються, що приводить до нездатності ними виконувати свої функції та виникнення мутацій. У людини окислювальний стрес є причиною або важливою складовою частиною багатьох серйозних захворювань, таких як атеросклероз і хвороба Альцгеймера, та може відповідати за прискорене старіння. В деяких випадках, проте, окислювальний стрес використовується організмом як захисний механізм. Імунна система людини використовує окислювальний стрес для боротьби з патогенами, а деякі активні форми кисню можуть служити медіаторами в клітинних сигнальних шляхах. (uk)
- 氧化應激（英語：oxidative stress），又称 氧化壓力、氧化逆境，为机体活性氧成分与抗氧化系统之间平衡失调引起的一系列适应性的反应。干擾細胞正常的氧化還原狀態，會製造出過氧化物與自由基導致毒性作用，因此損害細胞的蛋白質、脂類和DNA。源自的氧化壓力，會導致基底損害以及DNA鏈斷裂。 氧化壓力會導致細胞衰老（cell senescence），而發生在人類的氧化壓力，被認為是造成亞斯伯格症候群、自閉症、阿茲海默症、帕金森氏症、注意力缺陷過動症、動脈粥樣硬化、心臟衰竭及癌症等的成因；然而活性氧也有它的益處，免疫系統可利用活性氧攻擊並殺死病原；且諷刺地，短期的氧化壓力在防止老化上，也提供了重要的步驟，稱做毒物興奮效應。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الإجهاد التأكسدي هو حالة عدم التوازن في نظام العوامل المؤكسدة (oxidants) والعوامل المضادة للتأكسد (antioxidants) باتجاه إنتاج المزيد من العوامل المؤكسدة يعكس اختلال التوازن بين المظاهر النظامية لأنواع الأكسجين التفاعلية وقدرة النظام الأحيائي على إزالة سموم رد الفعل الوسيط بسهولة أو إصلاح الأضرار الناتجة. يلعب دور كبير في مختلف الامراض لدى الإنسان وعلى مدى تقدمه في العمر. (ar)
- Το οξειδωτικό στρες ή οξειδωτική καταπόνηση αντιπροσωπεύει μια διαταραχή της ισορροπίας μεταξύ της παραγωγής δραστικών μορφών οξυγόνου (Reactive Oxygen Species, ROS) και της ικανότητας ενός βιολογικού συστήματος να αδρανοποιεί τα τοξικά αυτά μόρια και να επισκευάζει τις βλάβες που προκαλούν. Οι δραστικές μορφές οξυγόνου βλάπτουν όλα τα συστατικά του κυττάρου, συμπεριλαμβανομένων των πρωτεϊνών, των λιπιδίων και του DNA. (el)
- 酸化ストレス（さんかストレス、英: Oxidative stress）とは、活性酸素が産生され障害作用を発現する生体作用と、生体システムが活性酸素を直接解毒したり、生じた障害を修復したりする生体作用との間で、均衡が崩れた状態のことである。生体組織の通常の酸化還元状態が乱されると、過酸化物やフリーラジカルが産生され、タンパク質、脂質そしてDNAが障害されることで、様々な細胞内器官が障害を受ける。 酸化ストレスの人体への影響は大きい。判明しているだけでも、ADHD、がん、アテローム動脈硬化症、パーキンソン病、、心不全、心筋梗塞、アルツハイマー病、鎌状赤血球症、脆弱X症候群、扁平苔癬、尋常性白斑、自閉症、うつ病、慢性疲労症候群、およびアスペルガー症候群などの疾患・症候等が酸化ストレスと関与している。 しかしながらその反面で、活性酸素種は病原体を攻撃し殺すための免疫系としての機能も持ち併せているため有益な機能でもあり得る。また短期間の酸化ストレスについても、ミトホルミシスと呼ばれる老化の進行のプロセスを予防する上で重要な役目を果たす場合がある。 (ja)
- 산화 스트레스(영어: oxidative stress)는 활성산소의 생성과 반응성 중간생성물을 해독하거나 활성산소로 인한 손상을 복구하는 생물학적 능력 사이의 불균형을 반영한다. 세포의 정상적인 산화환원 상태의 교란은 단백질, 지질, DNA를 포함한 세포의 모든 구성 요소들을 손상시킬 수 있는 과산화물 및 자유 라디칼의 생성을 통해 독성 효과를 일으킬 수 있다. 세포 호흡으로 인한 산화 스트레스는 DNA의 염기 손상과 DNA 가닥을 파괴시킬 수 있다. 염기의 손상은 대부분 간접적이며 생성된 활성산소, 예를 들어 O2−(초과산화물 라디칼), OH (하이드록실 라디칼) and H2O2(과산화 수소)에 의해 일어난다. 또한 일부 활성산소는 산화환원 신호전달에서 메신저로 작용한다. 따라서 산화 스트레스는 정상적인 세포 신호전달의 메커니즘을 방해할 수 있다. (ko)
- 氧化應激（英語：oxidative stress），又称 氧化壓力、氧化逆境，为机体活性氧成分与抗氧化系统之间平衡失调引起的一系列适应性的反应。干擾細胞正常的氧化還原狀態，會製造出過氧化物與自由基導致毒性作用，因此損害細胞的蛋白質、脂類和DNA。源自的氧化壓力，會導致基底損害以及DNA鏈斷裂。 氧化壓力會導致細胞衰老（cell senescence），而發生在人類的氧化壓力，被認為是造成亞斯伯格症候群、自閉症、阿茲海默症、帕金森氏症、注意力缺陷過動症、動脈粥樣硬化、心臟衰竭及癌症等的成因；然而活性氧也有它的益處，免疫系統可利用活性氧攻擊並殺死病原；且諷刺地，短期的氧化壓力在防止老化上，也提供了重要的步驟，稱做毒物興奮效應。 (zh)
- L'estrès oxidatiu és un fenomen causat per un desequilibri entre la producció d'oxigen reactiu i la capacitat d'un sistema biològic de detoxificar ràpidament els reactius intermedis o reparar els danys produïts. En l'ésser humà, l'estrès oxidatiu està involucrat en moltes malalties, com l'arterosclerosi, el Parkinson i l'Alzheimer, i també pot ser important en l'envelliment. Tanmateix, les espècies reactives d'oxigen poden resultar beneficioses, ja que són utilitzades pel sistema immunitari com un mitjà per atacar i matar els microorganismes patògens. (ca)
- Oxidační stres je nerovnováha mezi tvorbou reaktivního kyslíku (jinak též volných radikálů), který vzniká jako vedlejší produkt okysličování a látkové výměny, a schopností organismu rychle odbourávat a detoxikovat reaktivní meziprodukty. U lidí se podílí na mnoha nemocech, jako je například ateroskleróza, Parkinsonova nemoc, srdeční selhání, infarkt myokardu, Alzheimerova choroba, vitiligo, a chronický únavový syndrom, nicméně krátkodobý oxidační stres může být důležitý v prevenci stárnutí díky vyvolání procesu známého jako mitohormesis. (cs)
- Als oxidativen Stress bezeichnet man einen Zustand im Stoffwechsel, bei dem durch Oxidation Schäden an Zellen oder deren Funktionen entstehen. Dabei kann ein breites Spektrum an biologischen Funktionen betroffen sein. Verantwortlich hierfür ist ein Ungleichgewicht zwischen oxidativen und antioxidativen Prozessen. (de)
- El estrés oxidativo es causado por un desequilibrio entre la producción de especies reactivas del oxígeno y la capacidad de un sistema biológico de neutralizar rápidamente los reactivos intermedios o reparar el daño resultante. Todas las formas de vida mantienen un entorno reductor dentro de sus células. Este entorno reductor es preservado por las enzimas que mantienen el estado reducido a través de un constante aporte de energía metabólica. Desbalances en este estado normal redox pueden causar efectos tóxicos a través de la producción de peróxidos y radicales libres que dañan a todos los componentes de la célula, incluyendo las proteínas, los lípidos y el ADN. (es)
- Oxidative stress reflects an imbalance between the systemic manifestation of reactive oxygen species and a biological system's ability to readily detoxify the reactive intermediates or to repair the resulting damage. Disturbances in the normal redox state of cells can cause toxic effects through the production of peroxides and free radicals that damage all components of the cell, including proteins, lipids, and DNA. Oxidative stress from oxidative metabolism causes base damage, as well as strand breaks in DNA. Base damage is mostly indirect and caused by the reactive oxygen species generated, e.g., O2− (superoxide radical), OH (hydroxyl radical) and H2O2 (hydrogen peroxide). Further, some reactive oxidative species act as cellular messengers in redox signaling. Thus, oxidative stress can c (en)
- Stres oksidatif adalah keadaan di mana jumlah radikal bebas di dalam tubuh melebihi kapasitas tubuh untuk menetralkannya. Akibatnya intensitas proses oksidasi sel-sel tubuh normal menjadi semakin tinggi dan menimbulkan kerusakan yang lebih banyak. Literatur medis membuktikan bahwa stres oksidatif adalah penyebab utama dan timbulnya penyakit kronis seperti kanker, penyakit jantung, alzheimer, dan lain-lain. Stres oksidatif dapat dicegah dan dikurangi dengan asupan antioksidan yang cukup dan optimal ke dalam tubuh. (in)
- Le stress oxydant, appelé aussi stress oxydatif (anglicisme) ou pression oxydative, est un type d'agression des constituants de la cellule. Il apparait quand des espèces réactives oxygénées (ou radicaux libres) et/ou des espèces réactives oxygénées et azotées oxydant pénètrent la cellule ou s'y forment ; ces molécules sont instables et très cytotoxiques car elles « oxydent » d'autres molécules en leur soustrayant un électron ce qui les rend à leur tour instables. Ces espèces peuvent être ou non des radicaux. Les trois plus connues sont l'anion superoxyde (O2•−), le radical hydroxyle (HO• et le peroxyde d'hydrogène (H2O2) ; ce peroxyde d'hydrogène naturellement produit par le métabolisme cellulaire, en présence de fer (sous forme ionique, fer ferreux Fe2+) produit des radicaux hydroxyle (ré (fr)
- Lo stress ossidativo è un concetto introdotto per la prima volta nella teoria di nel 1956, che indica una condizione patologica, in un organismo vivente, causata dalla rottura dell'equilibrio fisiologico fra la produzione e l'eliminazione di specie chimiche ossidanti, da parte dei sistemi di difesa antiossidanti. Le specie chimiche ossidanti possono:
* esibire o meno una natura radicalica, a seconda che possiedano o meno, rispettivamente, almeno un elettrone spaiato in uno degli orbitali più esterni;
* contenere atomi di vari elementi (ossigeno, carbonio, azoto, alogeni ecc.) (it)
- Oxidatieve stress is een stofwisselingstoestand, waarbij meer dan een normale fysiologische hoeveelheid reactieve zuurstofverbindingen (ROS - reactive oxygen species) in de cel gevormd wordt of aanwezig is. Deze reactieve zuurstofverbindingen ontstaan tijdens de verschillende stappen in de stofwisseling van de mitochondriale elektronentransportketen en cytochroom P50 oxidasen. Het gaat hierbij om het superoxide-anionenradicaal O2−, waterstofperoxide (H2O2) en het hydroxylradicaal OH. De reactieve zuurstofverbindingen beschadigen alle delen van de cel, inclusief proteïnen, lipiden en DNA. (nl)
- Stres oksydacyjny – stan braku równowagi pomiędzy działaniem reaktywnych form tlenu a biologiczną zdolnością do szybkiej detoksykacji reaktywnych produktów pośrednich lub naprawy wyrządzonych szkód. Wszystkie formy życia utrzymują w komórkach środowisko redukujące, które jest zachowywane przez aktywność enzymów podtrzymujących stan redukcji poprzez ciągły dopływ energii metabolicznej. Zaburzenia w prawidłowym stanie redukcji mogą wywołać toksyczne działanie poprzez produkcję nadtlenków i wolnych rodników, powodujących oksydacyjne uszkodzenia wszystkich składników komórki, a szczególnie dotkliwe dla komórki są uszkodzenia białek, lipidów i DNA. (pl)
- O stress oxidativo é uma condição biológica em que ocorre desequilíbrio entre a produção de espécies reactivas de oxigénio (EROs) e a sua remoção através de sistemas (enzimáticos ou não enzimáticos) que as removam ou reparem os danos por elas causados. (pt)
- Oxidativ stress kallas den biokemiska process där antingen reaktiva syreföreningar som organismen själv producerat skadar celler och organ, eller att ämnen som tas in i kroppen gör den skadan (exempelvis ämnen i cigarettrök eller ångan vid vejpande). Oxidativ stress förekommer alltså naturligt i alla biologiska organismer som utnyttjar syrgas oavsett graden av komplexitet, som ett oönskat resultat av cellandningen. Oxidativ stress kan ses som okontrollerad generering av fria radikaler och är alltså i de flesta situationer ingenting som är önskvärt. (sv)
- Окислительный стресс (оксидативный стресс, от англ. oxidative stress) — процесс повреждения клетки в результате окисления. Окислительный стресс отражает дисбаланс между проявлениями активных форм кислорода (АФК) в организме и способностью биологической системы своевременно очищать себя от интермедиатов реакции и восстанавливать причиненный ущерб. Нарушение окислительно-восстановительного статуса клеток приводит к токсическим последствиям через производство пероксидов и свободных радикалов, которые повреждают все компоненты клеток, в том числе белки, липиды и ДНК. Окислительный стресс в ходе окислительного метаболизма наносит химические повреждения и приводит к разрыву нитей ДНК. Химические повреждения чаще бывают опосредованными и возникают по вине АФК, таких как O2− (супероксидный радикал (ru)
- Оки́слювальний стрес (оксидати́вний стрес) — нездатність клітини подолати збільшення виділення активних форм кисню та запобігти пошкодженню клітинних структур в результаті цього збільшення. Всі форми життя зберігають відновне середовище усередині своїх клітин. Окислювано-відновлювальний стан клітини підтримується спеціалізованими ферментами в результаті постійного притоку енергії. Порушення цього стану викликає підвищений рівень токсичних активних форм кисню (АФК), таких як пероксиди і вільні радикали. В результаті дії активних форм кисню такі важливі компоненти клітини як білки, ліпіди і ДНК окислюються, що приводить до нездатності ними виконувати свої функції та виникнення мутацій. (uk)
|
