| dbo:abstract
|
- Els mojeños o mojos són una ètnia del nord-est de Bolívia. Actualment els mojeños viuen al departament de Beni, principalment als voltants de i , al Territori Multiètnic del Bosc de Chimanes s i en la zona del . El seu idioma pertany a la família lingüística arawak. La població que es va autoreconèixer com mojeña en el cens bolivià de 2001 va ser de 46.336 persones. Aquest número va disminuir a 42.093 en el cens de 2012.. A ells han d'agregar-se els que es van autoreconèixer ignacianos (1.007), javerianos (40), loretanos (93) i trinitarios (7.073).. (ca)
- Los mojeños o mojos son una etnia del noreste de Bolivia. Actualmente los mojeños habitan en el departamento de Beni, principalmente en los alrededores de Trinidad y San Ignacio de Moxos, en el Territorio Multiétnico del Bosque de Chimanes y en la zona del parque nacional Isiboro Sécure. Su idioma pertenece a la familia lingüística arawak. La población que se autoreconoció como mojeña en el censo boliviano de 2001 fue de 46 336 personas. Este número disminuyó a 42 093 en el censo de 2012. A ellos deben agregarse los que se autorreconocieron ignacianos (1007), javerianos (40),loretanos (93) y trinitarios (7073). (es)
- Les Moxos, ou Mojos, parfois Moxeños, sont un peuple indigène vivant autour du río Mamoré, source principale du río Madeira, au nord de la Bolivie. Ils parlent une langue proche de celle des Arawaks. Ils se soumirent aux Incas mais repoussèrent les Espagnols en 1564. Un siècle plus tard, malgré tout, ils accueillirent les Jésuites et devinrent catholiques. Ils sont au nombre de 30 000 au début du XXe siècle. Ils parlent le mojeño ignaciano et le mojeño trinitario. (fr)
- The Mojeños, also known as Moxeños, Moxos, or Mojos, are an indigenous people of Bolivia. They lived in south central Beni Department, on both banks of the Mamore River, and on the marshy plains to its west, known as the Llanos de Mojos. The Mamore is a tributary to the Madeira River in northern Bolivia. Mojeños were traditionally hunter-gatherers, as well as farmers and pastoralists. Jesuit missionaries established towns in the Mojos plains beginning in 1682, converting native peoples to Catholicism and establishing a system of social organization that would endure well beyond the expulsion of the Jesuits in 1767. Mojeño ethnic identification derives from a process of ethnogenesis as a result of this encounter between a number of pre-existing ethnic groups in this mission environment. This process occurred in several different mission towns, resulting in distinct Mojeño identities, including Mojeño-Trinitarios (Trinidad mission), Mojeño-Loretanos (Loreto mission), Mojeño-Javerianos, and Mojeño-Ignacianos (San Ignacio de Moxos mission). They numbered some 30,000 in the first decade of the 20th century. Many Mojeño communities are affiliated with the Central de Pueblos Indígenas del Beni and/or the Central de Pueblos Étnicos Mojeños del Beni. (en)
- Os mojos são uma etnia que utiliza a língua moxo, classificada como integrante da família linguística arauque. (pt)
- Мохеньйос (ісп. Mojeño), також відомі як Мохос, є Болівії. Вони мешкали в південному центральному департаменті Бені на обох берегах річки Маморе і на болотистих рівнинах на його заході, відомих як . Маморе — притока річки Мадейра на півночі Болівії. Мохеньйос були традиційно мисливцями-збирачами, а також фермерами та скотарями. Місіонери-єзуїти заснували міста на рівнинах Мохос, починаючи з 1682 р., навертаючи корінні народи в католицизм і створюючи систему соціальної організації, яка діяла далеко після вигнання єзуїтів у 1767 р. Етнічна ідентифікація Мохеньйос відбувалася в результаті цієї зустрічі між низкою вже існуючих етнічних груп у середовищі місії. Цей процес відбувся в кількох різних містах місій, в результаті чого з'явилися різні ідентичності Мохеньйо, включаючи Мохеньйо-Трінітаріос (Місія Тринідаду), Мохеньйо-Лоретанос (Місія Лорето), Мохеньйо-Хаверіанос і Мохеньйо-Ігнасіанос (місія ). У першому десятилітті 20 століття їх було близько 30 000. (uk)
|
| dbo:language
| |
| dbo:related
| |
| dbo:religion
| |
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:totalPopulation
|
- 42093 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 10294 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:group
| |
| dbp:langs
| |
| dbp:page
| |
| dbp:population
| |
| dbp:related
| |
| dbp:rels
| |
| dbp:volume
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wstitle
| |
| dcterms:subject
| |
| georss:point
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Els mojeños o mojos són una ètnia del nord-est de Bolívia. Actualment els mojeños viuen al departament de Beni, principalment als voltants de i , al Territori Multiètnic del Bosc de Chimanes s i en la zona del . El seu idioma pertany a la família lingüística arawak. La població que es va autoreconèixer com mojeña en el cens bolivià de 2001 va ser de 46.336 persones. Aquest número va disminuir a 42.093 en el cens de 2012.. A ells han d'agregar-se els que es van autoreconèixer ignacianos (1.007), javerianos (40), loretanos (93) i trinitarios (7.073).. (ca)
- Les Moxos, ou Mojos, parfois Moxeños, sont un peuple indigène vivant autour du río Mamoré, source principale du río Madeira, au nord de la Bolivie. Ils parlent une langue proche de celle des Arawaks. Ils se soumirent aux Incas mais repoussèrent les Espagnols en 1564. Un siècle plus tard, malgré tout, ils accueillirent les Jésuites et devinrent catholiques. Ils sont au nombre de 30 000 au début du XXe siècle. Ils parlent le mojeño ignaciano et le mojeño trinitario. (fr)
- Os mojos são uma etnia que utiliza a língua moxo, classificada como integrante da família linguística arauque. (pt)
- Los mojeños o mojos son una etnia del noreste de Bolivia. Actualmente los mojeños habitan en el departamento de Beni, principalmente en los alrededores de Trinidad y San Ignacio de Moxos, en el Territorio Multiétnico del Bosque de Chimanes y en la zona del parque nacional Isiboro Sécure. Su idioma pertenece a la familia lingüística arawak. (es)
- The Mojeños, also known as Moxeños, Moxos, or Mojos, are an indigenous people of Bolivia. They lived in south central Beni Department, on both banks of the Mamore River, and on the marshy plains to its west, known as the Llanos de Mojos. The Mamore is a tributary to the Madeira River in northern Bolivia. (en)
- Мохеньйос (ісп. Mojeño), також відомі як Мохос, є Болівії. Вони мешкали в південному центральному департаменті Бені на обох берегах річки Маморе і на болотистих рівнинах на його заході, відомих як . Маморе — притока річки Мадейра на півночі Болівії. (uk)
|
| rdfs:label
|
- Mojeños (ca)
- Mojeños (es)
- Moxos (fr)
- Mojeños (en)
- Mojos (etnia) (pt)
- Мохеньйос (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| geo:geometry
|
- POINT(-65.916999816895 -15.666999816895)
|
| geo:lat
| |
| geo:long
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
