| dbo:abstract
|
- El mitraisme o misteris de Mitra era una religió mistèrica molt difosa pels territoris de l'Imperi Romà entre el segle I i el IV dC. Aquesta religió, que retia culte a una divinitat anomenada Mitra o Mitres, procedia d'Àsia i va ser introduïda pels soldats romans, entre els quals hi havia molts adeptes. Existeixen testimoniatges materials de la pràctica d'aquesta religió en nombrosos llocs de l'antic Imperi Romà: a Roma i a Òstia, així com a Mauritània, Britània, la Tarraconense i les províncies frontereres al llarg del riu Rin i del Danubi, consistents en restes de temples, inscripcions i obres d'art que representen el déu o altres aspectes de la religió. Malgrat la relativa abundància de restes arqueològiques, són molt escasses les referències en els textos clàssics a aquesta religió. La pràctica del mitraisme, com la de totes les religions paganes, va ésser declarada il·legal l'any 391 per l'emperador Teodosi. (ca)
- Mithraismus je moderní označení pro starověký římský kult boha Mithry, tj. Mithrova mystéria, významného synkretického náboženského směru v pozdně starověké Římské říši, který Římané nazývali „Mystérii Peršanů“. V centru víry a tajných obřadů stálo uctívání původem perského (íránského) slunečního boha Mithry. Svůj největší rozkvět a rozmach zaznamenal kult v období pozdní antiky 1. až 4. století n. l. Přestože byl rozšířen po takřka celé Římské říši a teoreticky se mohl ucházet o přízeň lidových mas nebo se dokonce stát státním náboženstvím říše ještě před nástupem křesťanství, v praxi zůstával pro širokou veřejnost uzavřeným, přístupný pouze pro užší kruh mužských zasvěcenců. Pro Římany obecně byl (jako jiné mysterijní kulty) kultem orientálním ve smyslu exotický, ne-římský, dovezený. Byl populární u římských vojáků a úředníků. Pro svůj vojenský charakter zůstával nepřístupný ženám a tuto vzniklou mezeru často vyplnila přítomnost jiných kultů, např. kult Kybely. Kvůli spojitosti s Peršany, kteří byli nepřáteli Říma, mohli k němu někteří Římané chovat nedůvěru a držet si odstup. Paradoxně měl kult s Peršany a jejich náboženstvím společného jen málo. Kult byl helénistický a římský. Pocházel z Malé Asie, kde byl ovlivněn starou tradicí řeckých héroů a chaldejskou astrologií. (cs)
- الميثرائية، وتُعرف أيضًا بالأسرار الميثرائية، هي ديانة رومانية باطنية ترتكز على الإله ميثرا. تأثر هذا الدين بعبادة الإله الزراداشتي ميثرا، لكن الميثراس الإغريقي رُبط بتصور مميز جديد، ويُناقش مستوى الاستمرارية بين الممارسة الفارسية والغريكورومانية. كانت هذه الأسرار شائعة بين الجيش الروماني في الفترة من القرن الأول حتى القرن الرابع الميلادي. يمتلك متعبدو الميثرائية نظامًا معقدًا من سبع مراحل من الانضمام ووجبات شعائرية جماعية. يُطلق المنضمون الجدد على أنفسهم لقب سينديكسوي (المتحدون بمصافحة الأيدي)، يلتقون في معابد تحت الأرض، يُطلق عليها الآن اسم ميثراي، ونجا منها عدد كبير. يبدو أن مركز الطائفة كان روما، وكانت ذائعة الصيت في النصف الغربي من الإمبراطورية، إلى الجنوب في أفريقيا الرومانية ونوميديا وإلى الشمال حتى بريطانيا الرومانية وباتساع أقل في سوريا الرومانية في الشرق. يُنطر إلى الميثرائية على أنها عدو للمسيحية المبكرة. واجه الميثرائيون في القرن الرابع اضطهادًا من المسيحيين ونتيجةً لذلك قُمع الدين وأنهي من الإمبراطورية بحلول نهاية ذلك القرن. ساهمت الكشوف الأركيولوجية الكثيرة بما فيها أماكن الاجتماعات والآثار والتحف في المعرفة الحديثة عن الميثرائية في الإمبراطورية الرومانية. تُظهر المشاهد الأيقونية للإله ميثراس على أنه ولد من صخرة ويذبح ثورًا ويتشارك مأدبة مع الإله سول (الشمس). أظهرت 420 موقعًا موادًا تتعلق بهذه الطائفة. من بين القطع التي عُثر عليها هناك ألف نقش و700 مثال عن مشهد قتل الثور وحوالي 4000 من الآثار الأخرى. قُدر وجود 680 ميثراي (معبد خاص بالميثرائيين) في روما، لم ينجُ أي سرد أو لاهوت عن ذلك الدين، وتوجد معلومات محدودة يمكن استخلاصها من تلك النقوش ومراجع مختصرة أو عابرة من الإغريق والأدب اللاتيني. يبقى تفسير تلك الأدلة المادية إشكالية وأمرًا متنازعًا عليه. (ar)
- Μέσω των ζωροαστρικών επιρροών στην ανατολική Μεσόγειο κατά τον πρώτο αιώνα π. χ. εμφανίστηκε, και άρχισε γρήγορα να εξαπλώνεται σε όλη τη Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, η εξελληνισμένη ζωροαστρική εκδοχή των μεσογειακών Μυστηρίων ονόματι μιθραϊσμός, η οποία ενσωμάτωνε παμπάλαιες ιρανικές παραδόσεις. Η νέα λατρεία στο ρόλο της λυτρωτικής θεότητας τοποθετούσε το Μίθρα και αντλούσε την υποτιθέμενη καταγωγή της από τη θρυλική σοφία του Ζωροάστρη. Στην πραγματικότητα όμως ο Μίθρας αυτός δεν προερχόταν άμεσα από την ομώνυμη περσική θεότητα αλλά από το συγκρητικό Μίθρα του μεικτού ελληνοϊρανικού πάνθεου της Κομμαγηνής και του Πόντου, όπου ανατολίτικα και ελληνικά στοιχεία συνυπήρχαν αρμονικά κατά το δεύτερο και πρώτο αιώνα π. Χ, ο οποίος ταυτιζόταν παράλληλα και με την αρχαϊκή ελληνική ηλιακή θεότητα του Ήλιου. Ο εκρωμαϊσμός του περσικού Μίθρα προκάλεσε τροποποιήσεις στη μυθολογία του με αποτέλεσμα οι μυστηριακοί μιθραϊκοί μύθοι να διαφέρουν έως ένα σημείο από τους πρωτότυπους ζωροαστρικούς. Ο μιθραϊσμός εξαπλώθηκε αρχικά στους πειρατές της Κιλικίας και ακολούθως μεταξύ των ρωμαϊκών λεγεώνων του Πομπήιου οι οποίες, έως τα τέλη του πρώτου αιώνα π.Χ., τον είχαν διαδώσει σε όλες τις συνοριακές επαρχίες της Αυτοκρατορίας (ιδιαιτέρως στις παραδουνάβιες). Στην εποχή του πλέον ήταν η πιο διαδεδομένη λατρεία στους κόλπους του ρωμαϊκού Στρατού ενώ είχε ευρεία απήχηση και στις τάξεις των αρρένων δούλων. Η ρωμαϊκή μιθραϊκή θρησκεία είχε μιλιταριστικό και ανδροκρατούμενο χαρακτήρα ενώ μεγάλη μυστικότητα περιέβαλλε ακόμα και τα εξωτερικά της Μυστήρια. Σε αντίθεση με άλλες λατρείες της εποχής, αλλά κατ’ αντιστοιχία με παλαιότερα Μυστήρια όπως τα Ελευσίνια, δε βασιζόταν σε ιερές Γραφές αλλά σε προφορικές παραδόσεις και τελετουργίες. Οι τελευταίες λάμβαναν χώρα σε κατάλληλα προσαρμοσμένα σκοτεινά σπήλαια, τα οποία συμβόλιζαν το υλικό Σύμπαν, ή υπόγεια κτίσματα που μιμούνταν φυσικά σπήλαια («μιθραία»). Ο μιθραϊσμός έδινε έμφαση στην αστρολογία και στη διαδοχή των αστρολογικών Εποχών ενώ τα φανερά του Μυστήρια θεωρούσαν το Μίθρα υπεύθυνο για τις ουράνιες κινήσεις και την αντικατάσταση της αστρολογικής Εποχής του Ταύρου από την αστρολογική Εποχή του Κριού, μία μετάβαση η οποία είχε λάβει χώρα περίπου δύο χιλιετίες πριν τους ρωμαϊκούς χρόνους, με αποτέλεσμα διαδεδομένες στους τόπους λατρείας συμβολικές ζωγραφικές αναπαραστάσεις του Μίθρα να θανατώνει έναν ταύρο, παραστάσεις που υπαινίσσονταν τον εσωτερικό μυστικιστικό θάνατο και αναγέννηση του μυημένου στα Μυστήρια. Έτσι ο μιθραϊσμός πρωτοτυπούσε αντικαθιστώντας ουσιαστικά τη θνήσκουσα και αναστημένη μυστηριακή θεότητα με ένα ζωικό σύμβολο, τον ταύρο, ο οποίος θυσιαζόταν μυθολογικά από τη λυτρωτική ηλιακή θεότητα, το Μίθρα, για να προκύψει από το αίμα του η «ανάσταση / αναγέννηση» (της φύσης αλλά και του μυούμενου, σύμφωνα με την πολυεπίπεδη ερμηνεία των εξωτερικών μεσογειακών Μυστηρίων). Αυτή η πρωτοτυπία οφειλόταν στις προϋπάρχουσες περσικές και ζωροαστρικές παραδόσεις οι οποίες επιχειρήθηκε να προσαρμοστούν όσο το δυνατόν πιο αναίμακτα στις τυπικές μυστηριακές αλληγορίες. Όπως στις περισσότερες μυστηριακές λατρείες, έτσι και στα μιθραία λάμβανε χώρα μία εκδοχή της τελετουργίας της θείας κοινωνίας όπου οι οπαδοί έτρωγαν και έπιναν πρόσφορα τα οποία συμβόλιζαν τη ζωοποιό και φωτεινή ουσία του ιερού θυσιαζόμενου ταύρου. Ο μιθραϊσμός είχε υιοθετήσει και εξελίξει στοιχεία από το ζωροαστρισμό ακόμα και αν δεν ήταν πάντα συμβατά με τα εξελληνισμένα μεσογειακά Μυστήρια της ελληνιστικής και της ρωμαϊκής εποχής. Τόνιζε τη δυϊστική μεταφυσική διαμάχη Καλού και Κακού η οποία εκφραζόταν ως διαπάλη πνεύματος και ύλης, ενώ ενέτεινε τη χρήση υπόγειων σπηλαιωδών σχηματισμών ως κεντρικών λατρευτικών χώρων. Η αρχαία παράδοση της περσικής θρησκείας διατηρούνταν ακόμα μέσω της εξευμενιστικής λατρείας του , του πανίσχυρου και επίφοβου ζωροαστρικού θεού του Κακού. Επίσης ορισμένες τελετουργίες διέθεταν έναν «άκομψο» αιματηρό χαρακτήρα ή ενσωμάτωναν ήπια ψυχολογικά βασανιστήρια για τους μυούμενους, όλα στοιχεία αρχαϊκής ιρανικής καταγωγής, ενώ η έμφαση που έδιναν οι μυθικοί συμβολισμοί στην αστρολογική σημειολογία προερχόταν άμεσα από την ύστερη Περσική Αυτοκρατορία των Αχαιμενιδών. Η περσική ηλιακή θεότητα, η οποία στο ζωροαστρισμό συνεπικουρούσε το Μίθρα, έως τον τρίτο αιώνα μ.Χ. σταδιακά είχε ταυτιστεί με το μυστηριακό Μίθρα και με άλλες μεσογειακές ηλιακές θεότητες σε ένα κλίμα τυπικού συγκρητισμού. (el)
- Mitraismo aŭ kulto de Mitrao estis mistera kulto devena el Malgrand-Azio, poste disvastiginta en la tuta Romio. Centre de la kulto estis la figuro de Mitrao. Ĉu tiu figuro estis la persa Dio aŭ heroo Mitrao aŭ ĉu li devenis de ĝi, kiel oni opiniis ĝis la mezo de la 20-a jarcento, tio ne certas, ĉar la malgrand-azia-romia mitraismo montras grandajn diferencojn je la hinda-persa kulto de Mitrao. Do, ne certas ĉu mitraismo estas flankenigo de la Zaratuŝtrismo aŭ tute memstare evoluinta kulto. (eo)
- Der Mithraismus oder Mithraskult war ein seit dem 1. Jahrhundert n. Chr. im ganzen Römischen Reich verbreiteter Mysterienkult, in dessen Zentrum die Gestalt des Mithras stand. Ob diese Gestalt mit dem iranischen Gott oder Heros Mithra identifiziert oder aus ihr abgeleitet werden kann, wie bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts noch allgemein angenommen wurde, ist ungewiss, denn der römische Mithraskult weist in seiner Mythologie und religiösen Praxis deutliche Unterschiede zur indisch-iranischen Mithra-Verehrung auf. Somit ist heute umstritten, ob der römische Mithraskult sich aus einer Seitenströmung des Zoroastrismus entwickelt hat oder eine synkretistische römische Neuschöpfung ist. Während die Göttergestalt Mithra in Kleinasien seit dem 14. Jahrhundert v. Chr. belegt ist, wird der römische Mithraismus erstmals vom römischen Dichter Statius († 96) erwähnt. Die ältesten nachgewiesenen Mithräen stammen aus der Mitte des 2. Jahrhunderts, die spätesten aus der Mitte des 5. Jahrhunderts. Seinen Höhepunkt erreichte der Kult Ende des 2. Jahrhunderts und im 3. Jahrhundert, nachdem sich Kaiser Commodus (180–192) ihm angeschlossen hatte. Die Verbindung zum Sonnengott Sol wurde dabei im Laufe der Zeit immer enger, bis Mithras und Sol schließlich oft verschmolzen. Als Sol Invictus Mithras wurde der Gott so besonders seit Aurelian von zahlreichen Kaisern verehrt, so auch noch vom jungen Konstantin I. (306–337). Mit der Durchsetzung des Christentums im Römischen Reich verschwand der Mithraismus jedoch innerhalb weniger Generationen und geriet in fast vollständige Vergessenheit, bis er in der Neuzeit durch archäologische Funde wiederentdeckt wurde. Der Mithraskult war zu seiner Blütezeit im ganzen Römischen Reich verbreitet und war insbesondere in den Grenzprovinzen populär. Die Mithras-Heiligtümer wurden Mithräen genannt und waren oft unterirdisch angelegt oder höhlenartig in Fels gehauen. Die Zeremonien fanden allerdings nicht öffentlich statt. Wie die übrigen Mysterienkulte der griechisch-römischen Welt kreiste auch der Mithraismus um ein Geheimnis, das nur Eingeweihten enthüllt wurde. Bei Eintritt in den Kult wurde jedes neue Mitglied zum strengsten Stillschweigen verpflichtet. Deshalb gründet sich unser Wissen über den Mithraismus nur auf die Beschreibungen außenstehender Chronisten und auf die zahlreich erhaltenen Bildwerke der Mithras-Heiligtümer. Der Mithraismus erfreute sich vor allem unter den römischen Legionären großer Popularität, umfasste jedoch auch sonstige Staatsdiener, Kaufleute und sogar Sklaven. Dagegen waren Frauen strikt ausgeschlossen. Die Organisation des Kults bestand aus sieben Weihestufen oder Initiationsebenen, die das Mitglied bei seinem Aufstieg durchlief. Über den Inhalt der Glaubenslehre des Mithraismus besteht weitgehende Unklarheit. Da so gut wie keine literarischen Nachrichten über den Mithraskult (sofern es solche überhaupt gegeben hat) erhalten sind, beruhen alle heutigen Überlegungen über seinen Inhalt und seine Formen auf bildlichen Darstellungen, die keine erklärende Beischrift tragen, und Inschriften, die meist lediglich aus kurzen Widmungsworten bestehen. Daher muss bei allen heutigen Deutungen und vor allem bei allen allzu stringenten Darstellungen ein hohes Maß an Spekulation in Rechnung gestellt werden. (de)
- Mitraismo izena (persieraz: مهرپرستی) ematen zaio ekialdeko Mediterraneoan garai helenistikoan (K.a. II. mendean seguruenik) sortutako erlijio misteriko bati. Handik, ondorengo mendeetan, Erromatar Inperio osoan zehar barreiatu zen. Mitraismoaren hedapen handiena III. eta IV. mendeetan gertatu zen, kristautasunaren lehiakide gogorra bihurtu zelarik. Erromako soldaduen artean arrakasta berezia izan zuen. 391an Teodosio Handia enperadoreak mitraismoaren praktika debekatu zuen, gainontzeko erlijio paganoekin egindakoaren antzera. (eu)
- Se denomina mitraísmo o misterios de Mitra (en persa, مهرپرستی) a una religión mistérica muy difundida en el Imperio romano entre los siglos I y IV d. C. en que se rendía culto a una divinidad llamada Mitra y que tuvo especial implantación entre los soldados romanos. Existen testimonios materiales de la práctica de esta religión en numerosos lugares del antiguo Imperio romano: en Roma y en Ostia, así como en Mauritania, Britania y las provincias fronterizas a lo largo de los ríos Rin y Danubio, consistentes en restos de templos, inscripciones y obras de arte que representan al dios u otros aspectos de la religión. Frente a esta relativa abundancia de restos arqueológicos, son muy escasas las referencias en textos clásicos a esta religión. Los orígenes de esta religión no se conocen de forma precisa, aunque los estudiosos coinciden en afirmar que llegó al mundo romano desde Oriente, concretamente desde Asia Menor.La práctica del mitraísmo, como la de todas las religiones paganas, fue declarada ilegal en el año 391 por el emperador Teodosio. (es)
- Mithraism, also known as the Mithraic mysteries or the Cult of Mithras, was a Roman mystery religion centered on the god Mithras. Although inspired by Iranian worship of the Zoroastrian divinity (yazata) Mithra, the Roman Mithras is linked to a new and distinctive imagery, with the level of continuity between Persian and Greco-Roman practice debated. The mysteries were popular among the Imperial Roman army from about the 1st to the 4th-century CE. Worshippers of Mithras had a complex system of seven grades of initiation and communal ritual meals. Initiates called themselves syndexioi, those "united by the handshake". They met in underground temples, now called mithraea (singular mithraeum), which survive in large numbers. The cult appears to have had its center in Rome, and was popular throughout the western half of the empire, as far south as Roman Africa and Numidia, as far as Roman Dacia, as far north as Roman Britain, and to a lesser extent in Roman Syria in the east. Mithraism is viewed as a rival of early Christianity. In the 4th century, Mithraists faced persecution from Christians, and the religion was subsequently suppressed and eliminated in the Roman empire by the end of the century. Numerous archaeological finds, including meeting places, monuments and artifacts, have contributed to modern knowledge about Mithraism throughout the Roman Empire. The iconic scenes of Mithras show him being born from a rock, slaughtering a bull, and sharing a banquet with the god Sol (the Sun). About 420 sites have yielded materials related to the cult. Among the items found are about 1000 inscriptions, 700 examples of the bull-killing scene (tauroctony), and about 400 other monuments. It has been estimated that there would have been at least 680 mithraea in the city of Rome. No written narratives or theology from the religion survive; limited information can be derived from the inscriptions and brief or passing references in Greek and Latin literature. Interpretation of the physical evidence remains problematic and contested. (en)
- Le culte de Mithra ou mithraïsme est un culte à mystères qui s'est épanoui dans l'Empire romain entre la fin du Ier siècle et la fin du IVe siècle. Mithra est une divinité originaire du monde iranien qui est introduite dans l'Empire romain dans des conditions indéterminées, mais probablement depuis l'Anatolie où le dieu est vénéré dans plusieurs régions à l'époque hellénistique. Les premières traces de son culte à Rome et dans sa région datent de la fin du Ier siècle, puis il se diffuse dans plusieurs autres provinces de l'Empire durant le demi-siècle suivant. En plus de Rome et du reste de l'Italie, il est bien implanté dans les provinces situées le long du Rhin et du Danube, également dans les provinces gauloises et en Bretagne, en revanche sa présence est plus sporadique dans l'Orient romain. Le culte romain de Mithra est différent des cultes voués au même dieu dans le monde iranien, et à l'heure actuelle la majorité des spécialistes en déduit qu'il n'est pas importé tel quel dans l'Empire romain mais qu'il fait l'objet d'une création, par le biais d'un « bricolage » amalgamant éléments mythologiques et rituels perses, grecs et surtout romains. Ce culte prend la forme d'un culte à mystères, de type initiatique. Sa transmission est orale selon un rituel transmis d'initié à initié et non sur des écritures sacrées. Ceci explique que faute de documentation écrite, l'étude du culte de Mithra repose principalement sur l'analyse et l'interprétation de l'iconographie qui décore les lieux de culte, avec l'appui des inscriptions et autres objets qui y ont été mis au jour. Le culte est de nature privée, reposant sur une myriade de petites communautés d'adeptes. Une mythologie ayant pour protagoniste le dieu Mithra a été élaborée, dans laquelle le dieu devient le sauveur et le régénérateur du monde, en particulier par la mise à mort d'un Taureau (tauroctonie), dont le corps permet le renouveau de la nature. Au sein des communautés fermées, les adeptes, qui sont exclusivement des hommes, sont organisés en plusieurs grades en fonction de leur rôle, le plus important étant celui de « Père », Pater, chef des communautés et celui qui dirige les rites. Ils sont surtout issus de groupe de civils pratiquant des activités marchandes ou artisanales, de membres de l'administration, également des rangs de l'armée. Ils reçoivent une initiation et des banquets collectifs commémorant la gloire de Mithra, dans des sanctuaires spécifiques, les mithréums, qui reprennent l'aspect de la grotte où le dieu met à mort le taureau. Un art spécifique se développe pour décorer ces lieux, marqué en premier lieu par des représentations de la tauroctonie et des autres moments de la geste du dieu, et aussi des images d'autres divinités et être associés à Mithra, notamment celles qui sont liées aux astres (le Soleil, la Lune, le Zodiaque). Le culte de Mithra est certes très diffusé dans l'Empire, mais il ne jouit sans doute jamais d'une réelle popularité en raison de son caractère mystérieux, et bien des communautés semblent avoir une existence éphémère, et des moyens financiers modestes. Il n'a de ce fait pas été un rival menaçant la croissance du Christianisme naissant comme cela a pu être supposé par le passé. Le culte mithriaque semble décliner durant la crise du IIIe siècle, mais il survit jusqu'au début du Ve siècle. La christianisation de l'Empire et la fin des cultes païens entraînent probablement sa disparition. (fr)
- Misteri Mithraik adalah agama misteri yang dipraktikkan di Kekaisaran Romawi dari sekitar abad ke-1 sampai 4 SM. Nama dewa Persia Mithra (proto-Indo-Iran Mitra), diadaptasi ke dalam bahasa Yunani sebagai Mithras, dikaitkan dengan citra yang baru dan khas. Para penulis pada periode Kekaisaran Romawi merujuk pada agama misteri ini dengan frase yang dapat di artikan kedalam bahasa Inggris sebagai Misteri Mithras atau Misteri Bangsa Persia; sejarawan modern menyebutnya sebagai Mithraisme, atau kadang-kadang Mithraisme Romawi. Misteri tersebut populer di militer Romawi. Penyembah Mithras memiliki suatu sistem yang kompleks atas tujuh nilai inisiasi, dengan makanan ritual. Para inisiat menyebut diri mereka syndexioi, mereka yang "dipersatukan dengan jabat tangan". Mereka bertemu di kuil bawah tanah (disebut mithraea), yang terlestarikan dalam jumlah besar. Kultus tersebut tampaknya memiliki pusat di Roma. Banyak temuan arkeologi, termasuk tempat-tempat pertemuan, monumen dan artefak, telah memberikan kontribusi untuk pengetahuan modern mengenai Mithraisme di seluruh Kekaisaran Romawi. Adegan ikonik Mithras menunjukkan dia dilahirkan dari perawan yang lahir tanggal 25 desember, menyembelih banteng, dan berbagi perjamuan dengan dewa (Matahari). Sekitar 420 situs telah menghasilkan materi yang berhubungan dengan kultus tersebut. Di antaranya ditemukan sekitar 1000 prasasti, 700 adegan pembunuhan banteng, dan sekitar 400 monumen lainnya. Diperkirakan terdapat setidaknya 680-690 mithraea di Roma. Tidak ada teologi atau narasi tertulis dari agama tersebut yang terselamatkan, dengan informasi terbatas yang berasal dari prasasti, dan hanya referensi singkat atau sekadarnya dalam literatur Latin dan Yunani. Interpretasi dari bukti fisik tersebut tetap bermasalah dan diperdebatkan. Bangsa Romawi sendiri menganggap misteri tersebut bersumber dari Persia atau Zoroaster. Namun sejak awal 1970-an keilmuan yang dominan telah mencatat ketidakmiripan antara ibadah-Mithra Persia dan misteri Mithraik Romawi, dan misteri Mithras umumnya sekarang dipandang sebagai produk yang berbeda dari dunia keagamaan Imperium Romawi. Dalam konteks ini, Mithraisme kadang-kadang dipandang sebagai saingan dari Kekristenan awal, dengan kesamaan seperti pembebas-penyelamat, hierarki para ahli (uskup agung, uskup, imam), makan bersama, dan perjuangan keras dari Kebaikan dan Kejahatan (pembunuhan-banteng/penyaliban). (in)
- 미트라교(영어: Mithraism)는 미트라(Mithras)라는 신을 주된 신앙 대상으로 하는 밀의종교(mystery religion)이다. 미트라 밀교는 기원후 1세기부터 4세기까지 로마 제국에서 로마 군인들 사이에서 널리 믿어진 컬트 종교였다. 로마인들은 또한 이 종교를 페르시아 밀교(Mysteries of the Persians)라고도 칭하였다. 현대의 역사가들은 이 종교를 미트라교(Mithraism)라고 부르며 때로는 로마 미트라교(Roman Mithraism)라고도 한다. 미트라교 숭배자들은 7계위로 이루어진 복잡한 비전 전수(initiation) 체계를 가지고 있었다. 미트라 밀교의 비전가들은 자신들을 "신덱시오이(syndexioi)"라 불렀는데 이 낱말은 "악수로 하나된 사람들"을 뜻한다. 미트라 밀교의 숭배자들은 지하 신전에서 만나 예배 의식을 가졌는데, 이 지하 신전의 유적이 지금도 다수 존재한다. 미트라 밀교의 예배 장소 또는 지하 신전을 미트라에움(Mithraeum)이라 한다. 미트라 밀교의 중심지는 로마에 있었던 것으로 보인다. 미트라에 대한 아이코노그래피 중에서 가장 특징적인 것들은 미트라가 바위에서 태어나는 아이콘과 미트라가 황소를 죽이는 아이콘과 미트라가 솔(Sol · 태양)과 함께 만찬(晩餐)을 하는 아이콘이다. 이들 중 두 번째의 황소를 죽이는 아이콘을 토럭터니(tauroctony)라 한다. 또한 미트라교에는 식사 의식(儀式)이 있었다. 약 420개의 유적지에서 미트라교과 관련된 유물들이 나왔다. 발견된 유물들 중에는 약 1000개의 명문(銘文), 700개의 토럭터니, 그리고 약 400개의 기념물들이 있다. 로마에 최소한 680~690개의 미트라에움이 있었던 것으로 추정되고 있다. 미트라 밀교과 그 신학에 대한 글로 쓰여진 묘사나 해설로서 현존하는 것은 사실상 없다고 할 수 있다. 관련 유물들에 새겨진 글들로부터 제한적인 정보를 얻을 수 있을 뿐이며, 고대 그리스와 라틴 문학 속에 간단한 언급들이 있을 뿐이다. 물리적 유물들에 대한 해석은 확실치 않으며 이론(異論)이 많다. 로마인들은 미트라 밀교가 페르시아의 어떤 밀의종교 또는 조로아스터교에서 기원한 것이라고 여겼다. 그러나 1970년대 초 이후로 많은 학자들이 이러한 기원설에 대해 의문을 제기하였고, 이에 이들은 미트라 밀교를 로마 제국의 종교 세계의 독특한 산물인 것으로 보고 있다. 이런 문맥에서 일부 학자들은 미트라교를 초기 기독교와 라이벌 관계에 있었던 종교들 중 하나로 보기도 한다. (ko)
- Het mithraïsme, ook wel de Mithrascultus genoemd, was een mysteriecultus rond de god Mithras, die van de late eerste eeuw tot de late vierde eeuw beoefend werd in grote delen van het Romeinse Rijk. Het was een van de twee officiële godsdiensten in het Romeinse Rijk tot ca. 300 n.Chr., toen de opkomst van het christendom in Rome het mithraïsme afzwakte. Het bleef daarna een belangrijke godsdienst in het West- en Oost-Romeinse Rijk. Volgens sommige theorieën zou het christendom veel van de Mithrascultus hebben overgenomen in zijn eigen cultus. Zie ook Christendom en syncretisme. (nl)
- ミトラ教またはミトラス教またはミスラス教（英語: Mithraism）は、古代ローマで隆盛した、太陽神ミトラス（ミスラス）を主神とする密儀宗教である。 ミトラス教は古代のインド・イランに共通するミスラ神（ミトラ）の信仰であったものが、ヘレニズムの文化交流によって地中海世界に入った後に形を変えたものと考えられることが多い。紀元前1世紀には牡牛を屠るミトラス神が地中海世界に現れ、紀元後2世紀までにはミトラ教としてよく知られる密儀宗教となった。ローマ帝国治下で1世紀より4世紀にかけて興隆したと考えられている。しかし、その起源や実体については不明な部分が多い。 近代になってが初めてミトラス教に関する総合的な研究を行い、ミトラス教の小アジア起源説を唱えたが、現在ではキュモンの学説は支持されていない。 (ja)
- Mitraizm – kult solarnego boga Mitry; był kultem misteryjnym znanym początkowo w Azji Przedniej, później rozprzestrzenił się na całe cesarstwo rzymskie. Do połowy XX wieku zakładano, że postać Mitry jest tożsama z perskim bogiem czy herosem noszącym to samo imię, czy w każdym razie że można ją od niego wywodzić – dzisiaj nie uznaje się tego za pewnik, albowiem rozpowszechniony na terenach Azji Przedniej i cesarstwa rzymskiego kult wykazuje – zarówno jeśli chodzi o mitologię, jak i praktykę religijną – wyraźne różnice w porównaniu z kultem indyjsko-perskim. Jest zatem kwestią dyskusyjną, czy kult Mitry wywodzi się z zaratusztrianizmu, czy też powstał w sposób autonomiczny. (pl)
- Il mitraismo fu un'antica religione ellenistica, basata sul culto di un dio chiamato Meithras che apparentemente deriva dal dio persiano Mitra e da altre divinità dello zoroastrismo. A differenza dello zoroastrismo fu una religione misterica. (it)
- O mitraísmo foi uma religião de mistérios nascida provavelmente no século II a.C. no Império Romano. Alcançou a sua máxima expansão geográfica nos séculos III e IV d.C., tendo se tornado um forte concorrente do cristianismo. O mitraísmo recebeu particular adesão dos soldados romanos. A prática do mitraísmo, assim como de outras religiões pagãs, foi declarada ilegal pelo imperador romano Teodósio I em 391. (pt)
- Митраи́зм (Мисте́рии Ми́тры) — мистический религиозный культ, сложившийся вокруг почитания бога Митры, распространившийся в римской армии в I—IV веках н. э. Сторонники культа создали сложную систему посвящения, включавшую семь ступеней инициации и ритуальные трапезы. Они собирались в подземных святилищах, остатки которых в большом количестве сохранились до нашего времени. Особое распространение культ получил в приграничных провинциях империи, среди солдат стоявших там легионов. Информация об этом культе главным образом базируется на интерпретации множества сохранившихся памятников. Наиболее характерны для них изображение Митры, рождающегося из скалы и приносящего в жертву быка. (ru)
- Mithraism var en mysteriekult (religion) i den sena Romarriket som kretsade kring dyrkandet av guden Mithras, som var föremål för kult även i flera andra religiösa miljöer än de romerska mithrasmysterierna. Romarna adopterade guden Mithras från det gamla Persien och Anatolien, men den form som mithraskulten tog i Romarriket från och med ca 80 e.Kr. (då den nämns av Statius och då det började byggas mithreer) skilde sig på många punkter från de former av mithraskult som tidigare hade funnits i Persien och Anatolien, exempelvis det nydanande bruket av ett mithreum som samlingslokal, bruket av en tjurdödarmyt och bruket av sju initiatoriska grader eller ordinationer. Inga skrifter författade av mithrasmysteriernas egna utövare har bevarats. Historiker är därför hänvisade till att basera sin tolkning av mithrasmysteriernas innehåll på däremot rikhaltiga bevarade konstföremål, främst reliefer, som avbildar Mithras födelse som fullvuxen ur en klippa, hans bågskytte mot en klippa som börjar spruta vatten, hans slakt av en kosmisk urtjur med Mångudinnan, Solguden, Cautes och Cautopates som vittnen, hans måltid tillsammans med sin vän Solguden, samt hans himlaresa i en flygande vagn. Ett annat, i mithreerna förekommande, konstföremål avbildar en lejonhövdad bevingad man omslingrad av ormar. Cumont tolkade i början av 1900-talet denna bild som en representation av Aion, hellenismens tidsgud, men då några av dessa bilder bär inskriptionen Arimanios, tenderar de senaste decenniernas forskningsläge att tolka den lejonhövdade gestalten som en helleniserad omtolkning av Ahriman, en personifikation av ondskan i persisk religion. I de egyptiska magiska papyrerna finns en svårtolkad ritualtext som omnämner Mithras, Aion, Zeus, Ares, Helios, judendomens Gud och ett antal synkretistiska ödesgudar, och som därför brukar kallas för "Mithrasliturgin". Innehållet i denna mithrasliturgi skiljer sig dock avsevärt från det mytmaterial som skildras på mithreernas konstföremål. Mithrasliturgin härrör därför sannolikt från en annan religiös miljö än mithrasmysteriernas romerska form. (sv)
- Мітраїзм — релігія, пов'язана з поклонінням богу Мітрі. Виник в останні століття до н. е. На межі I століття до н. е. в давньоіранській релігії зороастризм поступово на перший план виходить культ бога Мітри. Він вважався одним з найближчих помічників Ахура Мазди — божества добра. Саме у формі мітраїзму зороастризм був поширений від Середньої Азії та Північної Індії до Атлантичного океану. Особливою популярністю ця релігія користувалася в прикордонних районах Римської імперії, де стояли римські легіони, солдати яких були прихильниками культу Мітри; вважалося, що він приносить їм перемогу. Збереглися залишки численних святилищ (мітреум) поблизу римських табірних стоянок, на яких можна зустріти напис — «Непереможному богу Сонця Мітрі». На малюнках в храмах Мітри серед іншого є й зображення Сонячної корони. Згодом мітраїзм став основним суперником християнства на теренах Римської імперії. (uk)
- 密特拉教（英語：Mithraism），又譯米特拉教，也被稱為密特拉密教、密特拉秘儀（英語：Mithraic mysteries），是一支以主神密特拉斯（Mithras）為信仰中心的秘密宗教，大約西元一世紀至西元四世紀盛行於羅馬帝國境內。宗教靈感來自波斯人對主神密特拉（，原始印度-伊朗語寫法為Mitra）的敬拜，雖然希臘的密特拉斯（Mithras）是與一個新的和獨特的（宗教）形象聯繫著，並且在波斯與希腊、罗马之間信仰傳播階段的连续性是被（學者）所讨论著。這支秘密宗教在中很受到歡迎。並且有相當可能僅有男性教徒（入教者）。 密特拉斯的崇拜者有一套（深奧）難解的七等級與公共儀式的膳食制度體系。（密特拉教的）入教者稱他們自己為syndexioi（音譯：辛德希歐耶），意即“藉著握手而團結（united by the handshake）”。他們的集會是在地下的神廟進行著，乃名為密特拉寺，也被翻譯作“太陽式洞、太陽洞”；密特拉寺是與其他希臘羅馬神廟有所不同的，由於密特拉斯是在岩石洞穴中受信徒崇拜著，所以密特拉寺是仿造這個洞穴，密特拉斯是在這洞穴內屠殺公牛的，而且經過漫漫的歷史歲月後今日依然有許多座的密特拉寺都有被留存著。這支宗教信仰似乎在羅馬有一個屬於他們的中心。 許多的考古發現，包括集會地點、宗教遺跡和文物，貫穿整個羅馬帝國（的歷史）自始至終都貢獻了現代有關於密特拉教的學問。密特拉斯的聖像場景顯示出祂是從岩石中出生、屠殺公牛，以及與索爾神（太陽神）一起共享宴會等等的宗教形象。大約有420處場址已給予了與這項信仰有關的史料。發掘的文物項目當中約有1000個碑銘、700個屠牛場景（屠牛像）的例證，還有大約400個（密特拉教）其他古迹。據估計在羅馬至少會有680座密特拉寺。然而，並沒有來自這支宗教的書面記述或是神學理論留存下來；而有限的知識可以從希臘文和拉丁文書籍中的碑文和節錄或是信息傳遞的參考文獻中獲得。而實體證據上的解讀仍然存在著問題和議論。這個秘密教派還有很多教義是教外人士所未知的。 羅馬人將這支秘密宗教視為具有波斯人或是瑣羅亞斯德教徒的淵源。自從1970年代初以來占有主導地位的學術研究單位已經注意到波斯人的密特拉崇拜儀式和羅馬人的密特拉密教之間的差異了。在這方面，密特拉教有時被認為是與早期基督教媲美、相對等的宗教連帶著具有著相似性，譬如解放者－救世主、神職人員的等級制度（主教、長老、執事）、（宗教性）聚餐以及善與惡間的艱苦搏鬥（屠殺公牛／受難）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Mitraismo aŭ kulto de Mitrao estis mistera kulto devena el Malgrand-Azio, poste disvastiginta en la tuta Romio. Centre de la kulto estis la figuro de Mitrao. Ĉu tiu figuro estis la persa Dio aŭ heroo Mitrao aŭ ĉu li devenis de ĝi, kiel oni opiniis ĝis la mezo de la 20-a jarcento, tio ne certas, ĉar la malgrand-azia-romia mitraismo montras grandajn diferencojn je la hinda-persa kulto de Mitrao. Do, ne certas ĉu mitraismo estas flankenigo de la Zaratuŝtrismo aŭ tute memstare evoluinta kulto. (eo)
- Mitraismo izena (persieraz: مهرپرستی) ematen zaio ekialdeko Mediterraneoan garai helenistikoan (K.a. II. mendean seguruenik) sortutako erlijio misteriko bati. Handik, ondorengo mendeetan, Erromatar Inperio osoan zehar barreiatu zen. Mitraismoaren hedapen handiena III. eta IV. mendeetan gertatu zen, kristautasunaren lehiakide gogorra bihurtu zelarik. Erromako soldaduen artean arrakasta berezia izan zuen. 391an Teodosio Handia enperadoreak mitraismoaren praktika debekatu zuen, gainontzeko erlijio paganoekin egindakoaren antzera. (eu)
- Het mithraïsme, ook wel de Mithrascultus genoemd, was een mysteriecultus rond de god Mithras, die van de late eerste eeuw tot de late vierde eeuw beoefend werd in grote delen van het Romeinse Rijk. Het was een van de twee officiële godsdiensten in het Romeinse Rijk tot ca. 300 n.Chr., toen de opkomst van het christendom in Rome het mithraïsme afzwakte. Het bleef daarna een belangrijke godsdienst in het West- en Oost-Romeinse Rijk. Volgens sommige theorieën zou het christendom veel van de Mithrascultus hebben overgenomen in zijn eigen cultus. Zie ook Christendom en syncretisme. (nl)
- ミトラ教またはミトラス教またはミスラス教（英語: Mithraism）は、古代ローマで隆盛した、太陽神ミトラス（ミスラス）を主神とする密儀宗教である。 ミトラス教は古代のインド・イランに共通するミスラ神（ミトラ）の信仰であったものが、ヘレニズムの文化交流によって地中海世界に入った後に形を変えたものと考えられることが多い。紀元前1世紀には牡牛を屠るミトラス神が地中海世界に現れ、紀元後2世紀までにはミトラ教としてよく知られる密儀宗教となった。ローマ帝国治下で1世紀より4世紀にかけて興隆したと考えられている。しかし、その起源や実体については不明な部分が多い。 近代になってが初めてミトラス教に関する総合的な研究を行い、ミトラス教の小アジア起源説を唱えたが、現在ではキュモンの学説は支持されていない。 (ja)
- Mitraizm – kult solarnego boga Mitry; był kultem misteryjnym znanym początkowo w Azji Przedniej, później rozprzestrzenił się na całe cesarstwo rzymskie. Do połowy XX wieku zakładano, że postać Mitry jest tożsama z perskim bogiem czy herosem noszącym to samo imię, czy w każdym razie że można ją od niego wywodzić – dzisiaj nie uznaje się tego za pewnik, albowiem rozpowszechniony na terenach Azji Przedniej i cesarstwa rzymskiego kult wykazuje – zarówno jeśli chodzi o mitologię, jak i praktykę religijną – wyraźne różnice w porównaniu z kultem indyjsko-perskim. Jest zatem kwestią dyskusyjną, czy kult Mitry wywodzi się z zaratusztrianizmu, czy też powstał w sposób autonomiczny. (pl)
- Il mitraismo fu un'antica religione ellenistica, basata sul culto di un dio chiamato Meithras che apparentemente deriva dal dio persiano Mitra e da altre divinità dello zoroastrismo. A differenza dello zoroastrismo fu una religione misterica. (it)
- O mitraísmo foi uma religião de mistérios nascida provavelmente no século II a.C. no Império Romano. Alcançou a sua máxima expansão geográfica nos séculos III e IV d.C., tendo se tornado um forte concorrente do cristianismo. O mitraísmo recebeu particular adesão dos soldados romanos. A prática do mitraísmo, assim como de outras religiões pagãs, foi declarada ilegal pelo imperador romano Teodósio I em 391. (pt)
- Митраи́зм (Мисте́рии Ми́тры) — мистический религиозный культ, сложившийся вокруг почитания бога Митры, распространившийся в римской армии в I—IV веках н. э. Сторонники культа создали сложную систему посвящения, включавшую семь ступеней инициации и ритуальные трапезы. Они собирались в подземных святилищах, остатки которых в большом количестве сохранились до нашего времени. Особое распространение культ получил в приграничных провинциях империи, среди солдат стоявших там легионов. Информация об этом культе главным образом базируется на интерпретации множества сохранившихся памятников. Наиболее характерны для них изображение Митры, рождающегося из скалы и приносящего в жертву быка. (ru)
- الميثرائية، وتُعرف أيضًا بالأسرار الميثرائية، هي ديانة رومانية باطنية ترتكز على الإله ميثرا. تأثر هذا الدين بعبادة الإله الزراداشتي ميثرا، لكن الميثراس الإغريقي رُبط بتصور مميز جديد، ويُناقش مستوى الاستمرارية بين الممارسة الفارسية والغريكورومانية. كانت هذه الأسرار شائعة بين الجيش الروماني في الفترة من القرن الأول حتى القرن الرابع الميلادي. يُنطر إلى الميثرائية على أنها عدو للمسيحية المبكرة. واجه الميثرائيون في القرن الرابع اضطهادًا من المسيحيين ونتيجةً لذلك قُمع الدين وأنهي من الإمبراطورية بحلول نهاية ذلك القرن. (ar)
- El mitraisme o misteris de Mitra era una religió mistèrica molt difosa pels territoris de l'Imperi Romà entre el segle I i el IV dC. Aquesta religió, que retia culte a una divinitat anomenada Mitra o Mitres, procedia d'Àsia i va ser introduïda pels soldats romans, entre els quals hi havia molts adeptes. Existeixen testimoniatges materials de la pràctica d'aquesta religió en nombrosos llocs de l'antic Imperi Romà: a Roma i a Òstia, així com a Mauritània, Britània, la Tarraconense i les províncies frontereres al llarg del riu Rin i del Danubi, consistents en restes de temples, inscripcions i obres d'art que representen el déu o altres aspectes de la religió. Malgrat la relativa abundància de restes arqueològiques, són molt escasses les referències en els textos clàssics a aquesta religió. (ca)
- Mithraismus je moderní označení pro starověký římský kult boha Mithry, tj. Mithrova mystéria, významného synkretického náboženského směru v pozdně starověké Římské říši, který Římané nazývali „Mystérii Peršanů“. V centru víry a tajných obřadů stálo uctívání původem perského (íránského) slunečního boha Mithry. Svůj největší rozkvět a rozmach zaznamenal kult v období pozdní antiky 1. až 4. století n. l. Přestože byl rozšířen po takřka celé Římské říši a teoreticky se mohl ucházet o přízeň lidových mas nebo se dokonce stát státním náboženstvím říše ještě před nástupem křesťanství, v praxi zůstával pro širokou veřejnost uzavřeným, přístupný pouze pro užší kruh mužských zasvěcenců. Pro Římany obecně byl (jako jiné mysterijní kulty) kultem orientálním ve smyslu exotický, ne-římský, dovezený. Byl (cs)
- Μέσω των ζωροαστρικών επιρροών στην ανατολική Μεσόγειο κατά τον πρώτο αιώνα π. χ. εμφανίστηκε, και άρχισε γρήγορα να εξαπλώνεται σε όλη τη Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, η εξελληνισμένη ζωροαστρική εκδοχή των μεσογειακών Μυστηρίων ονόματι μιθραϊσμός, η οποία ενσωμάτωνε παμπάλαιες ιρανικές παραδόσεις. Η νέα λατρεία στο ρόλο της λυτρωτικής θεότητας τοποθετούσε το Μίθρα και αντλούσε την υποτιθέμενη καταγωγή της από τη θρυλική σοφία του Ζωροάστρη. Στην πραγματικότητα όμως ο Μίθρας αυτός δεν προερχόταν άμεσα από την ομώνυμη περσική θεότητα αλλά από το συγκρητικό Μίθρα του μεικτού ελληνοϊρανικού πάνθεου της Κομμαγηνής και του Πόντου, όπου ανατολίτικα και ελληνικά στοιχεία συνυπήρχαν αρμονικά κατά το δεύτερο και πρώτο αιώνα π. Χ, ο οποίος ταυτιζόταν παράλληλα και με την αρχαϊκή ελληνική ηλιακή θεότητα του (el)
- Der Mithraismus oder Mithraskult war ein seit dem 1. Jahrhundert n. Chr. im ganzen Römischen Reich verbreiteter Mysterienkult, in dessen Zentrum die Gestalt des Mithras stand. Ob diese Gestalt mit dem iranischen Gott oder Heros Mithra identifiziert oder aus ihr abgeleitet werden kann, wie bis zur Mitte des 20. Jahrhunderts noch allgemein angenommen wurde, ist ungewiss, denn der römische Mithraskult weist in seiner Mythologie und religiösen Praxis deutliche Unterschiede zur indisch-iranischen Mithra-Verehrung auf. Somit ist heute umstritten, ob der römische Mithraskult sich aus einer Seitenströmung des Zoroastrismus entwickelt hat oder eine synkretistische römische Neuschöpfung ist. (de)
- Se denomina mitraísmo o misterios de Mitra (en persa, مهرپرستی) a una religión mistérica muy difundida en el Imperio romano entre los siglos I y IV d. C. en que se rendía culto a una divinidad llamada Mitra y que tuvo especial implantación entre los soldados romanos. Existen testimonios materiales de la práctica de esta religión en numerosos lugares del antiguo Imperio romano: en Roma y en Ostia, así como en Mauritania, Britania y las provincias fronterizas a lo largo de los ríos Rin y Danubio, consistentes en restos de templos, inscripciones y obras de arte que representan al dios u otros aspectos de la religión. Frente a esta relativa abundancia de restos arqueológicos, son muy escasas las referencias en textos clásicos a esta religión. (es)
- Mithraism, also known as the Mithraic mysteries or the Cult of Mithras, was a Roman mystery religion centered on the god Mithras. Although inspired by Iranian worship of the Zoroastrian divinity (yazata) Mithra, the Roman Mithras is linked to a new and distinctive imagery, with the level of continuity between Persian and Greco-Roman practice debated. The mysteries were popular among the Imperial Roman army from about the 1st to the 4th-century CE. (en)
- Misteri Mithraik adalah agama misteri yang dipraktikkan di Kekaisaran Romawi dari sekitar abad ke-1 sampai 4 SM. Nama dewa Persia Mithra (proto-Indo-Iran Mitra), diadaptasi ke dalam bahasa Yunani sebagai Mithras, dikaitkan dengan citra yang baru dan khas. Para penulis pada periode Kekaisaran Romawi merujuk pada agama misteri ini dengan frase yang dapat di artikan kedalam bahasa Inggris sebagai Misteri Mithras atau Misteri Bangsa Persia; sejarawan modern menyebutnya sebagai Mithraisme, atau kadang-kadang Mithraisme Romawi. Misteri tersebut populer di militer Romawi. (in)
- Le culte de Mithra ou mithraïsme est un culte à mystères qui s'est épanoui dans l'Empire romain entre la fin du Ier siècle et la fin du IVe siècle. Mithra est une divinité originaire du monde iranien qui est introduite dans l'Empire romain dans des conditions indéterminées, mais probablement depuis l'Anatolie où le dieu est vénéré dans plusieurs régions à l'époque hellénistique. Les premières traces de son culte à Rome et dans sa région datent de la fin du Ier siècle, puis il se diffuse dans plusieurs autres provinces de l'Empire durant le demi-siècle suivant. En plus de Rome et du reste de l'Italie, il est bien implanté dans les provinces situées le long du Rhin et du Danube, également dans les provinces gauloises et en Bretagne, en revanche sa présence est plus sporadique dans l'Orient r (fr)
- 미트라교(영어: Mithraism)는 미트라(Mithras)라는 신을 주된 신앙 대상으로 하는 밀의종교(mystery religion)이다. 미트라 밀교는 기원후 1세기부터 4세기까지 로마 제국에서 로마 군인들 사이에서 널리 믿어진 컬트 종교였다. 로마인들은 또한 이 종교를 페르시아 밀교(Mysteries of the Persians)라고도 칭하였다. 현대의 역사가들은 이 종교를 미트라교(Mithraism)라고 부르며 때로는 로마 미트라교(Roman Mithraism)라고도 한다. 로마인들은 미트라 밀교가 페르시아의 어떤 밀의종교 또는 조로아스터교에서 기원한 것이라고 여겼다. 그러나 1970년대 초 이후로 많은 학자들이 이러한 기원설에 대해 의문을 제기하였고, 이에 이들은 미트라 밀교를 로마 제국의 종교 세계의 독특한 산물인 것으로 보고 있다. 이런 문맥에서 일부 학자들은 미트라교를 초기 기독교와 라이벌 관계에 있었던 종교들 중 하나로 보기도 한다. (ko)
- Mithraism var en mysteriekult (religion) i den sena Romarriket som kretsade kring dyrkandet av guden Mithras, som var föremål för kult även i flera andra religiösa miljöer än de romerska mithrasmysterierna. (sv)
- 密特拉教（英語：Mithraism），又譯米特拉教，也被稱為密特拉密教、密特拉秘儀（英語：Mithraic mysteries），是一支以主神密特拉斯（Mithras）為信仰中心的秘密宗教，大約西元一世紀至西元四世紀盛行於羅馬帝國境內。宗教靈感來自波斯人對主神密特拉（，原始印度-伊朗語寫法為Mitra）的敬拜，雖然希臘的密特拉斯（Mithras）是與一個新的和獨特的（宗教）形象聯繫著，並且在波斯與希腊、罗马之間信仰傳播階段的连续性是被（學者）所讨论著。這支秘密宗教在中很受到歡迎。並且有相當可能僅有男性教徒（入教者）。 密特拉斯的崇拜者有一套（深奧）難解的七等級與公共儀式的膳食制度體系。（密特拉教的）入教者稱他們自己為syndexioi（音譯：辛德希歐耶），意即“藉著握手而團結（united by the handshake）”。他們的集會是在地下的神廟進行著，乃名為密特拉寺，也被翻譯作“太陽式洞、太陽洞”；密特拉寺是與其他希臘羅馬神廟有所不同的，由於密特拉斯是在岩石洞穴中受信徒崇拜著，所以密特拉寺是仿造這個洞穴，密特拉斯是在這洞穴內屠殺公牛的，而且經過漫漫的歷史歲月後今日依然有許多座的密特拉寺都有被留存著。這支宗教信仰似乎在羅馬有一個屬於他們的中心。 (zh)
- Мітраїзм — релігія, пов'язана з поклонінням богу Мітрі. Виник в останні століття до н. е. На межі I століття до н. е. в давньоіранській релігії зороастризм поступово на перший план виходить культ бога Мітри. Він вважався одним з найближчих помічників Ахура Мазди — божества добра. Саме у формі мітраїзму зороастризм був поширений від Середньої Азії та Північної Індії до Атлантичного океану. Особливою популярністю ця релігія користувалася в прикордонних районах Римської імперії, де стояли римські легіони, солдати яких були прихильниками культу Мітри; вважалося, що він приносить їм перемогу. (uk)
|
.JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
