| dbo:abstract
|
- Mandarín byl učeným hodnostářem ve většině dějinných období Číny, Koreje a Vietnamu. Termín se obecně vztahuje na úředníky jmenované prostřednictvím císařských úřednických zkoušek; někdy zahrnuje a někdy vylučuje eunuchy, kteří se také podílejí na řízení obou říší. (cs)
- Μανδαρίνοι ονομάζονταν από τους Ευρωπαίους, κατά την περίοδο της αποικιοκρατίας, οι ανώτεροι πολιτικοί και στρατιωτικοί λειτουργοί της αυτοκρατορικής Κίνας, οι οποίοι στην κινεζική γλώσσα ονομάζονταν κου-ουέν. Σήμερα, ο όρος χρησιμοποιείται για κάθε δημόσιο υπάλληλο ή αξιωματούχο που υπηρετεί τυφλά τους ανώτερούς του, με μοναδικό σκοπό την άνοδό του στην ιεραρχία. (el)
- Als Mandarin bezeichnet man im westlichen Sprachgebrauch einen Zivilbeamten, der im Kaiserreich China – insbesondere der Ming-Dynastie (1368–1644) und der Qing-Dynastie (1644–1911) – in der Verwaltung des Staates tätig war. Gelegentlich werden ebenfalls die Offiziere des kaiserlichen Militärs mit diesem Begriff bezeichnet. Mandarine waren Gelehrte, Richter und Beamte, die ihren Dienst in allen Bereichen der chinesischen Verwaltung versahen. Ihr Amt und die damit verbundenen Titel und Ränge wurden ihnen nach einer jahrelangen, elitären Ausbildung verliehen. Dabei waren sie einem rigorosen Auswahl- und Prüfungssystem unterworfen, das garantieren sollte, dass die Verwaltung des Landes nur durch die gelehrtesten und fähigsten Köpfe wahrgenommen wurde. Die Amtsausübung und -befähigung eines jeden Mandarins wurde regelmäßig streng kontrolliert. Im untersten Rang waren sie als Lehrer an Schulen tätig, in den höchsten Rängen waren sie einflussreiche wie vielrespektierte Verwalter, Berater und Gelehrte, aber auch Herolde und Diplomaten im Namen und Auftrag des Kaisers. Wichtigste Verwaltungszentren waren die Hauptstadt Peking (北京) und Nanking (南京), das als Ersatzhauptstadt vorgesehen war. Mandarine sind bis heute für ihre seidenen, prachtvollen Hoftrachten bekannt, die mit Wappentieren bestickt und in streng vorgegebenen Farben geschmückt waren und so den Rang und die Stellung bei Hofe aufzeigten. Das traditionelle Patriarchat prägte sowohl das Amtswesen als auch das Familienleben; Frauen war nicht gestattet, das Amt eines Mandarins auszuüben. Die Macht und der Einfluss der Mandarine sowie ihr striktes und strenges Verwaltungssystem bildeten das Rückgrat des chinesischen Imperiums, das mit dieser Institution für mehr als fünf Jahrhunderte wuchs und gedieh. (de)
- Mandareno estis burokrato de Ĉinia Imperio aŭ Vjetnamio, kiu post ekzameniĝo apartenis al unu el la 9 klasoj de la ŝtatfunkciuloj. En 1898 oni ĉesigis instruadon pri mandareneco. (eo)
- Mandarín es el término usado habitualmente para referirse a los magistrados, burócratas y funcionarios letrados de la China imperial, Vietnam y Corea. Los mandarines accedían a la función pública por medio de un riguroso sistema de exámenes imperiales, donde se examinaba su conocimiento de los clásicos chinos en distintos grados. Aunque abiertos a todo el mundo, preparar los exámenes imperiales requería tal cantidad de recursos económicos que la carrera de mandarín estaba al alcance sólo de la élite china. Los mandarines eran eruditos versados en filosofía confuciana y en literatura clásica chinas, y ocupaban todos los cargos ejecutivos y burocráticos, y todas las magistraturas del gobierno de la china imperial, desde oficiales de aduanas hasta jueces, gobernadores, virreyes, o ministros del emperador. El término mandarín también es utilizado para hacer referencia al chino mandarín, el dialecto del idioma chino hablado en la zona norte de China, debido a que era el dialecto utilizado por los mandarines chinos durante las dinastías Ming y Qing. (es)
- Mandarina (txineraz: 官, guān; kantoneraz: gūn; vietnameraz: quan) Txinatar Inperioan gobernuaren funtzionario bat zen. Izena Txinako iparraldean mintzatzen den eta txineraren dialekto nagusia den mandarinera izendatzeko ere erabiltzen da, Ming eta Qing dinastietan hizkuntza ofiziala baitzen. Mendebaldean mandarin izena txinatar gizon jakitun eta ikasiari lotzen zaio, alegia, bere funtzionario lana betetzeaz gain olerkigintza eta literatura lnadu eta konfuzionismoaren irakaspenetan sakontzen buru-belarri dabilenari. (eu)
- A mandarin (Chinese: 官; pinyin: guān) was a bureaucrat scholar in the history of China, Korea and Vietnam. The term is generally applied to the officials appointed through the imperial examination system; it sometimes includes the eunuchs also involved in the governance of the above realms. (en)
- Mandarin est le terme occidental utilisé pour désigner un haut fonctionnaire lettré et éduqué dans la tradition de Confucius, mis au service de l’empereur de Chine, à l’issue d’une sélection rigoureuse et très limitative des meilleurs candidats. Pendant 1 300 ans, entre les années 605 et 1905, la haute administration impériale, tant centrale que provinciale, est tenue par une caste recrutée sur la base de concours extrêmement difficiles ; les examens impériaux. Les mandarins et le modèle qu’ils ont fait naître, le mandarinat, apparaissent comme le parangon de tous les systèmes de bureaucraties d'État, à la tête desquels sont des hauts fonctionnaires de carrière, recrutés au mérite intellectuel et littéraire, formés techniquement à l’administration et constitués en élites étatiques reproduites et fermées. Il a également existé des mandarins dans certains états sinisés voisins, notamment au Viêt Nam. (fr)
- Seorang mandarin (Tionghoa: 官, guān; Cantonese: gun1; bahasa Vietnam: quan) adalah birokrat terdidik di pemerintah kekaisaran Tiongkok. (in)
- 官僚のマンダリン (Mandarin) とは、中国（主に明朝から清朝）やベトナムの官僚を、西洋人が呼んだ語である。 (ja)
- Il mandarino era un funzionario della Cina imperiale e del Vietnam feudale, dove il sistema degli esami imperiali e dei funzionari-letterati fu adottato appunto sotto l'influenza cinese. (it)
- Een mandarijn (Chinees: 官 guān) was een bestuursambtenaar in het Chinese keizerrijk. De term wordt meestal gebruikt voor ambtenaren, die hun functie in de Chinese bureaucratie verwierven op grond van hun succes bij het Chinees examenstelsel. Vanaf de Song-dynastie (960-1279 ) was dit succes vrijwel de enige weg om een functie als deze te verwerven. Dit systeem heeft tot 1905 gefunctioneerd. (nl)
- Mandarim ou mandari (do sânscrito mantri, ‘conselheiro de Estado’; pelo malaio mantari), nos antigos impérios da China, do Aname e da Coreia, designava um funcionário pertencente à classe dos letrados e recrutado por concurso. Os mandarins dividiam-se em duas categorias: civil e militar. Cada uma destas categorias divide-se em nove graus, subdividindo-se cada um destes em duas classes: a dos grandes mandarins e a dos mandarins ordinários. O acesso a esta classe privilegiada era feito por concurso (os exames imperiais), após obtidos os graus de bacharel, licenciado e doutor. As promoções na carreira eram obtidas por mérito ou por favor. Existem ainda os mandarins honorários que são cargos comprados e que lhes conferem o direito de usar as insígnias de autoridade, sem usufruírem contudo das suas atribuições. No que diz respeito às suas funções, os mandarins não podiam exercer cargos no mesmo lugar por um período superior a três anos, sendo responsáveis pelos seus atos. Uma vez não cumpridas as suas obrigações, eram destituídos do cargo e sujeitos a multas avultadas. Quanto à sua indumentária, os mandarins costumavam usar uma fivela no cinturão e bordados na sua túnica. Estes bordados representavam uma ave ou um animal terrestre, consoante o mandarim fosse civil ou militar. O símbolo mais característico da sua dignidade é o grande botão que colocam na parte traseira do seu chapéu. Os mandarins mais importantes ou de primeiro grau usam este botão feito de rubis e os outros que lhes sucedem na hierarquia usam o botão feito de coral, safiras, lápis-lazúli, cristal, madrepérola, ouro ou prata. Na análise de Max Weber, o poder dos mandarins é fundado no conhecimento formal dos regulamentos e da leitura. Confúcio é o ideólogo desses funcionários do Estado, e a base da sua ideologia é a crença na ordem como base da sociedade - ordem que se manifesta na tradição, no culto familiar e no culto religioso do céu. Segundo o confucionismo, o pecado se deve à ignorância. Assim, esse sistema de crenças e doutrinas converte-se em uma espécie de "religião dos letrados", de modo que os concursos de saber e de memória funcionam como rituais constitutivos da casta dos mandarins. (pt)
- Mandaryn – urzędnik w cesarskich Chinach. Istniało wiele rang mandarynów, od szczebla lokalnego, przez prowincję, aż po urzędników władz centralnych pracujących bezpośrednio przy cesarskim dworze. Przez 1300 lat, od 605 do 1905 roku mandaryni uzyskiwali swoje stanowisko na drodze surowych egzaminów urzędniczych. Chiny były pierwszym na świecie krajem, który wprowadził takie egzaminy, dlatego ustrój Cesarstwa Chińskiego określa się czasem jako feudalizm biurokratyczny. (pl)
- Мандарин (порт. mandarim — министр, чиновник, от санскр. — мантрин — советник) — данное португальцами название чиновников в имперском Китае, позднее также в Корее и Вьетнаме. Название происходит через португальское посредство (слово mandarim, обозначающее министра) из санскрита (mandari — командир) и соответствует собственно китайскому слову гуань (官). Вопреки расхожему заблуждению, это слово обозначало не только чиновников маньчжурской династии. На протяжении 1300 лет в Китае действовал строжайший образовательный ценз. Для назначения мандарином требовалось пройти сложную процедуру экзаменации. Впоследствии термином "мандарин" в западном мире стали также обозначать и стиль речи чиновников, основанный на севернокитайских диалектах (буквальная калька c китайского гуаньхуа — «речь мандаринов»), а в XX веке это обозначение перешло на государственную норму китайского языка, известную как путунхуа. (ru)
- Мандарин, гуань (官, порт. mandarim) — назва чиновників в імперському Китаї, пізніше також у Кореї та В'єтнамі. Португальський термін «мандарин» походить від санскр. мантрин — «радник». Інша, менш поширена версія пов'язує його з порт. mandador — «командир», від лат. mandare — «надавати накази», «уповноважувати». Всупереч поширеній помилковій думці, це слово означало не лише чиновників Маньчжурської династії. Упродовж 1300 років у Китаї був чинним суворий . Щоб стати мандарином, слід було пройти складну процедуру іспитів. Відзнакою отримання компетенції на посаду чиновника була гаптована емблема буцзи 補子 (bŭzi) на офіційному одязі, що зображувала тварин як рангові символи носія одягу. До династії Цін офіційним атрибутом чиновника в Китаї була також спеціальна шапка (zh:官帽) з двома стрічками, які було розвинено у стильну прикрасу. Згідно з класичними текстами, на офіційних аудієнціях у імператора чиновники мали тримати в руках спеціальну платівку для нотаток для поважного приховування обличчя. Ці атрибути розповсюдилися також у інших країнах, що зазнали китайського впливу. Від цього поняття утворилося західне позначення найрозповсюдженішого діалекту китайської мови (Mandarin Chinese), вжиток якого визначав мешканців столиць, робітників бюрократичного апарату та східноазійських дипломатів. Відповідною китайською назвою є ґуаньхуа 官話, «чиновницький говір», див. Мандаринська мова та . (uk)
- Mandarin, västerländsk benämning på en ämbetsman i det kejserliga Kina. Ordet, som användes som översättning av det kinesiska ordet guān (官), kommer sannolikt ifrån det portugisiska ordet mandarim, som betyder "minister" eller "rådgivare", vilket i sin tur kan härledas till det äldre sanskrit-ordet mandari (kommendör). Alla civila och militära ämbetsmän, ofta sammanfattade under benämningen baiguan ("de 100 sysslorna"), tituleras guanfu. Under Qing-dynastin var ämbetsmannahierarkien delad i 9 rangklasser, vilka utmärkas genom olika knappar på hattarna och genom broderier på bröstet. Då de adlas, tillfaller adelskapet endast deras förfäder. Ärftliga titlar tillkom endast Konfucius och kejsarnas ättlingar, men de senare kunde inte göra anspråk på statstjänst, om de inte avlagt nödvändiga examina. De enda familjer, som i någon mån liknade Europas aristokrati, är de, vilka sedan århundraden, son efter fader, hört till rikets litterärt verksamma. Det var dock inte endast meriter som bestämde de kinesiska ämbetsmännens utnämning, tvärtom förekom i Kina i stor skala försäljning av sysslor. Att bli provinsguvernör kostade 600 000 à 700 000 kr. (1910 års penningvärde). En guvernör utnämndes för 3 år och skulle på den tiden skaffa sig ersättning för dessa utgifter, medan hans lön var 15 500 kr. Dessutom ålåg det honom att sörja för sina släktingars bästa. Det kinesiska ämbetsmannaväsendet avskaffades 1912 i samband med att Qing-dynastin föll. (sv)
|
| rdfs:comment
|
- Mandarín byl učeným hodnostářem ve většině dějinných období Číny, Koreje a Vietnamu. Termín se obecně vztahuje na úředníky jmenované prostřednictvím císařských úřednických zkoušek; někdy zahrnuje a někdy vylučuje eunuchy, kteří se také podílejí na řízení obou říší. (cs)
- Μανδαρίνοι ονομάζονταν από τους Ευρωπαίους, κατά την περίοδο της αποικιοκρατίας, οι ανώτεροι πολιτικοί και στρατιωτικοί λειτουργοί της αυτοκρατορικής Κίνας, οι οποίοι στην κινεζική γλώσσα ονομάζονταν κου-ουέν. Σήμερα, ο όρος χρησιμοποιείται για κάθε δημόσιο υπάλληλο ή αξιωματούχο που υπηρετεί τυφλά τους ανώτερούς του, με μοναδικό σκοπό την άνοδό του στην ιεραρχία. (el)
- Mandareno estis burokrato de Ĉinia Imperio aŭ Vjetnamio, kiu post ekzameniĝo apartenis al unu el la 9 klasoj de la ŝtatfunkciuloj. En 1898 oni ĉesigis instruadon pri mandareneco. (eo)
- Mandarina (txineraz: 官, guān; kantoneraz: gūn; vietnameraz: quan) Txinatar Inperioan gobernuaren funtzionario bat zen. Izena Txinako iparraldean mintzatzen den eta txineraren dialekto nagusia den mandarinera izendatzeko ere erabiltzen da, Ming eta Qing dinastietan hizkuntza ofiziala baitzen. Mendebaldean mandarin izena txinatar gizon jakitun eta ikasiari lotzen zaio, alegia, bere funtzionario lana betetzeaz gain olerkigintza eta literatura lnadu eta konfuzionismoaren irakaspenetan sakontzen buru-belarri dabilenari. (eu)
- A mandarin (Chinese: 官; pinyin: guān) was a bureaucrat scholar in the history of China, Korea and Vietnam. The term is generally applied to the officials appointed through the imperial examination system; it sometimes includes the eunuchs also involved in the governance of the above realms. (en)
- Seorang mandarin (Tionghoa: 官, guān; Cantonese: gun1; bahasa Vietnam: quan) adalah birokrat terdidik di pemerintah kekaisaran Tiongkok. (in)
- 官僚のマンダリン (Mandarin) とは、中国（主に明朝から清朝）やベトナムの官僚を、西洋人が呼んだ語である。 (ja)
- Il mandarino era un funzionario della Cina imperiale e del Vietnam feudale, dove il sistema degli esami imperiali e dei funzionari-letterati fu adottato appunto sotto l'influenza cinese. (it)
- Een mandarijn (Chinees: 官 guān) was een bestuursambtenaar in het Chinese keizerrijk. De term wordt meestal gebruikt voor ambtenaren, die hun functie in de Chinese bureaucratie verwierven op grond van hun succes bij het Chinees examenstelsel. Vanaf de Song-dynastie (960-1279 ) was dit succes vrijwel de enige weg om een functie als deze te verwerven. Dit systeem heeft tot 1905 gefunctioneerd. (nl)
- Mandaryn – urzędnik w cesarskich Chinach. Istniało wiele rang mandarynów, od szczebla lokalnego, przez prowincję, aż po urzędników władz centralnych pracujących bezpośrednio przy cesarskim dworze. Przez 1300 lat, od 605 do 1905 roku mandaryni uzyskiwali swoje stanowisko na drodze surowych egzaminów urzędniczych. Chiny były pierwszym na świecie krajem, który wprowadził takie egzaminy, dlatego ustrój Cesarstwa Chińskiego określa się czasem jako feudalizm biurokratyczny. (pl)
- Als Mandarin bezeichnet man im westlichen Sprachgebrauch einen Zivilbeamten, der im Kaiserreich China – insbesondere der Ming-Dynastie (1368–1644) und der Qing-Dynastie (1644–1911) – in der Verwaltung des Staates tätig war. Gelegentlich werden ebenfalls die Offiziere des kaiserlichen Militärs mit diesem Begriff bezeichnet. (de)
- Mandarín es el término usado habitualmente para referirse a los magistrados, burócratas y funcionarios letrados de la China imperial, Vietnam y Corea. Los mandarines accedían a la función pública por medio de un riguroso sistema de exámenes imperiales, donde se examinaba su conocimiento de los clásicos chinos en distintos grados. Aunque abiertos a todo el mundo, preparar los exámenes imperiales requería tal cantidad de recursos económicos que la carrera de mandarín estaba al alcance sólo de la élite china. Los mandarines eran eruditos versados en filosofía confuciana y en literatura clásica chinas, y ocupaban todos los cargos ejecutivos y burocráticos, y todas las magistraturas del gobierno de la china imperial, desde oficiales de aduanas hasta jueces, gobernadores, virreyes, o ministros d (es)
- Mandarin est le terme occidental utilisé pour désigner un haut fonctionnaire lettré et éduqué dans la tradition de Confucius, mis au service de l’empereur de Chine, à l’issue d’une sélection rigoureuse et très limitative des meilleurs candidats. Pendant 1 300 ans, entre les années 605 et 1905, la haute administration impériale, tant centrale que provinciale, est tenue par une caste recrutée sur la base de concours extrêmement difficiles ; les examens impériaux. Les mandarins et le modèle qu’ils ont fait naître, le mandarinat, apparaissent comme le parangon de tous les systèmes de bureaucraties d'État, à la tête desquels sont des hauts fonctionnaires de carrière, recrutés au mérite intellectuel et littéraire, formés techniquement à l’administration et constitués en élites étatiques reprodui (fr)
- Mandarim ou mandari (do sânscrito mantri, ‘conselheiro de Estado’; pelo malaio mantari), nos antigos impérios da China, do Aname e da Coreia, designava um funcionário pertencente à classe dos letrados e recrutado por concurso. Os mandarins dividiam-se em duas categorias: civil e militar. Cada uma destas categorias divide-se em nove graus, subdividindo-se cada um destes em duas classes: a dos grandes mandarins e a dos mandarins ordinários. O acesso a esta classe privilegiada era feito por concurso (os exames imperiais), após obtidos os graus de bacharel, licenciado e doutor. (pt)
- Mandarin, västerländsk benämning på en ämbetsman i det kejserliga Kina. Ordet, som användes som översättning av det kinesiska ordet guān (官), kommer sannolikt ifrån det portugisiska ordet mandarim, som betyder "minister" eller "rådgivare", vilket i sin tur kan härledas till det äldre sanskrit-ordet mandari (kommendör). Det kinesiska ämbetsmannaväsendet avskaffades 1912 i samband med att Qing-dynastin föll. (sv)
- Мандарин (порт. mandarim — министр, чиновник, от санскр. — мантрин — советник) — данное португальцами название чиновников в имперском Китае, позднее также в Корее и Вьетнаме. Название происходит через португальское посредство (слово mandarim, обозначающее министра) из санскрита (mandari — командир) и соответствует собственно китайскому слову гуань (官). Вопреки расхожему заблуждению, это слово обозначало не только чиновников маньчжурской династии. На протяжении 1300 лет в Китае действовал строжайший образовательный ценз. Для назначения мандарином требовалось пройти сложную процедуру экзаменации. (ru)
- Мандарин, гуань (官, порт. mandarim) — назва чиновників в імперському Китаї, пізніше також у Кореї та В'єтнамі. Португальський термін «мандарин» походить від санскр. мантрин — «радник». Інша, менш поширена версія пов'язує його з порт. mandador — «командир», від лат. mandare — «надавати накази», «уповноважувати». Всупереч поширеній помилковій думці, це слово означало не лише чиновників Маньчжурської династії. Упродовж 1300 років у Китаї був чинним суворий . Щоб стати мандарином, слід було пройти складну процедуру іспитів. (uk)
|
