| dbo:abstract
|
- La Francocràcia (grec: Φραγκοκρατία, Frankokratía, lit. 'Francocràcia', 'govern dels francs'), també coneguda com a Llatinocràcia (grec: Λατινοκρατία, Latinokratía, 'govern dels llatins') i, pels dominis venecians, Venetocràcia (grec: Βενετοκρατία, Venetokratía o Ενετοκρατία, Enetokratia), fou el període de la història de Grècia després de la Quarta Croada (1204), quan es van establir un nombre d'estats croats principalment francesos i italians al territori del dissolt Imperi Romà d'Orient (vegeu Partitio terrarum imperii Romaniae). El terme deriva del fet que els grecs ortodoxos anomenaven els catòlics europeus occidentals «llatins», la major part dels quals eren d'origen francès («francs») o venecià. L'abast del període de francocràcia varia segons cada regió: la situació política era molt volàtil, i els estats francs es van fragmentar i canviar de mans, i en molts casos foren reconquerits pels estats successors grecs. Amb l'excepció de les Illes Jòniques i algunes fortaleses isolades que van romandre en mans dels venecians fins al segle xix, el final de la francocràcia en terres gregues va arribar amb la conquesta otomana, principalment entre els segles xiv i xvi, que va portar el període conegut com a «turcocràcia» ('govern dels turcs'; vegeu Grècia otomana). (ca)
- Λατινοκρατία (ή Φραγκοκρατία) έχει επικρατήσει να ονομάζεται η χρονική περίοδος της λατινικής κυριαρχίας στο Βυζάντιο και στην Ελληνική ανατολή, καθώς και στη σημερινή επικράτεια του σύγχρονου ανεξάρτητου Ελληνικού κράτους. Σε αντίθεση με άλλες περιόδους ξενικής κυριαρχίας, όπως η Ρωμαιοκρατία ή Τουρκοκρατία, δεν παρουσιάζει καθολικότητα και πληρότητα, επειδή δεν είναι σταθερά για όλες τις περιοχές τα χρονολογικά όρια της έναρξης και του τέλους της, ενώ διαφορετική είναι και η καταγωγή των εγκατεστημένων ξένων στον ελληνικό χώρο. (el)
- The Frankokratia (Greek: Φραγκοκρατία, Latin: Francocratia, sometimes anglicized as Francocracy, lit. "rule of the Franks"), also known as Latinokratia (Greek: Λατινοκρατία, Latin: Latinocratia, "rule of the Latins") and, for the Venetian domains, Venetokratia or Enetokratia (Greek: Βενετοκρατία or Ενετοκρατία, Latin: Venetocratia, "rule of the Venetians"), was the period in Greek history after the Fourth Crusade (1204), when a number of primarily French and Italian states were established by the Partitio terrarum imperii Romaniae on the territory of the dissolved Byzantine Empire. The terms Frankokratia and Latinokratia derive from the name given by the Orthodox Greeks to the Western French and Italians who originated from territories that once belonged to the Frankish Empire. The Frankish Empire being the political entity which ruled much of the former Western Roman Empire after the collapse of Roman authority and power. The span of the Frankokratia period differs by region: the political situation proved highly volatile, as the Frankish states fragmented and changed hands, and the Greek successor states re-conquered many areas. With the exception of the Ionian Islands and some islands or forts which remained in Venetian hands until the turn of the 19th century, the end of the Frankokratia in most Greek lands came with the Ottoman conquest, chiefly in the 14th to 17th centuries, which ushered in the period known as "Tourkokratia" ("rule of the Turks"; see Ottoman Greece). (en)
- La Latinocracia (en griego: Λατινοκρατία, «dominio de los latinos»), también conocido como Francocracia (en griego: Φραγκοκρατία, «dominio de los francos»), es el período de la historia griega después de la Cuarta Cruzada (1204), cuando un número de Estados cruzados europeos se establecieron en Grecia en el territorio del disuelto Imperio bizantino (véase Partitio terrarum imperii Romaniae). El término deriva del hecho de que los griegos ortodoxos (y la mayoría de los pueblos del Mediterráneo oriental) llamaron a los occidentales católicos «latinos» o «francos». El lapso del período Latinocracia es diferente en cada región: la situación política era muy inestable, ya que los estados francos fueron fragmentados y cambiaban de manos, y en muchos casos fueron reconquistados por los estados sucesores griegos. Con la excepción de las islas jónicas y algunas fortificaciones aisladas que permanecían en manos de Venecia, el final definitivo de la Latinocracia en los territorios griegos llegó con la conquista otomana en los siglos XIV–XVI, que marcó el comienzo del período conocido como «Turcocracia». (es)
- La francocratie (grec : Φραγκοκρατία / Frankokratía, « souveraineté des Francs »), aussi connu sous le nom de latinocratie (grec : Λατινοκρατία / Latinokratía, « souveraineté des Latins ») et, pour les domaines vénitiens, vénétocratie (grec : Βενετοκρατία / Venetokratía ou Ενετοκρατία / Enetokratía), est le terme utilisé pour désigner la période de l'histoire de la Grèce durant laquelle un certain nombre d'États latins d'Orient, principalement français, italiens ou catalans, se sont établis sur des territoires de l'Empire byzantin fragmenté en divers États grecs à la suite de la quatrième croisade (1204). Le terme fait partie du vocabulaire des croisades et de la Reconquista : les orthodoxes hellénophones ou balkaniques, appelaient les catholiques d'Europe occidentale « Latins » en raison de leur langue liturgique, et plus couramment encore « Francs » car le français était, parmi eux, lingua franca. La période de la francocratie diffère selon les régions : la situation politique était très volatile, du fait que les États francs étaient eux aussi fragmentés et instables, finissant dans de nombreux cas par être reconquis par les États grecs. À l'exception des îles Ioniennes et de quelques forts isolés qui sont restés vénitiens jusqu'à la fin du XVIIIe siècle, la francocratie sur les terres grecques disparaît avec la conquête ottomane, principalement aux XIVe et XVIe siècles, qui inaugure la période désignée sous le nom de turcocratie (grec : Τουρκοκρατία / Tourkokratía, « souveraineté des Turcs »). (fr)
- Frankokratia (bahasa Yunani: Φραγκοκρατία, Frankokratía, secara harfiah berarti "Frankokrasi", "kekuasaan orang-orang Franka"), juga disebut Latinokratia (bahasa Yunani: Λατινοκρατία, Latinokratía, "kekuasaan orang-orang Latin") dan untuk wilayah-wilayah Republik Venesia Venetokrasi (bahasa Yunani: Βενετοκρατία, Venetokratía atau Ενετοκρατία, Enetokratia), adalah sebuah periode dalam sejarah Yunani yang berlangsung setelah Perang Salib Keempat (1204). Selama periode ini, sejumlah negara-negara Tentara Salib yang dikuasai oleh orang-orang Latin didirikan di bekas wilayah Kekaisaran Romawi Timur (lihat Partitio terrarum imperii Romaniae). Istilah ini berasal dari sebutan orang Yunani Ortodoks untuk orang-orang Katolik Eropa Barat, "Latin". Sebagian besar dari mereka adalah orang-orang Prancis ("Franka") atau Venesia. Lama periode Frankokratia berbeda-beda di setiap wilayah: situasi politik bekas wilayah Romawi Timur pada saat itu amat panas, karena negara-negara Franka sendiri terpecah, berganti tangan, atau ditaklukan kembali oleh negara-negara Yunani Ortodoks. Periode Frankokratia di daratan Yunani baru benar-benar berakhir pada masa penaklukan Utsmaniyah pada abad ke-14 hingga ke-16, yang memulai periode "Tourkokratia" ("kekuasaan orang-orang Turki", lihat Yunani Utsmaniyah). Namun, wilayah Kepulauan Ionia dan benteng-benteng yang terisolasi masih dikuasai oleh Republik Venesia hingga abad ke-19. (in)
- フランコクラティア (ギリシア語: Φραγκοκρατία, Frankokratía)またはラティノクラティア (ギリシア語: Λατινοκρατία, Latinokratía,)は、ギリシア史上、1204年の第4次十字軍以降に旧ビザンツ帝国領に形成されたフランス系・イタリア系の十字軍国家の総称。 それぞれ「フランク人の支配」、「ラテン人の支配」を意味する。 また特にヴェネツィア共和国の植民地を指してヴェネトクラティアまたはエネトクラティア (ギリシア語: Βενετοκρατία, Venetokratía Ενετοκρατία, Enetokratia)という語が用いられることもある。 (ja)
- 프랑크인의 지배(그리스어: Φραγκοκρατία, Frangokratia) 혹은 라틴인의 지배(그리스어: Λατινοκρατία, Latinokratia)는 그리스의 역사에서 제4차 십자군(1204년) 이후 그리스의 비잔티움 제국 영토에 여러 서유럽의 십자군 국가가 들어선 시대를 일컫는다. 이 용어는 정교도 그리스인(그리고 대부분의 동부 지중해 사람들)이 가톨릭 계통 서유럽인들을 "라틴인" 혹은 "프랑크인"으로 부른데서 나왔다. 프랑크인의 지배 기간은 지역마다 차이가 있다. 프랑크인 나라들은 여러 나라로 갈라져 주인이 바뀌면서 정치적 상황이 매우 불안정했으며, 대부분 그리스인의 후계 국가가 수복했다. 이오니아 제도와 베네치아 공화국이 지배하던 외지 항구 몇 곳을 제외하고는 프랑크인의 지배를 받던 그리스 지역은 14~16세기에 오스만 제국의 손으로 넘어갔다. 그래서 이후 시대를 "투르크인의 지배"(Tourkokratia)라고도 한다. (ko)
- La Francocrazia (in greco moderno: Φραγκοκρατία, letteralmente "dominio dei franchi"), o Latinocrazia (in greco moderno: Λατινοκρατία, "dominio dei latini"), è il periodo nella storia della Grecia successivo alla quarta crociata (1204). Vari Stati crociati, a base feudale, con a capo nobili francesi e italiani, furono fondati sui territori del dissolto Impero bizantino (Partitio terrarum imperii Romaniae). Il termine deriva dai nomi con cui i greci bizantini, di credo ortodosso, chiamavano gli europei d'occidente, cattolici: “latini” o “franchi”. La durata della Francocrazia varia a seconda della regione: la situazione politica era instabile, dal momento che gli stati franchi erano frammentati e spesso cambiavano signore; in molti casi furono riconquistati dagli stati greci eredi dell'impero d'oriente (despotato d'Epiro, impero di Nicea, impero di Trebisonda). Con l'eccezione delle isole ionie e di alcuni possedimenti veneziani minori, la fine definitiva della Francocrazia si ebbe con la conquista ottomana (XIV-XVI secolo); il periodo successivo è noto come "Turcocrazia" (si veda Grecia ottomana). (it)
- A Latinocracia (em grego: Λατινοκρατία - "reino dos latinos"), também chamada de Francocracia (em grego: Φραγκοκρατία - "reino dos francos"), e, somente no caso dos territórios da República de Veneza, de Venetocracia (em grego: Βενετοκρατία), foi o período da história grega ocorrido logo após a Quarta Cruzada (1204), quando diversos estados cruzados, primordialmente italianos e franceses, foram fundados na Grécia no território do então dissolvido Império Bizantino (veja Partitio Romaniae). O termo deriva do fato de que os ortodoxos gregos chamavam os católicos de "latinos" ou "francos". O período de duração da Francocracia é diferente para cada estado fundado. A situação política era muito volátil e, conforme eles iam se fragmentando ou trocando de mãos, muitos deles acabaram novamente nas mãos dos gregos. Com exceção das Ilhas Jônicas e alguns fortes isolados que permaneceram nas mãos do venezianos, o destino final da Francocracia nas terras gregas chegou com a conquista do Império Otomano nos séculos XIV a XVI. (pt)
- Frankokracja, latynokracja (dosłownie rządy Franków, rządy łacinników) – okres panowania łacinników na terenach Cesarstwa Bizantyjskiego. Za jego początek przyjmuje się zdobycie Konstantynopola przez siły IV wyprawy krzyżowej w 1204 roku. W wyniku tych wydarzeń upadła państwowość bizantyjska, a tereny rządzone przez cesarstwo zostały podzielone między uczestników wyprawy (Partitio terrarum imperii Romaniae) i możnych greckich. (pl)
- Франкократия (греч. Φραγκοκρατία — «правление франков») или Латинократия (греч. Λατινοκρατία — «правление латинян») — период в истории средневекового Балкано-Малоазийского региона (включающего острова Эгейского, Ионического, Мраморного морей, Кипр, а также Крым и Приазовье), последовавший за взятием Константинополя крестоносцами в 1204 году, когда политическая и экономическая власть находилась в руках различных династий и/или единоличных правителей западноевропейского происхождения. Несмотря на раздробленность и небольшой размер, франкократические режимы продемонстрировали передовые военно-экономические качества, но, будучи лишёнными поддержки основной массы местного населения по культурно-языковым и религиозным причинам, они рано или поздно были вынуждены капитулировать перед Османской империей. (ru)
- Латинократія (грец. Λατινοκρατία), або Франкократія (грец. Φραγκοκρατία) — період в історії Греції, в добу Середньовіччя, що розпочався після Четвертого хрестового походу 1204 року, коли на теренах завойованої Візантії було утворено низку держав хрестоносців. Термін походить від того, що православні греки, а також більшість народів Східного Середземномор'я називали католиків «латинянами» або «франками». Характерними рисами періоду франкократії були нестабільна політична ситуація та загальна розрізненість франкських держав. Згодом більшість держав знову були завойовані греками, за винятком островів в Егейському та Іонічному морях та окремих фортець на континенті, які залишилися під владою Венеційської республіки. Завершився період франкократії із завоюванням Греції Османською імперію. (uk)
- 所谓“法兰克希腊”（希臘語：Φραγκοκρατία，拉丁語：Francocratia，“法兰克人的统治”）“拉丁希腊”（希臘語：Λατινοκρατία，拉丁語：Latinocratia，“拉丁人的统治”），或“威尼斯希腊”（希臘語：Βενετοκρατία or Ενετοκρατία，拉丁語：Venetocratia，“威尼斯人的统治”）指的是希腊历史的一段时期。1204年的第四次十字军东征摧毁了拜占庭帝国，此后根据十字军与威尼斯事先拟定的瓜分条约《》，许多法国人和意大利人在拜占庭帝国原有的领土上建立起许多国家。 “拉丁希腊”与“法兰克希腊”这两个属于源于东正教希腊人对法国人和意大利人的称呼，“拉丁人”或“法兰克人”。各地区的“法兰克人统治”时长差别较大，因为这一地区政治局势相当不稳定，诸国经常分裂、易手，复兴的拜占庭帝国与其他希腊人政权也收复了许多原有的领土。 14-17世纪，这些政权大多被奥斯曼帝国征服，只有伊奥尼亚群岛和其他一些小岛直到19世纪初仍由威尼斯共和国控制。奥斯曼帝国的征服也标志着希腊历史新阶段，“土耳其希腊”（Tourkokratia）的开始。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Λατινοκρατία (ή Φραγκοκρατία) έχει επικρατήσει να ονομάζεται η χρονική περίοδος της λατινικής κυριαρχίας στο Βυζάντιο και στην Ελληνική ανατολή, καθώς και στη σημερινή επικράτεια του σύγχρονου ανεξάρτητου Ελληνικού κράτους. Σε αντίθεση με άλλες περιόδους ξενικής κυριαρχίας, όπως η Ρωμαιοκρατία ή Τουρκοκρατία, δεν παρουσιάζει καθολικότητα και πληρότητα, επειδή δεν είναι σταθερά για όλες τις περιοχές τα χρονολογικά όρια της έναρξης και του τέλους της, ενώ διαφορετική είναι και η καταγωγή των εγκατεστημένων ξένων στον ελληνικό χώρο. (el)
- フランコクラティア (ギリシア語: Φραγκοκρατία, Frankokratía)またはラティノクラティア (ギリシア語: Λατινοκρατία, Latinokratía,)は、ギリシア史上、1204年の第4次十字軍以降に旧ビザンツ帝国領に形成されたフランス系・イタリア系の十字軍国家の総称。 それぞれ「フランク人の支配」、「ラテン人の支配」を意味する。 また特にヴェネツィア共和国の植民地を指してヴェネトクラティアまたはエネトクラティア (ギリシア語: Βενετοκρατία, Venetokratía Ενετοκρατία, Enetokratia)という語が用いられることもある。 (ja)
- 프랑크인의 지배(그리스어: Φραγκοκρατία, Frangokratia) 혹은 라틴인의 지배(그리스어: Λατινοκρατία, Latinokratia)는 그리스의 역사에서 제4차 십자군(1204년) 이후 그리스의 비잔티움 제국 영토에 여러 서유럽의 십자군 국가가 들어선 시대를 일컫는다. 이 용어는 정교도 그리스인(그리고 대부분의 동부 지중해 사람들)이 가톨릭 계통 서유럽인들을 "라틴인" 혹은 "프랑크인"으로 부른데서 나왔다. 프랑크인의 지배 기간은 지역마다 차이가 있다. 프랑크인 나라들은 여러 나라로 갈라져 주인이 바뀌면서 정치적 상황이 매우 불안정했으며, 대부분 그리스인의 후계 국가가 수복했다. 이오니아 제도와 베네치아 공화국이 지배하던 외지 항구 몇 곳을 제외하고는 프랑크인의 지배를 받던 그리스 지역은 14~16세기에 오스만 제국의 손으로 넘어갔다. 그래서 이후 시대를 "투르크인의 지배"(Tourkokratia)라고도 한다. (ko)
- Frankokracja, latynokracja (dosłownie rządy Franków, rządy łacinników) – okres panowania łacinników na terenach Cesarstwa Bizantyjskiego. Za jego początek przyjmuje się zdobycie Konstantynopola przez siły IV wyprawy krzyżowej w 1204 roku. W wyniku tych wydarzeń upadła państwowość bizantyjska, a tereny rządzone przez cesarstwo zostały podzielone między uczestników wyprawy (Partitio terrarum imperii Romaniae) i możnych greckich. (pl)
- 所谓“法兰克希腊”（希臘語：Φραγκοκρατία，拉丁語：Francocratia，“法兰克人的统治”）“拉丁希腊”（希臘語：Λατινοκρατία，拉丁語：Latinocratia，“拉丁人的统治”），或“威尼斯希腊”（希臘語：Βενετοκρατία or Ενετοκρατία，拉丁語：Venetocratia，“威尼斯人的统治”）指的是希腊历史的一段时期。1204年的第四次十字军东征摧毁了拜占庭帝国，此后根据十字军与威尼斯事先拟定的瓜分条约《》，许多法国人和意大利人在拜占庭帝国原有的领土上建立起许多国家。 “拉丁希腊”与“法兰克希腊”这两个属于源于东正教希腊人对法国人和意大利人的称呼，“拉丁人”或“法兰克人”。各地区的“法兰克人统治”时长差别较大，因为这一地区政治局势相当不稳定，诸国经常分裂、易手，复兴的拜占庭帝国与其他希腊人政权也收复了许多原有的领土。 14-17世纪，这些政权大多被奥斯曼帝国征服，只有伊奥尼亚群岛和其他一些小岛直到19世纪初仍由威尼斯共和国控制。奥斯曼帝国的征服也标志着希腊历史新阶段，“土耳其希腊”（Tourkokratia）的开始。 (zh)
- La Francocràcia (grec: Φραγκοκρατία, Frankokratía, lit. 'Francocràcia', 'govern dels francs'), també coneguda com a Llatinocràcia (grec: Λατινοκρατία, Latinokratía, 'govern dels llatins') i, pels dominis venecians, Venetocràcia (grec: Βενετοκρατία, Venetokratía o Ενετοκρατία, Enetokratia), fou el període de la història de Grècia després de la Quarta Croada (1204), quan es van establir un nombre d'estats croats principalment francesos i italians al territori del dissolt Imperi Romà d'Orient (vegeu Partitio terrarum imperii Romaniae). (ca)
- La Latinocracia (en griego: Λατινοκρατία, «dominio de los latinos»), también conocido como Francocracia (en griego: Φραγκοκρατία, «dominio de los francos»), es el período de la historia griega después de la Cuarta Cruzada (1204), cuando un número de Estados cruzados europeos se establecieron en Grecia en el territorio del disuelto Imperio bizantino (véase Partitio terrarum imperii Romaniae). (es)
- The Frankokratia (Greek: Φραγκοκρατία, Latin: Francocratia, sometimes anglicized as Francocracy, lit. "rule of the Franks"), also known as Latinokratia (Greek: Λατινοκρατία, Latin: Latinocratia, "rule of the Latins") and, for the Venetian domains, Venetokratia or Enetokratia (Greek: Βενετοκρατία or Ενετοκρατία, Latin: Venetocratia, "rule of the Venetians"), was the period in Greek history after the Fourth Crusade (1204), when a number of primarily French and Italian states were established by the Partitio terrarum imperii Romaniae on the territory of the dissolved Byzantine Empire. (en)
- La francocratie (grec : Φραγκοκρατία / Frankokratía, « souveraineté des Francs »), aussi connu sous le nom de latinocratie (grec : Λατινοκρατία / Latinokratía, « souveraineté des Latins ») et, pour les domaines vénitiens, vénétocratie (grec : Βενετοκρατία / Venetokratía ou Ενετοκρατία / Enetokratía), est le terme utilisé pour désigner la période de l'histoire de la Grèce durant laquelle un certain nombre d'États latins d'Orient, principalement français, italiens ou catalans, se sont établis sur des territoires de l'Empire byzantin fragmenté en divers États grecs à la suite de la quatrième croisade (1204). (fr)
- Frankokratia (bahasa Yunani: Φραγκοκρατία, Frankokratía, secara harfiah berarti "Frankokrasi", "kekuasaan orang-orang Franka"), juga disebut Latinokratia (bahasa Yunani: Λατινοκρατία, Latinokratía, "kekuasaan orang-orang Latin") dan untuk wilayah-wilayah Republik Venesia Venetokrasi (bahasa Yunani: Βενετοκρατία, Venetokratía atau Ενετοκρατία, Enetokratia), adalah sebuah periode dalam sejarah Yunani yang berlangsung setelah Perang Salib Keempat (1204). Selama periode ini, sejumlah negara-negara Tentara Salib yang dikuasai oleh orang-orang Latin didirikan di bekas wilayah Kekaisaran Romawi Timur (lihat Partitio terrarum imperii Romaniae). (in)
- La Francocrazia (in greco moderno: Φραγκοκρατία, letteralmente "dominio dei franchi"), o Latinocrazia (in greco moderno: Λατινοκρατία, "dominio dei latini"), è il periodo nella storia della Grecia successivo alla quarta crociata (1204). Vari Stati crociati, a base feudale, con a capo nobili francesi e italiani, furono fondati sui territori del dissolto Impero bizantino (Partitio terrarum imperii Romaniae). (it)
- A Latinocracia (em grego: Λατινοκρατία - "reino dos latinos"), também chamada de Francocracia (em grego: Φραγκοκρατία - "reino dos francos"), e, somente no caso dos territórios da República de Veneza, de Venetocracia (em grego: Βενετοκρατία), foi o período da história grega ocorrido logo após a Quarta Cruzada (1204), quando diversos estados cruzados, primordialmente italianos e franceses, foram fundados na Grécia no território do então dissolvido Império Bizantino (veja Partitio Romaniae). O termo deriva do fato de que os ortodoxos gregos chamavam os católicos de "latinos" ou "francos". (pt)
- Франкократия (греч. Φραγκοκρατία — «правление франков») или Латинократия (греч. Λατινοκρατία — «правление латинян») — период в истории средневекового Балкано-Малоазийского региона (включающего острова Эгейского, Ионического, Мраморного морей, Кипр, а также Крым и Приазовье), последовавший за взятием Константинополя крестоносцами в 1204 году, когда политическая и экономическая власть находилась в руках различных династий и/или единоличных правителей западноевропейского происхождения. Несмотря на раздробленность и небольшой размер, франкократические режимы продемонстрировали передовые военно-экономические качества, но, будучи лишёнными поддержки основной массы местного населения по культурно-языковым и религиозным причинам, они рано или поздно были вынуждены капитулировать перед Османской им (ru)
- Латинократія (грец. Λατινοκρατία), або Франкократія (грец. Φραγκοκρατία) — період в історії Греції, в добу Середньовіччя, що розпочався після Четвертого хрестового походу 1204 року, коли на теренах завойованої Візантії було утворено низку держав хрестоносців. (uk)
|
_-_Athens_-_Propylaia_1868-1875.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
