| dbo:abstract
|
- Chronicon Salernitanum o les Cròniques de Salern, és una crònica medieval del segle x sobre la història del Principat de Salern. Va ser escrit entre el 974 i el 990, i encara que l'autor és anònim, hi ha indicis que orienten l'autoria a Radoaldo de Salern, abat de San Benedetto, segons la professora de la Huguette Taviani-Carozzi. Segons l'Enciclopèdia Catòlica, «té alguns esbossos de mèrit literari» i el «contingut és bo malgrat la falta de capacitat crítica, que desfigura l'obra». El llenguatge utilitzat és un llatí que no es pot nomenar com bàrbar, tot i les moltes desviacions de la correcció morfològica i sintàctica, en part potser a causa d'errors en la tradició amanuense. (ca)
- El Llibre de les Cròniques (hebreu, דִּבְרֵי הַיָּמִים א, "Divrei Hayamim Alef"), és un llibre bíblic de l'Antic Testament, dividit habitualment en dos llibres a causa de la seva extensio: el Primer llibre de les Cròniques i el Segon llibre de les Cròniques. A la Bíblia cristiana està situat després del Segon llibre dels Reis, mentre que en el Tanakh hebreu es troba en el penúltim lloc. (ca)
- وقائع ساليرنو أو كرونيكون ساليرنيتانوم (باللاتينية: Chronicon Salernitanum) هو كتاب من القرن العاشر عن إمارة ساليرنو. ربما كتب في العام 990 (أو 974) ويعزى إلى وهو رئيس دير سان بينيديتو، من قبل هوغيتي تافياني كاروتسي. (ar)
- Knihy kronik (hebrejsky דִבְרֵי־הַיָּמִים divrej ha-jamim, řecky παραλειπωμένα, paraleipómena) neboli 1. a 2. Paralipomenon (Český ekumenický překlad, Bible kralická, Překlad nového světa) či 1. a 2. Letopisů (Překlad 21. století) tvoří součást Starého zákona. V hebrejské bibli se jedná o poslední část Spisů (כְּתוּבִים, Ktuvim). Vyprávění knihy je z větší části paralelou k davidovským příběhům v 1. a 2. knize Samuelově a 1. a 2. knize královské a lze ji též chápat jako midraš k těmto spisům. Rozdělení knihy na dvě části odpovídá rozdělení v Septuagintě. Kniha je důležitým historickým pramenem pro studium izraelských dějin až po babylónské zajetí. Autorovi knihy však nešlo ani tak o „kronikářský záznam událostí“, jako spíše o zpracování historických událostí „z hlediska výlučně náboženského“, takže v centru jeho pozornosti stojí především chrámová bohoslužba. (cs)
- Die Chronik oder das Buch der Chronik ist ein Buch der Hebräischen Bibel, das die Geschichte Israels als Geschichte Davids und seiner Dynastie zum Gegenstand hat und dabei besonderes Interesse an genealogischen Zuordnungen sowie an der Ordnung des Jerusalemer Tempelkultes zeigt. Es nimmt in der Hebräischen Bibel dadurch eine besondere Stellung ein, dass es das einzige Buch ist, dessen Quellen weitgehend bekannt sind und mit dem Buch selbst verglichen werden können. Das Buch wurde für die griechische Übersetzung in zwei Bücher geteilt. Diese Trennung in zwei Bücher der Chronik oder Chronikbücher hat sich zusammen mit der Kapitelzählung seit dem Zeitalter des Buchdrucks allgemein durchgesetzt. Bei Stellenangaben wird daher immer zwischen dem 1. Buch der Chronik (1 Chr) und dem 2. Buch der Chronik (2 Chr) differenziert. (de)
- Das Chronicon Salernitanum ist eine Chronik der langobardischen Fürstentümer Salerno und Benevent in Süditalien, die ca. 978 wohl von einem Mönch des Klosters St. Benedikt in Salerno verfasst wurde. Die Chronik behandelt die Geschichte der süditalienischen langobardischen Fürstentümer das 9. Jahrhundert betreffend relativ umfassend, während die Schilderungen für die anschließende Zeit knapper gefasst sind. Die Zuverlässigkeit wird in der neueren Forschung höher eingeschätzt als in der älteren, der Verfasser scheint sich auf teils gute Quellen gestützt zu haben. Das Werk enthält auch die Sage einer Patriarchin von Byzanz, die als Vorbild für die Sage der Päpstin Johanna gedient haben könnte. Grundlage der Editionen von Pertz und Westerbergh ist der Codex Vaticanus Latinus 5001, eine Handschrift aus der Zeit um 1300. (de)
- La du libroj de la Kronikoj (hebree: דברי הימים debarè hayomim, "aferoj de la tagoj"; greke: A'-B' Παραλειπομένων 1-2 paraleipoménon, "I kaj II [libro] de la preterlaŝoj"; latine: 1-2 Paralipomenon) estas du tekstoj entenataj en la hebrea Biblio (kie ili estas nombrataj kiel unusola teksto), kaj en tiu kristana. Ili estas skribitaj per hebrea alfabeto kaj, laŭ la hipotezo plej sekvata de esploristoj, ilia definitiva redakto, iniciate de nekonataj aŭtoroj, estas lokigita ĉirkaŭ la 330-250 a.K., en Judujo. Ili prezentas reellaboraĵon pri la historio de hebreoj, jam rakontata en aliaj historiaj tekstoj. La unua libro laŭiras tra 29 ĉapitroj entenantaj diversajn genealogiojn ekde Adamo al Davido kaj la priskribon pri ties regno (ĝis al 970 a.K. ĉirkaŭ). La dua libro entenas 36 ĉapitrojn priskribantajn la regnon de reĝo Salomono kaj la historion de la Regno de Jehuda, ĝian destruon, la babilonan ekzilon kaj la revenon (ekde 970 ĉirkaŭ al 538 a.K,). (eo)
- The Book of Chronicles (Hebrew: דִּבְרֵי־הַיָּמִים Dīvrē-hayYāmīm) is a book in the Hebrew Bible, found as two books (1–2 Chronicles) in the Christian Old Testament. Chronicles is the final book of the Hebrew Bible, concluding the third section of the Jewish Tanakh, the Ketuvim ("Writings"). It contains a genealogy starting with Adam and a history of ancient Judah and Israel up to the Edict of Cyrus in 539 BC. The book was divided into two books in the Septuagint and translated mid 3rd century BC. In Christian contexts Chronicles is referred to in the plural as the Books of Chronicles, after the Latin name chronicon given to the text by Jerome, but are also rarely referred to by their Greek name as the Books of Paralipomenon. In Christian Bibles, they usually follow the two Books of Kings and precede Ezra–Nehemiah, the last history-oriented book of the Protestant Old Testament. (en)
- Chronicon Salernitanum o las Crónicas de Salerno es una crónica medieval del siglo X sobre la historia del Principado de Salerno. Fue escrito entre 974 y 990 y aunque el autor es anónimo, hay indicios que orientan la autoría a , abad de San Benedetto, según la profesora de la Universidad de Provenza Huguette Taviani-Carozzi. Según la Enciclopedia Católica, «tiene algunas esbozos de mérito literario» y el «contenido es bueno a pesar de la falta de capacidad crítica, que desfigura la obra». (es)
- Los Libros de Crónicas o Libros de las Crónicas (en hebreo: דִּבְרֵי־הַיָּמִים, Diḇrê Hayyāmîm, "Los asuntos de los días" o "Acciones o hechos de los tiempos") son una obra en prosa en hebreo que forma parte de las escrituras judías y cristianas y que comúnmente se les denomina I Crónicas y II Crónicas. Los dos libros formaban primitivamente uno solo, siendo el último libro de la Biblia hebrea, concluyendo la tercera sección de los Ketuvim, la última sección del Tanaj. Fue en la Septuaginta, cuando se dividió en dos libros, I y II Paralipoménōn (en griego: Παραλειπομένων, lit. "cosas que se han quedado a un lado" o "cosas omitidas"). En un contexto cristiano son conocidos como Libros de las Crónicas, del latín chronikon, "crónica", nombre que le dio al texto el erudito Jerónimo en el siglo V. En la Biblia cristiana, los libros son conocidos como 1 Crónicas y 2 Crónicas (en abreviatura 1 Cro y 2 Cro) y, a veces, Primer Libro de las Crónicas y Segundo Libro de las Crónicas y generalmente siguen a los dos y preceden a Esdras-Nehemías, concluyendo así los libros orientados a la historia del Antiguo Testamento. Crónicas presenta la narración bíblica que comienza con el primer ser humano, Adán, y recorre la historia de la antigua Judá e Israel hasta el edicto del rey Ciro el Grande (c. 540 a. C.) que libera a los israelitas del cautiverio en Babilonia. (es)
- Is leabhair sa Bhíobla iad Leabhair na gCroinicí. (ga)
- Les Livres des Chroniques, דִּבְרֵי־הַיָּמִים Diḇrei Hayyāmîm (« Discours des jours »), forment un livre du Tanakh, originellement rédigé aux alentours du IVe siècle av. J.-C. comme un seul livre. La division en deux parties est tardive, initialement dans la Septante (LXX) puis, depuis la Vulgate dans les canons chrétiens et, finalement, à partir du XVe siècle, dans le texte hébreu. Ces deux livres s'intitulent dans la Septante Biblia tôn paraleipoménôn (Βιϐλία τῶν παραλειπομένων, « Livres des choses restantes »), et, dans la Vulgate, Paralipomenon qui Hebraice dicitur Dabreiamim id est Verba Dierum (« Paralipomenon, qui est appelé en hébreu Dabreiamim, c’est-à-dire mots des jours »). On distingue généralement le Premier Livre des Chroniques (1 Ch) et le Deuxième Livre des Chroniques (2 Ch). Les Chroniques proposent une histoire d'Israël depuis la création jusqu'au terme de l'Exil à Babylone, présentant d'abord de longues généalogies jusqu'à l'époque du roi David puis insistant ensuite sur la période des rois de Juda. (fr)
- Le Chronicon Salernitanum (en français la Chronique de Salerne) est un texte historiographique rédigé en Italie méridionale à la fin du Xe siècle. Le récit historique, en latin vulgaire, est mêlé de légendes, d'historiettes, voire de chansons populaires (et souvent « noyé » par elles selon René Poupardin). (fr)
- Kitab Tawarikh (bahasa Ibrani: סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים, translit. Sefer Divre Hayyamim) merupakan salah satu kitab dalam Tanakh atau Alkitab Ibrani dan termasuk dalam kitab-kitab tanpa pengelompokan resmi dalam Ketuvim. Dalam Perjanjian Lama di Alkitab Kristen, Kitab Tawarikh menjadi nama dari dua buah kitab dari kelompok kitab-kitab sejarah, yaitu Kitab 1 Tawarikh dan Kitab 2 Tawarikh, yang sebenarnya merupakan pecahan dari Kitab Tawarikh itu sendiri. Pada Alkitab versi Septuaginta dan Vulgata, serta beberapa turunan dari kedua versi tersebut, kitab ini disebut Kitab Paralipomenon (bahasa Yunani Kuno: Βιβλίον Παραλειπομένων, translit. Biblíon Paraleipoménon; bahasa Latin: Liber Paralipomenon) Dalam Alkitab Ibrani, Kitab Tawarikh berada pada urutan paling akhir, yang mengikuti urutan Naskah Masorah. Sedangkan dalam Alkitab Kristen, kedua Kitab Tawarikh ditempatkan setelah kedua Kitab Raja-raja dan sebelum Kitab Ezra–Nehemia, yang mengikuti urutan dalam Alkitab Septuaginta. (in)
- I due libri delle Cronache (ebraico דברי הימים divré ha-yamim, "cose dei giorni"; greco A'-B' Παραλειπομένων 1-2 Paraleipomenōn, "I e II [libro] delle omissioni"; latino 1-2 Paralipomenon) sono due testi contenuti nella Bibbia ebraica (Tanakh, dove sono contati come un testo unico) e cristiana. Sono scritti in ebraico e, secondo l'ipotesi maggiormente condivisa dagli studiosi, la loro redazione definitiva, ad opera di autori ignoti, è collocata attorno al 330-250 a.C. in Giudea. Rappresentano una rielaborazione della storia degli Ebrei già narrata negli altri testi storici. Il primo libro è composto da 29 capitoli contenenti varie genealogie da Adamo a Davide e la descrizione del suo regno (fino al 970 a.C. circa). Il secondo libro è composto da 36 capitoli descriventi il regno di Salomone e la storia del regno di Giuda, la sua distruzione, l'esilio babilonese e il ritorno (dal 970 a.C. circa al 538 a.C.) (it)
- Il Chronicon Salernitanum, o Chronicon Anonymi Salernitani, è una cronaca anonima, scritta probabilmente attorno al 990 (974 secondo altri), che narra vicende riguardanti soprattutto i laici dei principati di Benevento e Salerno. Costituisce una fonte importantissima per lo studio della storia dei principati della Langobardia Minor dall'VIII al X secolo. Inizia con il racconto, tratto dal Liber Pontificalis, dei tentativi di impadronirsi di Roma attuati dai Longobardi a partire dall'VIII secolo e della conseguente fine del Regno longobardo causata dall'intervento di Carlo Magno in difesa del Papa. La narrazione termina bruscamente nel 974 mentre il principe di Capua e di Benevento con Pandolfo Testadiferro si accinge ad assediare Salerno, dove erano asserragliati coloro che avevano spodestato il principe di Salerno Gisulfo. (it)
- 역대기(歷代記, 히브리어: דברי הימים, 그리스어: Παραλειπομένων, 영어: Books of Chronicles)는 히브리어 성경(유대교 성경과 기독교의 구약성경)의 일부로, 에서 역대기는 케투빔의 첫 번째 또는 마지막 책(또한 후반 배열에서 만들어진 유대어 성경의 마지막 책)으로 나타난다. 역대기는 사무엘기와 열왕기에 나타난 다윗 이야기와 비슷했다. 이런 까닭에 역대기는 70인역 성경에서는 사무엘 상권과 하권, 열왕기 상권과 하권을 보충하는 "부록(Supplements)"이라고 불리기도 했다. 역대기는 두 부분으로 나뉘는데(역대기 상권과 하권), 역대기의 상하권 분할과 구약성경의 기독교 정경으로서의 지위는 70인역 성경에 따른다. 한 "연대기 편자"(Chronicler)라고도 불리는 역대기 저자는 아마도 에즈라기부터 느헤미야까지도 기록하였으리라 추측했다. 역대기 저자의 업적은 바빌론 유수 이후의 이스라엘에 대한 중요한 정보원이다. (ko)
- De boeken 1 en 2 Kronieken (Hebreeuws: דברי הימים) zijn boeken in het Oude Testament en in de Tenach. Er zijn 2 boeken, nu bekend als 1 Kronieken en 2 Kronieken, maar oorspronkelijk vormden zij één boek. In de Hebreeuwse indeling vallen de boeken onder de ketoebiem of Geschriften. (nl)
- 『歴代誌』（れきだいし, ヘブライ語: דברי הימים Dibhrēy hayYāmīm ディブレー・ハイ＝ヤーミーム、英: Books of Chronicles）は旧約聖書におさめられたユダヤの歴史書。歴代誌という書名は聖書の日本語訳者によって様々に表記され、歴代志、歴代史、歴代の書、歴代誌略などとも表記される。2巻に分かれており、ダビデの死までが書かれた巻は上や第一、第一巻などと呼ばれ、バビロン捕囚までが書かれた巻は下や第二、第二巻などと呼ばれる。『サムエル記』『列王記』と一部の内容が重複している。ユダヤ教では「預言書」でなく「諸書」の1つになっている。 キリスト教では歴史書として『列王記』と同列に扱われ、その後におさめられている。『歴代誌』（ラテン語：Chronica）という題名はヒエロニムスが初めて使用したものである。ギリシア語聖書では『パレレイポメナ』（省略されたもの）というタイトルがついていて、『列王記』などの歴史書の補足という意味合いをもたされている。 この書物の原作者は、伝統的にエズラであると伝えられている。文体や記述法が似通っているため、批評学的には『エズラ記』『ネヘミヤ記』と同じ著者グループによってかかれたものではないかと考えられている。 (ja)
- Os dois Livros de Crônicas, geralmente chamados de I Crônicas e II Crônicas, são livros do Antigo Testamento da Bíblia cristã. Eles geralmente aparecem depois dos dois Livros de Reis e antes do Livro de Esdras, concluindo a seção conhecida como "livros históricos do Antigo Testamento", também conhecida como "". Na Bíblia hebraica, os livros de Crônicas aparecem num único livro, chamado "Diḇrê Hayyāmîm" (em hebraico: דִּבְרֵי־הַיָּמִים, "O Assunto dos Dias") e é o livro final do Ketuvim, a terceira e última parte do Tanakh. As Crônicas foram divididas em dois livros na Septuaginta, a tradução da Bíblia para o grego koiné realizada no século II a.C., chamados I e II Paralipoménōn (Παραλειπομένων, "coisas deixadas de lado") ou Paralipômenos. O nome em português deriva do nome em latim destes livros, "chronikon", que foi dado por Jerônimo em sua tradução no século V. Crônicas apresenta a narrativa bíblica começando no primeiro ser humano, Adão, e atravessando a até a proclamação do rei persa Ciro, o Grande (c. 540 a.C.) libertando os israelitas do cativeiro na Babilônia. (pt)
- Krönikeböckerna är en sammanhållen skildring av gamla testamentets historia från Adam till återkomsten från den babyloniska fångenskapen. De består av Första Krönikeboken och Andra Krönikeboken. Texten delades upp i två i och med Septuaginta, den första översättningen till grekiska runt 200 f. Kr. Tidigare lästes böckerna som en enda löpande text. (sv)
- Паралипомéнон (др.-греч. παραλειπομένων от παραλείπω, «пропускать, упускать» — букв. «[Книги] пропущенного», на иврите: דִּבְרֵי הַיָּמִים Диврей xа-ямим — «Деяния дней») или Летописи, в западной (преимущественно протестантской) традиции — Хроники — две (первая и вторая книги Паралипоменон) канонические книги Танаха (у христиан — Ветхого Завета Библии), чьё авторство традиционно приписывается Ездре и Неемии. Являются обобщённой летописью священной библейской истории, начиная с родословия человечества от Адама, колен Израиля, войн Давида, строительства храма и заканчивая вавилонским пленением. (ru)
- Книга хроніки — книга Старого Заповіту Біблії та Танаху. В євр. каноні - одна книга "Словеса днів" (літопис). Перша та Друга книги хронік, чи Параліпоменон (грец. παραλειπομένων від грец. παραλείπω — те, що оминули, лат. - хроніки) — твір юдаїзму з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію, особливо у релігійній сфері. Попри те, що грецька назва книги натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів (Перша книга царів, Друга книга царів та Самуїлових книг (Перша книга Самуїла, Друга книга Самуїла). Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням Селевкідів, оскільки у них описані події датовані до 516 року до н. е. та не просліджується вплив еллінізму. Автор: невідома одна особа. На це вказує єдність мови, цілі, манери, можливо - єрусалимський Левит (єврейське передання приписує авторство Ездрі). Час написання: після полону, тобто після 450 року до різдва Христового, під час релігійного відродження. Мета: нагадати давні постанови, тому увага до теократії, до історії благочестивих царів, до богослужіння в Храмі. Виклад швидше церковного життя, ніж державного. Багато дат й імен наводяться з помилками. Зміст: 1-9 глава: Родоводи таблиці ведуться від Адама, Особливо докладно викладені родоводи коліна Юди, Левія племена. Царювання Давида, царювання Соломона, історія благочестивих юдейських царів. Основні місця: розподіл Давидом священників і Левитів по чергам. Книга також містить неканонічну молитву Манасії. В останній, 36 главі, згадується указ царя Кіра про відновлення зруйнованого єрусалимського Храму. Слово Хроніки точно відповідає єврейські назві «Дівре-га-Йямін», що означає «події днів», «літописи». У них міститься короткий нарис історії юдейського народу, від самого початку до до падіння суверенної юдейської держави під ударами вавилонян. Святий Єронім перший ужив назву Хроніки і за ним ідуть далі майже всі вчені. (uk)
- Сале́рнская хро́ника (лат. Chronicon Salernitanum) — раннесредневековая анонимная латиноязычная хроника, описывающая события на Апеннинском полуострове, происходившие в 747—974 годах. Получила своё название по городу Салерно, предполагаемому месту жительства её автора. Хроника — один из наиболее важных источников по истории Малой Лангобардии VIII—X веков. (ru)
- 《歷代志》是《希伯来圣经》，即犹太教《塔纳赫》和基督教《旧约圣经》中的一部分。天主教聖經則將此書分爲《編年紀上》以及《編年紀下》。 原文在《希伯來聖經》中是一本書，後來《舊約聖經》被翻譯成希臘文的時候才分為兩部分。關於本書的作者是誰，到今天還没有肯定的結論。猶太法典認為歷代志是出自以斯拉的手筆，這大概是因為歷代志的最後一段（《歷代志下》第36章第22节至第23节参）跟以斯拉記的開頭幾乎完全一樣之故。 不過有些學者對這現象有不同的解釋：歷代志的最後一段是後人加插上去的，為的是要把它和以斯拉記連接起來。無論如何，書中雖有提到波斯王古列下詔批准猶太人返故土後的短暫重建聖殿一事，全書卻没有記載波斯帝國和的歷史，顯然是寫在猶太人被擄歸回故土後的短暫時期之内，而編寫人很可能是以斯拉。 另外有學者根據書中記錄了約雅敬王第六代後人的族譜（《歷代志上》第3章第17节至第24节参），認為本書是寫於2世紀初，然而更可能的解釋是歸國後初期的作品。主題：神在人歷史中行動的全部紀事，從亞當經過撒母耳到以色列被擄歸回，連同神對付猶大諸王一些重要細節的陳述。 《歷代志下》繼《歷代志上》，記述猶大王國列王的歷史，從所羅門登基作王起，建造聖殿，直到西底家被擄至巴比倫，以及波斯王古列下詔重建聖殿止。本書雖記神的信實、慈愛和恩典，但也記述神的公義、威嚴和懲罰，叫人認識神是怎樣的神，看祂如何對待祂的子民，好叫我們愛祂敬畏祂、求祂賜福也要聽從祂的話、行祂所喜悅的事。歷代志下的重點和中心都在於倚靠神、尋求神、順服神，一切不能離開神；有時遇見各樣的苦難、危險，也是為要叫人轉向神。本書記載了幾個禱告蒙垂聽，靠神得勝的記述：代下十三14～18猶大人呼求耶和華；十四9～13亞撒王呼求耶和華；廿1～30約沙法王定意尋求耶和華；廿六5烏西雅王定意尋求神；卅一21希西家王凡所行的都尋求神。歷代志下記載五次國家的復興和神四次的拯救，都有示範的作用。也有四次記述王因成功而驕傲，遭到不幸，這都可引為鑑戒。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El Llibre de les Cròniques (hebreu, דִּבְרֵי הַיָּמִים א, "Divrei Hayamim Alef"), és un llibre bíblic de l'Antic Testament, dividit habitualment en dos llibres a causa de la seva extensio: el Primer llibre de les Cròniques i el Segon llibre de les Cròniques. A la Bíblia cristiana està situat després del Segon llibre dels Reis, mentre que en el Tanakh hebreu es troba en el penúltim lloc. (ca)
- وقائع ساليرنو أو كرونيكون ساليرنيتانوم (باللاتينية: Chronicon Salernitanum) هو كتاب من القرن العاشر عن إمارة ساليرنو. ربما كتب في العام 990 (أو 974) ويعزى إلى وهو رئيس دير سان بينيديتو، من قبل هوغيتي تافياني كاروتسي. (ar)
- Chronicon Salernitanum o las Crónicas de Salerno es una crónica medieval del siglo X sobre la historia del Principado de Salerno. Fue escrito entre 974 y 990 y aunque el autor es anónimo, hay indicios que orientan la autoría a , abad de San Benedetto, según la profesora de la Universidad de Provenza Huguette Taviani-Carozzi. Según la Enciclopedia Católica, «tiene algunas esbozos de mérito literario» y el «contenido es bueno a pesar de la falta de capacidad crítica, que desfigura la obra». (es)
- Is leabhair sa Bhíobla iad Leabhair na gCroinicí. (ga)
- Le Chronicon Salernitanum (en français la Chronique de Salerne) est un texte historiographique rédigé en Italie méridionale à la fin du Xe siècle. Le récit historique, en latin vulgaire, est mêlé de légendes, d'historiettes, voire de chansons populaires (et souvent « noyé » par elles selon René Poupardin). (fr)
- 역대기(歷代記, 히브리어: דברי הימים, 그리스어: Παραλειπομένων, 영어: Books of Chronicles)는 히브리어 성경(유대교 성경과 기독교의 구약성경)의 일부로, 에서 역대기는 케투빔의 첫 번째 또는 마지막 책(또한 후반 배열에서 만들어진 유대어 성경의 마지막 책)으로 나타난다. 역대기는 사무엘기와 열왕기에 나타난 다윗 이야기와 비슷했다. 이런 까닭에 역대기는 70인역 성경에서는 사무엘 상권과 하권, 열왕기 상권과 하권을 보충하는 "부록(Supplements)"이라고 불리기도 했다. 역대기는 두 부분으로 나뉘는데(역대기 상권과 하권), 역대기의 상하권 분할과 구약성경의 기독교 정경으로서의 지위는 70인역 성경에 따른다. 한 "연대기 편자"(Chronicler)라고도 불리는 역대기 저자는 아마도 에즈라기부터 느헤미야까지도 기록하였으리라 추측했다. 역대기 저자의 업적은 바빌론 유수 이후의 이스라엘에 대한 중요한 정보원이다. (ko)
- De boeken 1 en 2 Kronieken (Hebreeuws: דברי הימים) zijn boeken in het Oude Testament en in de Tenach. Er zijn 2 boeken, nu bekend als 1 Kronieken en 2 Kronieken, maar oorspronkelijk vormden zij één boek. In de Hebreeuwse indeling vallen de boeken onder de ketoebiem of Geschriften. (nl)
- 『歴代誌』（れきだいし, ヘブライ語: דברי הימים Dibhrēy hayYāmīm ディブレー・ハイ＝ヤーミーム、英: Books of Chronicles）は旧約聖書におさめられたユダヤの歴史書。歴代誌という書名は聖書の日本語訳者によって様々に表記され、歴代志、歴代史、歴代の書、歴代誌略などとも表記される。2巻に分かれており、ダビデの死までが書かれた巻は上や第一、第一巻などと呼ばれ、バビロン捕囚までが書かれた巻は下や第二、第二巻などと呼ばれる。『サムエル記』『列王記』と一部の内容が重複している。ユダヤ教では「預言書」でなく「諸書」の1つになっている。 キリスト教では歴史書として『列王記』と同列に扱われ、その後におさめられている。『歴代誌』（ラテン語：Chronica）という題名はヒエロニムスが初めて使用したものである。ギリシア語聖書では『パレレイポメナ』（省略されたもの）というタイトルがついていて、『列王記』などの歴史書の補足という意味合いをもたされている。 この書物の原作者は、伝統的にエズラであると伝えられている。文体や記述法が似通っているため、批評学的には『エズラ記』『ネヘミヤ記』と同じ著者グループによってかかれたものではないかと考えられている。 (ja)
- Krönikeböckerna är en sammanhållen skildring av gamla testamentets historia från Adam till återkomsten från den babyloniska fångenskapen. De består av Första Krönikeboken och Andra Krönikeboken. Texten delades upp i två i och med Septuaginta, den första översättningen till grekiska runt 200 f. Kr. Tidigare lästes böckerna som en enda löpande text. (sv)
- Паралипомéнон (др.-греч. παραλειπομένων от παραλείπω, «пропускать, упускать» — букв. «[Книги] пропущенного», на иврите: דִּבְרֵי הַיָּמִים Диврей xа-ямим — «Деяния дней») или Летописи, в западной (преимущественно протестантской) традиции — Хроники — две (первая и вторая книги Паралипоменон) канонические книги Танаха (у христиан — Ветхого Завета Библии), чьё авторство традиционно приписывается Ездре и Неемии. Являются обобщённой летописью священной библейской истории, начиная с родословия человечества от Адама, колен Израиля, войн Давида, строительства храма и заканчивая вавилонским пленением. (ru)
- Сале́рнская хро́ника (лат. Chronicon Salernitanum) — раннесредневековая анонимная латиноязычная хроника, описывающая события на Апеннинском полуострове, происходившие в 747—974 годах. Получила своё название по городу Салерно, предполагаемому месту жительства её автора. Хроника — один из наиболее важных источников по истории Малой Лангобардии VIII—X веков. (ru)
- Chronicon Salernitanum o les Cròniques de Salern, és una crònica medieval del segle x sobre la història del Principat de Salern. Va ser escrit entre el 974 i el 990, i encara que l'autor és anònim, hi ha indicis que orienten l'autoria a Radoaldo de Salern, abat de San Benedetto, segons la professora de la Huguette Taviani-Carozzi. Segons l'Enciclopèdia Catòlica, «té alguns esbossos de mèrit literari» i el «contingut és bo malgrat la falta de capacitat crítica, que desfigura l'obra». (ca)
- Knihy kronik (hebrejsky דִבְרֵי־הַיָּמִים divrej ha-jamim, řecky παραλειπωμένα, paraleipómena) neboli 1. a 2. Paralipomenon (Český ekumenický překlad, Bible kralická, Překlad nového světa) či 1. a 2. Letopisů (Překlad 21. století) tvoří součást Starého zákona. V hebrejské bibli se jedná o poslední část Spisů (כְּתוּבִים, Ktuvim). Vyprávění knihy je z větší části paralelou k davidovským příběhům v 1. a 2. knize Samuelově a 1. a 2. knize královské a lze ji též chápat jako midraš k těmto spisům. Rozdělení knihy na dvě části odpovídá rozdělení v Septuagintě. Kniha je důležitým historickým pramenem pro studium izraelských dějin až po babylónské zajetí. Autorovi knihy však nešlo ani tak o „kronikářský záznam událostí“, jako spíše o zpracování historických událostí „z hlediska výlučně nábožensk (cs)
- Das Chronicon Salernitanum ist eine Chronik der langobardischen Fürstentümer Salerno und Benevent in Süditalien, die ca. 978 wohl von einem Mönch des Klosters St. Benedikt in Salerno verfasst wurde. Die Chronik behandelt die Geschichte der süditalienischen langobardischen Fürstentümer das 9. Jahrhundert betreffend relativ umfassend, während die Schilderungen für die anschließende Zeit knapper gefasst sind. Die Zuverlässigkeit wird in der neueren Forschung höher eingeschätzt als in der älteren, der Verfasser scheint sich auf teils gute Quellen gestützt zu haben. (de)
- Die Chronik oder das Buch der Chronik ist ein Buch der Hebräischen Bibel, das die Geschichte Israels als Geschichte Davids und seiner Dynastie zum Gegenstand hat und dabei besonderes Interesse an genealogischen Zuordnungen sowie an der Ordnung des Jerusalemer Tempelkultes zeigt. Es nimmt in der Hebräischen Bibel dadurch eine besondere Stellung ein, dass es das einzige Buch ist, dessen Quellen weitgehend bekannt sind und mit dem Buch selbst verglichen werden können. Das Buch wurde für die griechische Übersetzung in zwei Bücher geteilt. Diese Trennung in zwei Bücher der Chronik oder Chronikbücher hat sich zusammen mit der Kapitelzählung seit dem Zeitalter des Buchdrucks allgemein durchgesetzt. Bei Stellenangaben wird daher immer zwischen dem 1. Buch der Chronik (1 Chr) und dem 2. Buch der Ch (de)
- The Book of Chronicles (Hebrew: דִּבְרֵי־הַיָּמִים Dīvrē-hayYāmīm) is a book in the Hebrew Bible, found as two books (1–2 Chronicles) in the Christian Old Testament. Chronicles is the final book of the Hebrew Bible, concluding the third section of the Jewish Tanakh, the Ketuvim ("Writings"). It contains a genealogy starting with Adam and a history of ancient Judah and Israel up to the Edict of Cyrus in 539 BC. (en)
- La du libroj de la Kronikoj (hebree: דברי הימים debarè hayomim, "aferoj de la tagoj"; greke: A'-B' Παραλειπομένων 1-2 paraleipoménon, "I kaj II [libro] de la preterlaŝoj"; latine: 1-2 Paralipomenon) estas du tekstoj entenataj en la hebrea Biblio (kie ili estas nombrataj kiel unusola teksto), kaj en tiu kristana. (eo)
- Los Libros de Crónicas o Libros de las Crónicas (en hebreo: דִּבְרֵי־הַיָּמִים, Diḇrê Hayyāmîm, "Los asuntos de los días" o "Acciones o hechos de los tiempos") son una obra en prosa en hebreo que forma parte de las escrituras judías y cristianas y que comúnmente se les denomina I Crónicas y II Crónicas. Crónicas presenta la narración bíblica que comienza con el primer ser humano, Adán, y recorre la historia de la antigua Judá e Israel hasta el edicto del rey Ciro el Grande (c. 540 a. C.) que libera a los israelitas del cautiverio en Babilonia. (es)
- Les Livres des Chroniques, דִּבְרֵי־הַיָּמִים Diḇrei Hayyāmîm (« Discours des jours »), forment un livre du Tanakh, originellement rédigé aux alentours du IVe siècle av. J.-C. comme un seul livre. La division en deux parties est tardive, initialement dans la Septante (LXX) puis, depuis la Vulgate dans les canons chrétiens et, finalement, à partir du XVe siècle, dans le texte hébreu. Ces deux livres s'intitulent dans la Septante Biblia tôn paraleipoménôn (Βιϐλία τῶν παραλειπομένων, « Livres des choses restantes »), et, dans la Vulgate, Paralipomenon qui Hebraice dicitur Dabreiamim id est Verba Dierum (« Paralipomenon, qui est appelé en hébreu Dabreiamim, c’est-à-dire mots des jours »). (fr)
- Kitab Tawarikh (bahasa Ibrani: סֵפֶר דִּבְרֵי הַיָּמִים, translit. Sefer Divre Hayyamim) merupakan salah satu kitab dalam Tanakh atau Alkitab Ibrani dan termasuk dalam kitab-kitab tanpa pengelompokan resmi dalam Ketuvim. Dalam Perjanjian Lama di Alkitab Kristen, Kitab Tawarikh menjadi nama dari dua buah kitab dari kelompok kitab-kitab sejarah, yaitu Kitab 1 Tawarikh dan Kitab 2 Tawarikh, yang sebenarnya merupakan pecahan dari Kitab Tawarikh itu sendiri. Pada Alkitab versi Septuaginta dan Vulgata, serta beberapa turunan dari kedua versi tersebut, kitab ini disebut Kitab Paralipomenon (bahasa Yunani Kuno: Βιβλίον Παραλειπομένων, translit. Biblíon Paraleipoménon; bahasa Latin: Liber Paralipomenon) (in)
- Il Chronicon Salernitanum, o Chronicon Anonymi Salernitani, è una cronaca anonima, scritta probabilmente attorno al 990 (974 secondo altri), che narra vicende riguardanti soprattutto i laici dei principati di Benevento e Salerno. Costituisce una fonte importantissima per lo studio della storia dei principati della Langobardia Minor dall'VIII al X secolo. La narrazione termina bruscamente nel 974 mentre il principe di Capua e di Benevento con Pandolfo Testadiferro si accinge ad assediare Salerno, dove erano asserragliati coloro che avevano spodestato il principe di Salerno Gisulfo. (it)
- I due libri delle Cronache (ebraico דברי הימים divré ha-yamim, "cose dei giorni"; greco A'-B' Παραλειπομένων 1-2 Paraleipomenōn, "I e II [libro] delle omissioni"; latino 1-2 Paralipomenon) sono due testi contenuti nella Bibbia ebraica (Tanakh, dove sono contati come un testo unico) e cristiana. Sono scritti in ebraico e, secondo l'ipotesi maggiormente condivisa dagli studiosi, la loro redazione definitiva, ad opera di autori ignoti, è collocata attorno al 330-250 a.C. in Giudea. Rappresentano una rielaborazione della storia degli Ebrei già narrata negli altri testi storici. (it)
- Os dois Livros de Crônicas, geralmente chamados de I Crônicas e II Crônicas, são livros do Antigo Testamento da Bíblia cristã. Eles geralmente aparecem depois dos dois Livros de Reis e antes do Livro de Esdras, concluindo a seção conhecida como "livros históricos do Antigo Testamento", também conhecida como "". Crônicas apresenta a narrativa bíblica começando no primeiro ser humano, Adão, e atravessando a até a proclamação do rei persa Ciro, o Grande (c. 540 a.C.) libertando os israelitas do cativeiro na Babilônia. (pt)
- Книга хроніки — книга Старого Заповіту Біблії та Танаху. В євр. каноні - одна книга "Словеса днів" (літопис). Перша та Друга книги хронік, чи Параліпоменон (грец. παραλειπομένων від грец. παραλείπω — те, що оминули, лат. - хроніки) — твір юдаїзму з часів після неволі, тобто періоду коли юдейський народ був політично під владою персів, однак мав певну автономію, особливо у релігійній сфері. Попри те, що грецька назва книги натякає на справи «те, що оминули», вони не доповнюють подіями існуючі вже історичні книги і містять на загал описи тих самих подій. Книги хронік описують з іншими деталями події Книг Царів (Перша книга царів, Друга книга царів та Самуїлових книг (Перша книга Самуїла, Друга книга Самуїла). Книги хроніки очевидно написані у епоху перед еллінським пануванням Селевкідів, оск (uk)
- 《歷代志》是《希伯来圣经》，即犹太教《塔纳赫》和基督教《旧约圣经》中的一部分。天主教聖經則將此書分爲《編年紀上》以及《編年紀下》。 原文在《希伯來聖經》中是一本書，後來《舊約聖經》被翻譯成希臘文的時候才分為兩部分。關於本書的作者是誰，到今天還没有肯定的結論。猶太法典認為歷代志是出自以斯拉的手筆，這大概是因為歷代志的最後一段（《歷代志下》第36章第22节至第23节参）跟以斯拉記的開頭幾乎完全一樣之故。 不過有些學者對這現象有不同的解釋：歷代志的最後一段是後人加插上去的，為的是要把它和以斯拉記連接起來。無論如何，書中雖有提到波斯王古列下詔批准猶太人返故土後的短暫重建聖殿一事，全書卻没有記載波斯帝國和的歷史，顯然是寫在猶太人被擄歸回故土後的短暫時期之内，而編寫人很可能是以斯拉。 另外有學者根據書中記錄了約雅敬王第六代後人的族譜（《歷代志上》第3章第17节至第24节参），認為本書是寫於2世紀初，然而更可能的解釋是歸國後初期的作品。主題：神在人歷史中行動的全部紀事，從亞當經過撒母耳到以色列被擄歸回，連同神對付猶大諸王一些重要細節的陳述。 (zh)
|
