| dbo:abstract
|
- Der Abstieg Christi in die Unterwelt (lat. Descensus Christi ad inferos), volkstümlich auch Höllenfahrt Christi, bezeichnet die überlieferte christliche Vorstellung, dass Jesus Christus in der Nacht nach seiner Kreuzigung in die Unterwelt hinabgestiegen sei und dort die Seelen der Gerechten seit Adam befreit habe. Hintergrund dieser Vorstellung ist unter anderem die Frage, wo Jesu Christi Seele zwischen Kreuzigung und Auferstehung gewesen sei. Man beruft sich dabei auf die biblischen Aussagen in Epheser 4,9 und 1. Petrus 3,19 . (de)
- Κατά κάποιες Χριστιανικές παραδόσεις, ο όρος Κάθοδος του Χριστού στον Άδη ορίζει τη μετάβαση της ψυχής του Ιησού Χριστού, στον τόπο των νεκρών (στα ελληνικά «Άδης»), όπου μίλησε στους νεκρούς κατά το διάστημα του τριήμερου θανάτου του, όπως είχε κάνει και στους ζωντανούς, (βλ. γι’ αυτό την ορθόδοξη εικόνα «Εις Άδου κάθοδος», αλλά και τη μαρτυρία του αποστόλου Πέτρου, μαθητή του Χριστού, στην πρώτη επιστολή του, Επιστολή Πέτρου Α΄ - Κεφάλαιο 3, στίχοι 19-20). ἐν ᾧ καὶ τοῖς ἐν φυλακῇ πνεύμασι πορευθεὶς ἐκήρυξεν, ἀπειθήσασί ποτε, ὅτε ἀπεξεδέχετο ἡ τοῦ Θεοῦ μακροθυμία ἐν ἡμέραις Νῶε κατασκευαζομένης κιβωτοῦ, εἰς ἣν ὀλίγαι, τοῦτ' ἔστιν ὀκτὼ ψυχαί, διεσώθησαν δι' ὕδατος.Νέα ελληνικά: Με αυτό και κήρυξε, αφού πορεύτηκε στα πνεύματα που ήταν στη φυλακή, τα οποία κάποτε απείθησαν, όταν περίμενε η μακροθυμία του Θεού κατά τις ημέρες του Νώε, ενώ κατασκευαζόταν η κιβωτός, στην οποία λίγοι, τουτέστι οχτώ ψυχές, διασώθηκαν διαμέσου του νερού. Κατά την Κάθοδο του Ιησού στον Άδη, ο Άγιος Επιφάνιος Κύπρου, αναφέρει ότι ο Χριστός σώζει όσους πίστεψαν. Τότε πήρε τις ψυχές των νεκρών από τον Άδη και τις έφερε στον τόπο όπου πηγαίνουν οι ψυχές τώρα, τόπο που τον ονομάζουμε «ουρανό». Εκεί οι ψυχές των προ Χριστού νεκρών και οι ψυχές των ανθρώπων που έζησαν μετά το Χριστό, μαζί, περιμένουν την ανάσταση, για να ζήσουν στη βασιλεία του Θεού παίρνοντας πάλι τα σώματά τους, αλλά ως αθάνατα και φωτεινά πλέον σώματα. Η Κάθοδος του Χριστού στον Άδη αναφέρεται και στην ομιλία του αποστόλου Πέτρου, στις Πράξεις των Αποστόλων, Κεφάλαιο 2, στίχος 31. προϊδὼν ἐλάλησε περὶ τῆς ἀναστάσεως τοῦ Χριστοῦ ὅτι οὐ κατελείφθη ἡ ψυχὴ αὐτοῦ εἰς ᾅδου οὐδὲ ἡ σὰρξ αὐτοῦ εἶδε διαφθοράν.Νέα ελληνικά: προείδε και μίλησε για την ανάσταση του Χριστού ότι ούτε εγκαταλείφτηκε στον άδη ούτε η σάρκα του είδε φθορά. Το "Σύμβολο των Αποστόλων" λέει ότι ο Χριστός "παθόντα ὑπὸ Ποντίου Πιλάτου, σταυρωθέντα, θανόντα, καὶ ταφέντα, κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα". (el)
- Descenso de Cristo a los infiernos o al limbo es un concepto cristiano, fundamentado en el discurso del apóstol Pedro en Hechos de los Apóstoles: Viéndolo antes, habló de la resurrección de Cristo, que su alma no fue dejada en el Hades, ni su carne vio corrupción. La misma idea se encuentra en el Credo de los Apóstoles Padeció bajo el poder de Poncio Pilato. Fue crucificado, muerto y sepultado. Descendió a los infiernos. La expresión griega utilizada es κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα, (katelthonta eis ta katôtata), que se tradujo al latín como descendit ad inferos. Tanto el griego τὰ κατώτατα como el latín inferos pueden traducirse como "lo que está debajo". La creencia compartida por las culturas mediterráneas de la época antigua era que el inframundo era el lugar al que descendían las almas tras la muerte (el Tártaro griego, el Sheol hebreo -en el griego neotestamentario se utiliza la palabra ᾍδης Hades-) y al que es recurrente que algunas divinidades o héroes desciendan (descenso a los infiernos, catábasis). A pesar de que el descenso de Cristo a los infiernos es un episodio apenas sugerido en el Nuevo Testamento, despertó una gran curiosidad entre los primeros cristianos, y se convirtió en el foco de muchas . En la cristiandad oriental se relaciona el término con su posterior ascenso en la mención helena de Anastasis. Santo Tomás de Aquino argumentó extensamente sobre el descenso de Cristo a los infiernos en Summa Theologiae, comentando las opiniones previas de San Agustín de Hipona y San Gregorio Magno, y distinguiendo los conceptos de "infierno de los condenados" y "seno de Abraham". Cristo bajó a cualquiera de los infiernos; pero no a todos por igual. Pues, al bajar al infierno de los condenados, su eficacia se tradujo en impugnarles por su incredulidad y por su malicia. En cambio, a los que estaban encerrados en el purgatorio les dio la esperanza de alcanzar la gloria. Y a los santos Patriarcas, que estaban encerrados en el infierno solamente por el pecado original, les infundió la luz de la gloria. (es)
- In Christian theology, the Harrowing of Hell (Latin: Descensus Christi ad Inferos, "the descent of Christ into Hell" or Hades) is an Old English and Middle English term referring to the period of time between the Crucifixion of Jesus and his resurrection. In triumphant descent, Christ brought salvation to the souls held captive there since the beginning of the world. Jesus Christ's descent into the world of the dead is referred to in the Apostles' Creed and the Athanasian Creed (Quicumque vult), which state that he "descended into the underworld" (descendit ad inferos), although neither mention that he liberated the dead. His descent to the underworld is alluded to in the New Testament in 1 Peter 4:6, which states that the "good tidings were proclaimed to the dead". The Catechism of the Catholic Church notes Ephesians 4:9, which states that "[Christ] descended into the lower parts of the earth", as also supporting this interpretation. These passages in the Bible have given rise to differing interpretations. The Harrowing of Hell is commemorated in the liturgical calendar on Holy Saturday. According to The Catholic Encyclopedia, the story first appears clearly in the Gospel of Nicodemus in the section called the Acts of Pilate, which also appears separately at earlier dates within the Acts of Peter and Paul. The descent into Hell had been related in Old English poems connected with the names of Cædmon (e.g. Christ and Satan) and Cynewulf. It is subsequently repeated in Ælfric of Eynsham's homilies c. 1000 AD, which is the first known inclusion of the word "harrowing". Middle English dramatic literature contains the fullest and most dramatic development of the subject. As a subject in Christian art, is also known as the Anastasis (Greek for "resurrection"), considered a creation of Byzantine culture and first appearing in the West in the early 8th century. (en)
- Kristau teologian, Jesus infernuetara jaistea (latinez: Descensus Christi ad Inferos) Jesus Nazaretekoa infernuetara (edo Hadesera) egin zuen jaitsiera arrakastatsua da. Tradizioaren arabera, Gurutziltzaketaren eta Piztueraren artean egin zuen, eta bertan munduaren hasieratik zuzenak izan ziren guztiei eskaini zien. Jesukristoren jaitsiera heriotzaren mundura Apostoluen Kredoan eta agertzen da, non esaten den Jesus "azpimundura jaitsi zela" (descendit ad inferos), nahiz eta inon ez den aipatzen hildakoak askatu zituela. Azpimundura jaitsiera Itun Berrian agertzen da, 1 P 4:6, non esaten den Horregatik hots egin zitzaien berri ona hildakoei ere, gizakiari dagokion epaia gorputzean hartu ondoren, Espirituaren indarrez Jainkoaren biziaz bizi zitezen. katolikoak ere interpretatzen du Ef 4:9 interpretazio honen aldekoa dela: Igo zela esatean, zer esan nahi du, aurrez beheko lur honetara jaitsi zela baizik?. Hala ere, pasarte hauen inguruan interpretazio ezberdinak egin dira. Aste Santuan larunbatan oroitzen da Jesus infernuetara jaitsi izana. The Catholic Encyclopediaren arabera, istorio hau argiki agertzen da, "Pilatoren Eginak" atalean. (eu)
- La descente aux Enfers (lat. Descensus Christi ad Inferos) est une tradition qui concerne les deux nuits pendant lesquels le corps de Jésus-Christ était dans la tombe. Dans son premier discours de la Pentecôte, l'apôtre Pierre avait dit que le Christ a été dans l'Hadès : Actes 2:31 : « c'est la résurrection du Christ qu'il a prévue et annoncée, en disant qu'il ne serait pas abandonné dans le séjour des morts et que sa chair ne verrait pas la corruption ». (Louis Segond 1910) Aussi, le Symbole des apôtres raconte que le Christ « a souffert sous Ponce Pilate, a été crucifié, est mort, a été enseveli, est descendu aux enfers ». L'idée d'un voyage par le Christ à travers le monde souterrain s'est développé plus tard, par l'intermédiaire des légendes chrétiennes, de l'art et de la littérature et par la tradition scolastique qui se fonde ici sur la première épître de Pierre, laquelle indique que Jésus « est allé prêcher aux esprits en prison » (3:19) soit sa visite à la Limbe des patriarches. (fr)
- Dalam teologi Kristen, peristiwa turunnya Kristus ke neraka (bahasa Latin: Descensus Christi ad Inferos) atau peristiwa Geger Neraka adalah peristiwa lawatan mulia Kristus ke neraka yang berlangsung pada selang waktu antara wafat dan kebangkitan-Nya. Pada selang waktu tersebut, Kristus diyakini turun ke neraka, membawa anugerah keselamatan bagi semua arwah orang sadik yang wafat mendahului-Nya semenjak manusia diciptakan. Umat Kristen di Indonesia sekarang ini lazimnya menerjemahkan kata "Hades" atau "Inferos" dalam Syahadat Para Rasul menjadi "Tempat Penantian" (Kristen Katolik) atau "Alam Maut" (Kristen Protestan). Sejumlah teolog Kristen menggunakan istilah Syeol atau Limbo sebagai sebutan bagi neraka yang didatangi Yesus, guna membedakannya dari neraka tempat arwah orang-orang yang dilaknat. Keyakinan mengenai peristiwa Geger Neraka diungkapkan dalam Syahadat Para Rasul dan Syahadat Atanasius (Quicumque Vult) dengan pernyataan bahwa Yesus Kristus "turun ke ". Kristus ke neraka tersirat dalam nas Alkitab Perjanjian Baru (1 Petrus 3:19-20) yang menyatakan bahwa Yesus "pergi memberitakan Injil kepada roh-roh yang di dalam penjara" (Menurut Katekismus Gereja Katolik, nas Efesus 4:9, yang menyatakan bahwa Kristus "telah turun ke bagian bumi yang paling bawah", juga mendukung keyakinan mengenai peristiwa Geger Neraka). Langkanya ayat-ayat semacam ini dalam Alkitab telah menimbulkan kontroversi dan bermacam-macam tafsir. Menurut Ensiklopedia Katolik, peristiwa Geger Neraka pertama kali diriwayatkan secara jelas dalam Injil Nikodemus, pada bagian yang disebut Kisah Pilatus, yang juga diriwayatkan lebih awal dalam Kisah Petrus dan Paulus. Peristiwa turun ke neraka ini diriwayatkan dalam syair-syair Inggris Kuno karya Cædmon dan Cynewulf. Peristiwa ini diriwayatkan kembali dalam khotbah pada ca. 1000 M, yang pertama kali menggunakan istilah "geger" (bahasa Inggris: harrowing). memuat bentuk paripurna dan paling dramatis dari subjek ini. Dalam seni rupa Kristen, tema Geger Neraka dikenal pula dengan sebutan Anastasis (kata Yunani yang berarti "kebangkitan"). Seni rupa bertema Anastasis adalah hasil reka cipta budaya Bizantin dan pertama kali muncul di Gereja Barat pada permulaan abad ke-8. (in)
- キリストの地獄への降下（キリストのじごくへのこうか、ギリシア語: Κάθοδος του Χριστού στον Άδη, ラテン語: Descensus Christi ad Inferos, 英語: Descent into Hell, ドイツ語: Höllenfahrt Christi, ロシア語: Сошествие Христа в ад）とは、キリストが死後地下にある死者達の国（地獄、黄泉、陰府）を訪れたとキリスト教において信じられている事柄。 特にペテロの手紙一 3:19が聖書に記されている箇所として言及されるほか、同じくペテロの手紙一 4:6、またエフェソの信徒への手紙 4:9にも記されているとされる。現代聖書学の場面では、同聖書箇所を地獄降りの根拠とする解釈を認めないのが通説とされるが、正教会においては現代でも同聖書箇所をハリストス（キリスト）の地獄降りの根拠とする。 本概念の呼称としては単に「地獄降り」「地獄降下」とも言われるほか、「陰府降下」「黄泉降下」「黄泉降り」といったものがある。これは、キリスト教においてギリシア語: ᾍδης（古典ギリシャ語再建音: ハデース、現代ギリシャ語転写: アディス）の訳語に、「地獄」「陰府」「黄泉」「冥府」「ハデス」など複数のバリエーションがあることを反映するものである。 キリスト教における地獄の概念および聖書における訳語のバリエーションについては「地獄 (キリスト教)」を参照 サタンの力を砕き、サタンが虜にしていた義人たちを解放したという解釈においては、地獄降下は地獄の征服（英語: harrowing of hell）と呼ばれることも多い。 言及される聖書の箇所および大枠の理解においては教派を超えて共有されている部分もあるが、教派ごとに見解の差があるため、ここでは教派ごとに見解をまとめるかたちで詳述する。 (ja)
- La Discesa di Cristo agli inferi è una verità di fede professata nel simbolo degli apostoli: (it)
- In de christelijke theologie is de Hellevaart van Christus (Latijn: Descensus Christi ad Inferos, "Christus' afdaling naar de onderwereld") de afdaling van Jezus Christus naar de onderwereld of de hel in de periode tussen zijn dood en herrijzenis. Bij die gebeurtenis zou hij de zielen van de rechtvaardigen vanaf Adam hebben bevrijd. Deze voorstelling wordt gebaseerd op Efeziërs 4:9 en 1 Petrus 3:19. (nl)
- A Descida de Cristo aos infernos (em latim: Descensus Christi ad Inferos) é uma doutrina na teologia cristã referenciada no Credo dos Apóstolos e no Credo de Atanásio (Quicumque vult) e que afirma que Jesus "desceu ao Sheol". Ela é lembrada pelos católicos e ortodoxos no Sábado de Aleluia. A falta de referências explícitas nas escrituras a respeito desta "descida" deu origem a uma controvérsia e muitas interpretações diferentes. Como uma imagem na arte cristã, a descida ao inferno é também conhecida como Anastasis (grego para "ressurreição"), amplamente considerada como sendo uma criação da cultura bizantina e que só apareceu no ocidente no início do século VIII. (pt)
- Kristi nedstigande till dödsriket (latin: Descensus Christi ad Inferos, "Kristi nedstigande i helvetet", ordagrant "Kristi nedstigande till underjorden") är inom kristen teologi vad som sker efter Jesu död på korset och före hans uppståndelse. Episoden återfinns i den apostoliska trosbekännelsen samt den athanasianska, i formuleringen "nederstigen till dödsriket". I vissa översättningar av trosbekännelsen, är det till helvetet som Jesus stiger ned. En annan tolkning är att Jesus nedsteg i en annan krets av dödsriket, till limbo. Uttrycket ad Inferos betyder ordagrant "till de lägre rymderna" eller "till jordens djup" (inferos är ackusativ maskulinum pluralis av inferus, "låg", "undervärldslig" eller "underjordisk") på latin, och Inferus eller Inferum betyder "den undre världen" eller "underjorden". Den latinska motsvarigheten till helvetet är Tartarus snarare än Inferus eller Inferum. (sv)
- Zstąpienie Chrystusa do piekieł (otchłani) (łac. Descensus Christi ad inferos) – zawarte w Apostolskim symbolu wiary w artykule „zstąpił do piekieł” określenie wydarzeń w perspektywie czasowej, mających miejsce pomiędzy śmiercią a zmartwychwstaniem Jezusa. Zstąpienie do piekieł jest uznawane w teologii chrześcijańskiej za element zbawczego dzieła Chrystusa i istotną część historii zbawienia. Artykuł o zstąpieniu do piekieł w dziejach Kościoła był różnie interpretowany, jest również obiektem zainteresowań współczesnej myśli teologicznej. (pl)
- Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти», Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та згадується у богослужіннях Великої Суботи. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви Лімб та Шеол. (uk)
- Сошествие Иисуса Христа в ад (церк.-слав. Соше́ствїе во а҆́дъ; греч. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα, лат. Descensus Christi ad inferos) — догмат, исповедуемый историческими христианскими церквями (римско-католической, православными, древневосточными, восточнокатолическими) и церквями ранней протестантской реформации (лютеранской, кальвинистской, англиканской, цвинглианской), согласно которому после распятия Иисус Христос спустился в ад и, сокрушив его ворота, принёс свою евангельскую проповедь, освободил заключённые там души и вывел из ада всех ветхозаветных праведников, а также Адама и Еву. Сошествие Христа в ад входит в число Страстей Христовых. Считается, что это событие произошло во второй день пребывания Христа во гробе и вспоминается за богослужением Великой субботы. Иногда это учение понимается не в буквальном, а метафорическом смысле. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Der Abstieg Christi in die Unterwelt (lat. Descensus Christi ad inferos), volkstümlich auch Höllenfahrt Christi, bezeichnet die überlieferte christliche Vorstellung, dass Jesus Christus in der Nacht nach seiner Kreuzigung in die Unterwelt hinabgestiegen sei und dort die Seelen der Gerechten seit Adam befreit habe. Hintergrund dieser Vorstellung ist unter anderem die Frage, wo Jesu Christi Seele zwischen Kreuzigung und Auferstehung gewesen sei. Man beruft sich dabei auf die biblischen Aussagen in Epheser 4,9 und 1. Petrus 3,19 . (de)
- La Discesa di Cristo agli inferi è una verità di fede professata nel simbolo degli apostoli: (it)
- In de christelijke theologie is de Hellevaart van Christus (Latijn: Descensus Christi ad Inferos, "Christus' afdaling naar de onderwereld") de afdaling van Jezus Christus naar de onderwereld of de hel in de periode tussen zijn dood en herrijzenis. Bij die gebeurtenis zou hij de zielen van de rechtvaardigen vanaf Adam hebben bevrijd. Deze voorstelling wordt gebaseerd op Efeziërs 4:9 en 1 Petrus 3:19. (nl)
- Zstąpienie Chrystusa do piekieł (otchłani) (łac. Descensus Christi ad inferos) – zawarte w Apostolskim symbolu wiary w artykule „zstąpił do piekieł” określenie wydarzeń w perspektywie czasowej, mających miejsce pomiędzy śmiercią a zmartwychwstaniem Jezusa. Zstąpienie do piekieł jest uznawane w teologii chrześcijańskiej za element zbawczego dzieła Chrystusa i istotną część historii zbawienia. Artykuł o zstąpieniu do piekieł w dziejach Kościoła był różnie interpretowany, jest również obiektem zainteresowań współczesnej myśli teologicznej. (pl)
- Κατά κάποιες Χριστιανικές παραδόσεις, ο όρος Κάθοδος του Χριστού στον Άδη ορίζει τη μετάβαση της ψυχής του Ιησού Χριστού, στον τόπο των νεκρών (στα ελληνικά «Άδης»), όπου μίλησε στους νεκρούς κατά το διάστημα του τριήμερου θανάτου του, όπως είχε κάνει και στους ζωντανούς, (βλ. γι’ αυτό την ορθόδοξη εικόνα «Εις Άδου κάθοδος», αλλά και τη μαρτυρία του αποστόλου Πέτρου, μαθητή του Χριστού, στην πρώτη επιστολή του, Επιστολή Πέτρου Α΄ - Κεφάλαιο 3, στίχοι 19-20). Κατά την Κάθοδο του Ιησού στον Άδη, ο Άγιος Επιφάνιος Κύπρου, αναφέρει ότι ο Χριστός σώζει όσους πίστεψαν. (el)
- In Christian theology, the Harrowing of Hell (Latin: Descensus Christi ad Inferos, "the descent of Christ into Hell" or Hades) is an Old English and Middle English term referring to the period of time between the Crucifixion of Jesus and his resurrection. In triumphant descent, Christ brought salvation to the souls held captive there since the beginning of the world. As a subject in Christian art, is also known as the Anastasis (Greek for "resurrection"), considered a creation of Byzantine culture and first appearing in the West in the early 8th century. (en)
- Kristau teologian, Jesus infernuetara jaistea (latinez: Descensus Christi ad Inferos) Jesus Nazaretekoa infernuetara (edo Hadesera) egin zuen jaitsiera arrakastatsua da. Tradizioaren arabera, Gurutziltzaketaren eta Piztueraren artean egin zuen, eta bertan munduaren hasieratik zuzenak izan ziren guztiei eskaini zien. The Catholic Encyclopediaren arabera, istorio hau argiki agertzen da, "Pilatoren Eginak" atalean. (eu)
- Descenso de Cristo a los infiernos o al limbo es un concepto cristiano, fundamentado en el discurso del apóstol Pedro en Hechos de los Apóstoles: Viéndolo antes, habló de la resurrección de Cristo, que su alma no fue dejada en el Hades, ni su carne vio corrupción. La misma idea se encuentra en el Credo de los Apóstoles Padeció bajo el poder de Poncio Pilato. Fue crucificado, muerto y sepultado. Descendió a los infiernos. En la cristiandad oriental se relaciona el término con su posterior ascenso en la mención helena de Anastasis. (es)
- La descente aux Enfers (lat. Descensus Christi ad Inferos) est une tradition qui concerne les deux nuits pendant lesquels le corps de Jésus-Christ était dans la tombe. Dans son premier discours de la Pentecôte, l'apôtre Pierre avait dit que le Christ a été dans l'Hadès : Actes 2:31 : « c'est la résurrection du Christ qu'il a prévue et annoncée, en disant qu'il ne serait pas abandonné dans le séjour des morts et que sa chair ne verrait pas la corruption ». (Louis Segond 1910) (fr)
- Dalam teologi Kristen, peristiwa turunnya Kristus ke neraka (bahasa Latin: Descensus Christi ad Inferos) atau peristiwa Geger Neraka adalah peristiwa lawatan mulia Kristus ke neraka yang berlangsung pada selang waktu antara wafat dan kebangkitan-Nya. Pada selang waktu tersebut, Kristus diyakini turun ke neraka, membawa anugerah keselamatan bagi semua arwah orang sadik yang wafat mendahului-Nya semenjak manusia diciptakan. Umat Kristen di Indonesia sekarang ini lazimnya menerjemahkan kata "Hades" atau "Inferos" dalam Syahadat Para Rasul menjadi "Tempat Penantian" (Kristen Katolik) atau "Alam Maut" (Kristen Protestan). Sejumlah teolog Kristen menggunakan istilah Syeol atau Limbo sebagai sebutan bagi neraka yang didatangi Yesus, guna membedakannya dari neraka tempat arwah orang-orang yang dil (in)
- キリストの地獄への降下（キリストのじごくへのこうか、ギリシア語: Κάθοδος του Χριστού στον Άδη, ラテン語: Descensus Christi ad Inferos, 英語: Descent into Hell, ドイツ語: Höllenfahrt Christi, ロシア語: Сошествие Христа в ад）とは、キリストが死後地下にある死者達の国（地獄、黄泉、陰府）を訪れたとキリスト教において信じられている事柄。 特にペテロの手紙一 3:19が聖書に記されている箇所として言及されるほか、同じくペテロの手紙一 4:6、またエフェソの信徒への手紙 4:9にも記されているとされる。現代聖書学の場面では、同聖書箇所を地獄降りの根拠とする解釈を認めないのが通説とされるが、正教会においては現代でも同聖書箇所をハリストス（キリスト）の地獄降りの根拠とする。 本概念の呼称としては単に「地獄降り」「地獄降下」とも言われるほか、「陰府降下」「黄泉降下」「黄泉降り」といったものがある。これは、キリスト教においてギリシア語: ᾍδης（古典ギリシャ語再建音: ハデース、現代ギリシャ語転写: アディス）の訳語に、「地獄」「陰府」「黄泉」「冥府」「ハデス」など複数のバリエーションがあることを反映するものである。 (ja)
- A Descida de Cristo aos infernos (em latim: Descensus Christi ad Inferos) é uma doutrina na teologia cristã referenciada no Credo dos Apóstolos e no Credo de Atanásio (Quicumque vult) e que afirma que Jesus "desceu ao Sheol". Ela é lembrada pelos católicos e ortodoxos no Sábado de Aleluia. (pt)
- Kristi nedstigande till dödsriket (latin: Descensus Christi ad Inferos, "Kristi nedstigande i helvetet", ordagrant "Kristi nedstigande till underjorden") är inom kristen teologi vad som sker efter Jesu död på korset och före hans uppståndelse. Episoden återfinns i den apostoliska trosbekännelsen samt den athanasianska, i formuleringen "nederstigen till dödsriket". I vissa översättningar av trosbekännelsen, är det till helvetet som Jesus stiger ned. En annan tolkning är att Jesus nedsteg i en annan krets av dödsriket, till limbo. (sv)
- Сошествие Иисуса Христа в ад (церк.-слав. Соше́ствїе во а҆́дъ; греч. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα, лат. Descensus Christi ad inferos) — догмат, исповедуемый историческими христианскими церквями (римско-католической, православными, древневосточными, восточнокатолическими) и церквями ранней протестантской реформации (лютеранской, кальвинистской, англиканской, цвинглианской), согласно которому после распятия Иисус Христос спустился в ад и, сокрушив его ворота, принёс свою евангельскую проповедь, освободил заключённые там души и вывел из ада всех ветхозаветных праведников, а также Адама и Еву. Сошествие Христа в ад входит в число Страстей Христовых. Считается, что это событие произошло во второй день пребывания Христа во гробе и вспоминается за богослужением Великой субботы. (ru)
- Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти», Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та (uk)
|
_Cropped.jpg){kind=link}
_Cropped.jpg){kind=link}
