| dbo:abstract
|
- L'Enterrament de Crist o de Jesús és una de les estacions del Via Crucis que, després de la mort i el davallament de la creu, recull, segons l'evangeli, la col·locació del cos de Crist en una tomba que pertanyia a Josep d'Arimatea. Els quatre cànons bíblics manifesten que, al vespre de la Crucifixió, Josep d'Arimatea va demanar el cos de Jesús a Pilat i, després que aquest accedís a la seva petició, va davallar Crist de la Creu, el va embolicar en roba de fil i el va dipositar en una tomba. Joan descriu que Nicodem va ajudar Josep en l'enterrament, i que portava una barreja de mirra i d'àloes que varen estendre al llenç d'enterrament segons els costums jueus. A Mateu 27:66 s'esmenta que "varen assegurar la tomba segellant-la amb una pedra i apostant-hi un guarda." (ca)
- Die Grablegung Christi ist ein Bildtypus der westlichen christlichen Ikonografie. Die Szene der Passion Jesu ist chronologisch und ikonographisch einzuordnen zwischen die Bildtypen der Kreuzabnahme und der Beweinung Christi bzw. Pietà einerseits und der Auferstehung bzw. Himmelfahrt Christi andererseits. Die orthodoxe Tradition entwickelte den eigenständigen Typus der Grablegungsikone. (de)
- La Elkrucigo de Jesuo estas la epizodo de la pasiono de Jesuo okazinta post lia morto sur la kruco. Temas pri epizodo kiu havis laŭlonge de la jarcentoj multegon da arta reprezentaĵoj. (eo)
- The burial of Jesus refers to the burial of the body of Jesus after crucifixion, before the eve of the sabbath described in the New Testament. According to the canonical gospel accounts, he was placed in a tomb by a councillor of the sanhedrin named Joseph of Arimathea. In art, it is often called the Entombment of Christ. (en)
- Jesusen hilobiratzea Jesus Nazaretekoa gurutziltzaketaren ostean nola hilobiratu zuten Itun Berrian egiten diren aipamenak dira. Ebanjelioen kontakizun kanonikoen arabera, Josef Arimateakoa izeneko gizon batek jarri zuen hilobian. Artean, ohiko gaia da. Pasarteako jasotzen dira Mateoren Ebanjelioan 27:57-61, Markoren Ebanjelioan 15:42-47, Lukasen Ebanjelioa 23:50-56 eta Joanen Ebanjelioan 19:38-42. (eu)
- Penguburan atau Pemakaman Yesus Kristus terjadi segera setelah kematian-Nya akibat tergantung di atas salib selama lebih dari 6 jam. Waktu kematian diperkirakan antara pukul 3 dan 6 sore, sebelum matahari terbenam, pada tanggal 14 Nisan (14 Abib; dalam bulan April) sekitar tahun 30-33 M. Sesuai catatan kitab-kitab Injil dalam Perjanjian Baru Alkitab Kristen, Yesus ditempatkan dalam kubur baru milik Yusuf dari Arimatea. (in)
- La Mise au tombeau est le dernier épisode de la Passion du Christ, devenu un sujet de l'iconographie chrétienne. Les représentations de cet événement se fondent sur les récits de la mort du Christ dans les évangiles de Jean (19, 38-42), Luc (23, 50-55), Marc (15, 43.49) et Mathieu (27, 55-61), ainsi que dans les évangiles apocryphes. La Mise au tombeau est particulièrement populaire dans les Mystères de la Passion du Christ et la sculpture religieuse européenne des XVe et XVIe siècles. On trouve également de nombreux exemples de ce thème artistique dans l'art de la Contre-Réforme ; elle est présente dans l'art populaire avec les représentations du Chemin de croix. C'est également un des éléments de certaines Passions mises en musique. La péricope de la mise au tombeau dans le sépulcre de Joseph d'Arimathie est pourtant un récit à l'historicité fort douteuse et probablement un embellissement théologique, mais la portée symbolique et apologétique l'emportent sur la véracité de l'histoire racontée. (fr)
- La deposizione di Gesù è l'episodio finale della passione di Gesù, dopo la sua morte. Si tratta di un episodio che ha avuto numerose raffigurazioni artistiche nel corso dei secoli. La sepoltura di Gesù si riferisce alla sepoltura del corpo di Gesù dopo la sua crocifissione, descritta nel Nuovo Testamento. Secondo i vangeli canonici, egli venne posto in una tomba da un uomo di nome Giuseppe d'Arimatea. In arte, l'atto è spesso chiamato deposizione di Cristo nella tomba o più impropriamente e semplicemente deposizione, che non è da confondere con la Deposizione dalla croce che è l'episodio evangelico immediatamente precedente. (it)
- 예수의 매장은 신약에 기술된, 십자가형 후에 예수의 몸의 매장을 말한다. 정규 복음서 계정에 따르면, 그는 아리마태아의 요셉이라는 사람에 의해 무덤에 넣어졌다. (ko)
- Погребение Иисуса Христа, Положение во гроб — описанные в Евангелиях похороны учениками тела Иисуса Христа после его крестной смерти, случившиеся вечером Страстной пятницы. Эпизод относится к числу Страстей Христовых, следует за Оплакиванием Христа и непосредственно предшествует сцене обнаружения пустой могилы, то есть является последним моментом, в котором ещё фигурирует земное тело Иисуса. Согласно христианскому вероучению, после погребения тела Христа Его душа спустилась в ад для победы над смертью и спасения ветхозаветных праведников. Погребение Христа получило своё отражение в богословских сочинениях, рассматривающих его как завершение искупительной миссии Христа, а также в апокрифической литературе. В искусстве тема погребения отразилась в многочисленных живописных и скульптурных работах. (ru)
- Sepultamento de Jesus é um dos episódios da Paixão de Jesus Cristo no qual seu corpo, depois da deposição da cruz, é colocado no túmulo. De acordo com os relatos dos evangelhos canônicos, Jesus foi sepultado por um fariseu chamado José de Arimateia. (pt)
- Поховання Ісуса Христа — Євангельська розповідь про поховання учнями тіла Ісуса Христа після його хресної смерті, яка була ввечері Страсної п'ятниці. Епізод відноситься до числа Страстей Христових. Згідно з православним віровченням, після поховання тіла Христа його душа спустилася в пекло для перемоги над смертю і спасіння старозавітних праведників. Про поховання Господа оповідають абсолютно згідно всі чотири Євангелісти, причому кожен повідомляє свої подробиці. Поховання відбулося при настанні вечора, але субота ще не настала, хоча і наближалася, тобто, треба думати, це було за годину або за дві до заходу сонця, з якої вже починалася субота. Це ясно вказують всі чотири Євангелісти: Мт. 27:57, Мк. 15:42, Лк. 23:54 й Ів. 19:42, а особливо підкреслюють св. Марко і Лука. Прийшов Йосип з Ариматеї, юдейського міста поблизу Єрусалима, член синедріону, як свідчить св. Марко, людина благочестива, потаємний учень Христовий, за свідченням св. Іоанна, який не брав участі в засудженні Господа (Лк. 23:51). Прийшовши до Пилата, він виклопотав у нього тіло Ісуса для поховання. За звичаєм римлян, тіла розп'ятих залишалися на хрестах де вони були здобиччю для птахів, але можна було, попросивши дозволу начальства, погребати їх. Пилат висловив подив з того, що Ісус вже помер, оскільки розп'яті висіли іноді по кілька днів, але, перевіривши через сотника, який засвідчив йому смерть Ісуса, наказав видати тіло Йосипові. За оповіданню св. Іоанна, прийшов і Никодим, що давніше приходив до Ісуса вночі (див. Ів. 3), Який приніс із склад із смирни і алое близько 100 фунтів. Йосип купив плащаницю — довге і цінне полотно. Вони зняли Тіло, намастили його, за звичаєм пахощами, обвили плащаницею і поклали в новій поховальній печері в саду Йосипа, що знаходилася неподалік від Голгофи. Позаяк сонце вже схилялося на захід, все робилося, хоча і старанно, але дуже поспішно. Приваливши камінь до дверей гробу, вони віддалилися. За всім цим спостерігали жінки, що стояли колись на Голгофі. Іван Золотоустий, а за ним і бл. Феофілакт, вважають, що згадувана Євангелістами «Марія, Якова й Іосії мати», є Пресвята Богородиця, «оскільки Яків та Іосія були діти Йосипа від його першої дружини. А позаяк Богородиця називалася дружиною Йосипа, то по праву називалася і матір'ю, тобто мачухою дітей його». Однак, є інші думки, що це була Марія, дружина Клеопи, двоюрідна сестра Богоматері. Всі вони сиділи проти входу в печеру, як свідчить про те св. Матвій (Мт. 27:61), а потім, за свідченням св. Луки, повернувшись, приготували пахощів і мира, щоб по закінченні дня суботнього спокою прийти і помазати Тіло Господа, за юдейським звичаєм (Лк. 23:56). За переказом св. Марка, ці жінки, іменовані «мироносицями», купили аромати не в самий день поховання Господа, а після суботи, тобто в суботу ввечері. Тут не можна бачити протиріччя. У п'ятницю ввечері залишалося, очевидно, дуже мало часу до заходу сонця. Щось, що встигли, вони приготували ще в п'ятницю, а чого не встигли, закінчили в суботу ввечері. Євангеліст Матей повідомляє ще про один важливу обставину, подію на другий день після поховання — «На другий день, що за п'ятницею», тобто в суботу, первосвященики та фарисеї зібралися до Пилата, не думаючи навіть про порушення суботнього спокою, і попросили його дати розпорядження про охорону гробу до третього дня. Своє прохання вони мотивували заявою: «Ми згадали, що той обманщик казав, ще будучи в живих, сказав: „після трьох днів воскресну“; тепер накажи стерегти аж до третього дня, щоб учні Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: „Воскрес із мертвих“; і буде останній обман гірше першого». «Першим обманом» вони називають тут те, що Господь Ісус Христос вчив про Себе, як про Сина Божого, Месію, а «останнім обманом» — проповідь про Нього, як про повсталого із гробу Переможця пекла і смерті. Цією проповіді вони боялися більше, і в цьому вони праві були, що показала і вся подальша історія поширення християнства. На це прохання Пилат відповів їм сухо: «Маєте варту; підіть, охороняйте, як знаєте». У розпорядженні членів синедріону перебувала на час свят сторожа з римських воїнів, якою вони користувалися, щоб помагали порядку і спокою, на увазі величезного збігу народу з усіх країн до Єрусалиму. Пилат пропонує їм, використавши цю варту, зробити все так, як вони самі хочуть, щоб потім вони нікого не могли звинувачувати ні в чому. «Вони пішли і поставили біля труни варту, і доклали до каменя печатку» — тобто, вірніше, камінь, яким він був закритий, шнуром і печаткою, у присутності варти, яка потім залишилася при гробі, щоб його охороняти.Таким чином, найлютіші вороги Господа, самі того не підозрюючи, підготували незаперечні докази Його славного воскресіння з мертвих. (uk)
- 耶稣的安葬是指新约中在耶稣被钉十字架后对他尸体的安葬。根据正典福音书的记载，他由亚利马太的约瑟安葬在墓中。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- L'Enterrament de Crist o de Jesús és una de les estacions del Via Crucis que, després de la mort i el davallament de la creu, recull, segons l'evangeli, la col·locació del cos de Crist en una tomba que pertanyia a Josep d'Arimatea. Els quatre cànons bíblics manifesten que, al vespre de la Crucifixió, Josep d'Arimatea va demanar el cos de Jesús a Pilat i, després que aquest accedís a la seva petició, va davallar Crist de la Creu, el va embolicar en roba de fil i el va dipositar en una tomba. Joan descriu que Nicodem va ajudar Josep en l'enterrament, i que portava una barreja de mirra i d'àloes que varen estendre al llenç d'enterrament segons els costums jueus. A Mateu 27:66 s'esmenta que "varen assegurar la tomba segellant-la amb una pedra i apostant-hi un guarda." (ca)
- Die Grablegung Christi ist ein Bildtypus der westlichen christlichen Ikonografie. Die Szene der Passion Jesu ist chronologisch und ikonographisch einzuordnen zwischen die Bildtypen der Kreuzabnahme und der Beweinung Christi bzw. Pietà einerseits und der Auferstehung bzw. Himmelfahrt Christi andererseits. Die orthodoxe Tradition entwickelte den eigenständigen Typus der Grablegungsikone. (de)
- La Elkrucigo de Jesuo estas la epizodo de la pasiono de Jesuo okazinta post lia morto sur la kruco. Temas pri epizodo kiu havis laŭlonge de la jarcentoj multegon da arta reprezentaĵoj. (eo)
- The burial of Jesus refers to the burial of the body of Jesus after crucifixion, before the eve of the sabbath described in the New Testament. According to the canonical gospel accounts, he was placed in a tomb by a councillor of the sanhedrin named Joseph of Arimathea. In art, it is often called the Entombment of Christ. (en)
- Jesusen hilobiratzea Jesus Nazaretekoa gurutziltzaketaren ostean nola hilobiratu zuten Itun Berrian egiten diren aipamenak dira. Ebanjelioen kontakizun kanonikoen arabera, Josef Arimateakoa izeneko gizon batek jarri zuen hilobian. Artean, ohiko gaia da. Pasarteako jasotzen dira Mateoren Ebanjelioan 27:57-61, Markoren Ebanjelioan 15:42-47, Lukasen Ebanjelioa 23:50-56 eta Joanen Ebanjelioan 19:38-42. (eu)
- Penguburan atau Pemakaman Yesus Kristus terjadi segera setelah kematian-Nya akibat tergantung di atas salib selama lebih dari 6 jam. Waktu kematian diperkirakan antara pukul 3 dan 6 sore, sebelum matahari terbenam, pada tanggal 14 Nisan (14 Abib; dalam bulan April) sekitar tahun 30-33 M. Sesuai catatan kitab-kitab Injil dalam Perjanjian Baru Alkitab Kristen, Yesus ditempatkan dalam kubur baru milik Yusuf dari Arimatea. (in)
- La deposizione di Gesù è l'episodio finale della passione di Gesù, dopo la sua morte. Si tratta di un episodio che ha avuto numerose raffigurazioni artistiche nel corso dei secoli. La sepoltura di Gesù si riferisce alla sepoltura del corpo di Gesù dopo la sua crocifissione, descritta nel Nuovo Testamento. Secondo i vangeli canonici, egli venne posto in una tomba da un uomo di nome Giuseppe d'Arimatea. In arte, l'atto è spesso chiamato deposizione di Cristo nella tomba o più impropriamente e semplicemente deposizione, che non è da confondere con la Deposizione dalla croce che è l'episodio evangelico immediatamente precedente. (it)
- 예수의 매장은 신약에 기술된, 십자가형 후에 예수의 몸의 매장을 말한다. 정규 복음서 계정에 따르면, 그는 아리마태아의 요셉이라는 사람에 의해 무덤에 넣어졌다. (ko)
- Sepultamento de Jesus é um dos episódios da Paixão de Jesus Cristo no qual seu corpo, depois da deposição da cruz, é colocado no túmulo. De acordo com os relatos dos evangelhos canônicos, Jesus foi sepultado por um fariseu chamado José de Arimateia. (pt)
- 耶稣的安葬是指新约中在耶稣被钉十字架后对他尸体的安葬。根据正典福音书的记载，他由亚利马太的约瑟安葬在墓中。 (zh)
- La Mise au tombeau est le dernier épisode de la Passion du Christ, devenu un sujet de l'iconographie chrétienne. Les représentations de cet événement se fondent sur les récits de la mort du Christ dans les évangiles de Jean (19, 38-42), Luc (23, 50-55), Marc (15, 43.49) et Mathieu (27, 55-61), ainsi que dans les évangiles apocryphes. La Mise au tombeau est particulièrement populaire dans les Mystères de la Passion du Christ et la sculpture religieuse européenne des XVe et XVIe siècles. On trouve également de nombreux exemples de ce thème artistique dans l'art de la Contre-Réforme ; elle est présente dans l'art populaire avec les représentations du Chemin de croix. (fr)
- Погребение Иисуса Христа, Положение во гроб — описанные в Евангелиях похороны учениками тела Иисуса Христа после его крестной смерти, случившиеся вечером Страстной пятницы. Эпизод относится к числу Страстей Христовых, следует за Оплакиванием Христа и непосредственно предшествует сцене обнаружения пустой могилы, то есть является последним моментом, в котором ещё фигурирует земное тело Иисуса. Согласно христианскому вероучению, после погребения тела Христа Его душа спустилась в ад для победы над смертью и спасения ветхозаветных праведников. (ru)
- Поховання Ісуса Христа — Євангельська розповідь про поховання учнями тіла Ісуса Христа після його хресної смерті, яка була ввечері Страсної п'ятниці. Епізод відноситься до числа Страстей Христових. Згідно з православним віровченням, після поховання тіла Христа його душа спустилася в пекло для перемоги над смертю і спасіння старозавітних праведників. (uk)
|
