| dbo:abstract
|
- الخاقانية الروسية أو خاقانات روس وتُلفظ روسكي خاقانات (بالروسية: Ру́сский кагана́т) هو الاسم الذي أطلقه بعض المؤرخين المعاصرين على نظام حكم افتراضي يُفترض أنه كان موجودًا خلال فترة سيئة التوثيق في تاريخ أوروبا الشرقية؛ تقريبًا في أواخر القرن الثامن وأوائل القرن التاسع. اقتُرح أن خقانات روس كانت دولة أو مجموعة من دول المدن أنشأها شعب يسمى روس (وُصف في جميع المصادر المعاصرة باسم نورسمان) في مكان ما في ما يعرف اليوم بروسيا الأوروبية؛ سلف كرونولوجي غالبًا كان ممثلًا لأسرة روريك وكييفان روس. كان سكان المنطقة في ذلك الوقت يتألفون من الشعوب السلافية والتركية والبلطيق والفينيكية والمجرية والنرويجية. كانت المنطقة أيضًا مكانًا لنشاط شعوب الفارانجيين - المغامرين الإسكندنافيين الشرقيين والتجار والقراصنة. تُشير المصادر المعاصرة المتفرقة إلى زعيم أو قادة شعب روس في هذا الوقت باستخدام اللقب التركي القديم خاقان، ومن هنا جاء الاسم المقترح لنظامهم السياسي. يُعتقد أن هذه الفترة هي فترة نشوء العرقية الروسية المُمكن تميزها اليوم، بعد تفكك الدولة وانهيارها ظهرت دولة كييف روس واليوم ففي الغالب أنّ أراضي الدولة مقسمة بين روسيا وبيلاروسيا وأوكرانيا. (ar)
- El Kaganat Rus és un nom encunyat pels historiadors moderns per designar una entitat política que hauria existit entre finals del segle viii i principis o mitjans del segle ix, un període força mal documentat en la història d'Europa de l'Est. El kaganat hauria estat una confederació de ciutats estat fundades per una població coneguda com a «rus» i formada per elements bàltics, eslaus, ugrofinesos, turquesos, magiars i varegs. Hauria estat el predecessor de la dinastia dels ruríkides i de la Rus de Kiev. El seu abast territorial és objecte de debat, però els principals assentaments haurien estat Holmgard, Aldeigha, , , i . Hauria estat l'escenari del desenvolupament d'una etnicitat eslava oriental distinta, els rus, precursors dels actuals russos, bielorussos, rutens i ucraïnesos. Els seus caps haurien dut el títol de kagan. Les primeres fonts daten del 830 i el títol de kagan per designar el sobirà de Kíev no torna a aparèixer després del 922. (ca)
- Ruský chanát (rusky Русский каганат) nebo také kaganát (tj. od turkického titulu kagan) je moderní pojem pro hypotetický raně středověký státní útvar v 9. století bezprostředně předcházející Kyjevské Rusi. Nacházel se původně někde v oblasti západního Ruska, Běloruska a Ukrajiny a pro nedostatek pramenů zůstává zahalen tajemstvím. O jeho vznik se podle normanské teorie měli zasloužit skandinávští vikingové neboli varjagové, kupci a osadníci původem ze Švédska, kteří byli slovanským obyvatelstvem také přezdíváni jako Rusové, a to údajně dle jejich plavé barvy vlasů. Podle této teorie přijali Slované toto označení za své právě od varjagů, kteří na slovanském území vytvořili elitní družiny a začali Slovanům vládnout jako šlechta. Dle některých západních a arabských historických zdrojů stál v čele tohoto státního útvaru panovník s titulem chán, resp. kagan (rusky каган, хакан), odtud termín „Ruský kaganát“. Rozšíření této teorie uvažuje i o možném původu skandinávců a tím může být historický region Roslagen či Roden ve Švédsku. Dle jiné teorie je původ ruského kaganátu možno odvozovat od Rosomanů(latinsky Rhósomanes, tj. původně sarmato-alanští Roxolané – latin. Rhóxolanes), kteří podle kroniky Getica od ostrogótského historika Jordanese (6. století) byli ve 4. století po své porážce ostrogótským králem Ermanarichem podmaněni Huny, kteří žili v kaganátu. Dle tohoto modelu pochází pojmenování Rus z 6. století od Rosomanů („Lidu Rusi“) čili slavizovaných Roxolanů („Světlých Alanů“) a zakladatelů ruského kaganátu, a poté přešlo v 9. století na varjagy, zakladatele Kyjevské Rusi, a nakonec na Švédsko. (cs)
- Ως Χαγανάτο των Ρως αναφέρεται στη σύγχρονη ιστοριογραφία μία ομοσπονδία πόλεων-κρατών που απλωνόταν στα εδάφη της σημερινής βορειοδυτικής Ρωσίας για μερικές δεκαετίες του 8ου και το μεγαλύτερο μέρος του 9ου αιώνα μ.Χ. Ο πληθυσμός του αποτελούταν από διάφορα φιννικά, σλαβικά και σκανδιναβικά φύλα, εκ των οποίων κυρίαρχο ήταν αυτό των Βαράγγων Ρως. Για το χαγανάτο δε γνωρίζουμε πολλά επειδή όλα τα παραπάνω φύλα ήταν αναλφάβητα, και ως εκ τούτου υπάρχει έλλειψη ιδίων πηγών που θα μπορούσαν να βοηθήσουν την ιστορική έρευνα. Η αρχαιότερη μέχρι σήμερα καταγραφή του βρίσκεται στα φραγκικά Χρονικά του Αγίου Μπερτίν, όπου αναφέρεται μία φυλή που ονομάζεται Ρως, καταγόμενη από τη Σουηδία, που ζει όμως ανατολικά της Βαλτικής και κυβερνάται από χαγάνο. Πιθανότατα ο τουρκικός τίτλος του χαγάνου για τον ηγεμόνα οφείλεται σε επιρροή των γειτόνων τους Χαζάρων στα νοτιοανατολικά. Σύμφωνα με άλλες πηγές, τα σημαντικότερα κέντρα της ομοσπονδίας ήταν το Χόλμγκαρντ (Νόβγκοροντ), η Αλντέιγκια (Στάραγια Λάντογκα), η Λιούμπσα, το Άλαμποργκ, το Σάρσκοε Γκορόντιστσε και το Τιμέρεβο. Όλες αυτές οι πόλεις ήταν σταθμοί ενός συστήματος ποτάμιων συγκοινωνιών που ξεκινούσε από τη Βαλτική και έφθανε έως την Κασπία (Α - Εμπορική Οδός του Βόλγα) και τον Εύξεινο Πόντο (Ν - Εμπορική Οδός Βαράγγων - Ελλήνων). Η περίοδος του χαγανάτου αυτού σημάδευσε την ισχυροποίηση ενός νεαρού έθνους, των Ρως, σε τέτοιο βαθμό που από τα τέλη του 9ου αιώνα θα ηγεμονεύσει σε ολόκληρη τη σημερινή ευρωπαϊκή Ρωσία και Ουκρανία συγκροτώντας το Κράτος των Ρως. (el)
- La désignation khaganat de la Rus’ est parfois utilisée par des historiens modernes pour désigner une entité politique supposée avoir existé entre la fin du VIIIe siècle et le début ou le milieu du IXe siècle, période assez mal documentée de l’Europe de l’Est. Ce khaganat aurait constitué une confédération de villes-États fondée par une population appelée « rus’ » et comprenant des éléments baltes, slaves, finnois, turcs, magyars et varègues. Elle aurait précédé la dynastie des Riourikides et la « Russie kiévienne ». Bien que son étendue fasse l’objet de débats, les principaux regroupements auraient été les agglomérations de Holmgard, Aldeigha, Lyubsha, Alaborg, Sarskoye Gorodichte et Timerevo. Ce fut à cette période et dans cet espace que se serait développée une « ethnicité » slave orientale distincte, appelée « rus’ », à l’origine des Russes, Biélorusses, Russyns, Ruthènes et autres Ukrainiens d’aujourd’hui ; leurs chefs auraient porté le titre de khagan. Les premières sources datent de 830 et le titre de khagan pour désigner le souverain de Kiev ne se rencontre plus après 922. (fr)
- El Kanato de Rus' fue una forma de ciudad-Estado que floreció durante un período poco documentado de la historia de Europa Oriental (finales del siglo VIII e inicios del siglo IX d. C.). Es visto como un antecesor de la dinastía Rúrik iniciada por Riúrik y de la Rus de Kiev, establecido por un pueblo llamado rhos o rus', en lo que hoy es el norte de Rusia. La población de la región en aquel entonces estaba compuesta por etnias bálticas, eslavas, finesas; entre estos el grupo dominante eran los de la Rus. La región también fue un centro de operaciones para varegos, aventureros escandinavos orientales, mercaderes y piratas, vikingos o normandos ("hombres del norte"), los cuales se trasladaron primero de Escandinavia al noreste de Europa y, de ahí, al sur, en donde luego participaron en la creación del estado medieval de Kiev. Según las fuentes contemporáneas, los centros de población de la región —que pudieron haber incluido las proto-ciudades de Holmgard (Nóvgorod), Aldeigja (Ládoga), , Alaborg, Sárskoye Gorodische y Timeriovo— estaban bajo el gobierno de un monarca o monarcas que usaba un título llamado Jaghan o Gran Kan en . El período del Kanato de Rus marcó la génesis de una diferente etnia Rus. Los estados que surgirían del Kanato incluyen la Rus de Kiev y aquellos que surgieron tras su desintegración, a partir de los cuales evolucionó, en particular, la Rusia moderna. (es)
- The Rus' Khaganate (Belarusian: Рускі каганат, Ruski kahanat, Russian: Русский каганат, Russkiy kaganat, Ukrainian: Руський каганат, Ruśkyj kahanat), is the name applied by some modern historians to a polity postulated to have existed during a poorly documented period in the history of Eastern Europe in the 9th century AD. It was suggested that the Rus' Khaganate was a state, or a cluster of city-states, set up by a people called Rus' (characterised in all contemporary sources as Norsemen) somewhere in what is today European Russia and Ukraine as a chronological predecessor to the Rurik Dynasty and Kievan Rus'. The region's population at that time was composed of Slavic, Turkic, Baltic, Finnic, Hungarian and Norse peoples. The region was also a place of operations for Varangians, eastern Scandinavian adventurers, merchants, and pirates. The sparse contemporaneous sources refer to the leader or leaders of Rus' people at this time using the Old Turkic title Khagan, hence the suggested name of their polity. Some historians have criticised the concept of Rus Khaganate calling it a "historiographical phantom" and said that the society of 9th-century Rus' cannot be characterised as a state. (en)
- 루스 카간국(고대 동슬라브어: Русь каганат, 벨라루스어: Рускі каганат 루스키 카하나트, 러시아어: Русский каганат 루스키 카가나트[*], 우크라이나어: Руський каганат 루스키 카하나트[*])은 8세기 말에서 9세기 중반까지 동유럽에 존재했던 것으로 추정되는 루스인들의 카간국이다. 루스 민족 최초의 국가이며 존재는 확실하지만 기록이 적고 외국 기록들만이 남아있다. 루스 카간국은 류리크 왕조와 키예프 루스 이전에 성립된 루스인 국가다. 루스 카간국은 류리크 왕조와 키예프 루스의 전신이다. 당시 이 지역에는 루스인들 이외에도 발트인, 동슬라브인, 핀인, 하자르인, 마자르인, 불가르인 등이 살았다. (ko)
- ルーシ・カガン国（ルーシ・カガンこく、ルーシ・ハン国、ルーシ汗国とも）とは、8世紀後半から9世紀の半ばにかけて、現在のロシア北部にあったとされる国家または都市国家群である。リューリク朝キエフ・ルーシの前身となった国であり、ルーシと呼ばれた人々（少なくともその一部はスウェーデンから来たノース人でヴァリャーグと呼ばれていた）によって建国され、ノース人の他バルト人、スラヴ人、フィン人、テュルク系民族などで構成されていた。なお当時この地域は、ヴァリャーグ達にとってスカンディナビア東部への侵出、交易や海賊行為の拠点でもあった。 当時の記録によると、ホルムガルド（ノヴゴロド）、アルデイギャ（ラドガ）、リュブシャ（en）、アラボルグ（en）、サルスコエ・ゴロジシチェ（ロストフ、en）、チメリョボ（en）などがこの地域の最初期の町であり、古テュルク語のカガン（Khagan）の称号を用いる君主によって支配されていた。ルーシ・カガン国の時代は、民族としてのルーシの始まりとなった時代でもあり、その後継国にはキエフ・ルーシや現在のロシア、ベラルーシ、ウクライナなどに発展した後代の国々が含まれる。 (ja)
- Het kanaat van Roes (Russisch: Русский каганат; Roesski kaganat;Wit-Russisch:руская каганат; Roeskaja kaganat) was een losse staat in het noorden van het huidige Rusland en Wit-Rusland, die zijn bloei kende van begin 9e eeuw tot halverwege de 10e eeuw, een slecht gedocumenteerde periode in de geschiedenis van Oost-Europa. Het was een voorganger van de Ruriken en het Kievse Rijk en bestond uit een verzameling cluster-staatjes. De toenmalige bevolking bestond uit meest Finse en enige Slavische volkeren onder de heerschappij van de Scandinavische Varjagen. Volgens bronnen uit die tijd stond de bevolking van onder meer de steden Novgorod, Ladoga, Ljoebsja, Alaborg, Sarskoje gorodisjtsje en Timerjovo onder de leiding van een monarch die de titel kagan voerde. Tijdens het kanaat vormde zich het volk van de Roes, waarvan de staten later het Kievse Rijk zouden vormen. (nl)
- Il Khaganato di Rus' fu un'ipotetica entità politica che si formò durante un periodo scarsamente documentato della storia dell'Europa orientale (a grandi linee tra la fine dell'ottavo secolo e la metà del nono). Predecessore della dinastia Rurik e della Rus' di Kiev, il Khaganato di Rus' potrebbe aver rappresentato uno Stato (o un'unione di città Stato) probabilmente fondato dai Variaghi in quella che è oggi la parte settentrionale della Russia. La popolazione della regione in quel periodo era composta da Slavi, Finnici e Norreni; erano inoltre presenti sul territorio avventurieri, mercanti e pirati scandinavi. I Variaghi venivano in quel tempo chiamati con l'appellativo di Rus' o Rhos. Secondo fonti coeve, i centri abitati della regione, dei quali potrebbero aver fatto parte i proto-villaggi di Holmgard (Velikij Novgorod), Aldeigjuborg (Staraja Ladoga), , Alaborg, e , erano sotto il controllo di un monarca chiamato con il titolo in lingua turca antica di Khaghan. Durante il Khaganato di Rus' nacque di fatto una nuova etnia, la Rus'. I successori di questo ipotetico Stato includono la Rus' di Kiev e le entità statali che le succedettero, fino ad arrivare al moderno Stato russo. (it)
- Ру́сский кагана́т — гипотетическое государственное образование народа русь (русов), хронологически предшествовавшее Киевской Руси. В ряде источников IX века правитель русов назывался каганом (хаканом). Самое раннее сообщение об этом относится к 839 году (Бертинские анналы), когда, согласно древнерусским летописям, ещё не существовало варяжских княжеств в Новгороде и Киеве. Каган — тюрко-монгольский титул, который носили верховные правители кочевых империй. Вероятнее всего, русь могла заимствовать его у хазар. В источниках X века титул по отношению к правителям Руси (Древнерусского государства) не применяется, что может свидетельствовать о том, что он вышел из употребления. Однако он появляется в ряде древнерусских текстов XI—XII веков применительно к киевским князьям. Исследователи предполагают, что в это время он использовался неофициально, как панегирик, так как не являлся христианским. Общепринятого взгляда на историю Русского каганата не существует по причине недостатка источников. Время его возникновения может быть определено только гипотетически. Гипотетическим является и отождествление его с каким-либо из «суперсоюзов» восточнославянских племён. Большинство исследователей считает, что в своём первоначальном виде Русский каганат мог существовать до второй половины или конца IX века, затем уступив место объединениям, описанным в русских летописях. Термин «Русский каганат» (в форме «русский хаганат») был введён в научный оборот С. А. Гедеоновым в 1862 году. (ru)
- Grão-Canato ou Grão-Canado de Rus foi uma cidade-estado que floresceu durante um período pouco documentado da história da Europa Oriental, entre o final do século VIII e o início do século IX. O grão-canato é visto por muitos historiadores como um predecessor da Rússia de Quieve. A população da cidade-Estado nessa época era composta por etnias eslava, finlandesa e norueguesa, considerando-se como grupo dominante os Rus. De acordo com fontes contemporâneas, o monarca ou monarcas da cidade-estado podem ter utilizado o título de grão-cã, originário da língua turcomana antiga. A questão da localização exata da cidade-estado está ainda em aberto. (pt)
- Ruski kaganat – nazwa stosowana w historiografii na określenie hipotetycznego tworu państwowego Rusów w IX wieku. Teoria o istnieniu w IX wieku państwa słowiańskiego na terenach późniejszej Rusi Kijowskiej powstała na skutek interpretacji źródeł pisanych, dotyczących tego okresu, w których na określenie wodza plemion wschodniosłowiańskich używano tytułu chacanus, tj. kagan (vel chakan). W VII wieku nad ziemiami ruskimi rozciągnęło zwierzchnictwo państwo Chazarów, graniczące z Rusią od południowego wschodu. Niemniej jednak z powodu dużej odległości więzi pomiędzy Chazarami a Rusią były luźne i ograniczały się do ściągania daniny. W VIII wieku pojawiły się dogodne warunki do rozwoju państwowości ruskiej. Najstarsza wzmianka o ruskim kaganie pochodzi z 839 roku. Termin odnotowany został przez Annales Bertiniani: Wysłał również [cesarz Teofil] z nimi [ze swoimi posłami] pewne osoby, które utrzymywały, że nazywa się je, tzn. ich lud – Rhos, a których wysłał do niego [do Teofila] ich władca, mający tytuł chacanus.... Władcy Rusi Kijowskiej stosowali tytuł kagana do połowy XI wieku. W powstałej w 983 roku (na Rusi Kijowskiej panował Włodzimierz Wielki) nieznanego autora perskiego, który zapewne korzystał z wcześniejszych, pochodzących z VIII–IX wieku, prac geografów arabskich i środkowoazjatyckich istnieje następująca wzmianka: Ich [Słowian wschodnich] władcę zwą rus-chakan. Tytuł kagan używany był przez wielkich książąt kijowskich do połowy XI wieku, niemniej pojawiał się jeszcze w tekstach XII–wiecznych. Metropolita kijowski Hilarion w swoich traktatach Słowo o zakonie i łasce i Wyznanie wiary, datowanych na połowę XI wieku, nazwał kaganem Włodzimierza Wielkiego i Jarosława Mądrego. Napis na ścianie Soboru Mądrości Bożej w Kijowie Zbaw, Panie, naszego kagana prawdopodobnie odnosi się do panującego w Kijowie w latach 1073–1076 Światosława II. Ostatni raz książę kijowski został nazwany w źródłach pisanych kaganem przez autora pochodzącego z końca XII wieku Słowa o wyprawie Igora. Wzmianka odnosi się do księcia Olega Michała. (pl)
- Ruskhaganatet tros ha varit en lös (eller grupp av stadsstater) vars blomstringsperiod inträffade under en svagt dokumenterad period i Östeuropas historia (i grova drag från det sena 700-talet fram till mitten av 900-talet). Ruskhaganatet föregår därmed såväl Rurikdynastin som Kievriket och skall ha varit beläget i vad som idag är norra Ryssland. Befolkningen i området bestod vid denna tid av slaviska, finsk-ugriska och nordiska folkgrupper, av vilka de dominerande skall ha varit ruserna. Regionen utgjorde också ett basområde för östskandinaviska äventyrare, köpmän och pirater. (sv)
- «Ру́ський кагана́т» — умовна назва держави, що, на думку деяких істориків, могла існувати у IX сторіччі на теренах Східної Європи. Гіпотеза спирається на розрізнені фрагменти з різних історичних джерел, мало пов'язаних між собою. Першою згадкою про «руського кагана» вважають повідомлення Бертинських анналів про прибуття у 839 році до західного імператора Людовика I (814—840) посольства візантійского імператора Феофіла (829—842). Останній «прислав також… деяких людей, які стверджували, що вони і народ їхній, називаються Рос (Rhos), а їхній король (rex) має титул хакана (chacanus)». Феофіл просив імператора франків допомогти їм повернутися додому, оскільки найближчі шляхи для них були перерізані «скопищами варварів, досить нелюдських і диких племен». Розпитавши послів, Людовик I запідозрив в них «свеонів» (Sueones), які прибули до нього з ціллю розвідки. Втім, у повідомленні не міститься ніяких свідчень, що посли росів не могли вважати своїм володарем хозарського кагана як це робили «руси», згадані Ібн Фадланом у 922 році. В листі іншого західного імператора Людовика ІІ до візантійського володаря Василя І Македонянина, датованому 871 роком, поруч з аварським каганом згадані володарі хозарів, болгар та якогось «північного народу» (Nortmanno). Щоправда, сам Людовик ІІ наголошує, що називати цих володарів каганами не бачить ніяких підстав. Але враховуючи, що хозарський правитель іменувався саме каганом, окремі дослідники впевнені, що каганом був і володар «північного народу», який вони ототожнюють з літописною Руссю. Згадка про «кагана русів», що живе на болотяному острові посеред озера, міститься в творах Ібн-Русте та . Проте вони не повідомляють ані імені цього кагана, ані точне розташування острова, що дозволяє ототожнювати Русь Ібн Русте і з дельтою Кубані, і з островами на Дніпрі, і з озером Ільмень. Митрополит Іларіон називав каганом князя Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого. В київському Софійському соборі довгий час зберігався напис «Спаси, Господи, кагана нашого», в якому, на думку дослідників, йшлося про онука Володимира Святославича — Святослава Ярославича. Чимало дослідників, однак, піддають концепцію «Руського каганату» сумніву, оскільки згадки про нього надто фрагментарні, а сам тюркський титул каган передбачав, що його носій належить до роду Ашина, що у випадку володарів Русі є вочевидь малоймовірним. Зокрема Володимир Баран прямо вказував що «Руський каганат» є фальсифікацією Валентина Сєдова з метою створення етнотворчого міфу з претензіями РФ на виключне право щодо спадщини Київської Русі. (uk)
- 羅斯汗國，是現代歷史學家用作指代東歐一個地區的稱謂，具體指稱據說由羅斯人所建立的一個國家或城市集團。 該地區當時的人口由波羅的海人，斯拉夫人，芬蘭人，突厥人，匈牙利人和挪威人組成。該地區也是瓦良格人，東斯堪的納維亞冒險家，商人和海盜的經營場所。 這個時期被認為是羅斯民族起源中一個獨特的時代，為基輔羅斯的前身。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- 루스 카간국(고대 동슬라브어: Русь каганат, 벨라루스어: Рускі каганат 루스키 카하나트, 러시아어: Русский каганат 루스키 카가나트[*], 우크라이나어: Руський каганат 루스키 카하나트[*])은 8세기 말에서 9세기 중반까지 동유럽에 존재했던 것으로 추정되는 루스인들의 카간국이다. 루스 민족 최초의 국가이며 존재는 확실하지만 기록이 적고 외국 기록들만이 남아있다. 루스 카간국은 류리크 왕조와 키예프 루스 이전에 성립된 루스인 국가다. 루스 카간국은 류리크 왕조와 키예프 루스의 전신이다. 당시 이 지역에는 루스인들 이외에도 발트인, 동슬라브인, 핀인, 하자르인, 마자르인, 불가르인 등이 살았다. (ko)
- ルーシ・カガン国（ルーシ・カガンこく、ルーシ・ハン国、ルーシ汗国とも）とは、8世紀後半から9世紀の半ばにかけて、現在のロシア北部にあったとされる国家または都市国家群である。リューリク朝キエフ・ルーシの前身となった国であり、ルーシと呼ばれた人々（少なくともその一部はスウェーデンから来たノース人でヴァリャーグと呼ばれていた）によって建国され、ノース人の他バルト人、スラヴ人、フィン人、テュルク系民族などで構成されていた。なお当時この地域は、ヴァリャーグ達にとってスカンディナビア東部への侵出、交易や海賊行為の拠点でもあった。 当時の記録によると、ホルムガルド（ノヴゴロド）、アルデイギャ（ラドガ）、リュブシャ（en）、アラボルグ（en）、サルスコエ・ゴロジシチェ（ロストフ、en）、チメリョボ（en）などがこの地域の最初期の町であり、古テュルク語のカガン（Khagan）の称号を用いる君主によって支配されていた。ルーシ・カガン国の時代は、民族としてのルーシの始まりとなった時代でもあり、その後継国にはキエフ・ルーシや現在のロシア、ベラルーシ、ウクライナなどに発展した後代の国々が含まれる。 (ja)
- Ruskhaganatet tros ha varit en lös (eller grupp av stadsstater) vars blomstringsperiod inträffade under en svagt dokumenterad period i Östeuropas historia (i grova drag från det sena 700-talet fram till mitten av 900-talet). Ruskhaganatet föregår därmed såväl Rurikdynastin som Kievriket och skall ha varit beläget i vad som idag är norra Ryssland. Befolkningen i området bestod vid denna tid av slaviska, finsk-ugriska och nordiska folkgrupper, av vilka de dominerande skall ha varit ruserna. Regionen utgjorde också ett basområde för östskandinaviska äventyrare, köpmän och pirater. (sv)
- 羅斯汗國，是現代歷史學家用作指代東歐一個地區的稱謂，具體指稱據說由羅斯人所建立的一個國家或城市集團。 該地區當時的人口由波羅的海人，斯拉夫人，芬蘭人，突厥人，匈牙利人和挪威人組成。該地區也是瓦良格人，東斯堪的納維亞冒險家，商人和海盜的經營場所。 這個時期被認為是羅斯民族起源中一個獨特的時代，為基輔羅斯的前身。 (zh)
- الخاقانية الروسية أو خاقانات روس وتُلفظ روسكي خاقانات (بالروسية: Ру́сский кагана́т) هو الاسم الذي أطلقه بعض المؤرخين المعاصرين على نظام حكم افتراضي يُفترض أنه كان موجودًا خلال فترة سيئة التوثيق في تاريخ أوروبا الشرقية؛ تقريبًا في أواخر القرن الثامن وأوائل القرن التاسع. تُشير المصادر المعاصرة المتفرقة إلى زعيم أو قادة شعب روس في هذا الوقت باستخدام اللقب التركي القديم خاقان، ومن هنا جاء الاسم المقترح لنظامهم السياسي. (ar)
- El Kaganat Rus és un nom encunyat pels historiadors moderns per designar una entitat política que hauria existit entre finals del segle viii i principis o mitjans del segle ix, un període força mal documentat en la història d'Europa de l'Est. El kaganat hauria estat una confederació de ciutats estat fundades per una població coneguda com a «rus» i formada per elements bàltics, eslaus, ugrofinesos, turquesos, magiars i varegs. Hauria estat el predecessor de la dinastia dels ruríkides i de la Rus de Kiev. El seu abast territorial és objecte de debat, però els principals assentaments haurien estat Holmgard, Aldeigha, , , i . Hauria estat l'escenari del desenvolupament d'una etnicitat eslava oriental distinta, els rus, precursors dels actuals russos, bielorussos, rutens i ucraïnesos. Els seus (ca)
- Ruský chanát (rusky Русский каганат) nebo také kaganát (tj. od turkického titulu kagan) je moderní pojem pro hypotetický raně středověký státní útvar v 9. století bezprostředně předcházející Kyjevské Rusi. Nacházel se původně někde v oblasti západního Ruska, Běloruska a Ukrajiny a pro nedostatek pramenů zůstává zahalen tajemstvím. (cs)
- Ως Χαγανάτο των Ρως αναφέρεται στη σύγχρονη ιστοριογραφία μία ομοσπονδία πόλεων-κρατών που απλωνόταν στα εδάφη της σημερινής βορειοδυτικής Ρωσίας για μερικές δεκαετίες του 8ου και το μεγαλύτερο μέρος του 9ου αιώνα μ.Χ. Ο πληθυσμός του αποτελούταν από διάφορα φιννικά, σλαβικά και σκανδιναβικά φύλα, εκ των οποίων κυρίαρχο ήταν αυτό των Βαράγγων Ρως. Η περίοδος του χαγανάτου αυτού σημάδευσε την ισχυροποίηση ενός νεαρού έθνους, των Ρως, σε τέτοιο βαθμό που από τα τέλη του 9ου αιώνα θα ηγεμονεύσει σε ολόκληρη τη σημερινή ευρωπαϊκή Ρωσία και Ουκρανία συγκροτώντας το Κράτος των Ρως. (el)
- El Kanato de Rus' fue una forma de ciudad-Estado que floreció durante un período poco documentado de la historia de Europa Oriental (finales del siglo VIII e inicios del siglo IX d. C.). Es visto como un antecesor de la dinastía Rúrik iniciada por Riúrik y de la Rus de Kiev, establecido por un pueblo llamado rhos o rus', en lo que hoy es el norte de Rusia. La población de la región en aquel entonces estaba compuesta por etnias bálticas, eslavas, finesas; entre estos el grupo dominante eran los de la Rus. La región también fue un centro de operaciones para varegos, aventureros escandinavos orientales, mercaderes y piratas, vikingos o normandos ("hombres del norte"), los cuales se trasladaron primero de Escandinavia al noreste de Europa y, de ahí, al sur, en donde luego participaron en (es)
- The Rus' Khaganate (Belarusian: Рускі каганат, Ruski kahanat, Russian: Русский каганат, Russkiy kaganat, Ukrainian: Руський каганат, Ruśkyj kahanat), is the name applied by some modern historians to a polity postulated to have existed during a poorly documented period in the history of Eastern Europe in the 9th century AD. The sparse contemporaneous sources refer to the leader or leaders of Rus' people at this time using the Old Turkic title Khagan, hence the suggested name of their polity. (en)
- La désignation khaganat de la Rus’ est parfois utilisée par des historiens modernes pour désigner une entité politique supposée avoir existé entre la fin du VIIIe siècle et le début ou le milieu du IXe siècle, période assez mal documentée de l’Europe de l’Est. Ce khaganat aurait constitué une confédération de villes-États fondée par une population appelée « rus’ » et comprenant des éléments baltes, slaves, finnois, turcs, magyars et varègues. Elle aurait précédé la dynastie des Riourikides et la « Russie kiévienne ». Bien que son étendue fasse l’objet de débats, les principaux regroupements auraient été les agglomérations de Holmgard, Aldeigha, Lyubsha, Alaborg, Sarskoye Gorodichte et Timerevo. Ce fut à cette période et dans cet espace que se serait développée une « ethnicité » slave orien (fr)
- Il Khaganato di Rus' fu un'ipotetica entità politica che si formò durante un periodo scarsamente documentato della storia dell'Europa orientale (a grandi linee tra la fine dell'ottavo secolo e la metà del nono). Predecessore della dinastia Rurik e della Rus' di Kiev, il Khaganato di Rus' potrebbe aver rappresentato uno Stato (o un'unione di città Stato) probabilmente fondato dai Variaghi in quella che è oggi la parte settentrionale della Russia. La popolazione della regione in quel periodo era composta da Slavi, Finnici e Norreni; erano inoltre presenti sul territorio avventurieri, mercanti e pirati scandinavi. I Variaghi venivano in quel tempo chiamati con l'appellativo di Rus' o Rhos. (it)
- Ruski kaganat – nazwa stosowana w historiografii na określenie hipotetycznego tworu państwowego Rusów w IX wieku. Teoria o istnieniu w IX wieku państwa słowiańskiego na terenach późniejszej Rusi Kijowskiej powstała na skutek interpretacji źródeł pisanych, dotyczących tego okresu, w których na określenie wodza plemion wschodniosłowiańskich używano tytułu chacanus, tj. kagan (vel chakan). W VII wieku nad ziemiami ruskimi rozciągnęło zwierzchnictwo państwo Chazarów, graniczące z Rusią od południowego wschodu. Niemniej jednak z powodu dużej odległości więzi pomiędzy Chazarami a Rusią były luźne i ograniczały się do ściągania daniny. W VIII wieku pojawiły się dogodne warunki do rozwoju państwowości ruskiej. (pl)
- Het kanaat van Roes (Russisch: Русский каганат; Roesski kaganat;Wit-Russisch:руская каганат; Roeskaja kaganat) was een losse staat in het noorden van het huidige Rusland en Wit-Rusland, die zijn bloei kende van begin 9e eeuw tot halverwege de 10e eeuw, een slecht gedocumenteerde periode in de geschiedenis van Oost-Europa. Het was een voorganger van de Ruriken en het Kievse Rijk en bestond uit een verzameling cluster-staatjes. De toenmalige bevolking bestond uit meest Finse en enige Slavische volkeren onder de heerschappij van de Scandinavische Varjagen. (nl)
- Grão-Canato ou Grão-Canado de Rus foi uma cidade-estado que floresceu durante um período pouco documentado da história da Europa Oriental, entre o final do século VIII e o início do século IX. O grão-canato é visto por muitos historiadores como um predecessor da Rússia de Quieve. A população da cidade-Estado nessa época era composta por etnias eslava, finlandesa e norueguesa, considerando-se como grupo dominante os Rus. (pt)
- Ру́сский кагана́т — гипотетическое государственное образование народа русь (русов), хронологически предшествовавшее Киевской Руси. В ряде источников IX века правитель русов назывался каганом (хаканом). Самое раннее сообщение об этом относится к 839 году (Бертинские анналы), когда, согласно древнерусским летописям, ещё не существовало варяжских княжеств в Новгороде и Киеве. Каган — тюрко-монгольский титул, который носили верховные правители кочевых империй. Вероятнее всего, русь могла заимствовать его у хазар. В источниках X века титул по отношению к правителям Руси (Древнерусского государства) не применяется, что может свидетельствовать о том, что он вышел из употребления. Однако он появляется в ряде древнерусских текстов XI—XII веков применительно к киевским князьям. Исследователи предпол (ru)
- «Ру́ський кагана́т» — умовна назва держави, що, на думку деяких істориків, могла існувати у IX сторіччі на теренах Східної Європи. Гіпотеза спирається на розрізнені фрагменти з різних історичних джерел, мало пов'язаних між собою. Першою згадкою про «руського кагана» вважають повідомлення Бертинських анналів про прибуття у 839 році до західного імператора Людовика I (814—840) посольства візантійского імператора Феофіла (829—842). Митрополит Іларіон називав каганом князя Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого. (uk)
|
