| dbo:abstract
|
- اضطراب تبدد الشخصية هو اضطراب عقلي يشعر فيه الشخص باستمرار أو بشكل متكرر بمشاعر تبدد الشخصية أو الاغتراب عن الواقع. يوصف تبدد الشخصية بالشعور بالانفصال عن الواقع أو الذات. قد يبلغ الأفراد عن شعورهم كما لو كانوا مراقبًا خارجيًا لأفكارهم أو أجسادهم، وغالبًا ما يبلغون عن شعورهم بفقدان السيطرة على أفكارهم أو أفعالهم. يوصف الاغتراب عن الواقع بأنه انفصال عن محيط المرء. يمكن للأفراد الذين يعانون من الغربة عن الواقع الإبلاغ عن إدراكهم للعالم من حولهم على أنه ضبابي، أو يشبه الحلم / سريالي، أو مشوه بصريًا. يُعتقد أن اضطراب الاغتراب عن الواقع وتبدد الشخصية ناتج إلى حد كبير عن الصدمات الشخصية مثل إساءة معاملة الأطفال. ربطت تجارب الطفولة المبكرة السلبية -وخاصة الإساءة العاطفية والإهمال- بتطور أعراض تبدد الشخصية. قد تشمل المسببات التوتر الشديد ونوبات الهلع وتعاطي المخدرات. أولئك الذين يعانون من هذا الاضطراب يمكن أن يكونوا في حالة تبدد الشخصية طالما استمرت نوبة الهلع المنتظمة. ومع ذلك، في بعض المواقف المعينة، يمكن أن تستمر هذه الحالة الذهنية إما لساعات وأيام وربما حتى أسابيع في كل مرة. تشمل المعايير التشخيصية لاضطراب تبدد الشخصية والغربة عن الواقع الشعور المستمر أو المتكرر بالانفصال عن العمليات العقلية أو الجسدية للفرد أو عن محيطه. يتم التشخيص عندما يكون الانفصال مستمرًا ويتعارض مع الوظائف الاجتماعية أو المهنية للحياة اليومية. في حين اعتبر اضطراب الاغتراب عن الواقع وتبدد الشخصية نادرًا، إلا أن التجارب مدى الحياة معه تحدث في حوالي 1-2٪ من عامة السكان. يبلغ معدل انتشار الشكل المزمن للاضطراب ما بين 0.8 إلى 1.9٪. في حين أن النوبات القصيرة من تبدد الشخصية أو الاغتراب عن الواقع يمكن أن تكون شائعة بين عامة السكان، إلا أنه لا يشخص الاضطراب إلا عندما تسبب هذه الأعراض ضغوطًا كبيرة أو ضعفًا اجتماعيًا أو مهنيًا أو مجالات مهمة أخرى من الوظائف. (ar)
- El trastorn de despersonalització és un desordre dissociatiu en el qual l'individu es veu afectat per sentiments de despersonalització. És un sentiment patològic en què l'individu sent la pèrdua de la identitat pròpia i es nota diferent, estrany o irreal. La despersonalització s'experimenta amb lucidesa i com una experiència molt desagradable. Els símptomes inclouen una sensació d'automatisme, que passa per la vida però l'individu no se’n sent part, d'ella —com en una pel·lícula o somni—; i experimenta una desconnexió subjectiva amb el cos i amb l'ambient. En resum, una dificultat per relacionar-se amb la realitat. Moments ocasionals de despersonalització són normals, mentre que sentiments persistents o recurrents no ho són. Es converteix en un trastorn quan la dissociació és persistent i interfereix amb les funcions socials i ocupacionals necessàries per a la vida diària. Sovint, la víctima d'aquest desordre interpreta que s'està tornant boja, tot i que gairebé no arriba a passar mai. En la majoria dels casos el trastorn és causat per un perllongat abús emocional, físic o sexual. S'ha considerat que el nucli del desordre és un recurs defensiu per evitar més estimulació aversiva. S'associa comunament el trastorn de despersonalització amb un desordre comòrbid d'ansietat severa, trastorns de pànic, depressió clínica o bé desordre bipolar. A més, el trastorn de despersonalització pot provocar ansietat, en interpretar l'individu que s'està tornant boig, la qual cosa pot exacerbar al seu torn els símptomes de despersonalització. El es manté intacte durant els episodis. (ca)
- Depersonalization-derealization disorder (DPDR, DPD) is a mental disorder in which the person has persistent or recurrent feelings of depersonalization or derealization. Depersonalization is described as feeling disconnected or detached from one's self. Individuals may report feeling as if they are an outside observer of their own thoughts or body, and often report feeling a loss of control over their thoughts or actions. Derealization is described as detachment from one's surroundings. Individuals experiencing derealization may report perceiving the world around them as foggy, dreamlike/surreal, or visually distorted. Depersonalization-derealization disorder is thought to be caused largely by interpersonal trauma such as childhood abuse. Adverse early childhood experiences, specifically emotional abuse and neglect have been linked to the development of depersonalization symptoms. Triggers may include significant stress, panic attacks, and drug use. Those who do have this disorder could be in a depersonalized state for as long as a regular panic attack lasts. However, in some certain situations this state of mind could last either hours, days, and possibly even weeks at a time. In rare cases, symptoms can last for years. Diagnostic criteria for depersonalization-derealization disorder includes persistent or recurrent feelings of detachment from one's mental or bodily processes or from one's surroundings. A diagnosis is made when the dissociation is persistent and interferes with the social or occupational functions of daily life. While depersonalization-derealization disorder was once considered rare, lifetime experiences with it occur in about 1–2% of the general population. The chronic form of the disorder has a reported prevalence of 0.8 to 1.9%. While brief episodes of depersonalization or derealization can be common in the general population, the disorder is only diagnosed when these symptoms cause substantial distress or impair social, occupational, or other important areas of functioning. (en)
- El trastorno de despersonalización es un desorden disociativo en el cual el individuo es afectado por sentimientos de despersonalización, de desrealización, o ambas. Los síntomas incluyen una sensación de automatismo, pasando por la vida, pero no sintiéndose parte de ella, como en una película o un sueño, experimentando una desconexión subjetiva con el cuerpo y con el ambiente —en resumen, una dificultad para relacionarse a sí mismo con la realidad—. Momentos ocasionales de despersonalización son normales, mientras sentimientos persistentes o recurrentes no lo son. Se convierte en un trastorno cuando la disociación es persistente e interfiere con las funciones sociales y ocupacionales necesarias para la vida diaria. A menudo la víctima de este desorden interpreta que se está volviendo loca, a pesar de que casi nunca llega a pasar. En la mayoría de los casos el trastorno es causado por prolongado abuso emocional, físico o sexual. Se ha considerado que el núcleo del desorden es un recurso defensivo para evitar más estimulación aversiva. Se asocia comúnmente el trastorno de despersonalización con un desorden comórbido de ansiedad severa, trastornos de pánico, depresión clínica o bien desorden bipolar. Además, el trastorno de despersonalización puede él mismo provocar ansiedad al interpretar el individuo que está volviéndose loco, lo cual puede exacerbar a su vez los síntomas de despersonalización. La prueba de realidad se mantiene intacto durante los episodios. (es)
- Le trouble de la dépersonnalisation est un trouble dissociatif dans lequel un individu éprouve de manière durable ou répétitive des sentiments de dépersonnalisation et/ou de déréalisation. Le critère diagnostic inclut des sentiments persistants ou récurrents de détachement ou d'éloignement de soi-même. Des moments occasionnels de dépersonnalisation peuvent se produire, de fortes sensations persistantes ou récurrentes peuvent être un signe de gravité. Le diagnostic du trouble est fait lorsque la dissociation est persistante et interfère avec les fonctions habituelles et sociales. Le trouble de la dépersonnalisation peut être causé par des événements traumatisants, tels abus ou agressions sexuelles, physiques ou émotionnelles durant l'enfance ; voire accidents, guerre et torture. L'utilisation de substances psychoactives ou psychotropes est un facteur de risque. Pendant l'expérience de dépersonnalisation, l'appréciation de la réalité peut demeurer intacte. Si ces symptômes sont considérés comme protégeant la personne de stimuli négatifs, le trouble de la dépersonnalisation peut être considéré comme un mécanisme de défense. Ce trouble a été rebaptisé trouble de la dépersonnalisation-déréalisation dans le DSM-5. (fr)
- Gangguan depersonalisasi (juga dikenal sebagai gangguan depersonalisasi / derealisasi) adalah gangguan mental di mana orang tersebut memiliki perasaan depersonalisasi atau derealisasi yang persisten atau berulang-ulang. Depersonalisasi digambarkan sebagai perasaan terputus atau terlepas dari diri sendiri. Individu yang mengalami depersonalisasi umumnya melaporkan perasaan seolah-olah mereka adalah pengamat dari pikiranya atau bahkan tubuh mereka sendiri, dan sebagian besar laporan menyatakan Penderita merasa kehilangan kendali atas pikiran atau tindakan mereka. Dalam beberapa kasus, individu mungkin tidak dapat menerima refleksi mereka sebagai milik mereka, atau mereka mungkin memiliki pengalaman di luar tubuh. Derealisasi digambarkan sebagai pelepasan dari lingkungan seseorang. Individu yang mengalami derealisasi dapat melaporkan menganggap dunia di sekitar mereka sebagai berkabut, mimpi / surealis, atau terdistorsi secara visual. Selain gejala-gejala gangguan depersonalisasi-derealisasi ini, kekacauan batin yang diciptakan oleh gangguan ini dapat mengakibatkan depresi, melukai diri sendiri, rendah diri, fobia, serangan panik, dan bunuh diri. Ini juga dapat menyebabkan berbagai gejala fisik, termasuk nyeri dada, penglihatan kabur, salju visual, mual, dan sensasi tusukan pin dan jarum di lengan atau kaki seseorang. (in)
- 이인증성 장애(Depersonalization disorder, DPD)는 이인성(이인감)/비현실감 장애(depersonalization/derealization disorder, DPDR)로도 알려져 있다. 이인감(depersonalization)이나 비현실감을 지속적으로 혹은 반복적으로 되풀이하는 정신장애이다. 흔히 로 분류된다. 이인증은 자아로부터 단절되거나 분리되어 있는 느낌으로 설명된다. 이인감을 겪는 개인은 그들은 자신의 사고나 신체 바깥에 있는 관찰자로 느껴지며, 자신의 사고나 행동에 대한 통제력을 상실한 것 같은 느낌도 있다. 일부는 자신의 상(reflection)을 수용하지 못하거나 유체이탈(out-of-body experience)을 경험할 수도 있다. 비현실감은 자신의 주변으로부터 분리되는 것이다. 비현실감을 겪고 있는 사람은 자기 주변의 세상에 대하여서 안개처럼 뿌옇다거나 꿈같다거나 비현실적이거나 시각적으로 왜곡되어 있다고 인식한다. 이인증성 장애의 증상과 더불어, 장애로 인하여 형성된 내적 혼란은 우울, 자해, 낮은 자존감, 공포증, 공황발작, 자살을 수반할 수 있다. 또한 가슴 통증, 시야 흐림, 비주얼 스노우(visual snow), 메스꺼움, 팔이나 다리에 바늘로 찌르는 느낌 등 다양한 신체증상이 나타나기도 한다. 이인증성 장애는 유년기 학대와 같은 대인관계 상에서의 트라우마로 인하여 발생하기도 한다. 촉발요인으로는 상당한 스트레스, 공황발작, 마약투약 등이 있다. 연구에서는 만성적인 이인증성 장애의 한결같은 증상은 약물이나 불안장애에 상관없이 급성으로 촉발된다고 제시한다. 유전자가 요인이 되는지는 불분명하지만, 이인증성 장애를 가지고 있는 사람은 신경화학물질이나 호르몬에서의 변화가 발생한다. 이인증성 장애는 생애 초기 지각 과정과 주의 과정에서의 인지 혼란과 연관되어 있다. 진단기준은 자신의 정신, 신체 과정, 혹은 주변으로부터 분리되어 있다는 느낌을 지속적 혹은 반복적으로 받는 것이다. 해리(dissociation) 증상이 지속적이어서 일상의 사회적 기능 혹은 직업적 기능을 방해하면, 이인증성 장애의 진단을 받게 된다. 그러나 정확한 처방은 내리기가 힘든데, 이인감과 비현실감이라는 것이 주관적인 성격의 것이며, 장애에 대하여 환자가 묘사할 때 사용하는 언어가 모호하기 때문이다. DSM-5에서 비현실감 장애(derealization disorder)와 함께 합쳐져서 "depersonalization/derealization disorder" ("DDPD")로 명명되었다. DSM-5에서 해리성 장애로 분류되었지만, ICD-10에서는 '이인성/비현실감 증후군(depersonalization-derealization syndrome)'으로 불리며 (neurotic disorder)로 분류되었다. 이인증성 장애가 현실의 주관적 경험에 있어서 변형이 있는 것은 분명하지만, 자신의 내적 경험과 외부 세계의 객관적 현실을 구분할 수 있기에 정신증은 아니다. 이인감이 단편적으로 지속되는 동안은, 현실과 환상을 구분할 수 있으며, 현실에 대한 이해는 늘 안정적이다. 이인성-비현실감 장애 발병은 드문 편이지만, 일반인 중 1-2% 정도에게서 발생하는 것으로 보인다. 만성적인 장애는 0.8-1.9%에 해당한다고 보고되었다. 이인감과 비현실감이 단편적으로 발생하는 것은 일반인들 사이에서 흔하지만, 증상이 상당한 고통을 일으키거나 사회적, 직업적, 기타 다른 기능적인 측면에서 지장을 일으키는 경우에만 장애 진단을 받는다. (ko)
- De depersonalisatiestoornis is een psychische aandoening waarbij de patiënt een gevoel van vervreemding ervaart, zonder dat er sprake is van wanen. Depersonalisatie kan een symptoom van andere aandoeningen zijn, maar in het geval van de depersonalisatiestoornis is het een specifiek ziektebeeld. In het DSM-IV is de stoornis ingedeeld bij de dissociatieve stoornissen. Depersonalisatie kan omschreven worden als het gevoel 'los' te staan van de omgeving, in een droom te leven, achter glas te staan of het eigen lichaam als vreemd te ervaren. De patiënt houdt wel contact met de werkelijkheid, maar kan door het gevoel van vervreemding, erg onrustig of gespannen worden. (nl)
- Zespół depersonalizacji-derealizacji (ang. depersonalization-derealization disorder) – jest zaburzeniem psychicznym objawiającym się trwałym lub nawracającym uczuciem depersonalizacji lub derealizacji. Depersonalizacja opisywana jest jako poczucie oddzielenia lub obcości wobec samego siebie lub swojego ciała, czemu może towarzyszyć poczucie nierealności lub funkcjonowania w sposób zautomatyzowany, poczucie pustki uczuciowej lub poczucie alienacji wobec własnych uczuć, myśli lub zachowań. Derealizacja opisywana jest jako poczucie obcości lub oddzielenia od otaczającej rzeczywistości, poczucie sztuczności otoczenia, przeżywanie teraźniejszości „jak gdyby było się za szybą”, „jak gdyby oglądało się film, w którym odgrywa się rolę samego siebie” lub „jak gdyby się było we śnie”. Wg klasyfikacji DSM-5 rozpoznanie zespołu depersonalizacji-derealizacji wymaga spełnienia następujących kryteriów:
* obecność ciągłych lub nawracających epizodów depersonalizacji/derealizacji,
* zachowana zdolność do odróżniania rzeczywistości od objawów dysocjacyjnych obecnych podczas epizodów,
* objawy są na tyle nasilone, że zakłócają społeczne, zawodowe lub inne obszary funkcjonowania,
* objawy nie są skutkiem przyjęcia substancji psychoaktywnych ani leków,
* objawy nie są skutkiem występowania innego zaburzenia psychicznego. (pl)
- Depersonalisationssyndrom eller depersonalisations- och derealisationssyndrom är en psykisk störning som innebär att den drabbade upplever långvariga och plågsamma overklighetskänslor, av sig , sina jagfunktioner eller omgivningen, det vill säga depersonalisation och derealisation. Detta kan i sin tur leda till självskadebeteende, panikattacker, låg självkänsla och självmord. (sv)
- Синдро́м деперсоналіза́ції-дереаліза́ції (МКХ-10) або ро́злад деперсоналіза́ції/дереаліза́ції, раніше називався деперсоналізаці́йний ро́злад — один із клінічних варіантів дисоціативних розладів згідно із зазначеними класифікаціями. Людина іноді або постійно відчуває, що «бачить себе збоку», «не може керувати своїм тілом або його частинами», «втрачає чіткість сприйняття довкілля» і т. д. Є думка, що «це постійні або рекурентні (рецидивні) відчуття деперсоналізації та/або дереалізації, соматопсихічної дисоціації та/або ». Слід враховувати, що такі стани проявляються під час наркотичного, алкогольного отруєння, а також можуть виникнути через сильний стрес, зумовлений зовнішніми факторами. Описаний стан об'єднує два схожі явища спільного походження, які складно відділяти одне від одного, вони часто спостерігаються водночас за:
* синдрому дереалізації, коли людина сприймає навколишній світ нечітко та відсторонено,
* синдрому деперсоналізації, коли людина частково або повністю перестає відчувати себе (знижується тактильна чутливість і в цілому людина сприймає своє тіло як чуже) (uk)
- Синдро́м деперсонализа́ции — дереализа́ции (МКБ-10) или расстро́йство деперсонализа́ции/дереализа́ции (DSM-5), ранее известное как деперсонализацио́нное расстро́йство (DSM-IV-TR) — один из клинических вариантов диссоциативных расстройств, согласно действующим указанным выше классификациям.Человек иногда (постоянно) чувствует, что «видит себя со стороны», «не может управлять своим телом или его частями», «теряет чёткость восприятия окружающей реальности» и т. д. Существует мнение, что «это постоянные (персистирующие, перманентные) или периодически возвращающиеся (рекуррентные, или рецидивирующие) ощущения деперсонализации и/или дереализации, соматопсихической диссоциации и/или психической анестезии». Однако следует учитывать, что перечисленные симптомы характерны также для наркотического, алкогольного отравления, а также могут быть следствием сильного стресса, вызванного внешними факторами. Описываемое состояние объединяет два похожих явления общей природы, которые сложно дифференцировать и которые нередко наблюдаются одновременно: 1) синдром дереализации, когда человек воспринимает окружающий мир неотчётливо, неясно и отстранённо; 2) синдром деперсонализации, при котором человек частично или полностью перестаёт ощущать себя (снижается тактильная чувствительность и в целом человек воспринимает своё тело как чужое). (ru)
- 人格解体障碍（英語：Depersonalization disorder，或稱人格解體神经症，簡稱DPD），是精神障碍之一，通常患者會感到持续或反复的消失自我感或者失去现实感或者二者兼而有之。 诊断标准包括持续或反复的感到自己从心理过程、身体中分离出来，反复感到环境陌生不真实。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Depersonalisationssyndrom eller depersonalisations- och derealisationssyndrom är en psykisk störning som innebär att den drabbade upplever långvariga och plågsamma overklighetskänslor, av sig , sina jagfunktioner eller omgivningen, det vill säga depersonalisation och derealisation. Detta kan i sin tur leda till självskadebeteende, panikattacker, låg självkänsla och självmord. (sv)
- 人格解体障碍（英語：Depersonalization disorder，或稱人格解體神经症，簡稱DPD），是精神障碍之一，通常患者會感到持续或反复的消失自我感或者失去现实感或者二者兼而有之。 诊断标准包括持续或反复的感到自己从心理过程、身体中分离出来，反复感到环境陌生不真实。 (zh)
- اضطراب تبدد الشخصية هو اضطراب عقلي يشعر فيه الشخص باستمرار أو بشكل متكرر بمشاعر تبدد الشخصية أو الاغتراب عن الواقع. يوصف تبدد الشخصية بالشعور بالانفصال عن الواقع أو الذات. قد يبلغ الأفراد عن شعورهم كما لو كانوا مراقبًا خارجيًا لأفكارهم أو أجسادهم، وغالبًا ما يبلغون عن شعورهم بفقدان السيطرة على أفكارهم أو أفعالهم. يوصف الاغتراب عن الواقع بأنه انفصال عن محيط المرء. يمكن للأفراد الذين يعانون من الغربة عن الواقع الإبلاغ عن إدراكهم للعالم من حولهم على أنه ضبابي، أو يشبه الحلم / سريالي، أو مشوه بصريًا. (ar)
- El trastorn de despersonalització és un desordre dissociatiu en el qual l'individu es veu afectat per sentiments de despersonalització. És un sentiment patològic en què l'individu sent la pèrdua de la identitat pròpia i es nota diferent, estrany o irreal. La despersonalització s'experimenta amb lucidesa i com una experiència molt desagradable. Els símptomes inclouen una sensació d'automatisme, que passa per la vida però l'individu no se’n sent part, d'ella —com en una pel·lícula o somni—; i experimenta una desconnexió subjectiva amb el cos i amb l'ambient. En resum, una dificultat per relacionar-se amb la realitat. (ca)
- Depersonalization-derealization disorder (DPDR, DPD) is a mental disorder in which the person has persistent or recurrent feelings of depersonalization or derealization. Depersonalization is described as feeling disconnected or detached from one's self. Individuals may report feeling as if they are an outside observer of their own thoughts or body, and often report feeling a loss of control over their thoughts or actions. Derealization is described as detachment from one's surroundings. Individuals experiencing derealization may report perceiving the world around them as foggy, dreamlike/surreal, or visually distorted. (en)
- El trastorno de despersonalización es un desorden disociativo en el cual el individuo es afectado por sentimientos de despersonalización, de desrealización, o ambas. Los síntomas incluyen una sensación de automatismo, pasando por la vida, pero no sintiéndose parte de ella, como en una película o un sueño, experimentando una desconexión subjetiva con el cuerpo y con el ambiente —en resumen, una dificultad para relacionarse a sí mismo con la realidad—. La prueba de realidad se mantiene intacto durante los episodios. (es)
- Le trouble de la dépersonnalisation est un trouble dissociatif dans lequel un individu éprouve de manière durable ou répétitive des sentiments de dépersonnalisation et/ou de déréalisation. Le critère diagnostic inclut des sentiments persistants ou récurrents de détachement ou d'éloignement de soi-même. Si ces symptômes sont considérés comme protégeant la personne de stimuli négatifs, le trouble de la dépersonnalisation peut être considéré comme un mécanisme de défense. Ce trouble a été rebaptisé trouble de la dépersonnalisation-déréalisation dans le DSM-5. (fr)
- Gangguan depersonalisasi (juga dikenal sebagai gangguan depersonalisasi / derealisasi) adalah gangguan mental di mana orang tersebut memiliki perasaan depersonalisasi atau derealisasi yang persisten atau berulang-ulang. Depersonalisasi digambarkan sebagai perasaan terputus atau terlepas dari diri sendiri. Individu yang mengalami depersonalisasi umumnya melaporkan perasaan seolah-olah mereka adalah pengamat dari pikiranya atau bahkan tubuh mereka sendiri, dan sebagian besar laporan menyatakan Penderita merasa kehilangan kendali atas pikiran atau tindakan mereka. Dalam beberapa kasus, individu mungkin tidak dapat menerima refleksi mereka sebagai milik mereka, atau mereka mungkin memiliki pengalaman di luar tubuh. Derealisasi digambarkan sebagai pelepasan dari lingkungan seseorang. Individu y (in)
- 이인증성 장애(Depersonalization disorder, DPD)는 이인성(이인감)/비현실감 장애(depersonalization/derealization disorder, DPDR)로도 알려져 있다. 이인감(depersonalization)이나 비현실감을 지속적으로 혹은 반복적으로 되풀이하는 정신장애이다. 흔히 로 분류된다. 이인증은 자아로부터 단절되거나 분리되어 있는 느낌으로 설명된다. 이인감을 겪는 개인은 그들은 자신의 사고나 신체 바깥에 있는 관찰자로 느껴지며, 자신의 사고나 행동에 대한 통제력을 상실한 것 같은 느낌도 있다. 일부는 자신의 상(reflection)을 수용하지 못하거나 유체이탈(out-of-body experience)을 경험할 수도 있다. 비현실감은 자신의 주변으로부터 분리되는 것이다. 비현실감을 겪고 있는 사람은 자기 주변의 세상에 대하여서 안개처럼 뿌옇다거나 꿈같다거나 비현실적이거나 시각적으로 왜곡되어 있다고 인식한다. 이인증성 장애의 증상과 더불어, 장애로 인하여 형성된 내적 혼란은 우울, 자해, 낮은 자존감, 공포증, 공황발작, 자살을 수반할 수 있다. 또한 가슴 통증, 시야 흐림, 비주얼 스노우(visual snow), 메스꺼움, 팔이나 다리에 바늘로 찌르는 느낌 등 다양한 신체증상이 나타나기도 한다. (ko)
- De depersonalisatiestoornis is een psychische aandoening waarbij de patiënt een gevoel van vervreemding ervaart, zonder dat er sprake is van wanen. Depersonalisatie kan een symptoom van andere aandoeningen zijn, maar in het geval van de depersonalisatiestoornis is het een specifiek ziektebeeld. In het DSM-IV is de stoornis ingedeeld bij de dissociatieve stoornissen. (nl)
- Zespół depersonalizacji-derealizacji (ang. depersonalization-derealization disorder) – jest zaburzeniem psychicznym objawiającym się trwałym lub nawracającym uczuciem depersonalizacji lub derealizacji. Depersonalizacja opisywana jest jako poczucie oddzielenia lub obcości wobec samego siebie lub swojego ciała, czemu może towarzyszyć poczucie nierealności lub funkcjonowania w sposób zautomatyzowany, poczucie pustki uczuciowej lub poczucie alienacji wobec własnych uczuć, myśli lub zachowań. Derealizacja opisywana jest jako poczucie obcości lub oddzielenia od otaczającej rzeczywistości, poczucie sztuczności otoczenia, przeżywanie teraźniejszości „jak gdyby było się za szybą”, „jak gdyby oglądało się film, w którym odgrywa się rolę samego siebie” lub „jak gdyby się było we śnie”. (pl)
- Синдро́м деперсонализа́ции — дереализа́ции (МКБ-10) или расстро́йство деперсонализа́ции/дереализа́ции (DSM-5), ранее известное как деперсонализацио́нное расстро́йство (DSM-IV-TR) — один из клинических вариантов диссоциативных расстройств, согласно действующим указанным выше классификациям.Человек иногда (постоянно) чувствует, что «видит себя со стороны», «не может управлять своим телом или его частями», «теряет чёткость восприятия окружающей реальности» и т. д. Существует мнение, что «это постоянные (персистирующие, перманентные) или периодически возвращающиеся (рекуррентные, или рецидивирующие) ощущения деперсонализации и/или дереализации, соматопсихической диссоциации и/или психической анестезии». (ru)
- Синдро́м деперсоналіза́ції-дереаліза́ції (МКХ-10) або ро́злад деперсоналіза́ції/дереаліза́ції, раніше називався деперсоналізаці́йний ро́злад — один із клінічних варіантів дисоціативних розладів згідно із зазначеними класифікаціями. Людина іноді або постійно відчуває, що «бачить себе збоку», «не може керувати своїм тілом або його частинами», «втрачає чіткість сприйняття довкілля» і т. д. Є думка, що «це постійні або рекурентні (рецидивні) відчуття деперсоналізації та/або дереалізації, соматопсихічної дисоціації та/або ». (uk)
|
_animation.gif?width=300)
_animation.gif){kind=link}
_animation.gif){kind=link}
