dbo:abstract
|
- Als Freie Wahl (polnisch: wolna elekcja) wird die Wahl des Königs bzw. Großfürsten von 1573 bis 1791 in Polen-Litauen durch den Adel in seiner Gesamtheit bezeichnet. (de)
- Les élections libres polonaises (en polonais : wolna elekcja) sont des scrutins élisant des rois indépendants, plutôt que venant de dynasties préétablies, pour le trône du royaume de Pologne entre 1572 et 1791. Les élections libres sont abolies par la Constitution du 3 mai 1791. (fr)
- Royal elections in Poland (Polish: wolna elekcja, lit. free election) were the elections of individual kings, rather than dynasties, to the Polish throne. Based on traditions dating to the very beginning of the Polish statehood, strengthened during the Piast and Jagiellon dynasties, they reached their final form in the Polish–Lithuanian Commonwealth period between 1572 and 1791. The "free election" was abolished by the Constitution of 3 May 1791, which established a constitutional-parliamentary monarchy. (en)
- Con elezioni reali in Polonia-Lituania (in polacco wolna elekcja, letteralmente libere elezioni) si fa riferimento alle nomine dei singoli re, piuttosto che dinastie, sul trono della Confederazione polacco-lituana. Sulla base di tradizioni risalenti ai secoli precedenti dello Stato polacco, sedimentatesi durante il dominio dei Piast e degli Jagelloni, raggiunsero la loro forma finale nel periodo circoscritto tra il 1572 e il 1791. Le "libere elezioni" andarono abolite dalla costituzione polacca di maggio, la quale istituì il 3 maggio 1791 una monarchia costituzionale-parlamentare. (it)
- 자유 선거(폴란드어: wolna elekcja)는 폴란드-리투아니아 연방에서 실시된 국왕을 혈통상의 권리가 아닌 개인적 자격에 의해 선출하기 위한 선거 제도이다. 1572년부터 1791년까지 실시했으나 1791년 5월 3일 헌법의 성립과 더불어 폐지되었다. (ko)
- 国王自由選挙(こくおうじゆうせんきょ、ポーランド語:wolna elekcja)は、ポーランド・リトアニア共和国において実施されていた、国王を血統上の権利ではなく個人的資格によって選ぶための選挙制度。1572年から1791年まで行われていたが、5月3日憲法の成立とともに廃止された。 (ja)
- De Vrije verkiezing (Pools: wolna elekcja) was de verkiezing van individuele koningen voor de Pools-Litouwse troon. Tussen 1573 en 1791 verkoos de Pools-Litouwse adel op deze wijze tien verschillende koningen. (nl)
- Wolna elekcja – wybór monarchy nieprzestrzegający zasad sukcesji dynastycznej. W Rzeczypospolitej Obojga Narodów przybyła na pole elekcyjne w trybie pospolitego ruszenia, szlachta głosowała województwami w obecności posłów, którzy zanosili jej głosy do Senatu: wybór króla ogłaszał marszałek, mianował natomiast prymas Polski. Senatorowie wiedli najważniejszą rolę w ustalaniu ostatecznych wyników wolnej elekcji. Pierwsza wolna elekcja w Polsce odbyła się w roku 1573 we wsi Kamion pod Warszawą, rok po bezpotomnej śmierci ostatniego z Jagiellonów – Zygmunta II Augusta. Później ustalono stałe miejsce, w którym odbywała się elekcja – była to wieś Wola pod Warszawą, aczkolwiek elekcja, w trakcie której na króla wybrano Augusta III Sasa, również miała miejsce w Kamionie. Monarchia polska, elekcyjna od 1572 roku, za panowania królów z dynastii Wazów nabrała charakteru monarchii dziedziczno-elekcyjnej. Od zawarcia unii lubelskiej (1569) każdy nowo koronowany król Polski zostawał władcą Litwy z urzędu i nigdy nie był podnoszony na Wielkie Księstwo Litewskie. (pl)
- Eleição livre (polonês: wolna elekcja) era a eleição individual de reis, ao invés de dinastias, ao trono polonês entre 1572 e 1791, quando a "eleição livre" foi abolida pela Constituição polonesa de 3 de maio de 1791. Na realidade a primeira eleição documentada de um rei polonês tinha acontecido já em 1386, com a escolha de Jogaila, Grão-Duque da Lituânia, para ser o primeiro rei da segunda dinastia polonesa. Porém, enquanto o princípio de eleição continuou em efeito ao longo do quase dois séculos da Dinastia Jaguelônica, ele só foi realmente efetivado na dinastia seguinte. Em 1572 a dinastia Jaguelônica foi extinta após a morte, sem um sucessor, do Rei Sigismundo II Augusto. Durante o resultante interregnum, a preocupação com a segurança da República das Duas Nações levou a acordos entre as classes políticas que, até a eleição de um novo rei, a autoridade suprema seria exercitada pelo primaz católico romano, atuando como interrex (do latim); que as confederações (polonês: konfederacje) da nobreza assumiriam o poder nas respectivas regiões do país; e que, pela "" de 1573, a paz seria mantida entre as várias religiões do reino. Porém, a decisão mais importante foi que o próximo rei seria escolhido por eleição cujas condições foram finalmente estabelecidas em uma sejm de convocação (sejm konwokacyjny) em 1573. Por iniciativa dos nobres poloneses sulistas, apoiados pelo futuro grão-chanceler e hetman Jan Zamoyski, a eleição seria realizada com a participação de todos os homens da szlachta (nobreza) que quisessem votar. Os nobres votaram nas províncias (voivodias) na presença de deputados, que conduziram os votos ao senado: a escolha do rei foi anunciada pelo presidente do senado e solenizada pelo primaz. Aconteceram eleições reais em Wielka Wola, na parte externa de Varsóvia (hoje Wola é um bairro ocidental da cidade). As eleições mais tumultuadas foram as de 1575 e 1587, quando os interesses dos nobres estavam divididos. Após uma eleição, o rei eleito era obrigado a assinar a pacta conventa (latim: "condições convencionadas")--uma lista de promessas de campanha, raramente cumpridas--com seus nobres eleitores. Os acordos incluíam os "Artigos do Rei Henrique" (artykuly henrykowskie), primeiramente imposto ao Príncipe Henrique de Valois (em polonês, Henryk Walezy) logo no início de seu breve reinado (devido a morte de seu irmão, o rei francês Carlos IX, Henrique de Valois fugiu à noite da Polônia para reivindicar o trono francês). O último dos reis Jaguelônicos, Sigismundo Augusto, tinha em 1529 sido eleito vivente rege (latim: "enquanto durar a vida do rei"); e por volta de 1660 a Rainha Maria Luísa Gonzaga (Ludwika Maria) tentou criar uma eleição semelhante. Tais eleições visavam manter a continuidade da força política real. A partir de 1697, as eleições reais polonesas deixaram de ser totalmente "livres" para passaram a acontecer sob a opressão de exércitos estrangeiros. O maior número de nobres participantes (40-50.000) aconteceu na primeira eleição livre, em 1573. Na segunda eleição, em 1575, só compareceram 12.000. As eleições livres enfraqueceram a autoridade do rei, ocasionando disputas entre as províncias votantes (voivodias) a cerca do candidato ao trono e encorajaram as dinastias estrangeiras a se intrometerem na política interna polonesa. A abolição das eleições livres foi uma das principais reformas instituídas pela "Grande" ou "Sejm de quatro anos" (1788-1792) em sua Constituição polonesa de 3 de maio de 1791. Antes da abolição das "eleições livres", aconteceram na Polônia 13 eleições reais, resultando na escolha dos seguintes reis:
* Henrique de Valois (francês, 1573-1574).
* Estêvão Báthory (húngaro, 1576-1586).
* Sigismundo III Vasa (sueco, 1587-1632).
* Ladislau IV Vasa (polaco, 1632-1648).
* João II Casimiro Vasa (polaco, 1648-1668).
* Miguel I Wiśniowiecki (polaco, 1669-1673).
* João III Sobieski (polaco, 1674-1696).
* Augusto II de Wettin (saxão, 1697-1706).
* Estanislau I Leszczyński (polaco, 1704-1709).
* Augusto II de Wettin (saxão, 1709-1733).
* Estanislau I Leszczyński (polaco, 1733-1736).
* Augusto III de Wettin (saxão, 1733-1763).
* Estanislau II Poniatowski (polaco, 1764-1795). (pt)
- 波蘭選王制或自由選舉制(波蘭語:wolna elekcja,意为“對國王的自由选舉權”) 是一個波蘭立陶宛專用的特殊政體,它同時吸取了貴族共和制和選舉君主制的優點和缺點,既能讓所有選民都擁有「一票否決權」,又能以徹底的權威來禁止世襲制度,這兩者特結合而被認為是現代民主共和制的先驅之一。 (zh)
- Елекція вільна поголовна або Вольна Еклекція (пол. Elekcja wolna viritim) — таку назву мав сейм Речі Посполитої, на якому обирали короля Речі Посполитої й одночасно Великого князя Литовського та Великого князя Руського. Ця назва походить від однойменної назви принципу, що у часи виборної монархії (1573–1791) змінив інший принцип — elekcja vivente rege, згідно з яким вибори нового короля відбувалися за життя його попередника, співправителем якого та/чи спадкоємцем якого ставав новий король. Так, 1529 року, за життя польського короля та великого князя литовського Сигізмунда I Старого (1467–1548) його наступником — польським королем та великим князем литовським — було проголошено його сина — Сигізмунда Августа. Проти цього гостро протестувала Шляхта, яка побоювалася встановлення в країні спадкової монархії і вважала своїм природним правом вільне обирання польського короля. Однак Сигізмунд I Старий шляхом поступок шляхті все-таки зміг короновувати сина 1530. Та після смерті Сигізмунда II Августа в 1572 році, який не мав потомків, і отже, був останнім з династії Ягеллонів, при обранні нового короля (ним став Генріх Валуа) шляхта досягла своєї мети. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Als Freie Wahl (polnisch: wolna elekcja) wird die Wahl des Königs bzw. Großfürsten von 1573 bis 1791 in Polen-Litauen durch den Adel in seiner Gesamtheit bezeichnet. (de)
- Les élections libres polonaises (en polonais : wolna elekcja) sont des scrutins élisant des rois indépendants, plutôt que venant de dynasties préétablies, pour le trône du royaume de Pologne entre 1572 et 1791. Les élections libres sont abolies par la Constitution du 3 mai 1791. (fr)
- Royal elections in Poland (Polish: wolna elekcja, lit. free election) were the elections of individual kings, rather than dynasties, to the Polish throne. Based on traditions dating to the very beginning of the Polish statehood, strengthened during the Piast and Jagiellon dynasties, they reached their final form in the Polish–Lithuanian Commonwealth period between 1572 and 1791. The "free election" was abolished by the Constitution of 3 May 1791, which established a constitutional-parliamentary monarchy. (en)
- Con elezioni reali in Polonia-Lituania (in polacco wolna elekcja, letteralmente libere elezioni) si fa riferimento alle nomine dei singoli re, piuttosto che dinastie, sul trono della Confederazione polacco-lituana. Sulla base di tradizioni risalenti ai secoli precedenti dello Stato polacco, sedimentatesi durante il dominio dei Piast e degli Jagelloni, raggiunsero la loro forma finale nel periodo circoscritto tra il 1572 e il 1791. Le "libere elezioni" andarono abolite dalla costituzione polacca di maggio, la quale istituì il 3 maggio 1791 una monarchia costituzionale-parlamentare. (it)
- 자유 선거(폴란드어: wolna elekcja)는 폴란드-리투아니아 연방에서 실시된 국왕을 혈통상의 권리가 아닌 개인적 자격에 의해 선출하기 위한 선거 제도이다. 1572년부터 1791년까지 실시했으나 1791년 5월 3일 헌법의 성립과 더불어 폐지되었다. (ko)
- 国王自由選挙(こくおうじゆうせんきょ、ポーランド語:wolna elekcja)は、ポーランド・リトアニア共和国において実施されていた、国王を血統上の権利ではなく個人的資格によって選ぶための選挙制度。1572年から1791年まで行われていたが、5月3日憲法の成立とともに廃止された。 (ja)
- De Vrije verkiezing (Pools: wolna elekcja) was de verkiezing van individuele koningen voor de Pools-Litouwse troon. Tussen 1573 en 1791 verkoos de Pools-Litouwse adel op deze wijze tien verschillende koningen. (nl)
- 波蘭選王制或自由選舉制(波蘭語:wolna elekcja,意为“對國王的自由选舉權”) 是一個波蘭立陶宛專用的特殊政體,它同時吸取了貴族共和制和選舉君主制的優點和缺點,既能讓所有選民都擁有「一票否決權」,又能以徹底的權威來禁止世襲制度,這兩者特結合而被認為是現代民主共和制的先驅之一。 (zh)
- Wolna elekcja – wybór monarchy nieprzestrzegający zasad sukcesji dynastycznej. W Rzeczypospolitej Obojga Narodów przybyła na pole elekcyjne w trybie pospolitego ruszenia, szlachta głosowała województwami w obecności posłów, którzy zanosili jej głosy do Senatu: wybór króla ogłaszał marszałek, mianował natomiast prymas Polski. Senatorowie wiedli najważniejszą rolę w ustalaniu ostatecznych wyników wolnej elekcji. Pierwsza wolna elekcja w Polsce odbyła się w roku 1573 we wsi Kamion pod Warszawą, rok po bezpotomnej śmierci ostatniego z Jagiellonów – Zygmunta II Augusta. Później ustalono stałe miejsce, w którym odbywała się elekcja – była to wieś Wola pod Warszawą, aczkolwiek elekcja, w trakcie której na króla wybrano Augusta III Sasa, również miała miejsce w Kamionie. (pl)
- Eleição livre (polonês: wolna elekcja) era a eleição individual de reis, ao invés de dinastias, ao trono polonês entre 1572 e 1791, quando a "eleição livre" foi abolida pela Constituição polonesa de 3 de maio de 1791. Na realidade a primeira eleição documentada de um rei polonês tinha acontecido já em 1386, com a escolha de Jogaila, Grão-Duque da Lituânia, para ser o primeiro rei da segunda dinastia polonesa. Porém, enquanto o princípio de eleição continuou em efeito ao longo do quase dois séculos da Dinastia Jaguelônica, ele só foi realmente efetivado na dinastia seguinte. (pt)
- Елекція вільна поголовна або Вольна Еклекція (пол. Elekcja wolna viritim) — таку назву мав сейм Речі Посполитої, на якому обирали короля Речі Посполитої й одночасно Великого князя Литовського та Великого князя Руського. (uk)
|