| dbo:abstract
|
- التعويض (بالإنجليزية: Compensation) في علم النفس هو إستراتيجية تتم بصورة واعية أو لاواعية يحاول من خلالها الشخص التغطية علي ضعف أو رغبة أو إحساس بعدم الكفاءة أو العجز في أحد جوانب الحياة، عن طريق الإشباع أو التفوق في جانب آخر. يمكن للتعويض أن يغطي علي العيوب والإحساس بالدونية، سواء كانت هذه العيوب أو المشاعر حقيقية أو متخيلة، ويمكن أن يساعد التعويض الإيجابي الشخص في التغلب الصعوبات، في حين أن التعويض السلبي يمكن أن يعزز الإحساس بالنقص أو الدونية، وهناك نوعان من التعويض السلبي: التعويض الزائد ويتميز بأهدافه العالية، ويمكن أن يؤدي للكفاح من أجل السلطة والسيطرة والتقدير الذاتي. التعويض الناقص ويتضمن طلب المساعدة، ويؤدي إلي نقص الشجاعة والخوف من الحياة. يمكن ملاحظة أحد أشهر الامثله علي إخفاق نموذج التعويض الزائد في الأشخاص الذين يمرون بأزمة منتصف العمر، فبمرور فترة منتصف العمر قد يفقد الشخص طاقته أو قدرته علي إبقاء دفاعاته النفسية بما في ذلك الأفعال التعويضية. (ar)
- In psychology, compensation is a strategy whereby one covers up, consciously or unconsciously, weaknesses, frustrations, desires, or feelings of inadequacy or incompetence in one life area through the gratification or (drive towards) excellence in another area. Compensation can cover up either real or imagined deficiencies and personal or physical inferiority. Positive compensations may help one to overcome one's difficulties. On the other hand, negative compensations do not, which results in a reinforced feeling of inferiority. There are two kinds of negative compensation: Overcompensation, characterized by a superiority goal, leads to striving for power, dominance, self-esteem, and self-devaluation.Undercompensation, which includes a demand for help, leads to a lack of courage and a fear for life. A well-known example of failing overcompensation is observed in people going through a midlife-crisis. Approaching midlife, many people lack the energy to maintain their psychological defenses, including their compensatory acts. (en)
- Mit Kompensation wird in der Psychologie nach Alfred Adler eine Strategie bezeichnet, mit der bewusst oder unbewusst versucht wird, eine echte oder eingebildete Minderwertigkeit auszugleichen; nach C.G. Jung kann als 'Kompensation' jeglicher Prozess bezeichnet werden, der darauf zielt, psychische Ungleichgewichte und Einseitigkeiten auszugleichen. (de)
- En psicología, la compensación es una estrategia mediante la cual se encubre, consciente o inconscientemente, las debilidades, frustraciones, deseos o sentimientos de insuficiencia o incompetencia en un área de la vida a través de la gratificación o (el deseo de alcanzar) la excelencia en otra área. La compensación puede encubrir deficiencias reales o imaginarias y la inferioridad personal o física. Las compensaciones positivas pueden ayudar a una persona a superar sus dificultades. Por otro lado, las compensaciones negativas no lo hacen, lo que resulta en un reforzamiento del sentimiento de inferioridad. Existen dos tipos de compensación negativa: La sobrecompensación, caracterizada por buscar la superioridad, conduce a la lucha por el poder, el dominio, la autoestima y la autovaloración. La subcompensación, que implica una demanda de ayuda, lleva a una falta de valentía y a temerle a la vida. Un ejemplo conocido de sobrecompensación fallida se observa en personas que están pasando por una crisis de la mediana edad. Al acercarse a la mediana edad, muchas personas carecen de la energía para mantener sus defensas psicológicas, así como sus actos compensatorios. (es)
- 보상(補償)은 심리학에서 본래는 맹인(盲人)의 후각(嗅覺) 및 청각이 예민해지는 경우처럼 육체 기관(器官)의 일부 결함을 다른 기능의 향상으로 보완하는 것을 말한다. 심리적으로는 가령 학업성적이 나쁜 어린이가 체력적인 우월로 그것을 보상하려고 한다든지 애정에 굶주린 어린이가 비행(非行)의 길로 흐르든지 자기 인생에서 보람을 찾을 수 없는 부모가 자녀교육에 유난히 열심이 되는 경우 등이다. (ko)
- Compensatie (Duits: Kompensation) is een term uit de psychologie die voor het eerst werd gebruikt door Sigmund Freud. Compensatie kan zich uiten in het streven van de mens om zijn zwakheden te overwinnen. Dat brengt hem soms zelfs tot een topprestatie en daarmee tot overcompensatie van zijn vroegere zwakheid (= directe compensatie). Anderzijds kan de bevrediging van de behoefte van de ene drift op de bevrediging van de behoefte van een andere drift overgaan (= indirecte compensatie). (nl)
- Em psicologia, compensação é uma estratégia pela qual um indivíduo esconde, conscientemente ou inconscientemente, fraquezas, frustrações, desejos, sentimentos de inadequação ou incompetência em uma área da vida através de gratificação ou sucesso noutra área. Compensação pode ser usada para compensar tanto deficiências reais como imaginadas e inferioridades psicológicas ou físicas. Compensações positivas podem ajudar um indivíduo a superar as suas dificuldades. Por outro lado, compensações negativas não ajudam o indivíduo, o que resulta num sentimento de inferioridade reforçado. Há dois tipos de compensação negativa: Sobrecompensação, caracterizada por um objectivo de superioridade, leva a uma luta por poder, dominação, autoestima, e autodesvalorização; Subcompensação, que inclui uma procura de ajuda, leva a falta de coragem e medo da vida. Um exemplo muito conhecido de deficiência de sobrecompensação, é observado em pessoas durante uma crise da meia-idade. Com o chegar da meia-idade, muitas pessoas (especialmente homens) carecem de energia para manter as suas defesas psicológicas, incluindo os actos compensatórios. (pt)
- Kompensacja (łac. compensatio „równoważenie”) – jeden z mechanizmów obronnych znanych w psychologii, odmiana substytucji. Jest to wynagradzanie siebie za braki lub defekty. Daje chwilową przyjemność, ale powtarzane może spowodować utrwalenie się podświadomego skojarzenia danego defektu z nagrodą i utrudnić jego usunięcie. Przykład: Dziewczyna uważa się za nieatrakcyjną, więc wynagradza to sobie słodyczami. Ogólniej używa się tego terminu także w nieco innym znaczeniu, skierowania aktywności na cele podobne do tych, których nie potrafimy osiągnąć. Przykład: Flirt zamiast stałych związków. (pl)
- Компенса́ция — защитный механизм психики, заключающийся в бессознательной попытке преодоления реальных и воображаемых недостатков. Термин введен Зигмундом Фрейдом, а позднее, понятый как жизненная стратегия, стал одним из центральных понятий в индивидуальной психологии Альфреда Адлера. Обычно компенсация проявляется в виде дополнительных усилий, прикладываемых к деятельности, как бы «компенсирующей» недостатки человека. Например, занятия спортом для инвалида будут являться компенсацией. Если усилия, затрачиваемые на компенсацию, оказываются неадекватно большими, то это уже называется ги́перкомпенсация. (ru)
- Компенсація (у психології) — захисний механізм психіки, що полягає в несвідомій чи свідомій спробі подолання реальних і уявних недоліків, відновлення порушеної рівноваги психічних і психофізіологічних процесів шляхом створення протилежно спрямованої реакції або імпульсу. У цьому найзагальнішому розумінні поняття компенсація широко вживається стосовно до різних психічних процесів і функцій. Цей термін введений Зигмундом Фрейдом. Особливий розвиток поняття «компенсація» отримало в ряді напрямків глибинної психології. В індивідуальній психології Альфреда Адлера компенсації приписується роль основного чинника формування характеру і вироблення певної лінії поведінки («життєвого стилю»); компенсація розглядається Адлером як подолання властивих людині тих чи інших рис неповноцінності шляхом розвитку протилежних рис характеру і особливостей поведінки (наприклад, почуття невпевненості в собі може компенсуватися розвитком підвищеної самовпевненості тощо). За Адлером, різні види компенсації створюють різні «життєві стилі»: 1.
* Успішна компенсація почуття неповноцінності в результаті збігу прагнення до переваги з соціальним інтересом. 2.
* Надкомпенсація, яка означає одностороннє пристосування до життя в результаті надмірного розвитку якоїсь однієї риси або здібності. 3.
* Відхід у хворобу. В цьому випадку людина не може звільнитися від почуття неповноцінності, не може прийти до компенсації «нормальними» способами, він «виробляє» симптоми хвороби, щоб виправдати свою невдачу. Виникає невроз. Розглядаючи психіку як автономну систему, Юнг називає компенсацією принцип психічної саморегуляції, взаємного урівноваження свідомих і несвідомих тенденцій: так, однобічність свідомої установки приводить, по Юнгу, до посилення протилежних несвідомих потягів, що виражаються, наприклад, в снах, різко контрастують зі свідомими уявленнями. У нейропсихології — відновлення функції після пошкодження нерва. Тут вживання терміну обмежується ушкодженнями центральної нервової системи, при яких нервові структури безпосередньо не відновлюються, але їх функції виконуються іншими тканинами. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Mit Kompensation wird in der Psychologie nach Alfred Adler eine Strategie bezeichnet, mit der bewusst oder unbewusst versucht wird, eine echte oder eingebildete Minderwertigkeit auszugleichen; nach C.G. Jung kann als 'Kompensation' jeglicher Prozess bezeichnet werden, der darauf zielt, psychische Ungleichgewichte und Einseitigkeiten auszugleichen. (de)
- 보상(補償)은 심리학에서 본래는 맹인(盲人)의 후각(嗅覺) 및 청각이 예민해지는 경우처럼 육체 기관(器官)의 일부 결함을 다른 기능의 향상으로 보완하는 것을 말한다. 심리적으로는 가령 학업성적이 나쁜 어린이가 체력적인 우월로 그것을 보상하려고 한다든지 애정에 굶주린 어린이가 비행(非行)의 길로 흐르든지 자기 인생에서 보람을 찾을 수 없는 부모가 자녀교육에 유난히 열심이 되는 경우 등이다. (ko)
- Compensatie (Duits: Kompensation) is een term uit de psychologie die voor het eerst werd gebruikt door Sigmund Freud. Compensatie kan zich uiten in het streven van de mens om zijn zwakheden te overwinnen. Dat brengt hem soms zelfs tot een topprestatie en daarmee tot overcompensatie van zijn vroegere zwakheid (= directe compensatie). Anderzijds kan de bevrediging van de behoefte van de ene drift op de bevrediging van de behoefte van een andere drift overgaan (= indirecte compensatie). (nl)
- Kompensacja (łac. compensatio „równoważenie”) – jeden z mechanizmów obronnych znanych w psychologii, odmiana substytucji. Jest to wynagradzanie siebie za braki lub defekty. Daje chwilową przyjemność, ale powtarzane może spowodować utrwalenie się podświadomego skojarzenia danego defektu z nagrodą i utrudnić jego usunięcie. Przykład: Dziewczyna uważa się za nieatrakcyjną, więc wynagradza to sobie słodyczami. Ogólniej używa się tego terminu także w nieco innym znaczeniu, skierowania aktywności na cele podobne do tych, których nie potrafimy osiągnąć. Przykład: Flirt zamiast stałych związków. (pl)
- Компенса́ция — защитный механизм психики, заключающийся в бессознательной попытке преодоления реальных и воображаемых недостатков. Термин введен Зигмундом Фрейдом, а позднее, понятый как жизненная стратегия, стал одним из центральных понятий в индивидуальной психологии Альфреда Адлера. Обычно компенсация проявляется в виде дополнительных усилий, прикладываемых к деятельности, как бы «компенсирующей» недостатки человека. Например, занятия спортом для инвалида будут являться компенсацией. Если усилия, затрачиваемые на компенсацию, оказываются неадекватно большими, то это уже называется ги́перкомпенсация. (ru)
- التعويض (بالإنجليزية: Compensation) في علم النفس هو إستراتيجية تتم بصورة واعية أو لاواعية يحاول من خلالها الشخص التغطية علي ضعف أو رغبة أو إحساس بعدم الكفاءة أو العجز في أحد جوانب الحياة، عن طريق الإشباع أو التفوق في جانب آخر. يمكن للتعويض أن يغطي علي العيوب والإحساس بالدونية، سواء كانت هذه العيوب أو المشاعر حقيقية أو متخيلة، ويمكن أن يساعد التعويض الإيجابي الشخص في التغلب الصعوبات، في حين أن التعويض السلبي يمكن أن يعزز الإحساس بالنقص أو الدونية، وهناك نوعان من التعويض السلبي: التعويض الزائد ويتميز بأهدافه العالية، ويمكن أن يؤدي للكفاح من أجل السلطة والسيطرة والتقدير الذاتي. (ar)
- In psychology, compensation is a strategy whereby one covers up, consciously or unconsciously, weaknesses, frustrations, desires, or feelings of inadequacy or incompetence in one life area through the gratification or (drive towards) excellence in another area. Compensation can cover up either real or imagined deficiencies and personal or physical inferiority. Positive compensations may help one to overcome one's difficulties. On the other hand, negative compensations do not, which results in a reinforced feeling of inferiority. There are two kinds of negative compensation: (en)
- En psicología, la compensación es una estrategia mediante la cual se encubre, consciente o inconscientemente, las debilidades, frustraciones, deseos o sentimientos de insuficiencia o incompetencia en un área de la vida a través de la gratificación o (el deseo de alcanzar) la excelencia en otra área. La compensación puede encubrir deficiencias reales o imaginarias y la inferioridad personal o física. Las compensaciones positivas pueden ayudar a una persona a superar sus dificultades. Por otro lado, las compensaciones negativas no lo hacen, lo que resulta en un reforzamiento del sentimiento de inferioridad. (es)
- Em psicologia, compensação é uma estratégia pela qual um indivíduo esconde, conscientemente ou inconscientemente, fraquezas, frustrações, desejos, sentimentos de inadequação ou incompetência em uma área da vida através de gratificação ou sucesso noutra área. Compensação pode ser usada para compensar tanto deficiências reais como imaginadas e inferioridades psicológicas ou físicas. Compensações positivas podem ajudar um indivíduo a superar as suas dificuldades. Por outro lado, compensações negativas não ajudam o indivíduo, o que resulta num sentimento de inferioridade reforçado. Há dois tipos de compensação negativa: (pt)
- Компенсація (у психології) — захисний механізм психіки, що полягає в несвідомій чи свідомій спробі подолання реальних і уявних недоліків, відновлення порушеної рівноваги психічних і психофізіологічних процесів шляхом створення протилежно спрямованої реакції або імпульсу. У цьому найзагальнішому розумінні поняття компенсація широко вживається стосовно до різних психічних процесів і функцій. Цей термін введений Зигмундом Фрейдом. За Адлером, різні види компенсації створюють різні «життєві стилі»: (uk)
|
