| dbo:abstract
|
- علوم التاريخ المساعدة هي التخصصات الأكاديمية التي تساعد على تقييم واستخدام المصادر التاريخية وتعتبر مساعدة للبحث التاريخي. علوم مساعدة من التاريخ ما يلي :
* علم الآثار.
* كرونولوجيا.
* علم شعارات النبالة.
* علم دراسة النقوش.
* علم العملات.
* الباليوغرافيا أو علم الخطاطة.
* علم الأنساب
* . (ar)
- Pomocné vědy historické (PVH) jsou souborem speciálních vědních disciplín, jež slouží ke zkoumání a kritickému hodnocení pramenů historických věd. Využívají nejnovější poznatky mnoha oborů, zejména z okruhu přírodních věd. Slouží k určení míry autentičnosti pramene a hodnoty obsažené informace. (cs)
- Auxiliary (or ancillary) sciences of history are scholarly disciplines which help evaluate and use historical sources and are seen as auxiliary for historical research. Many of these areas of study, classification and analysis were originally developed between the 16th and 19th centuries by antiquaries, and would then have been regarded as falling under the broad heading of antiquarianism. "History" was at that time regarded as a largely literary skill. However, with the spread of the principles of empirical source-based history championed by the Göttingen School of History in the late 18th century and later by Leopold von Ranke from the mid-19th century onwards, they have been increasingly regarded as falling within the skill-set of the trained historian. Auxiliary sciences of history include, but are not limited to:
* Archaeology, the study of human activity through the recovery and analysis of material culture
* Archaeography, the study of ancient (historical) documents (antique writings)
* Archival science, the study and theory of creating and maintaining archives
* Chorography, the study of regions and places
* Chronology, the study of the sequence of past events
* Cliometrics, the systematic application of economic theory, econometric techniques, and other formal or mathematical methods to the study of history
* Codicology, the study of books as physical objects
* Diplomatics, the study and textual analysis of historical documents
* Encyclopaedistics, the study of encyclopaedias as sources of encyclopaedic knowledge
* Epigraphy, the study of ancient inscriptions
* Genealogy, the study of family relationships
* Heraldry, the study of armorial devices
* Numismatics, the study of coins
* Onomastics, the study of proper names
* Palaeography, the study of old handwriting
* Paleoanthropology, the study of human evolution and ecology through the fossil record
* Phaleristics, the study of military orders, fraternities, and award items
* Philately, the study of postage stamps
* Philology, the study of the language of historical sources
* Prosopography, the investigation of a historical group of individuals through a collective study of their lives
* Sigillography (or sphragistics), the study of seals
* Toponymy, the study of place-names
* Vexillology, the study of flags (en)
- Kiel Helpaj historiaj sciencoj (HHS) estas markataj fakoj, kiuj estas principaj por laboro de historiisto.Eblas dividi ilin en du pli grandaj tutaĵoj: 1.
* "Paleografikaj" HHS 2.
* Paleografio - scienco pri skribarto 3.
* - scienco pri literaturaj manuskriptoj (precipe de mezepokaj) 4.
* Epigrafiko - scienco pri surskribaĵoj 5.
* "Diplomatiaj" HHS 6.
* Diplomatiko - scienco pri oficaj skribaĵoj 7.
* Kronologio - scienco pri manieroj de mezurado de tempo 8.
* Sfragistiko - scienco pri sigeliloj 9.
* Heraldiko - scienco pri signoj, el heraldiko estadas iam elmembrigata faleristiko (scienco pri honorigoj kaj ordenoj) kaj veksilologio (scienco pri flagoj) 10.
* Genealogio - scienco pri familiaj rilatoj 11.
* Numismatiko - scienco pri monunuoj 12.
* Metrologio - scienco pri mezurunuoj kaj pesiloj (eo)
- Die Historischen Hilfswissenschaften (auch Historische Grundwissenschaften oder Geschichtliche Hilfswissenschaften [GHW]; in der Schweiz Historische Spezialwissenschaften) sind eine Teildisziplin der Geschichtswissenschaft, die sich damit beschäftigt, Quellen für die inhaltliche Auswertung aufzubereiten. Sie ermöglichen die Interpretation der Quellen, indem sie diese in ihrer Materialität erschließen und die darin enthaltenen Informationen in aktuell verständliche Kontexte einordnen. Der umfangreiche Fächerkanon mit teilweise eigenständigen Methoden ist keineswegs geschlossen, sodass je nach Zusammenhang auch Disziplinen wie die Literatur- oder die Kunstwissenschaft als Hilfswissenschaften der Geschichte genutzt werden können. Die Bezeichnung Hilfswissenschaften kann als abwertend gedeutet werden, so dass Karl Brandi 1939 die Bezeichnung Grundwissenschaften vorgeschlagen hat. Er wollte damit darauf hinweisen, dass die Forschungsergebnisse und Kompetenzen der Hilfswissenschaftler zentraler Bestandteil historischer Arbeit sind und keine niedrigrangigere Nebendisziplin darstellen. Dagegen wurde eingewandt, dass der Begriff „Hilfswissenschaften“ keine Wertung beinhaltet, sondern vielmehr „einen funktionalen Zusammenhang“ betont, also den besonderen Nutzen dieses Forschungsgebietes für die historische Forschung. Die Diskussion ist immer wieder aufgegriffen worden, ohne zu einem Ergebnis zu gelangen. (de)
- Les sciences auxiliaires de l’histoire ou sciences fondamentales de l'histoire sont des disciplines scientifiques indispensables à la recherche historique qui permettent d’exploiter des sources historiques. Ces disciplines apparaissent souvent comme une spécialisation de la discipline historique. Mais elles englobent aussi des sciences exactes, techniques ou naturelles. Les sciences auxiliaires de l'histoire sont définies par les sources qu’elles exploitent, ce qui fait qu’elles sont aujourd’hui en théorie illimitées. Chaque discipline permet d’étudier des sources d'un type spécifique. Le choix des disciplines utilisées dépend de l'historien et de la source. Plusieurs disciplines peuvent être convoquées pour analyser au mieux la source utilisée. (fr)
- Las disciplinas afines, o ciencias auxiliares de la historia son disciplinas académicas que ayudan a evaluar y utilizar las fuentes históricas. Entre estas disciplinas se incluyen tanto ciencias sociales como ciencias físico-naturales, como la fisiología, la antropología, la sociología, la economía y la geografía. La expresión, aunque es la tradicional y sigue siendo muy utilizada, puede implicar una subvaloración, razón por la cual vienen utilizándose otras expresiones eufemísticas que remarcan el hecho de que cada una de estas disciplinas tiene carácter autónomo y no subordinado frente a otras, y unas metodologías muy diferenciadas. A cada una de ellas se las considera ciencias o técnicas con entidad propia, y la razón de ser englobadas en una denominación conjunta (sea la de auxiliares u otras como ciencias y o ciencias históricas) es el hecho de que, en determinados contextos, son utilizadas en las . Mediante el uso directo o la interpretación de los resultados obtenidos por distintas ciencias o técnicas, los historiadores analizan las fuentes documentales (materiales de todo tipo, originales de un determinado momento histórico o referidos a él por cualquier razón, que permiten extraer, ordenar y analizar información). Es usual que el historiador no esté familiarizado con todas las ciencias y técnicas posibles para ello, por lo que debe recurrir a las conclusiones de los especialistas de la disciplina de que se trate. Incluso en el caso de que esté capacitado para hacerlo él mismo, en ese punto de su investigación deberá seguir los métodos de esa ciencia o técnica, y aplicar seguidamente los de la historiografía para la inclusión de esos resultados en su investigación. Algunas de estas disciplinas constituyen aplicaciones especializadas de ciencias autónomas por sí mismas (muchas de ellas ni siquiera son ciencias sociales, sino ciencias físico-naturales), como la filología, la antropología, la economía, la geografía (ciencia que mantiene una estrecha relación académica con la historia), la química, la botánica o la zoología; otras, en cambio, nacen para el estudio de realidades específicas que varían con el tiempo, por lo que son imprescindibles para la datación (cronología) y análisis de las fuentes o de los documentos en sí mismos (el soporte de las fuentes): la numismática (probablemente la más antigua), la epigrafía, la paleografía, la diplomática, etc.; otras nacen en función de las subdivisiones temáticas de la historiografía, estrechamente vinculadas a un determinado tipo de fuentes, o como especialidades comparadas o cronológicas: la historia del derecho, la historia del arte, etc. Posiblemente la arqueología es la ciencia que más se ha desarrollado de todas ellas, produciendo una gran cantidad de subdisciplinas. (es)
- Le scienze ausiliarie della storia sono discipline scientifiche che aiutano a valutare e utilizzare le fonti rilevanti per il lavoro storico e la scrittura della storia. L'espressione, sebbene sia tradizionale e ancora ampiamente utilizzata, può dare la sensazione di una loro svalutazione per cui sono state proposte altre espressioni come "Scienze documentarie della storia". (it)
- 歴史の補助学 もしくは、歴史の補助科学（Auxiliary Sciences Of History）とは、歴史的な情報源、科学的な解析により歴史研究を補助する学問大系のことである。これらの歴史補助学は、16世紀から19世紀の好古家たちの間で扱われていた。19世紀中ごろに入りバルトホルト・ゲオルク・ニーブールやレオポルト・フォン・ランケによって、実証主義的な研究法が歴史研究の世界に導入されることとなった。 (ja)
- 역사보조학은 사료를 평가하고 사용하는 데 도움을 주며, 역사 연구를 보조할 수 있는 여러 학술 분야를 말한다. 이러한 연구와 분류, 분석의 영역 중 다수는 본래 16세기와 19세기 사이의 골동품 연구가들(Antiquaries)이 발전시킨 것이며, 따라서 골동품 연구(Antiquarianism)의 넓은 범주에 들어가는 것으로 간주될 수 있었다. 당시 "역사학(History)"은 주로 문필적 기량에 속하는 것으로 여겨졌다. 그러나 18세기 후반 괴팅겐 역사학파와 이후 19세기 중반 레오폴드 폰 랑케가 주창한 실증적 사료기반 역사학이 확산됨에 따라, 점차 이 영역들을 숙련된 역사학자가 갖추는 지식과 기술로 간주하게 되었다. (ko)
- Historiska hjälpvetenskaper är vetenskaper som används som stöd i historisk forskning. Dessa vetenskaper kan till exempel studera insignier, dokument och personer. Till de historiska hjälpvetenskaperna kan räknas:
* Arkeologi (människans förhistoria)
* Biografi, autobiografi, memoarer
* Diplomatik (historiska dokument)
* Epigrafik (inskriftstolkning)
* Faleristik (utmärkelsetecken)
* Filateli (frimärken)
* Filologi (språkhistoria)
* Genealogi, släktforskning
* Heraldik (vapen)
* Historisk metrologi (historiska mått, skalor och vikter)
* (pergamenttolkning)
* (historiska kartor)
* Kronologi (tideräkning)
* Numismatik (mynt, sedlar, polletter och medaljer)
* Onomastik (egennamn)
* Paleografi (historiska handskrifter)
* Personhistoria
* (persongrupper under historien)
* Sfragistik (sigill)
* Toponymi (ortsnamn)
* Vexillologi (flaggor, fanor, vimplar, baner och standar) Inom SAB-systemet för bibliotek i Sverige har historiska hjälpvetenskaper koden "Ky" ("K" är historia). (sv)
- Nauki pomocnicze historii (NPH) – nauki pracę historyka, niektóre z nich mogą być jednocześnie odrębnymi i samoistnymi gałęziami nauki. Są niezbędne do zrozumienia źródeł, z których korzysta historyk, i wiązane bezpośrednio z metodami badań historycznych. Pozwalają na właściwą ocenę jakości źródła, jego krytykę, oraz konfrontację różnych źródeł. Pozwalają wyjść poza przekaz samej treści źródła i czerpać dane z wielu czynników pobliskich. NPH, które nie mogą być samodzielnymi naukami, pozostają tylko metodami badawczymi, np. statystyka historyczna. (pl)
- Спеціальні історичні дисципліни — джерелознавчі галузі знань, що вивчають окремі типи історичних джерел та розробляють теоретико-методологічні засади їх зовнішньої та внутрішньої критики. Спеціальні історичні дисципліни виникають як комплекс прикладних навичок роботи з документами. Приблизно в XVIIІ ст. відбувається становлення спеціальних історичних дисциплін як наук.У 1950-1960-х роках розпочалася нова хвиля розвитку спеціальних історичних дисциплін, що супроводжувалася формуванням більш ґрунтовної теоретичної бази спеціальних історичних дисциплін та їх класифікацією. Нині спеціальні історичні дисципліни слугують для розв'язання вузьких завдань — критики джерела, а з іншої сторони — ставлять самостійні завдання у різноманітних ділянках історії (наприклад, генеалогія не лише відслідковує кровні зв'язки, а й дозволяє історикам говорити про зміни в соціальній стратифікації того чи іншого суспільства; палеографія не лише допомагає при читанні давнього документу, а й дає нам цінну інформацію про таку складову культури як письмо, що водночас дає нам змогу говорити про рівень розвитку культури того чи іншого народу, етносу тощо). Єдиної класифікації спеціальних історичних дисциплін не існує. Останнім часомколи? в Україні набула поширення класифікація, яка передбачає поділ спеціальних історичних дисциплін на ті, що вивчають особливі види джерела (сфрагістика — печатки, нумізнатика — монети) та ті, що застосовують особливі методи при роботі з джерелами (палеографія, хронологія тощо). Достеменно невідомо кількість спеціальних історичних дисциплін, кількість яких коливається від 50 до 80. Така ситуація зумовлена тим, що багато дослідників виділяють нові спеціальні історичні дисципліни із вже існуючих: епіграфіку з палеографії, медальєрику з нумізматики. Більшість спеціальних історичних дисциплін — компоненти джерелознавства, яке свого часу з археографією та архівознавством зараховували до спеціальних історичних дисциплін. Наразі їх кваліфікують як спеціальні галузі історичної науки (СГІН). (uk)
- Специа́льные истори́ческие дисципли́ны (другое наименование — вспомогательные исторические дисциплины) — относительно самостоятельные отрасли исторической науки, которые своими специфическими методами изучают определённые виды или отдельные стороны формы и содержания исторических источников. К вспомогательным историческим дисциплинам традиционно относят палеографию (включая кодикологию), дипломатику, генеалогию, геральдику, униформологию, вексиллологию, сфрагистику и эпиграфику, историческую метрологию, нумизматику и бонистику, хронологию, историческую географию, историческую информатику, источниковедение, архивоведение, , историческую ономастику, историческую антропонимику, историческую демографию, фалеристику, археографию и некоторые другие. Иногда к числу вспомогательных исторических дисциплин относят особые разделы исторической науки (историографию, методологию истории) или даже специальные исторические науки (археологию или, реже, — этнографию). (ru)
- Ciências auxiliares de História são disciplinas académicas que apoiam a avaliação e uso de fontes históricas e são vistas como auxilares pela investigação em História.
* História da arte, o estudo de obras de arte no seu contexto histórico e artístico
* Cronologia, o estudo da sequência de eventos passados
* Cliometria, a aplicação sistemática de teoria económica, técnicas de econometria e outros métodos formais ou matemáticos no estudo da História
* Codicologia, o estudo dos livros enquanto objectos físicos
* Diplomática, o estudo e análise textual de documentos históricos
* Epigrafia, o estudo de inscrições históricas
* Falerística, o estudo de ordens, emblemas e medalhas militares
* Genealogia, o estudo de relações familiares
* Heráldica, o estudo de brasões ou escudos
* Numismática, o estudo de moedas
* Onomástica, o estudo de nomes próprios
* Paleografia, o estudo de caligrafia antiga
* Filatelia, o estudo de selos de correio
* Prosopografia, a investigação das características de um determinado grupo de pessoas
* Sigilografia, o estudo dos sinetes
* Estatística, o estudo da coleção, organização e interpretação de dados históricos
* Toponímia, o estudo de topónimos Muitas destas áreas de estudo, classificação, análise, pesquisa e estudos de Darvin foram inicialmente desenvolvidas entre os séculos XVI e XIX por antiquários e vistas como parte de uma área de estudo genérica denominada antiquarismo. A História era vista nesse tempo como uma actividade essencialmente literária. No entanto, com a disseminação dos princípios da História empírica e baseada em fontes, advogados por Leopold von Ranke a partir de meados do século XIX, têm sucessivamente vindo a ser encarados como parte dos conhecimentos auxiliares de um historiador. Também é necessário lembrar que a Arqueologia é equivocadamente vista como uma disciplina histórica, sendo que ela é, na verdade, uma ciência que realiza seus estudos através de abordagens muito diferentes da História, englobando mais do que apenas o estudo de sociedades que dominam a escrita. (pt)
- 历史的辅助科学（英語：Auxiliary (or ancillary) sciences of history）是辅助历史研究，帮助评价及使用史料的学科，许多相关的研究、分类和分析领域最初兴起于16世纪至19世纪的。“历史学”在当时基本上被视为文科。不过，随着18世纪末和19世纪中期利奥波德·冯·兰克所倡导的基于来源的经验主义史学原理的推广，相关学科逐渐成为专业历史学家所需要掌握的技能。
* 考古学，通过复原及分析物質文化对人类活动的研究
* 古代文献学，对古代文献的研究
* 档案学，建立并维护档案的学科及理论
* 地方志，对地方的研究
* 年代学，对过往事件的研究
* 计量经济史
*
* 古代文献学
*
* 金石学
* 系譜學
* 纹章学
* 钱币学
* 专有名词学
* 古文字学
*
* 郵票研究
* 语文学
*
*
* 地名学
* 旗幟學 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- علوم التاريخ المساعدة هي التخصصات الأكاديمية التي تساعد على تقييم واستخدام المصادر التاريخية وتعتبر مساعدة للبحث التاريخي. علوم مساعدة من التاريخ ما يلي :
* علم الآثار.
* كرونولوجيا.
* علم شعارات النبالة.
* علم دراسة النقوش.
* علم العملات.
* الباليوغرافيا أو علم الخطاطة.
* علم الأنساب
* . (ar)
- Pomocné vědy historické (PVH) jsou souborem speciálních vědních disciplín, jež slouží ke zkoumání a kritickému hodnocení pramenů historických věd. Využívají nejnovější poznatky mnoha oborů, zejména z okruhu přírodních věd. Slouží k určení míry autentičnosti pramene a hodnoty obsažené informace. (cs)
- Le scienze ausiliarie della storia sono discipline scientifiche che aiutano a valutare e utilizzare le fonti rilevanti per il lavoro storico e la scrittura della storia. L'espressione, sebbene sia tradizionale e ancora ampiamente utilizzata, può dare la sensazione di una loro svalutazione per cui sono state proposte altre espressioni come "Scienze documentarie della storia". (it)
- 歴史の補助学 もしくは、歴史の補助科学（Auxiliary Sciences Of History）とは、歴史的な情報源、科学的な解析により歴史研究を補助する学問大系のことである。これらの歴史補助学は、16世紀から19世紀の好古家たちの間で扱われていた。19世紀中ごろに入りバルトホルト・ゲオルク・ニーブールやレオポルト・フォン・ランケによって、実証主義的な研究法が歴史研究の世界に導入されることとなった。 (ja)
- 역사보조학은 사료를 평가하고 사용하는 데 도움을 주며, 역사 연구를 보조할 수 있는 여러 학술 분야를 말한다. 이러한 연구와 분류, 분석의 영역 중 다수는 본래 16세기와 19세기 사이의 골동품 연구가들(Antiquaries)이 발전시킨 것이며, 따라서 골동품 연구(Antiquarianism)의 넓은 범주에 들어가는 것으로 간주될 수 있었다. 당시 "역사학(History)"은 주로 문필적 기량에 속하는 것으로 여겨졌다. 그러나 18세기 후반 괴팅겐 역사학파와 이후 19세기 중반 레오폴드 폰 랑케가 주창한 실증적 사료기반 역사학이 확산됨에 따라, 점차 이 영역들을 숙련된 역사학자가 갖추는 지식과 기술로 간주하게 되었다. (ko)
- Nauki pomocnicze historii (NPH) – nauki pracę historyka, niektóre z nich mogą być jednocześnie odrębnymi i samoistnymi gałęziami nauki. Są niezbędne do zrozumienia źródeł, z których korzysta historyk, i wiązane bezpośrednio z metodami badań historycznych. Pozwalają na właściwą ocenę jakości źródła, jego krytykę, oraz konfrontację różnych źródeł. Pozwalają wyjść poza przekaz samej treści źródła i czerpać dane z wielu czynników pobliskich. NPH, które nie mogą być samodzielnymi naukami, pozostają tylko metodami badawczymi, np. statystyka historyczna. (pl)
- 历史的辅助科学（英語：Auxiliary (or ancillary) sciences of history）是辅助历史研究，帮助评价及使用史料的学科，许多相关的研究、分类和分析领域最初兴起于16世纪至19世纪的。“历史学”在当时基本上被视为文科。不过，随着18世纪末和19世纪中期利奥波德·冯·兰克所倡导的基于来源的经验主义史学原理的推广，相关学科逐渐成为专业历史学家所需要掌握的技能。
* 考古学，通过复原及分析物質文化对人类活动的研究
* 古代文献学，对古代文献的研究
* 档案学，建立并维护档案的学科及理论
* 地方志，对地方的研究
* 年代学，对过往事件的研究
* 计量经济史
*
* 古代文献学
*
* 金石学
* 系譜學
* 纹章学
* 钱币学
* 专有名词学
* 古文字学
*
* 郵票研究
* 语文学
*
*
* 地名学
* 旗幟學 (zh)
- Auxiliary (or ancillary) sciences of history are scholarly disciplines which help evaluate and use historical sources and are seen as auxiliary for historical research. Many of these areas of study, classification and analysis were originally developed between the 16th and 19th centuries by antiquaries, and would then have been regarded as falling under the broad heading of antiquarianism. "History" was at that time regarded as a largely literary skill. However, with the spread of the principles of empirical source-based history championed by the Göttingen School of History in the late 18th century and later by Leopold von Ranke from the mid-19th century onwards, they have been increasingly regarded as falling within the skill-set of the trained historian. (en)
- Kiel Helpaj historiaj sciencoj (HHS) estas markataj fakoj, kiuj estas principaj por laboro de historiisto.Eblas dividi ilin en du pli grandaj tutaĵoj: 1.
* "Paleografikaj" HHS 2.
* Paleografio - scienco pri skribarto 3.
* - scienco pri literaturaj manuskriptoj (precipe de mezepokaj) 4.
* Epigrafiko - scienco pri surskribaĵoj 5.
* "Diplomatiaj" HHS 6.
* Diplomatiko - scienco pri oficaj skribaĵoj 7.
* Kronologio - scienco pri manieroj de mezurado de tempo 8.
* Sfragistiko - scienco pri sigeliloj 9.
* Heraldiko - scienco pri signoj, el heraldiko estadas iam elmembrigata faleristiko (scienco pri honorigoj kaj ordenoj) kaj veksilologio (scienco pri flagoj) 10.
* Genealogio - scienco pri familiaj rilatoj 11.
* Numismatiko - scienco pri monunuoj 12.
* Metrologio - scienco (eo)
- Die Historischen Hilfswissenschaften (auch Historische Grundwissenschaften oder Geschichtliche Hilfswissenschaften [GHW]; in der Schweiz Historische Spezialwissenschaften) sind eine Teildisziplin der Geschichtswissenschaft, die sich damit beschäftigt, Quellen für die inhaltliche Auswertung aufzubereiten. Sie ermöglichen die Interpretation der Quellen, indem sie diese in ihrer Materialität erschließen und die darin enthaltenen Informationen in aktuell verständliche Kontexte einordnen. Der umfangreiche Fächerkanon mit teilweise eigenständigen Methoden ist keineswegs geschlossen, sodass je nach Zusammenhang auch Disziplinen wie die Literatur- oder die Kunstwissenschaft als Hilfswissenschaften der Geschichte genutzt werden können. (de)
- Las disciplinas afines, o ciencias auxiliares de la historia son disciplinas académicas que ayudan a evaluar y utilizar las fuentes históricas. Entre estas disciplinas se incluyen tanto ciencias sociales como ciencias físico-naturales, como la fisiología, la antropología, la sociología, la economía y la geografía. (es)
- Les sciences auxiliaires de l’histoire ou sciences fondamentales de l'histoire sont des disciplines scientifiques indispensables à la recherche historique qui permettent d’exploiter des sources historiques. Ces disciplines apparaissent souvent comme une spécialisation de la discipline historique. Mais elles englobent aussi des sciences exactes, techniques ou naturelles. (fr)
- Ciências auxiliares de História são disciplinas académicas que apoiam a avaliação e uso de fontes históricas e são vistas como auxilares pela investigação em História.
* História da arte, o estudo de obras de arte no seu contexto histórico e artístico
* Cronologia, o estudo da sequência de eventos passados
* Cliometria, a aplicação sistemática de teoria económica, técnicas de econometria e outros métodos formais ou matemáticos no estudo da História
* Codicologia, o estudo dos livros enquanto objectos físicos
* Diplomática, o estudo e análise textual de documentos históricos
* Epigrafia, o estudo de inscrições históricas
* Falerística, o estudo de ordens, emblemas e medalhas militares
* Genealogia, o estudo de relações familiares
* Heráldica, o estudo de brasões ou escudos
* Numis (pt)
- Специа́льные истори́ческие дисципли́ны (другое наименование — вспомогательные исторические дисциплины) — относительно самостоятельные отрасли исторической науки, которые своими специфическими методами изучают определённые виды или отдельные стороны формы и содержания исторических источников. К вспомогательным историческим дисциплинам традиционно относят палеографию (включая кодикологию), дипломатику, генеалогию, геральдику, униформологию, вексиллологию, сфрагистику и эпиграфику, историческую метрологию, нумизматику и бонистику, хронологию, историческую географию, историческую информатику, источниковедение, архивоведение, , историческую ономастику, историческую антропонимику, историческую демографию, фалеристику, археографию и некоторые другие. Иногда к числу вспомогательных исторических ди (ru)
- Historiska hjälpvetenskaper är vetenskaper som används som stöd i historisk forskning. Dessa vetenskaper kan till exempel studera insignier, dokument och personer. Till de historiska hjälpvetenskaperna kan räknas: Inom SAB-systemet för bibliotek i Sverige har historiska hjälpvetenskaper koden "Ky" ("K" är historia). (sv)
- Спеціальні історичні дисципліни — джерелознавчі галузі знань, що вивчають окремі типи історичних джерел та розробляють теоретико-методологічні засади їх зовнішньої та внутрішньої критики. Спеціальні історичні дисципліни виникають як комплекс прикладних навичок роботи з документами. Приблизно в XVIIІ ст. відбувається становлення спеціальних історичних дисциплін як наук.У 1950-1960-х роках розпочалася нова хвиля розвитку спеціальних історичних дисциплін, що супроводжувалася формуванням більш ґрунтовної теоретичної бази спеціальних історичних дисциплін та їх класифікацією. (uk)
|
