| dbo:abstract
|
- مرسوم الحمراء أو قرار الطرد أصدره في 31 آذار 1492 الملك الكاثوليكي الأسباني فرناندو الثاني والملكة إيزابيلا الأولى ونص على طرد كل اليهود من مملكة إسبانيا وأقاليمها قبل 31 تموز 1492. ألغي المرسوم رسميا في 16 ديسمبر 1968، بعد المجمع الفاتيكاني الثاني. يقدر عدد اليهود اليوم في إسبانيا ب 50000 نسمة. (ar)
- El Decret de l'Alhambra o Edicte de Granada va ser un decret editat a l'Alhambra el 31 de març de 1492 pels monarques que més endavant serien denominats Reis Catòlics, Ferran II d'Aragó i Isabel I de Castella, en el qual s'expulsava a tots els jueus de la península Ibèrica fixant com a termini el 31 de juliol de 1492. Per motius logístics es va estendre aquest termini fins al 2 d'agost a les dotze de la nit. Ferran el Catòlic en firmava un altre per a la Corona d'Aragó. Ambdós partien d'un mateix esborrany elaborat per Tomás de Torquemada, inquisidor general a Espanya. El dia 2 d'agost va coincidir amb la partida de Cristòfol Colom cap al descobriment d'una nova ruta a les Índies, viatge que va acabar amb el descobriment d'Amèrica per part del món occidental. Aquesta coincidència ha donat peu a la teoria de l'origen jueu de Colom exposada, entre d'altres, per Simon Wiesenthal. (ca)
- Dekret z Alhambry (také známý jako Edikt o Vyhoštění; španělsky Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada) byl edikt vydaný dne 31. března 1492 katolickými monarchy (Isabela I. Kastilská a Ferdinand II Aragonský), který přikazoval vyhoštění všech praktikujících Židů ze spojených království Kastilie a Aragonu do 31. července téhož roku. Jediný způsob, jak mohli Židé zůstat na Pyrenejském poloostrově v době rekatolizace, byla konverze. Více než polovina Židů na těchto územích již konvertovala v důsledku náboženského pronásledování a pogromů, ke kterým došlo v roce 1391. Kvůli pokračujícím útokům přes 50 000 Židů konvertovalo roku 1415. Další se rozhodli konvertovat, aby se vyhnuli vyhoštění. Jako následek vydání dekretu z Alhambry a pronásledování v předchozích letech přes 200 000 Židů konvertovalo ke katolicismu a 40 000 až 100 000 bylo vyhnáno. Celkově tak došlo během 15. století k téměř úplné eliminaci židovského obyvatelstva na Pyrenejském poloostrově. Vyhnané Židy velkoryse přijal sultán Bájezíd II., který je přesídlil do mnoha oblastí nábožensky tolerantní Osmanské říše. (cs)
- The Alhambra Decree (also known as the Edict of Expulsion; Spanish: Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada) was an edict issued on 31 March 1492, by the joint Catholic Monarchs of Spain (Isabella I of Castile and Ferdinand II of Aragon) ordering the expulsion of practising Jews from the Crowns of Castile and Aragon and its territories and possessions by 31 July of that year. The primary purpose was to eliminate the influence of practising Jews on Spain's large formerly-Jewish converso New Christian population, to ensure the latter and their descendants did not revert to Judaism. Over half of Spain's Jews had converted as a result of the religious persecution and pogroms which occurred in 1391. Due to continuing attacks, around 50,000 more had converted by 1415. A further number of those remaining chose to convert to avoid expulsion. As a result of the Alhambra decree and persecution in the years leading up to the expulsion, of Spain's estimated 300,000 Jewish origin population, a total of over 200,000 had converted to Catholicism to remain in Spain, and between 40,000 and 100,000 remained Jewish and suffered expulsion. An unknown number of the expelled eventually succumbed to the pressures of life in exile away from formerly-Jewish relatives and networks back in Spain, and so converted to Catholicism to be allowed to return in the years following expulsion.:17 The edict was formally and symbolically revoked on 16 December 1968, following the Second Vatican Council. This was a full century after Jews had been openly practicing their religion in Spain and synagogues were once more legal places of worship under Spain's Laws of Religious Freedom. In 1924, the regime of Primo de Rivera granted Spanish citizenship to a part of the Sephardic Jewish diaspora, though few people benefited from it in practice. In 2015, the government of Spain passed a law allowing dual citizenship to Jewish descendants who apply, to "compensate for shameful events in the country's past." Thus, Sephardi Jews who could prove that they are the descendants of those Jews expelled from Spain because of the Alhambra Decree would "become Spaniards without leaving home or giving up their present nationality." The Spanish law expired in 2019 and new applications for Spanish citizenship on the basis of Sephardic family heritage are no longer allowed. However, the descendants of the Jews exiled from the Iberian Peninsula may still apply for Portuguese citizenship. (en)
- Das Alhambra-Edikt, auch als Decreto de la Alhambra oder Edicto de Granada bekannt (hebräisch גירוש ספרד Gerush Sfarad, d. h. Vertreibung aus Spanien) wurde am 31. März 1492 mit zwei nicht identischen Texten jeweils für die Herrschaftsgebiete der Krone von Kastilien und die Herrschaftsgebiete der Krone von Aragón erlassen. Die kastilische Version wurde von den katholischen Königen Isabella von Kastilien und Ferdinand II. von Aragón in seiner Funktion als Ferdinand V. von Kastilien unterschrieben. Die aragonesische Version wurde nur von Ferdinand II. von Aragón unterschrieben. Das Edikt ordnete die Vertreibung der Juden aus allen Territorien der Krone von Kastilien und der Krone von Aragón zum 31. Juli des Jahres an, sofern sie bis dahin nicht zum Christentum übergetreten sind. Drei Monate zuvor, am 2. Januar 1492 war mit dem Ende der Belagerung von Granada der letzte muslimische Herrschaftsbereich auf der Iberischen Halbinsel erobert worden. Mit dem Edikt begann die Vertreibung einer Bevölkerungsgruppe, die seit Jahrhunderten auf der Iberischen Halbinsel ansässig war. Die große Anzahl der meist unter massivem Druck zum Christentum bekehrten Conversos – im Volk auch verächtlich Marranen genannt – stand unter dem Generalverdacht der Spanischen Inquisition, weiterhin im Geheimen dem Judentum anzuhängen. Unermüdlich wurde die christliche Gesinnung der Zwangsgetauften überprüft. Die durch Inquisitionsverfahren der Häresie überführten Conversos wurden häufig zum Feuertod verurteilt und nach sogenannten Autodafés öffentlich auf dem Scheiterhaufen verbrannt. Die Inquisition urteilte nur über getaufte Christen und nicht über Juden (Limpieza de sangre). Am 16. Dezember 1968 wurde – zur Einweihung der Madrider Synagoge – das Alhambra-Edikt der katholischen Könige von der spanischen Regierung für unwirksam erklärt und erst am 1. April 1992 durch den spanischen König Juan Carlos I. unwiderruflich außer Kraft gesetzt. Anlässlich des 500. Jahrestags des Alhambra-Edikts verabschiedete das spanische Parlament 1992 ein Kooperationsabkommen mit dem Verband der jüdischen Gemeinden in Spanien, das die Beziehungen zwischen dem spanischen Staat und den Bürgern jüdischer Konfession regelt. (de)
- El Decreto de la Alhambra o Edicto de Granada fueron en realidad dos decretos, promulgados en la Alhambra (complejo de la ciudad de Granada, Andalucía, España) el 31 de marzo de 1492 por los monarcas que más adelante serían denominados Reyes Católicos, Fernando II de Aragón e Isabel I de Castilla, en el cual se expulsaba a los judíos de la Corona de Castilla y de la Corona de Aragón. La fecha final que se estableció fue el 31 de julio de 1492 pero por motivos logísticos se amplió el plazo hasta el 2 de agosto. El decreto para la Corona de Castilla iba firmado por los dos reyes; en cambio el que era válido para la Corona de Aragón solo llevaba la firma del rey Fernando. Existían entre las dos versiones diferencias significativas, aunque ambas partían de un mismo proyecto elaborado por Tomás de Torquemada, inquisidor general de la Inquisición española establecida en 1478 para Castilla y en 1483 para Aragón. El decreto referente a la Corona de Aragón estuvo en vigor hasta el 15 de julio de 1707, cuando esa zona pasó a regirse por el decreto de Castilla. El decreto de Castilla, que se extendió a Aragón a partir de esa fecha, y a Navarra en 1841, estuvo formalmente en vigor hasta la promulgación de la Constitución española de 1869, que consagró la libertad de culto. El 21 de diciembre de 1969 el dictador Francisco Franco lo derogó oficialmente. (es)
- Alhambrako Dekretua edo Granadako Ediktua, benetan, Alhambran 1492ko martxoaren 31n errege-erregina Katolikoek emandako bi dekretu izan ziren, zeinen bidez Gaztelako Koroako eta Aragoiko Koroako juduak kanporatu zituzten. Kanporatzea gauzatzeko ezarri zuten azken data urte hartako uztailak 31 izan zen, baina arrazoi logistikoengatik epea abuztuaren 10era arte luzatu zuten. Gaztelako Koroarentzako dekretua bi erregeek sinatua zen; Aragoiko Koroarentzako baliozkoa zenak, berriz, Fernando erregearen sinadura bakarrik zeraman. Bi bertsioen artean ezberdintasun esanguratsuak zeuden, biak 1478an Gaztela eta 1483an Aragoirentzat ezarritako Espainiako Inkisizioaren inkisidore orokorra zen Tomás de Torquemadak egindako proiektu beretik abiatzen ziren arren. Aragoiko Koroari buruzko dekretua 1707ko uztailaren 15era arte egon zen indarrean, eremu hori Gaztelako dekretuaren bidez arautu zen arte. Gaztelako dekretua, data horretatik aurrera Aragoira eta 1841ean Nafarroara hedatu zutena, gurtza askatasuna ezarri zuen Espainiako 1869ko Konstituzioa aldarrikatu zuten arte formalki indarrean egon zen. Azkenean 1969ko abenduaren 21ean Francisco Franco diktadoreak ofizialki indargabetu zuen. (eu)
- Le décret de l’Alhambra est l'édit d’expulsion des Juifs, signé le 31 mars 1492 par les Rois catholiques à l’Alhambra de Grenade, trois mois après la prise de cette ville aux musulmans. Motivé par la volonté de christianiser totalement les Espagnes médiévales en prélude à leur unification, il entraîne, quatre mois plus tard, l’expulsion des Juifs d'Espagne. Il est abrogé sous Franco en 1967. (fr)
- Ba é Forógra Alhambra (ar a dtugtar Edicto de Granada sa Spáinnis) an forógra a d'eisigh Comhmhonarchaí na Spáinne, (Isabel I na Caistíle agus ) ag tabhairt le fios do na Giúdaigh sna Ríochta Caistíl agus Aragóin go raibh orthu a chuid críocha agus sealúchais a fhágáil roimh an 31 Iúil, 1492. Tarraingíodh siar an forógra go foirmiúil ar an 16 Nollaig 1968, i ndiaidh an Dara Comhairle Vatacánach. Sa bhliain 2014, rith rialtas na Spáinne dlí a ligeann do shliocht na nGiúdach a dhéanann iarratas ar shaoránacht a bheith acu, mar chúiteamh ar na himeachtaí náireacha a tharla fadó sa tír, nuair a cuireadh forógra díbeartha i bhfeidhm ar na Ghiúdaigh. Dá bhrí sin, is féidir leo siúd gur féidir a chruthú, gur de shliocht na nGiúdach Seafardach iad "a bheith ina Spáinnigh gan imeacht abhaile nó fáil réidh leis a n-náisiúntacht reath." (ga)
- Dekret Alhambra adalah surat perintah yang dikeluarkan pada tanggal 31 Maret 1492 oleh monarki-monarki Katolik Spanyol (Isabella I dari Kastilia dan Ferdinand II dari Aragon). Dekret ini memerintahkan pengusiran orang-orang Yahudi dari Kerajaan Spanyol dan wilayah-wilayahnya pada 31 Juli 1492. Dekret ini secara resmi dicabut pada 16 Desember 1968, setelah Konsili Vatikan Kedua. Kini, jumlah orang Yahudi di Spanyol diperkirakan sekitar 50.000 jiwa. (in)
- Il decreto dell'Alhambra, noto anche come editto o decreto di Granada, è stato un decreto emanato il 31 marzo 1492 dai re cattolici di Spagna, Isabella di Castiglia e Ferdinando II d'Aragona, con il quale diventava obbligatoria l'espulsione delle comunità ebraiche dai regni spagnoli e dai loro possedimenti a partire dal 31 luglio di quello stesso anno. Pochi anni dopo un provvedimento di tal genere e dai medesimi effetti entrò in vigore anche nel regno portoghese con il sovrano Manuele I. (it)
- 알람브라 칙령은 1492년 3월 31일 조인된 칙령으로서 유대인의 추방을 골자로 하고 있다. 당시 카스티야의 이사벨라 1세, 아라곤의 페르디난드 2세가 합작하여 발표한 조약으로 유대인들을 7월 31일까지 추방하도록 했다. 8세기부터 이슬람 세력의 침략이 시작되면서 이베리아 반도 대부분이 점령당하는 상황이 초래된다. 이에 따라 유대인들의 세력도 확장되는 한편 로마 제국 시대에 건너온 유대인들은 더욱 부를 누리며 ‘지식을 가진 자들’로 여겨지며 특권을 누렸다. 이베리아의 로마 가톨릭 박해가 그라나다와 코르도바 등 남부지역을 중심으로 일어났다. 그러나 유대인들은 이를 방관하거나 과거 자신들이 겪은 박해의 앙갚음을 위해 간접 지원을 하기도 했다. 이에 따라 이슬람 군주들은 유대인의 이민과 무역 활동을 더욱 장려하게 된다. 그러나 이슬람 왕조의 세력이 기울면서 유대인의 거주 환경은 갈수록 악화된다. 레콘키스타는 이슬람 세력의 점차적인 멸망을 드러내고 있으며 후에는 가톨릭 국가로 공인된다. 14세기에 이르러 스페인, 포르투갈 전체가 무어인의 영향에서 벗어났다. 이에 따라 유대인들에 대한 통제 행위는 더욱 높아져 많은 유대인들이 이슬람 국가나 무슬림이 거주하는 지역으로 이주하기 시작한다. 일부는 가톨릭으로 개종하면서 ‘새로운 가톨릭 신도’라는 별칭을 얻게 됐다. 개종이 처음 일어났을 즈음에는 문화 차이를 극복할 좋은 방안으로 여겨지면서 많은 가정들이 이를 택하고 부를 누렸다. 그러나 결국 왕실과 교회의 눈밖에 나면서 노력은 수포로 돌아간다. 사실상 거의 대부분의 왕권세력은 유대인 자체를 의심의 대상으로 삼았다. (ko)
- Het Edict van de verdrijving van de joden is het edict dat door het Katholieke koningspaar (Ferdinand II van Aragón en Isabella van Castilië) op 31 maart 1492 in Granada werd uitgevaardigd en op grond waarvan de Spaanse joden (Sefardim) gedwongen werden de gebieden waarover het Katholieke koningspaar heerste (ruwweg het huidige Spanje) te verlaten, dan wel zich tot het christendom te bekeren. Het edict stelt dat ondanks pogingen de interactie tussen joden en christenen te beperken, de eersten doorgegaan zouden zijn christenen te verleiden tot afvalligheid van het katholieke geloof. Dit wordt als reden genoemd om alle joden van alle leeftijden, van alle sociale standen, burgers van de koninkrijken of niet, aan te zeggen dat zij voor het eind van juli 1492 alle gebieden in bezit van de vorsten voor altijd moeten verlaten. Christenen die hen hulp zouden verlenen langer te blijven konden op straf rekenen. Gaven de joden geen gehoor aan dit bevel, dan wachtte hen een doodvonnis. Voor Ferdinand II van Aragón was het vooral een manier om de schatkist verder te vullen. Hij stond niet toe dat ze goud en zilver meenamen uit het land, zodat ze zich gedwongen zagen die in te ruilen voor minderwaardige goederen. Bovendien konden de joden geen goede prijs krijgen voor hun bezittingen. De enige manier voor joden om toch in de Spaanse landen te blijven, was zich tot het christendom te bekeren. Zij die dat deden (conversos genaamd) werden echter met grote argwaan bekeken en door de Inquisitie vervolgd, omdat zij ervan verdacht werden in het geheim toch aan het geloof van hun vaderen vast te houden. De conversos werden vaak aan allerlei rituelen onderworpen, bijvoorbeeld door hen te verplichten in het openbaar varkensvlees te nuttigen. Het edict en de daarop volgende verdrijving uit Portugal in 1497 maakte een einde aan een lange periode van joodse aanwezigheid in Iberië. (nl)
- Edykt z Alhambry (zwany również edyktem o wygnaniu Żydów) – edykt wydany 31 marca 1492 przez Królów Katolickich Hiszpanii Izabelę I Kastylijską i Ferdynanda II Aragońskiego, nakazujący wypędzenie Żydów z Królestwa Hiszpanii i jej posiadłości do 31 lipca 1492 roku. Edykt został formalnie odwołany przez rząd Hiszpanii 16 grudnia 1968. Dziś liczbę Żydów w Hiszpanii szacuje się na ok. 40 tys. osób. (pl)
- O Decreto de Alhambra, também conhecido como Édito de Granada e Édito de Expulsão (espanhol : Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada), foi um decreto régio promulgado a 31 de março de 1492 pelos Reis Católicos, Isabel I de Castela e Fernando II de Aragão, ordenando a expulsão dos judeus praticantes das Coroas de Castela e Aragão e seus territórios e possessões até 31 de julho daquele ano. O objetivo principal era eliminar sua influência na grande conversão da população da Espanha e garantir que eles não voltassem ao judaísmo. Mais da metade dos judeus da Espanha haviam se convertido como resultado da perseguição religiosa e pogroms que ocorreram em 1391. Devido aos contínuos ataques, cerca de 50 000 outros se converteram em 1415. Um número adicional dos restantes escolheu se converter ao evitar a expulsão. Como resultado do decreto de Alhambra e da perseguição em anos anteriores, mais de 200 000 judeus se converteram ao catolicismo e entre 40 000 e 100 000 foram expulsos, um número desconhecido retornando à Espanha nos anos seguintes à expulsão. Isso levou à migração em massa de judeus da Espanha para a Itália, Grécia e Bacia do Mediterrâneo. Isso pode ser visto com os sobrenomes judeus, pois eles começaram a aparecer na Itália e na Grécia nesta época, como Faraggi, Farag e Farachi, um sobrenome que se origina da cidade espanhola de Fraga. O édito foi revogado formal e simbolicamente em 16 de dezembro de 1968, após o Concílio Vaticano II. Isso foi um século inteiro depois que os judeus praticavam abertamente sua religião na Espanha e as sinagogas eram mais uma vez locais legais de culto sob as Leis de Liberdade Religiosa da Espanha. Em 1924, o regime de Primo de Rivera concedeu a cidadania espanhola a toda a diáspora judaica sefardita. Em 2014, o governo da Espanha aprovou uma lei que permite a dupla cidadania aos descendentes de judeus que se candidatam, para "compensar os eventos vergonhosos do passado do país". Assim, os judeus sefarditas que podem provar que são descendentes dos judeus expulsos da Espanha por causa do Decreto de Alhambra podem "se tornar espanhóis sem sair de casa ou desistir de sua nacionalidade atual." (pt)
- Alhambradekretet avser den order som utfärdades den 31 mars 1492 av kung Ferdinand II av Aragonien och drottning Isabella I av Kastilien och vars innebörd var att alla judar skulle utvisas från det katolska Spanien. (sv)
- Альгамбрский эдикт, иначе Гранадский эдикт (исп. Edicto de Granada) — указ королевских величеств Фердинанда II Арагонского и Изабеллы I Кастильской, изданный 31 марта 1492 года , об изгнании со всех территорий их королевств тех евреев, которые до 31 июля этого года откажутся принять христианство. Этот эдикт был первым в истории Испании, согласно которому с её территории изгонялся целый народ, проживавший здесь уже на протяжении полутора тысячелетий. Многие из евреев под сильнейшим нажимом властей приняли католическую веру (криптоиудеи, презрительно называемые испанцами марраны). При этом они постоянно находились в центре пристального внимания инквизиции, подозревавшей их в мнимом переходе в христианство и тайной приверженности своей старой религии. Многие тысячи выявленных инквизицией подлинных и мнимых нарушителей из среды марранов были судимы и приговорены к сожжению (аутодафе). В 1968 году испанское правительство генерала Франко объявило Альгамбрский эдикт недействительным, и 1 апреля 1992 года испанским королём Хуаном Карлосом I — потерявшим силу. В тот же день король посетил мадридскую синагогу и просил прощения за решение, принятое его предшественниками почти 500 лет назад. В связи с 500-летием изгнания иудеев из Испании Генеральные кортесы в 1992 году утвердили закон, регулирующий отныне отношения между Испанским государством и союзом еврейских общин Испании. (ru)
- Альгамбрський едикт — королівський едикт, що був підписаний 31 березня 1492 року об'єднаними Католицькими королями Ізабеллою I Кастильською і Фернандо II Арагонським, та зобов'язував усіх євреїв, що проживали у той час на території Іспанії, покинути володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року. Підписанням едикту, відомим в історії як вигнання євреїв з Іспанії, було розпочато низку безпрецедентних гонінь сторіччями осілого та цілком інтегрованого народу із Іберійського півострова. Значна частина іспанських євреїв, які під великим тиском обернулися у Християнство, та зневажливо називалися населенням «маранами», стала мішенню Іспанської інквізиції, що невтомно перевіряла підозрюваних на міцність християнських переконань та передавала засуджених до страти на вогні через аутодафе. Хоча Альгамбрський декрет було скасовано лише 16 грудня 1968 року, євреям було дозволено повертатися до Іспанії уже після ліквідації Інквізиції у 1834 році та утворення нової конституційної монархії із правом вільного віросповідання у 1868 році. Від 1868 до 1968 євреям дозволялося жити в Іспанії, однак не практикувати юдаїзм. Із сусідньої Португалії євреїв вигнали в 1496 році за наказом короля Мануеля I. (uk)
- 阿罕布拉法令是西班牙的天主教双王（伊莎貝拉一世和費爾南多二世）于1492年3月21日下达的法令，该法令命令在当年7月31日前驱逐卡斯蒂利亚王国和阿拉贡王国及其属地中的信奉犹太教的犹太人。法令下达后，有约20万犹太人皈依了天主教(瑪拉諾)，4万至10万人被驱逐。1968年12月16日，该法令被正式撤回。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- مرسوم الحمراء أو قرار الطرد أصدره في 31 آذار 1492 الملك الكاثوليكي الأسباني فرناندو الثاني والملكة إيزابيلا الأولى ونص على طرد كل اليهود من مملكة إسبانيا وأقاليمها قبل 31 تموز 1492. ألغي المرسوم رسميا في 16 ديسمبر 1968، بعد المجمع الفاتيكاني الثاني. يقدر عدد اليهود اليوم في إسبانيا ب 50000 نسمة. (ar)
- Le décret de l’Alhambra est l'édit d’expulsion des Juifs, signé le 31 mars 1492 par les Rois catholiques à l’Alhambra de Grenade, trois mois après la prise de cette ville aux musulmans. Motivé par la volonté de christianiser totalement les Espagnes médiévales en prélude à leur unification, il entraîne, quatre mois plus tard, l’expulsion des Juifs d'Espagne. Il est abrogé sous Franco en 1967. (fr)
- Dekret Alhambra adalah surat perintah yang dikeluarkan pada tanggal 31 Maret 1492 oleh monarki-monarki Katolik Spanyol (Isabella I dari Kastilia dan Ferdinand II dari Aragon). Dekret ini memerintahkan pengusiran orang-orang Yahudi dari Kerajaan Spanyol dan wilayah-wilayahnya pada 31 Juli 1492. Dekret ini secara resmi dicabut pada 16 Desember 1968, setelah Konsili Vatikan Kedua. Kini, jumlah orang Yahudi di Spanyol diperkirakan sekitar 50.000 jiwa. (in)
- Il decreto dell'Alhambra, noto anche come editto o decreto di Granada, è stato un decreto emanato il 31 marzo 1492 dai re cattolici di Spagna, Isabella di Castiglia e Ferdinando II d'Aragona, con il quale diventava obbligatoria l'espulsione delle comunità ebraiche dai regni spagnoli e dai loro possedimenti a partire dal 31 luglio di quello stesso anno. Pochi anni dopo un provvedimento di tal genere e dai medesimi effetti entrò in vigore anche nel regno portoghese con il sovrano Manuele I. (it)
- Edykt z Alhambry (zwany również edyktem o wygnaniu Żydów) – edykt wydany 31 marca 1492 przez Królów Katolickich Hiszpanii Izabelę I Kastylijską i Ferdynanda II Aragońskiego, nakazujący wypędzenie Żydów z Królestwa Hiszpanii i jej posiadłości do 31 lipca 1492 roku. Edykt został formalnie odwołany przez rząd Hiszpanii 16 grudnia 1968. Dziś liczbę Żydów w Hiszpanii szacuje się na ok. 40 tys. osób. (pl)
- Alhambradekretet avser den order som utfärdades den 31 mars 1492 av kung Ferdinand II av Aragonien och drottning Isabella I av Kastilien och vars innebörd var att alla judar skulle utvisas från det katolska Spanien. (sv)
- 阿罕布拉法令是西班牙的天主教双王（伊莎貝拉一世和費爾南多二世）于1492年3月21日下达的法令，该法令命令在当年7月31日前驱逐卡斯蒂利亚王国和阿拉贡王国及其属地中的信奉犹太教的犹太人。法令下达后，有约20万犹太人皈依了天主教(瑪拉諾)，4万至10万人被驱逐。1968年12月16日，该法令被正式撤回。 (zh)
- El Decret de l'Alhambra o Edicte de Granada va ser un decret editat a l'Alhambra el 31 de març de 1492 pels monarques que més endavant serien denominats Reis Catòlics, Ferran II d'Aragó i Isabel I de Castella, en el qual s'expulsava a tots els jueus de la península Ibèrica fixant com a termini el 31 de juliol de 1492. Per motius logístics es va estendre aquest termini fins al 2 d'agost a les dotze de la nit. Ferran el Catòlic en firmava un altre per a la Corona d'Aragó. Ambdós partien d'un mateix esborrany elaborat per Tomás de Torquemada, inquisidor general a Espanya. (ca)
- Dekret z Alhambry (také známý jako Edikt o Vyhoštění; španělsky Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada) byl edikt vydaný dne 31. března 1492 katolickými monarchy (Isabela I. Kastilská a Ferdinand II Aragonský), který přikazoval vyhoštění všech praktikujících Židů ze spojených království Kastilie a Aragonu do 31. července téhož roku. Jediný způsob, jak mohli Židé zůstat na Pyrenejském poloostrově v době rekatolizace, byla konverze. Vyhnané Židy velkoryse přijal sultán Bájezíd II., který je přesídlil do mnoha oblastí nábožensky tolerantní Osmanské říše. (cs)
- Das Alhambra-Edikt, auch als Decreto de la Alhambra oder Edicto de Granada bekannt (hebräisch גירוש ספרד Gerush Sfarad, d. h. Vertreibung aus Spanien) wurde am 31. März 1492 mit zwei nicht identischen Texten jeweils für die Herrschaftsgebiete der Krone von Kastilien und die Herrschaftsgebiete der Krone von Aragón erlassen. Die kastilische Version wurde von den katholischen Königen Isabella von Kastilien und Ferdinand II. von Aragón in seiner Funktion als Ferdinand V. von Kastilien unterschrieben. Die aragonesische Version wurde nur von Ferdinand II. von Aragón unterschrieben. Das Edikt ordnete die Vertreibung der Juden aus allen Territorien der Krone von Kastilien und der Krone von Aragón zum 31. Juli des Jahres an, sofern sie bis dahin nicht zum Christentum übergetreten sind. (de)
- The Alhambra Decree (also known as the Edict of Expulsion; Spanish: Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada) was an edict issued on 31 March 1492, by the joint Catholic Monarchs of Spain (Isabella I of Castile and Ferdinand II of Aragon) ordering the expulsion of practising Jews from the Crowns of Castile and Aragon and its territories and possessions by 31 July of that year. The primary purpose was to eliminate the influence of practising Jews on Spain's large formerly-Jewish converso New Christian population, to ensure the latter and their descendants did not revert to Judaism. Over half of Spain's Jews had converted as a result of the religious persecution and pogroms which occurred in 1391. Due to continuing attacks, around 50,000 more had converted by 1415. A further number of those (en)
- El Decreto de la Alhambra o Edicto de Granada fueron en realidad dos decretos, promulgados en la Alhambra (complejo de la ciudad de Granada, Andalucía, España) el 31 de marzo de 1492 por los monarcas que más adelante serían denominados Reyes Católicos, Fernando II de Aragón e Isabel I de Castilla, en el cual se expulsaba a los judíos de la Corona de Castilla y de la Corona de Aragón. La fecha final que se estableció fue el 31 de julio de 1492 pero por motivos logísticos se amplió el plazo hasta el 2 de agosto. El decreto para la Corona de Castilla iba firmado por los dos reyes; en cambio el que era válido para la Corona de Aragón solo llevaba la firma del rey Fernando. Existían entre las dos versiones diferencias significativas, aunque ambas partían de un mismo proyecto elaborado por Tomás (es)
- Alhambrako Dekretua edo Granadako Ediktua, benetan, Alhambran 1492ko martxoaren 31n errege-erregina Katolikoek emandako bi dekretu izan ziren, zeinen bidez Gaztelako Koroako eta Aragoiko Koroako juduak kanporatu zituzten. Kanporatzea gauzatzeko ezarri zuten azken data urte hartako uztailak 31 izan zen, baina arrazoi logistikoengatik epea abuztuaren 10era arte luzatu zuten. Gaztelako Koroarentzako dekretua bi erregeek sinatua zen; Aragoiko Koroarentzako baliozkoa zenak, berriz, Fernando erregearen sinadura bakarrik zeraman. Bi bertsioen artean ezberdintasun esanguratsuak zeuden, biak 1478an Gaztela eta 1483an Aragoirentzat ezarritako Espainiako Inkisizioaren inkisidore orokorra zen Tomás de Torquemadak egindako proiektu beretik abiatzen ziren arren. (eu)
- Ba é Forógra Alhambra (ar a dtugtar Edicto de Granada sa Spáinnis) an forógra a d'eisigh Comhmhonarchaí na Spáinne, (Isabel I na Caistíle agus ) ag tabhairt le fios do na Giúdaigh sna Ríochta Caistíl agus Aragóin go raibh orthu a chuid críocha agus sealúchais a fhágáil roimh an 31 Iúil, 1492. Tarraingíodh siar an forógra go foirmiúil ar an 16 Nollaig 1968, i ndiaidh an Dara Comhairle Vatacánach. (ga)
- 알람브라 칙령은 1492년 3월 31일 조인된 칙령으로서 유대인의 추방을 골자로 하고 있다. 당시 카스티야의 이사벨라 1세, 아라곤의 페르디난드 2세가 합작하여 발표한 조약으로 유대인들을 7월 31일까지 추방하도록 했다. 8세기부터 이슬람 세력의 침략이 시작되면서 이베리아 반도 대부분이 점령당하는 상황이 초래된다. 이에 따라 유대인들의 세력도 확장되는 한편 로마 제국 시대에 건너온 유대인들은 더욱 부를 누리며 ‘지식을 가진 자들’로 여겨지며 특권을 누렸다. 이베리아의 로마 가톨릭 박해가 그라나다와 코르도바 등 남부지역을 중심으로 일어났다. 그러나 유대인들은 이를 방관하거나 과거 자신들이 겪은 박해의 앙갚음을 위해 간접 지원을 하기도 했다. 이에 따라 이슬람 군주들은 유대인의 이민과 무역 활동을 더욱 장려하게 된다. 그러나 이슬람 왕조의 세력이 기울면서 유대인의 거주 환경은 갈수록 악화된다. 레콘키스타는 이슬람 세력의 점차적인 멸망을 드러내고 있으며 후에는 가톨릭 국가로 공인된다. 14세기에 이르러 스페인, 포르투갈 전체가 무어인의 영향에서 벗어났다. (ko)
- Het Edict van de verdrijving van de joden is het edict dat door het Katholieke koningspaar (Ferdinand II van Aragón en Isabella van Castilië) op 31 maart 1492 in Granada werd uitgevaardigd en op grond waarvan de Spaanse joden (Sefardim) gedwongen werden de gebieden waarover het Katholieke koningspaar heerste (ruwweg het huidige Spanje) te verlaten, dan wel zich tot het christendom te bekeren. Het edict en de daarop volgende verdrijving uit Portugal in 1497 maakte een einde aan een lange periode van joodse aanwezigheid in Iberië. (nl)
- O Decreto de Alhambra, também conhecido como Édito de Granada e Édito de Expulsão (espanhol : Decreto de la Alhambra, Edicto de Granada), foi um decreto régio promulgado a 31 de março de 1492 pelos Reis Católicos, Isabel I de Castela e Fernando II de Aragão, ordenando a expulsão dos judeus praticantes das Coroas de Castela e Aragão e seus territórios e possessões até 31 de julho daquele ano. O objetivo principal era eliminar sua influência na grande conversão da população da Espanha e garantir que eles não voltassem ao judaísmo. Mais da metade dos judeus da Espanha haviam se convertido como resultado da perseguição religiosa e pogroms que ocorreram em 1391. Devido aos contínuos ataques, cerca de 50 000 outros se converteram em 1415. Um número adicional dos restantes escolheu se converter a (pt)
- Альгамбрський едикт — королівський едикт, що був підписаний 31 березня 1492 року об'єднаними Католицькими королями Ізабеллою I Кастильською і Фернандо II Арагонським, та зобов'язував усіх євреїв, що проживали у той час на території Іспанії, покинути володіння іспанської корони не пізніше 31 липня того ж року. Із сусідньої Португалії євреїв вигнали в 1496 році за наказом короля Мануеля I. (uk)
- Альгамбрский эдикт, иначе Гранадский эдикт (исп. Edicto de Granada) — указ королевских величеств Фердинанда II Арагонского и Изабеллы I Кастильской, изданный 31 марта 1492 года , об изгнании со всех территорий их королевств тех евреев, которые до 31 июля этого года откажутся принять христианство. (ru)
|
