| dbo:abstract
|
- تاريخ اليهود في الجزائر هو جزء من تاريخ اليهود في شمال أفريقيا ويعود إلى القرن الأول الميلادي على الأقل. في القرن الخامس عشر الميلادي ومع سقوط الأندلس وطرد اليهود من شبه الجزيرة الإيبيرية، استقر الكثير من تلك الجالية في الجزائر ومن بينهم شخصيات دينية مرموقة، من بينهم (رَيبِيش) (رَشبيص). عام 1948، كان عدد اليهود في الجزائر حوالي 140 000 نسمة، إلا أنه انخفض في عام 2018 إلى أقل من خمسين نسمة بسبب هجرة الكثير منهم إلى إسرائيل وفرنسا. ويقدر البعض أن هناك أقل من 200 يهودي. (ar)
- The History of the Jews in Algeria refers to the history of the Jewish community of Algeria, which dates to the 1st century CE. In the 15th century, many Spanish Jews fled to the Maghreb, including today's Algeria, following expulsion from Spain and Portugal; among them were respected Jewish scholars, including Isaac ben Sheshet (Ribash) and Simeon ben Zemah Duran (Rashbatz). Algeria won its independence in 1962, and by the Nationality Code of 1963 denied citizenship to all non-Muslims. Algeria's Jews, most of whom had held French citizenship since 1870, left with the pied-noirs. The vast majority moved to France, and the rest moved to Israel. Those who remained resided mostly in Algiers, while some settled in Blida, Constantine, and Oran. In the 1990s, the trials of the Algerian Civil War led most of the few remaining Jews to emigrate. In 1994, the rebel Armed Islamic Group's 1994 declaration of war on all non-Muslims in the country was a decisive event for Jews remaining in Algeria. That year, Algerian Jews abandoned their last synagogue, the Great Synagogue of Algiers. Today, most Jews in France are of Maghrebi origin, and consequently, most of the recent immigration from France to Israel are Jews of North African origin. (en)
- L'histoire des Juifs en Algérie remonte à l’Antiquité, sans qu’il soit possible de retracer avec certitude l'époque et les circonstances de l’arrivée des premiers Juifs dans le territoire de l’actuelle Algérie. Plusieurs vagues d'immigration ont en tout cas contribué à accroître sa population. Il est possible qu'il y ait eu des Juifs à Carthage et dans le territoire actuel de l'Algérie avant la conquête romaine mais le développement des communautés juives est lié à la présence romaine. Les révoltes juives des Ier et IIe siècles en terre d'Israël et en Cyrénaïque ont certainement causé l'arrivée d'immigrants juifs en provenance de ces contrées. Le prosélytisme juif parmi les Berbères est un fait historique établi, mais son importance reste débattue. La conquête musulmane de l'Afrique du Nord achevée en Algérie au VIIIe siècle fait entrer l'Afrique du Nord dans l'aire de civilisation arabo-islamique et marque durablement l'identité des communautés juives locales, dont le statut est désormais régi par la dhimma. De nouveaux immigrants renforcent ultérieurement la communauté juive d'Algérie : des Juifs fuient l'Espagne lors des persécutions wisigothes des VIe et VIIe siècles, puis encore lors des persécutions liées à la Reconquista espagnole du XIVe au XVIe siècle. Beaucoup de Juifs de la péninsule Ibérique s’installent alors en Algérie et se mêlent à la population juive locale, influençant ses traditions. Au XVIIIe siècle, d'autres Juifs, les Granas de Livourne, peu nombreux, mais jouant un rôle d'intermédiaires commerciaux entre l'Europe et l'Empire ottoman. Plus tard au XIXe siècle l'Algérie voit l'arrivée de nombreux juifs tetouanais, renforçant les rangs de la communauté. Après la colonisation française de l'Algérie en 1830, le respect de la liberté religieuse et de leurs coutumes est garanti aux Algériens. La dhimma est abolie et les Juifs deviennent égaux aux musulmans devant la loi française. En effet, la loi musulmane qui régentait le pays désavantageait nettement les premiers face aux seconds, surtout dans le domaine juridique et leur traitement en tant qu'habitants de ce pays. Ceci explique l'opinion pro-française qui se développe dès cette époque chez les Juifs d'Algérie. Devenus citoyens français à la suite du décret Crémieux de 1870, les Juifs s'identifient de façon croissante à la métropole et malgré leur retour forcé à la condition d'indigène durant la Seconde Guerre mondiale, ils choisissent massivement d'être rapatriés en France à la veille de l'indépendance de l'Algérie et une minorité choisit Israël. Quelques dizaines de juifs très discrets vivent encore en Algérie. Cet exil met quasiment fin à plus de 2 000 ans de présence en terre algérienne. (fr)
- Yahudi-Aljazair merujuk kepada komunitas Yahudi di Aljazair, yang bermula sejak abad ke-1 Masehi. Pada abad ke-15, sebagian besar kabur ke Maghreb, yang meliputi Aljazair pada saat ini, usai ; beberapa diantaranya adalah cendekiawan Yahudi tersohor, yang meliputi (Ribash) dan (Rashbatz). (in)
- Una delle più antiche comunità ebraiche del Nordafrica fu quella degli ebrei d'Algeria. La storia di questa comunità inizia nell'antichità, anche se non è possibile risalire con certezza al tempo esatto dell'arrivo dei primi ebrei nel territorio della moderna Algeria. Diverse ondate di immigrazione contribuirono ad aumentare il numero degli ebrei algerini.È possibile che ci fossero degli ebrei durante il periodo cartaginese dell'Algeria, ma lo sviluppo delle comunità ebraiche iniziò con la dominazione romana. Le rivolte ebraiche del I e del II secolo nella Giudea causarono l'arrivo in Algeria di immigrati ebrei in fuga dalla repressione romana. Il proselitismo che gli ebrei fecero tra i berberi è un fatto storico accertato, ma la sua importanza è ancora dibattuta. La conquista musulmana del Nord Africa, e quindi dell'Algeria, venne completata nell'VIII secolo. Gli ebrei sotto il nuovo dominio islamico, in quanto "Gente del Libro", ottennero lo status di dhimmi e fu garantita loro la libertà religiosa.Nuove ondate di immigrazione ebraica successivamente rafforzarono le comunità ebraiche algerine: gli ebrei in fuga dalla Spagna a causa delle persecuzioni visigote del VI e VII secolo, e nuovamente a causa delle persecuzioni legate alla Reconquista cristiana della Spagna, dal XIV al XVI secolo; quindi è chiaro che l'ebraismo sefardita iberico influenzò in maniera molto forte l'ebraismo algerino. Nel XVIII secolo altri ebrei, per lo più livornesi, arrivarono in Algeria, giocando un ruolo molto importante nel commercio con l'Europa e l'impero ottomano. Più tardi, nel XIX secolo, l'Algeria accolse molti ebrei marocchini della città di Tétouan. (it)
- De Joden hebben een lange geschiedenis in Algerije. Ze waren er al in de eerste eeuwen na Christus. In de 14e eeuw verhuisden veel Spaanse Joden naar Algerije. Onder hen waren geleerden als en . Na de Algerijnse Onafhankelijksheidsoorlog, die in 1962 resulteerde in de onafhankelijkheid van het land, vertrokken de meesten van de circa 140.000 Algerijnse Joden met de pied-noirs naar Frankrijk. Sinds 1870 was aan hen het Franse staatsburgerschap verleend. Van de ongeveer 10.000 Joden die in Algerije bleven, woonde een groot deel in Algiers. Ook bleven er Joden in Blida, Constantine en Oran. In de jaren 90 van de 20e eeuw, leidde de Algerijnse Burgeroorlog tot emigratie van een groot deel van de overgebleven joden. In 1994 verklaarde de Groupe Islamique Armé de oorlog aan alle niet-moslims in het land. Datzelfde jaar werd de synagoge in Algiers verlaten. (nl)
- История алжи́рских евре́ев (ивр. יהדות אלג'יריה, араб. اليهود في الجزائر, фр. juifs d’Algérie) — история еврейской диаспоры, существовавшей на территории современного Алжира с древних времён до 1960-х годов. Исторически и археологически подтверждено, что евреи появились на территории современного Алжира как минимум во II веке до н. э., а согласно преданиям — за несколько сотен лет до того. Диаспора существовала во времена Римской империи, Варварских королевств, арабского, турецкого и французского владычества — то сокращаясь, то увеличиваясь, принимая новые потоки переселенцев или напротив, покидая страну и ассимилируясь с другим местным населением. Алжирские евреи с одной стороны сохраняли свою религиозную и культурную самобытность, с другой — впитывали в себя традиции соседних народов: римлян, берберов, арабов, турок, испанцев, французов. В течение нескольких лет после обретения страной независимости в 1962 году, диаспора, насчитывавшая 150 000 членов, сократилась практически до нуля и в настоящее время более не существует. (ru)
- 阿爾及利亞猶太人的歷史，可追溯到公元1世紀。在十五世紀，許多被西班牙和葡萄牙驅逐出境的賽法迪猶太人移民到阿爾及利亞;其中有受尊敬的猶太學者，包括以撒·本·謝謝特和西蒙·本·澤瑪·杜蘭。 1962年阿爾及利亞獨立之後，大多數阿爾及利亞的猶太人之前已獲得法國公民身份，絕大多數移居法國，其餘移居以色列。那些依然居住在阿爾及爾的人大多居住在，君士坦丁和奧蘭。在20世紀90年代，阿爾及利亞內戰導致剩下的大部分猶太人離開。1994年，伊斯蘭武裝組織反叛武裝部隊於1994年宣布對該國所有非穆斯林發動戰爭，對留在阿爾及利亞的猶太人是一個決定性的事件。那一年，阿爾及利亞猶太人放棄了他們的最後一個猶太教堂-阿爾及爾大猶太教堂。 今天，法國的大多數猶太人都是北非裔，因此，最近從法國移民到以色列的大部分是由北非裔猶太人組成。 (zh)
- Алжирські євреї — етнічна група єврейського та мішаного єврейсько-берберського походження, що впродовж останніх 2,5 тис. років проживала в Магрибі на півночі Африки, на території сучасної держави Алжир. Археологічно підтвердженим є факт масової міграції на ці землі євреїв після придушення повстань на Близькому Сході за часів Римської доби . Арабські завоювання дозволили євреям переселитися до Піренейського півострова й залишити помітний внесок в європейській культурі й науці, прислужитись збереженням її античного цивілізаційного надбання, будучи своєрідним медіатором не тільки в просторі, між східною і західною культурами, але й в часі, між інтелектуальними здобутками античності і доби Відродження . За часів Нової доби алжирські євреї стали знов містком, але вже внутрішньоетнічним, зберігши надбання сефардської гілки, змогли поєднати його, через масову міграцію до Франції, з ашкеназькою . Єврейська громада Алжиру остаточно щезла за часів незалежності . Велика частина алжирських євреїв переселилась до Франції, частина репатріювала до Ізраїлю . Вихідці з Алжиру єврейського походження роблять помітний внесок в розвиток сучасної , ізраїльської та загальносвітової культури, мистецтва, науки, філософії, спорту, не залишаючись осторонь як проблем збереження власної історичної пам'яті й оригінальної культури, так і глобальних проблем, що хвилюють людство . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- تاريخ اليهود في الجزائر هو جزء من تاريخ اليهود في شمال أفريقيا ويعود إلى القرن الأول الميلادي على الأقل. في القرن الخامس عشر الميلادي ومع سقوط الأندلس وطرد اليهود من شبه الجزيرة الإيبيرية، استقر الكثير من تلك الجالية في الجزائر ومن بينهم شخصيات دينية مرموقة، من بينهم (رَيبِيش) (رَشبيص). عام 1948، كان عدد اليهود في الجزائر حوالي 140 000 نسمة، إلا أنه انخفض في عام 2018 إلى أقل من خمسين نسمة بسبب هجرة الكثير منهم إلى إسرائيل وفرنسا. ويقدر البعض أن هناك أقل من 200 يهودي. (ar)
- Yahudi-Aljazair merujuk kepada komunitas Yahudi di Aljazair, yang bermula sejak abad ke-1 Masehi. Pada abad ke-15, sebagian besar kabur ke Maghreb, yang meliputi Aljazair pada saat ini, usai ; beberapa diantaranya adalah cendekiawan Yahudi tersohor, yang meliputi (Ribash) dan (Rashbatz). (in)
- 阿爾及利亞猶太人的歷史，可追溯到公元1世紀。在十五世紀，許多被西班牙和葡萄牙驅逐出境的賽法迪猶太人移民到阿爾及利亞;其中有受尊敬的猶太學者，包括以撒·本·謝謝特和西蒙·本·澤瑪·杜蘭。 1962年阿爾及利亞獨立之後，大多數阿爾及利亞的猶太人之前已獲得法國公民身份，絕大多數移居法國，其餘移居以色列。那些依然居住在阿爾及爾的人大多居住在，君士坦丁和奧蘭。在20世紀90年代，阿爾及利亞內戰導致剩下的大部分猶太人離開。1994年，伊斯蘭武裝組織反叛武裝部隊於1994年宣布對該國所有非穆斯林發動戰爭，對留在阿爾及利亞的猶太人是一個決定性的事件。那一年，阿爾及利亞猶太人放棄了他們的最後一個猶太教堂-阿爾及爾大猶太教堂。 今天，法國的大多數猶太人都是北非裔，因此，最近從法國移民到以色列的大部分是由北非裔猶太人組成。 (zh)
- The History of the Jews in Algeria refers to the history of the Jewish community of Algeria, which dates to the 1st century CE. In the 15th century, many Spanish Jews fled to the Maghreb, including today's Algeria, following expulsion from Spain and Portugal; among them were respected Jewish scholars, including Isaac ben Sheshet (Ribash) and Simeon ben Zemah Duran (Rashbatz). Today, most Jews in France are of Maghrebi origin, and consequently, most of the recent immigration from France to Israel are Jews of North African origin. (en)
- L'histoire des Juifs en Algérie remonte à l’Antiquité, sans qu’il soit possible de retracer avec certitude l'époque et les circonstances de l’arrivée des premiers Juifs dans le territoire de l’actuelle Algérie. Plusieurs vagues d'immigration ont en tout cas contribué à accroître sa population. Il est possible qu'il y ait eu des Juifs à Carthage et dans le territoire actuel de l'Algérie avant la conquête romaine mais le développement des communautés juives est lié à la présence romaine. Les révoltes juives des Ier et IIe siècles en terre d'Israël et en Cyrénaïque ont certainement causé l'arrivée d'immigrants juifs en provenance de ces contrées. Le prosélytisme juif parmi les Berbères est un fait historique établi, mais son importance reste débattue. (fr)
- Una delle più antiche comunità ebraiche del Nordafrica fu quella degli ebrei d'Algeria. La storia di questa comunità inizia nell'antichità, anche se non è possibile risalire con certezza al tempo esatto dell'arrivo dei primi ebrei nel territorio della moderna Algeria. Diverse ondate di immigrazione contribuirono ad aumentare il numero degli ebrei algerini.È possibile che ci fossero degli ebrei durante il periodo cartaginese dell'Algeria, ma lo sviluppo delle comunità ebraiche iniziò con la dominazione romana. Le rivolte ebraiche del I e del II secolo nella Giudea causarono l'arrivo in Algeria di immigrati ebrei in fuga dalla repressione romana. Il proselitismo che gli ebrei fecero tra i berberi è un fatto storico accertato, ma la sua importanza è ancora dibattuta. (it)
- De Joden hebben een lange geschiedenis in Algerije. Ze waren er al in de eerste eeuwen na Christus. In de 14e eeuw verhuisden veel Spaanse Joden naar Algerije. Onder hen waren geleerden als en . Na de Algerijnse Onafhankelijksheidsoorlog, die in 1962 resulteerde in de onafhankelijkheid van het land, vertrokken de meesten van de circa 140.000 Algerijnse Joden met de pied-noirs naar Frankrijk. Sinds 1870 was aan hen het Franse staatsburgerschap verleend. Van de ongeveer 10.000 Joden die in Algerije bleven, woonde een groot deel in Algiers. Ook bleven er Joden in Blida, Constantine en Oran. In de jaren 90 van de 20e eeuw, leidde de Algerijnse Burgeroorlog tot emigratie van een groot deel van de overgebleven joden. In 1994 verklaarde de Groupe Islamique Armé de oorlog aan alle niet-moslims in (nl)
- История алжи́рских евре́ев (ивр. יהדות אלג'יריה, араб. اليهود في الجزائر, фр. juifs d’Algérie) — история еврейской диаспоры, существовавшей на территории современного Алжира с древних времён до 1960-х годов. Исторически и археологически подтверждено, что евреи появились на территории современного Алжира как минимум во II веке до н. э., а согласно преданиям — за несколько сотен лет до того. Диаспора существовала во времена Римской империи, Варварских королевств, арабского, турецкого и французского владычества — то сокращаясь, то увеличиваясь, принимая новые потоки переселенцев или напротив, покидая страну и ассимилируясь с другим местным населением. Алжирские евреи с одной стороны сохраняли свою религиозную и культурную самобытность, с другой — впитывали в себя традиции соседних народов (ru)
- Алжирські євреї — етнічна група єврейського та мішаного єврейсько-берберського походження, що впродовж останніх 2,5 тис. років проживала в Магрибі на півночі Африки, на території сучасної держави Алжир. Археологічно підтвердженим є факт масової міграції на ці землі євреїв після придушення повстань на Близькому Сході за часів Римської доби . Арабські завоювання дозволили євреям переселитися до Піренейського півострова й залишити помітний внесок в європейській культурі й науці, прислужитись збереженням її античного цивілізаційного надбання, будучи своєрідним медіатором не тільки в просторі, між східною і західною культурами, але й в часі, між інтелектуальними здобутками античності і доби Відродження . За часів Нової доби алжирські євреї стали знов містком, але вже внутрішньоетнічним, зберігш (uk)
|
.svg?width=300)
.svg){kind=link}
