| rdfs:comment
| - Le Vanaprastha (sanskrit : वानप्रस्था IAST : vānaprasthā) ou vanaprasthasrama (sanskrit : वानप्रस्थाश्रम IAST : vānaprasthāśrama) est un des quatre stades de la vie dans l'hindouisme. Situé en troisième étape, vanaprastha signifie : aller dans la forêt. En fait, il s'agit pour le croyant, après avoir vécu une vie d'homme au foyer, de se retirer pour étudier les textes et suivre des règles d'ascétisme. Cette période où une discipline spirituelle doit rythmer le quotidien est aussi dénommée sadhu. L'étape suivante est le sannyasi où l'humain n'a alors plus que le but d'atteindre l'éveil, l'illumination. (fr)
- Vānaprastha (Sanskrit: वानप्रस्थ) literally meaning "way of the forest" or "forest road", is the third stage in the varnasrama system of Hinduism. It represents the third of the four ashramas (stages) of human life, the other three being Brahmacharya (bachelor student, 1st stage), Grihastha (married householder, 2nd stage) and Sannyasa (renunciation ascetic, 4th stage). Vānaprastha stage is considered as a transition phase from a householder's life with greater emphasis on Artha and Kama (pursuits related to wealth and pleasures) to one with greater emphasis on Moksha (spiritual liberation). (en)
- Vanaprastha (sanscrito: वनप्रस्थ) significa letteralmente "ritiro nella foresta", ed è il terzo periodo nella vita individuale della cultura induista. Questa inizia nel momento in cui si abbandonano i doveri legati alla casa e alla famiglia, poiché compiuti, per cercare i bisogni personali e interiori. Si ha quindi un periodo di transizione, dalla vita dedita a Artha e Kama, benessere, sicurezza e piacere sessuale, al Moksha, ricerca spirituale, costellata di graduale allontanamento dalla vita sociale. (it)
- Wanaprastha (dewanagari: वनप्रस्थ, sanskryt wana „las”, pras bądź prus „zamieszkanie”) – w społeczeństwie hinduistycznym trzeci i przedostatni z czterech etapów (ćaturaśrama) życia człowieka, odnoszący się do osoby, która porzuciła życie rodzinne poświęcając się religijności (np. pielgrzymkom). (pl)
- Ванапрастха (санскрит. Vâna-prastha: vâna — «лес», stha+рга — «подниматься», «отправляться», «отъезжать») — в индуизме третья стадия (ашрама) жизни, которую должен пройти каждый брахман и вообще всякий благочестивый индус, изучающий «Веды». Обыкновенно же он должен войти во вторую стадию: жениться и завести свою семью (Grihastha — глава дома, буквально «находящийся в доме»). Теперь он сам учит свою семью «Ведам». Наконец, он вступает в четвёртую стадию вполне отказавшегося от мира (Samnyâsin — «отвергший», «отбросивший») и живёт нищим до самой смерти, питаясь подаянием. (ru)
- Ванапрастха (санскр. वानप्रस्था — піти до лісу) за смислом означає «відмовитися від мирського життя». Це також концепція в індуїстських традиціях, що представляє собою третій з чотирьох ашрамів (етапів) людського життя, інші три: Брагмачар'я (неодружений учень, 1-й етап), Ґріхастха (одружений домогосподар, 2-й етап) і Санньяса (зречення, аскетичний, подібне до схими, 4-й етап). Стадія Ванапрастха розглядається як фаза переходу від життя домогосподаря з більшим акцентом на артхі і камі (багатство, безпека, задоволення та статеве життя) до життя з більшим акцентом на мокші (духовне звільнення). (uk)
|
| has abstract
| - Le Vanaprastha (sanskrit : वानप्रस्था IAST : vānaprasthā) ou vanaprasthasrama (sanskrit : वानप्रस्थाश्रम IAST : vānaprasthāśrama) est un des quatre stades de la vie dans l'hindouisme. Situé en troisième étape, vanaprastha signifie : aller dans la forêt. En fait, il s'agit pour le croyant, après avoir vécu une vie d'homme au foyer, de se retirer pour étudier les textes et suivre des règles d'ascétisme. Cette période où une discipline spirituelle doit rythmer le quotidien est aussi dénommée sadhu. L'étape suivante est le sannyasi où l'humain n'a alors plus que le but d'atteindre l'éveil, l'illumination. (fr)
- Vānaprastha (Sanskrit: वानप्रस्थ) literally meaning "way of the forest" or "forest road", is the third stage in the varnasrama system of Hinduism. It represents the third of the four ashramas (stages) of human life, the other three being Brahmacharya (bachelor student, 1st stage), Grihastha (married householder, 2nd stage) and Sannyasa (renunciation ascetic, 4th stage). Vānaprastha is part of the Vedic ashrama system, which starts when a person hands over household responsibilities to the next generation, takes an advisory role, and gradually withdraws from the world. This stage typically follows Grihastha (householder), but a man or woman may choose to skip householder stage, and enter Vānaprastha directly after Brahmacharya (student) stage, as a prelude to Sannyasa (ascetic) and spiritual pursuits. Vānaprastha stage is considered as a transition phase from a householder's life with greater emphasis on Artha and Kama (pursuits related to wealth and pleasures) to one with greater emphasis on Moksha (spiritual liberation). (en)
- Vanaprastha (sanscrito: वनप्रस्थ) significa letteralmente "ritiro nella foresta", ed è il terzo periodo nella vita individuale della cultura induista. Questa inizia nel momento in cui si abbandonano i doveri legati alla casa e alla famiglia, poiché compiuti, per cercare i bisogni personali e interiori. Si ha quindi un periodo di transizione, dalla vita dedita a Artha e Kama, benessere, sicurezza e piacere sessuale, al Moksha, ricerca spirituale, costellata di graduale allontanamento dalla vita sociale. È la fase preparatoria per il momento finale, ovvero il Sannyasa, l'ascetismo, ma è possibile decidere di superarlo direttamente, insieme alla fase precedente, il Grihastha, per ricercare direttamente la rinuncia dei beni materiali. (it)
- Wanaprastha (dewanagari: वनप्रस्थ, sanskryt wana „las”, pras bądź prus „zamieszkanie”) – w społeczeństwie hinduistycznym trzeci i przedostatni z czterech etapów (ćaturaśrama) życia człowieka, odnoszący się do osoby, która porzuciła życie rodzinne poświęcając się religijności (np. pielgrzymkom). Dotyczy osób między 50–60 a 70–80 rokiem życia, które zakończyły etap gryhastha (a wcześniej brahmaćarja). Tradycja hinduistyczna (Manusmryti) zakłada, że długość życia człowieka wynosi 100 lat. Każdemu z czterech etapów życia teoretycznie (w doskonałym modelu) przypada równa liczba lat. W czasie przypadającym na etap wanaprastha, człowiek odrzuca dobra materialne i związki rodzinne, a stara się pogłębić życie duchowe. Może przejawiać się to udaniem się w miejsce odosobnienia (np. do pustelni w lesie) lub odwiedzaniem kolejnych miejsc uznanych za święte. Posiadane dobra ogranicza jedynie do tych niezbędnych do życia. (pl)
- Ванапрастха (санскр. वानप्रस्था — піти до лісу) за смислом означає «відмовитися від мирського життя». Це також концепція в індуїстських традиціях, що представляє собою третій з чотирьох ашрамів (етапів) людського життя, інші три: Брагмачар'я (неодружений учень, 1-й етап), Ґріхастха (одружений домогосподар, 2-й етап) і Санньяса (зречення, аскетичний, подібне до схими, 4-й етап). Ванапрастха є частиною Відичної системи ашрамів, яка починається, коли людина передає сімейні обов'язки наступному поколінню, приймає дорадчу роль і поступово виходить із світу (відходить від мирських справ). Цей етап типово йде за Гріхастхою (домогосподарем), але чоловік або жінка можуть вирішити пропустити стадію домогосподаря та вступити до Ванапрастхи безпосередньо після етапу Брахмачарьї (учня) як підготовка до етапу Саннйаси (аскетичного) і духовних занять. Стадія Ванапрастха розглядається як фаза переходу від життя домогосподаря з більшим акцентом на артхі і камі (багатство, безпека, задоволення та статеве життя) до життя з більшим акцентом на мокші (духовне звільнення). (uk)
- Ванапрастха (санскрит. Vâna-prastha: vâna — «лес», stha+рга — «подниматься», «отправляться», «отъезжать») — в индуизме третья стадия (ашрама) жизни, которую должен пройти каждый брахман и вообще всякий благочестивый индус, изучающий «Веды». Первая стадия — Brahmacârin (брахмахарин): мальчик поступает в ученики к брахману, должен читать утром и вечером положенные молитвы и помогать учителю во всех домашних работах. За это его учат «Ведам» на память. По окончании периода учения (от 12 до 48 лет), ученик получает некоторые подарки и покидает дом учителя (Snâtaka — «выкупавшийся»). Но он может и остаться у него (Nâishthika — «законченный», «совершенный») или прямо уйти в лес отшельником. Обыкновенно же он должен войти во вторую стадию: жениться и завести свою семью (Grihastha — глава дома, буквально «находящийся в доме»). Теперь он сам учит свою семью «Ведам». Когда у него вырастают взрослые сыновья, могущие основать свой дом, он может войти в третью стадию и уйти в лес один или с женой, в качестве ванапрастха (лесной отшельник). Здесь он изучает «Араньяки» (ведийские прозаические трактаты, предназначенные для изучения в лесу) и Упанишады, а также предается аскетическим упражнениям. Наконец, он вступает в четвёртую стадию вполне отказавшегося от мира (Samnyâsin — «отвергший», «отбросивший») и живёт нищим до самой смерти, питаясь подаянием. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)