| rdfs:comment
| - الآلات الوترية هي الآلات الموسيقية التي تعتمد على الأوتار المشدودة لتوليد الأصوات. (ar)
- Strunný nástroj (podle Sachsovy–Hornbostelovy klasifikace chordofon) je typ hudebního nástroje, u kterého je zdrojem zvuku chvějící se struna, napnutá mezi dvěma body. Mezi nejrozšířenější strunné nástroje patří např. housle, kytara a klavír. Jedním z nejstarších strunných hudebních nástrojů je harfa. (cs)
- Έγχορδα ονομάζονται τα μουσικά όργανα τα οποία διαθέτουν χορδές για την παραγωγή του ήχου. Τέτοια όργανα είναι: η κιθάρα, το μπάσο, το βιολί, το βιολοντσέλο, η βιόλα, το σαντούρι, το κανονάκι, το μπουζούκι, η άρπα, η λύρα, ο μπαγλαμάς, η μπαλαλάικα, το σιτάρ, το κοντραμπάσο κ.α. (el)
- Kordinstrumento estas muzika instrumento kiu produktas muzikon per vibrantaj kordoj. Estas tri ĉefaj metodoj por vibrigi la kordojn de kordinstrumento: per pinĉado, arĉo kaj frapado. (eo)
- Hari instrumentuak (kordofonoak) tenkaturiko haria bibraraziz hotsa ematen duten musika-tresna edo instrumentuak dira. Harien bibrazioa lortzeko hauek pultsatu, igurtzi ala kolpatu daitezke. (eu)
- Un instrument à cordes est un instrument de musique dans lequel le son est produit par la vibration d'une ou plusieurs cordes. L'organologie les classe dans la catégorie des cordophones. L'histoire des instruments à cordes est vieille de plusieurs milliers d'années. Les premiers n'avaient probablement qu'une seule corde, comme l'arc musical. Dès l'Égypte ancienne, on connaissait les joueurs de harpe. Au Moyen Âge, les ménestriers s'accompagnaient au luth, etc. (fr)
- Alat musik dawai atau senar adalah alat musik yang menghasilkan suara dengan cara menggetarkan atau senar. Menurut skema klasifikasi alat musik Hornbostel-Sachs yang digunakan pada , alat musik ini disebut kordofon. Ada tiga cara utama menggetarkan dawai untuk menghasilkan suara, yaitu dengan dipetik (contohnya gitar), digesek (contohnya biola), dan dipukul (contohnya drum). (in)
- Een snaarinstrument of chordofoon is een muziekinstrument waarbij het geluid veroorzaakt wordt door het trillen van een of meer snaren. In het algemeen wordt het geluid van de trillende snaar ondersteund door een klankkast of resonator. De snaarinstrumenten vormen een van de groepen muziekinstrumenten in de Hornbostel-Sachs indeling. Snaarinstrumenten kunnen ingedeeld worden op basis van de constructie en de speelwijze. Verder is er een onderverdeling te maken in akoestische instrumenten en die gebruikmaken van elektrische pick-ups. (nl)
- 弦楽器（げんがっき）（絃楽器とも）とは、弦に何らかの刺激を与えることによって得られる弦の振動を音とする楽器の総称である。弦の振動を得るために、弦とそれを張力をもって張っておく装置を備え、多くの場合は得られた音を共鳴させて音を拡大するための装置を持つ。 楽器分類学では弦鳴楽器と呼ぶ。 (ja)
- Stränginstrument (eller kordofoner) är musikinstrument vars ton åstadkommes med hjälp av en eller flera strängar som sätts i svängning. (sv)
- Струнні музичні інструменти (від грец. χορδη — струна і грец. φωνη — звук) — група музичних інструментів, джерелом звуку яких є вібрувальна струна, натягнута між двома фіксованими точками. Термін "струнні інструменти" нерідко розглядають як синонімічний терміну хордофони, що використовується у класифікації Горнбостеля-Закса. А проте, немає точної відповідності між цими термінами. Так, сучасні фортепіано і клавесин відносять до клавішних музичних інструментів, попри їх належність за класифікацією Горнбостеля-Закса до групи хордофонів. До того ж класифікація струнних музичних інструментів, зазвичай здійснюється за принципом виконавства, на відміну від класифікації хордофонів Горнбостеля-Закса, в основу якої покладено конструктивні особливості інструментів. (uk)
- Стру́нный музыка́льный инструме́нт — музыкальный инструмент, в котором источником звука (вибратором) являются . В системе Хорнбостеля — Закса они называются хордофонами. Типичными представителями струнных инструментов являются классические скрипка, виолончель, альт, контрабас, арфа и гитара, а также множество самых разных народных инструментов: комуз, хомус, , кобыз, домбыра, гусли, балалайка, домра и другие. (ru)
- Instrumentos de cordas são instrumentos musicais cuja fonte primária de som é a vibração de uma corda tensionada quando beliscada, percutida ou friccionada. Na classificação Hornbostel-Sachs, bastante utilizada atualmente, estes instrumentos representam a classe dos cordofones (também grafados cordófonos) identificada pelos códigos iniciados pelo número 3. (pt)
- 弦樂器是指以弦振動而發出聲音的樂器之總稱。 (zh)
- Els instruments de corda o instruments cordòfons són, de la Classificació de Sachs-Hornbostel, instruments musicals que produeixen el so quan l'instrumentista fa vibrar unes cordes tibades entre dos punts fixats en l'instrument, les quals cordes transmeten aquesta vibració a una taula harmònica, que és la part superior de la caixa de ressonància, generalment de fusta (o bé, en el cas dels instruments de corda elèctricament amplificats, a unes pastilles electromagnètiques connectades a un amplificador i uns altaveus). Segons cada instrument, el músic les toca amb els dits, la mà o una pua o plectre, les frega amb un arquet o les pica amb un martellet, etc.; en aquests dos darrers casos, ho pot fer directament o a través d'un mecanisme connectat a un teclat. (ca)
- Ein Saiteninstrument, auch Chordophon („Saitenklinger“; von griechisch chordē „Saite“, phōnē „Stimme“, „Klang“), ist ein Musikinstrument, bei dem zur Tonerzeugung eine oder mehrere Saiten verwendet werden, die zwischen zwei Punkten gespannt sind. In den meisten Fällen wird die Schwingungsenergie auf einen Resonanzkörper übertragen und dort in Schallenergie umgewandelt. Verschiedene Tonhöhen werden entweder durch Abteilen der Saiten oder dadurch erreicht, dass für jeden Ton (mindestens) eine eigene Saite vorhanden ist. In jedem Fall gilt: Je kürzer, je straffer gespannt und je dünner die Saite ist, desto höher wird der Ton. Zu den Saiteninstrumenten gehören Lauteninstrumente (mit Stiellauten und Leiern), Zithern und Harfen. Die Saiten werden meist gezupft (Zupfinstrument) oder gestrichen (S (de)
- Los instrumentos de cuerda o cordófonos son instrumentos musicales que producen sonidos por medio de las vibraciones de una o más cuerdas, usualmente amplificadas por medio de una caja de resonancia. Estas cuerdas están tensadas entre 2 puntos del instrumento y se hacen sonar pulsando, frotando o percutiendo la cuerda. (es)
- Is éard is téaduirlis ann ná gléas ceoil a ngintear an fhuaim trí chrith sreinge rite nó roinnt sreang rite, déanta as caolán, miotal nó níolón. Déantar na creathanna trí bhogha a oibriú thar na sreanga, nó na sreanga a bhualadh nó a phiocadh. Bíonn difríochtaí i líon na sreang is a dtiúnadh, ach de bharr gur deacair sreang amháin a oibriú le bogha gan teagmháil leis na sreanga cóngaracha, fiú agus droichead cuartha ar an ionstraim, de ghnáth ní bhíonn thar 6 shreang ar uirlisí bogha. Bíonn 4 shreang ar na gnáthghléasanna bogha sa cheolfhoireann anois: an veidhlín, an vióla, an dordveidhil is an t-olldord (ach amháin in olldord annamh le 5 shreang). Cuirtear méarchláir in oiriúint ar chuid de na téaduirlisí a phioctar. Seinntear cuid eile le bataí nó casúir, nó pioctar nó méaraítear iad le (ga)
- String instruments, stringed instruments, or chordophones are musical instruments that produce sound from vibrating strings when a performer plays or sounds the strings in some manner. Musicians play some string instruments by plucking the strings with their fingers or a plectrum—and others by hitting the strings with a light wooden hammer or by rubbing the strings with a bow. In some keyboard instruments, such as the harpsichord, the musician presses a key that plucks the string. Other musical instruments generate sound by striking the string. According to Sachs, (en)
- 현악기(絃樂器, 문화어: 줄악기, 영어: String instrument)는 현의 진동을 이용하여 소리를 내는 악기이다. 현악기는 몇 개의 현을 지니며, 그것을 어떠한 방법으로 진동시켜서 몸통으로 불리는 울림통을 통해서 소리를 내는 악기이다. 어느 물체의 진동이 공기 중 파동을 일으키기 위해서는 어느 면적을 가진 막이나 판자가 필요하게 된다. 현악기의 울림통이 그러한 역할을 한다. 현악기에서 중심적 진동체는 현이다. 현은 자기 자신의 물리적 조건에서 결정되는 진동수에 따라 진동한다. 이러한 진동을 이라 한다. 이에 반하여 울림통은 현의 진동에 의해 강제적으로 진동을 일으키고 있다. 이렇게 해서 발생된 진동을 강제진동이라 한다. 드럼의 예에서 알 수 있듯이 울림통 자신도 고유진동수를 가지는 경우가 있다. 이 같은 경우에 강제하는 측의 진동수와 울림통이 지닌 고유진동수가 일치하면 울림은 더욱 커진다. 이러한 현상을 '공명(共鳴)'이라 한다. 악기의 울림통은 모든 소리에 대하여 되도록 같은 울림통으로서의 성질을 지니는 것이 바람직하다. (ko)
- Instrument strunowy – instrument muzyczny, którego źródłem dźwięku są napięte, drgające struny, może być on wykonany z włókna roślinnego, metalu, jelit zwierzęcych, jedwabiu lub materiałów sztucznych, takich jak plastik lub nylon. Prawie wszystkie instrumenty strunowe zawierają komorę lub płytę rezonansową, dzięki której dźwięk wibrującej struny jest wzmacniany. Ze względu na to, że większość instrumentów strunowych została wykonanych z drewna lub innych łatwo psujących się materiałów, ich historia przed dokumentacją pisemną jest prawie nieznana, a wiedza o pierwszych instrumentach strunowych jest ograniczona do starożytnych kultur Azji Wschodniej i Południowej, Morza Śródziemnego, Egiptu i Mezopotamii. W klasyfikacji Ericha Moritza von Hornbostela i Curt Sachs instrumenty strunowe występu (pl)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)