rdfs:comment
| - «الأفعال اللّغويّة» مصطلح يستعمل في حقل اللّسانيّات، وفقه اللّغة. ويعود استعماله في العصر الحديث إلى الفيلسوف «جون لانجشو أوستن».. الّذي قدّم للنّظريّة من خلال بحوثه في الأفعال الأدائيّة، خصوصا ما أورده من أنّ لكلّ فعل لغويّ ثلاث خصائص هي (فعل دالّ، لفظيّ) و (فعل إنجازيّ، وظيفيّ) و (فعل تأثيريّ). يمكن أن تستعمل الأفعال اللّغويّة بشكل عامّ للدّلالة على: (القسم، والطّلب، والتّحيّة، والإنذار، والدّعوة والشّكر...) (ar)
- Un acte de parla, en pragmàtica, és una locució emprada com a unitat funcional de comunicació en llengua oral, és a dir, quan el parlant intervé en el seu entorn mitjançant l'ús de paraules: per informar, incitar, preguntar, convèncer, etc. (ca)
- Στην γλωσσολογία και στην φιλοσοφία της γλώσσας, ο όρος γλωσσική πράξη αναφέρεται σε ένα το οποίο έχει στην γλώσσα και στην επικοινωνία. Η σύγχρονη χρήση του όρου προέρχεται από την μελέτη του φιλοσόφου της γλώσσας σχετικά με τα επιτελεστικά εκφωνήματα και την θεωρία του περί λεκτικών, προσλεκτικών και απολεκτικών πράξεων. Οι γλωσσικές πράξεις γενικά αναφέρονται στις υποσχέσεις, στις διαταγές, στους χαιρετισμούς, στις προειδοποιήσεις και στις απειλές, στις προσκλήσεις και στα συγχαρητήρια. (el)
- La teoría de los actos de habla es una de las primeras teorías en pragmática de la filosofía del lenguaje. Su formulación original se debe a John Langshaw Austin en su obra póstuma Cómo hacer cosas con palabras (1962), que prosiguió en la obra de su discípulo John Searle en su libro Actos de habla (1969). (es)
- Hizkuntzalaritzan eta hizkuntzaren filosofian, hizkuntza-ekintza burutzen duten funtzioari buruz aztertzen diren hizkuntza-unitateak dira. Esaldiak egitura, gramatika edo errealitatearekin duten erlazioaren ordez, elkarrizketa batean eragiten dutenari buruz (konbentzitu, beldurra eragin, proposatu, ...) aztertzen dira hizkuntza-ekintzen teorian. (eu)
- Tindak tutur atau pertuturan (bahasa Inggris: speech act) adalah seluruh komponen bahasa dan nonbahasa yang meliputi perbuatan bahasa yang utuh, yang menyangkut peserta di dalam percakapan, bentuk penyampaian amanat, topik, dan konteks amanat tersebut. Istilah ini dicetuskan oleh Austin (1962) melalui teorinya tentang tiga tingkat pertuturan, yaitu lokusi, ilokusi, dan perlokusi. Searle (1969) selanjutnya membagi pertuturan ilokusi menjadi lima kategori, yaitu asertif, direktif, komisif, ekspresif, dan deklaratif. (in)
- 언어행위(言語行為, speech act, 화행, 언어를 통해 이루어지는 행위)이론은 1960년대 영국의 언어학자들이 창시한 언어학 이론이다.‘언어란 무엇인가’보다는 ‘언어는 무엇을 하는가’에 초점을 둔 언어학의 한 학파를 뜻하기도 한다. 특히 영국의 심리철학가 존 오스틴(John Austin)의 저서 《How to Do Things with Words》(1962)(이 제목은 '어떻게 말로 행위하는가' 또는 '말로 행위하는 법'으로 번역될 수 있다)에서 가장 완벽하게 소개되었다. 오스틴은 발화란 진위를 따질 수 있는 명제의 생산 말고 다른 것일 수도 있음에 주목하였다. 언어행위는 “집단의 한 구성원이 방해받지 않고 생산한 하나의 발언이 특정 기능(또는 행위)로 다른 구성원들에게 받아들여지는, 집단 상호작용 과정”으로 정의할 수 있다. 소그룹 담화에서 대화의 턴(turn)이 각각의 언어행위라 할 수 있다.그 후 존 설(John Searle), 맥스 블랙(Max Black)과 같은 일상언어학파 철학자들이 여러 방법으로 다양하게 발전시켰다. 1970년 이래 언어행위이론(화행이론)은 문학평론의 이론과 실제에 큰 영향을 끼쳤다. 또 문학일반론, 특히 산문 서술의 이론을 재정립하는 모델로 사용되어 왔다. (ko)
- 言語行為(げんごこうい、英: Speech act)は、言語学および言語哲学における専門用語である。「言語行為」の正確な意味はいくつかある。 (ja)
- Een taalhandeling of taaldaad (Engels: speech act) is een handeling die plaatsvindt omdat men iets zegt met een zeker doel voor ogen. Een taalhandeling is een bepaald soort Intentionele handeling waarover John Searle spreekt in zijn boek Intentionality. Een taalhandeling is mede gebaseerd op het coöperatief principe. Een bijzondere taalhandeling is de fatische communicatie. Hierbij heeft de taal geen semantische maar een sociale betekenis. Het praten op zich is dan vaak de enige boodschap, het enige wat men communiceert. De fenomenoloog Adolf Reinach ontwikkelde in 1913 een omvattende theorie van sociale handelingen, inclusief taalhandelingen. Later pasten John Austin en zijn student John Searle het begrip taalhandelingen toe op alledaagse gesproken taal. (nl)
- 言語行為理論(speech act theory)是由英國哲學家約翰·奧斯丁於1962年提出。這個理論認為,我們日常的對話可以分為六種話語區類型:
* 命令
* 要求
* 祝願 / 致歉
* 詢問 / 祈使
* 邀請
* 感歎 利用這種分類,有利於學習,而這種好處並不單單局限於第二語言的學習。 香港作家畢華流先生曾就這個理論,在他的作品《頑皮教室》裡用“下課了”這三個字來“說明”:在不同的場合下,同一句句子可以有不同的意思,並符合上述的六種話語分類。 (zh)
- Řečové jednání, řečový akt nebo také mluvní akt je pojem používaný lingvisty a filosofy jazyka. Patří do lingvistické disciplíny, která se nazývá pragmatika. Pragmatiku nezajímá jazykový výraz jako abstraktní demonstrace jazykového systému (slovo, fráze, věta), nýbrž jako něčí výpověď vyslovená v dané situaci s určitým konkrétním záměrem. Vidíme, že ilokuční funkce má pro úspěšnost komunikace i případnou analýzu rozhovoru největší význam – důležité není „co se říká“, ale „co se tím myslí“. (cs)
- Ein Sprechakt ist eine sprachliche Äußerung, insofern sie nach den Konventionen der Sprachgemeinschaft einen bestimmten Typ einer sprachlichen Handlung repräsentiert. Beispiele sind: jemanden um etwas bitten, jemandem etwas verzeihen oder jemandem (etwas an)drohen. Für einen Sprechakt sind unterschiedliche Aspekte relevant. In starker Vereinfachung sind mindestens die folgenden beiden Ebenen zu unterscheiden: (de)
- Un acte de langage (ou acte de parole) est un moyen mis en œuvre par un locuteur pour agir sur son environnement par ses mots : il cherche à informer, inciter, demander, convaincre, promettre, etc. son ou ses interlocuteurs par ce moyen. On peut alors modéliser l'acte de langage comme n'importe quel autre type d'acte : il a un but (aussi appelé intention communicative), un prérequis, un corps (c'est-à-dire une réalisation) et un effet. (fr)
- In the philosophy of language and linguistics, speech act is something expressed by an individual that not only presents information but performs an action as well. For example, the phrase "I would like the kimchi; could you please pass it to me?" is considered a speech act as it expresses the speaker's desire to acquire the kimchi, as well as presenting a request that someone pass the kimchi to them. According to Kent Bach, "almost any speech act is really the performance of several acts at once, distinguished by different aspects of the speaker's intention: there is the act of saying something, what one does in saying it, such as requesting or promising, and how one is trying to affect one's audience". The contemporary use of the term goes back to J. L. Austin's development of performati (en)
- La teoria degli atti linguistici si basa sul presupposto che con un enunciato non si possa solo descrivere il contenuto o sostenerne la veridicità, ma che la maggior parte degli enunciati servano a compiere delle vere e proprie azioni in ambito comunicativo, per esercitare un particolare influsso sul mondo circostante. (it)
- Akt mowy (z łac. actus – czyn) – wypowiedzenie skierowane przez do odbiorcy, którego celem jest przekazanie komunikatu za pomocą systemu znaków językowych. Akt mowy dzieli się na dwie fazy: mówienie – faza podstawowa i zrozumienie słów osoby mówiącej – faza wykonana jest przez odbiorcę. Akty mowy zaczął badać brytyjski językoznawca i filozof języka John Langshaw Austin (fundamentalna praca pt. How to Do Things with Words, 1962 r.) – wśród zdań języka naturalnego wyodrębnił on takie, których nie da się ocenić pod względem prawdziwości, a jedynie skuteczności (fortunności). Są to tak zwane performatywy (teoria performatywów). Ten prosty podział zastąpił następnie Austin bardziej rozwiniętą klasyfikacją – wyodrębnił trzy potencjalne aspekty aktów mowy: (pl)
- A teoria dos atos de fala, em linguística e filosofia da linguagem, é a denominação dada ao projeto filosófico de John Langshaw Austin, que concebe a linguagem como ação. Austin faz parte da escola de filosofia analítica de Oxford, cuja fundação é atribuída a Gilbert Ryle, mais especificamente a seu texto Sistematic Misleading Expressions, e o fator que caracteriza os filósofos desta escola é a análise minuciosa da linguagem, na verdade da linguagem ordinária, ou seja, sob uma interpretação literal. Isto os diferencia, por exemplo, dos estudiosos do Círculo de Viena, cujos estudos sobre a linguagem limitavam-se àquela usada pela ciência. (pt)
- Talakt, även talhandling eller språkhandling, syftar på den handling som utförs med ett språkligt yttrande, till exempel hävda eller fråga. Termen används bland annat inom språkfilosofi (inklusive vardagsspråksfilosofi), och interaktionsanalys. I många språk uttrycks talakten grammatiskt med olika satstyper, vilka på svenskan kongruent uttrycks med olika verbmodus (indikativ eller imperativ), ordföljd eller specifika uttryck. (sv)
- Речевой акт — отдельный акт речи, в нормальных случаях представляет собой двусторонний процесс порождения текста, охватывающий говорение и протекающие параллельно и одновременно слуховое восприятие и понимание услышанного. При письменном общении речевой акт охватывает соответственно писание и чтение (зрительное восприятие и понимание) написанного, причём участники общения могут быть отдалены друг от друга во времени и пространстве. Речевой акт есть проявление речевой деятельности. (ru)
- Мовленнєвий акт (МА) — цілеспрямована мовленнєва дія, що здійснюється згідно з принципами і правилами мовленнєвої поведінки, прийнятими в даному суспільстві; мінімальна одиниця нормативної соціомовленнєвої поведінки, що розглядається в межах прагматичної ситуації. Оскільки мовленнєвий акт — це вид дії, то при його аналізі використовуються по суті ті ж категорії, які необхідні для характеристики і оцінки будь-якої дії: суб'єкт, мета, спосіб, інструмент, засіб, результат, умови, успішність тощо. Залежно від обставин або від умов, в яких здійснюється мовленнєвий акт, він може або досягти поставленої мети і тим самим виявитися успішним, або не досягти її. Щоб бути успішним, мовленнєвий акт як мінімум повинен бути доречним, інакше його супроводжує комунікативна невдача. (uk)
|