| rdfs:comment
| - Gu Yanwu (en xinès tradicional: 顧炎武; en xinès simplificat: 顾炎武; en pinyin: Gù Yánwǔ; Kunshan, Jiangsu, Xina 15 de juliol de 1613 - , Shaanxi, Xina 15 de febrer de 1682). Filòsof, historiador i geògraf xinès de la transició entre les dinasties Ming i Qing, sovint considerat com el filòsof més important de la seva generació. (ca)
- Gu Yanwu (chinesisch: 顧炎武 / 顾炎武) (* 15. Juli 1613 in Kunshan; † 15. Februar 1682 in Quwo) hieß ursprünglich Gu Jiang (chinesisch: 顧絳) und trat auch unter dem Namen Gu Tinglin (chinesisch: 顧亭林) auf. Er war ein chinesischer Universalgelehrter, der sich mit den Themen Philologie, Philosophie, Geografie, Landwirtschaft, Politik und Wirtschaftswissenschaften befasste. Er wird der Gruppe der Ming-Loyalisten zugerechnet. Ausgehend von seiner Kritik am Neo-Konfuzianismus regte er eine grundlegende Neuinterpretation des klassischen chinesischen Bildungskanons unter Zuhilfenahme der von ihm entwickelten Methode der Textanalyse an. (de)
- Gu Yanwu (Chinese: 顧炎武) (July 15, 1613 – February 15, 1682), also known as Gu Tinglin (Chinese: 顧亭林), was a Chinese philologist, geographer, and famous scholar-official in Qing dynasty. He spent his youth during the Manchu conquest of China in anti-Manchu activities after the Ming dynasty had been overthrown. He never served the Qing dynasty. Instead, he traveled throughout the country and devoted himself to studies. (en)
- Gu Yanwu (Gù Yánwǔ ; 顧炎武 ; 顾炎武) (1613-1682) est un intellectuel chinois des débuts de la période de dynastie Qing, qui s'est illustré dans divers domaines (philosophie, philologie, géographie, histoire). (fr)
- Gu Yanwu (Hanzi: 顧炎武) (15 Juli 1613 – 15 Februari 1682), juga dikenal sebagai Gu Tinglin (Hanzi: 顧亭林), merupakan seorang ahli filologi dan geografi Tiongkok. Ia menghabiskan masa mudanya selama penaklukan Ming oleh Qing dalam kegiatan-kegiatan setelah Dinasti Ming digulingkan. Ia tidak pernah melayani Dinasti Qing. Sebaliknya, ia melakukan perjalanan ke seluruh negeri dan mengabdikan dirinya untuk belajar. (in)
- Gu Yanwu, nato Jiang (絳) e conosciuto anche con il nome di Gu Tinglin 顧亭林 (caratteri cinesi: 顧炎武; pinyin: Gù Yánwǔ; Jiangsu, 1613 – 1682), è stato uno scrittore e filologo cinese vissuto a cavallo tra la dinastia Ming e la dinastia Qing. (it)
- 顧 炎武（こ えんぶ、万暦41年5月28日（1613年7月15日） - 康熙21年1月9日（1682年2月15日））は、中国明代末期から清代初期（明末清初）の儒学者。明の滅亡に際して反清運動に参加した。経学や史学の傍ら、経世致用の実学を説いた。清朝考証学の祖の一人。 (ja)
- 고염무(顧炎武, 1613년 ~ 1682년)는 중국 명말(明末)청초의 사상가·학자이다. 명나라 만력(萬曆) 41년 강소성(江蘇省) 곤산(昆山)에서 출생해 청나라 강희(康熙) 21년 산서성 곡옥(현재 산서성 임분시 곡옥현)에서 사망했다. 본명은 강(絳)이고 자(字)는 충청(忠淸)이다. 명나라 멸망 이후 이름을 염무(炎武), 자를 영인(寧人)으로 고쳤다. 서명(署名)은 장산용(蔣山傭), 호는 정림(亭林)으로, 세상에 정림 선생으로도 알려져 있으며, 청대 고증학의 개조(開祖)로 평가되고 있다. 왕부지(王夫之)·황종희(黃宗羲)와 함께 삼대 유로(遺老)로 알려져있다. (ko)
- Gu Yanwu (chinês: 顧炎武) (15 de julho de 1613 - 15 de fevereiro de 1682), também conhecido como Gu Tinglin (chinês: 顧亭林), foi um filólogo chinês, geógrafo e famoso estudioso-oficial da dinastia Qing. Ele passou sua juventude durante a conquista manchu da China em atividades anti-manchu depois que a dinastia Ming foi derrubada. Ele nunca serviu a dinastia Qing. Em vez disso, viajou por todo o país e se dedicou aos estudos. (pt)
- Гу Яньу́ (кит. трад. 顧炎武, упр. 顾炎武, пиньинь Gù Yánwǔ; 15 июля 1613 — 15 февраля 1682) — китайский философ-конфуцианец, идеолог антиманьчжурской борьбы в стране, а также астроном, филолог, историк, географ, экономист и агроном. Был основателем философского направления пу сюэ 樸學 («конкретное учение» или «учение о единстве», см. zh:清學). (ru)
- Ґу́ Яньу́ (спрощ.: 顾炎武; кит. трад.: 顧炎武; піньїнь: Gù Yánwǔ; 15 липня 1613 — 15 лютого 1682) — китайський філософ-неоконфуціанець, вчений-енциклопедист (філолог, історик, географ, економіст, астроном), що поклав початок емпірико-критичному напрямку Пу-Сюе (вчення про природність, конкретне вчення). (uk)
- 顾炎武（1613年7月15日－1682年2月15日），原名绛，字忠清。明亡后，改名炎武，字宁人，亦曾化名蒋山傭。学者尊为亭林先生，直隸昆山县（今江苏苏州昆山）人，明末清初思想家、学者。與黃宗羲、王夫之並稱“明末三大儒”、“明末三先生”或“明末三大思想家”。 (zh)
- Gu Yanwu (ur. 1613, zm. 1682) – uczony z czasów dynastii Ming oraz Qing. Pochodził z Jiangsu. Za młodu wstąpił do stowarzyszenia, które oponowało przeciw wszechwładzy eunuchów pałacowych. Po upadku dynastii Ming, pozostał jej lojalny, odmówił współpracy z nowymi władzami i skupił się na zrozumieniu przyczyn klęski Mingów. Nie dał się zaangażować do tworzenia oficjalnej historii dynastii Ming pod patronatem cesarza Kangxi, co było zarówno sposobem wciągnięcia uczonych do współpracy z nową dynastią, jak i legitymizacją jej rządów (jego macocha, w proteście przeciw nowym rządom, zagłodziła się na śmierć). Był jednak cenionym autorem i kompilatorzy zbioru-encyklopedii Sikuquanshu za czasów cesarza Qianlonga włączyli w jego skład 15 dzieł Gu. (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)